Социокультурный смысл техники как средства преобразования природы, самого человека и степени совершенства способа деятельности. Культурная функция науки. Ее этическое и ценностная наполненность. Социально-психологические факторы, определяющие науку.

Обзор цивилизации как высшего материально-технического состояния общества, уникального и самобытного социально-культурного института саморазвития человечества. Оценка науки и техники как фактора цивилизации. Философский смысл проблемы "человек-техника".

Цели, направления и механизмы реализации политики России в Арктической зоне. Разработка и внедрение технологий, имеющих критически важное значение для освоения Арктики. Развитие и укрепление международного арктического сотрудничества в области науки.

Общее влияние человеческой деятельности на процессы планетарного масштаба. Применение мер по взиманию платы за услуги экосистем тропического леса. Анализ эффективного противостояния глобальным угрозам. Моделирование и интерпретация в масштабе Атропоцена.

Определение различий между наукой и философией. Характеристика особенностей науки, как категории философии. Ознакомление с основными уровнями организации знания: эмпирическими и теоретическими. Исследование взаимосвязи философии и естествознания.

Христианство и критическая рациональность. Рассматриваются способы мышления науки и христианства в их взаимоотношениях. Показано, что есть различные аспекты в понимании научного мышления. Один из них основан на догматической традиции научной революции.

Базирование науки на человеческих ценностях. Роль науки в развитом обществе и повышенный интерес социологии к ней. Концепция научного этоса Мертона. Альтернативные подходы к исследованию исторического развития науки. Связь между наукой и этикой.

Понятие информации, ее свойства и основные виды: графическая, текстовая, звуковая и световая. История развития вычислительной техники. Краткая характеристика поколений электронно-вычислительных машин. Описание архитектуры персонального компьютера.

Визначення таких категорій, як: "наука", "наукова думка" та "науковий світогляд". Філософські узагальнення В. Вернадським в різних науках: геології, хімії, історії, біології, що стали загальновизнаним явищем європейської і світової наукової думки.

Розстріли інтелігенції, пограбування окупантами мистецьких та історичних цінностей українського народу в роки Другої світової війни. Стан науки, освіти та літератури в евакуації. Глибокий патріотизм преси, радіо, театру, кіно та образотворчого мистецтва.

Сучасна наука, її соціокультурне та етичне значення в контексті глобальних проблем сучасності. Етика як філософська та наукова дисципліна. Етика науки як розділ прикладної етики. Причини виникнення морально-етичних проблем в науці: історія і сучасність.

Соціокультурний зміст науки і освіти в інтерпретації В.І. Вернадського. Взаємозв’язок науки і освіти і шляхи його активізації в програмах побудови знаннєвого суспільства. Роль інформаційно-комунікаційних технологій в модернізації освітнього процесу.

Вивчення життя та наукової діяльності історика І. Ністора. Дослідження буковинським вченим територіальних проблем Молдовського князівства з румунської націоналістичної точки зору. Розкриття змісту політичних робіт професора у журналі "Junimea literara".

Дослідження проблеми ролі науки в процесах управління суспільством та державою. Теоретичні підходи до осмислення науки як рушійної сили соціального прогресу. Висвітлення етичного аспекту співвідношення науки та політики як підсистем суспільства.

Біографії лауреатів Нобелівських премій в областях фізики, хімії, фізіології та медицини, літератури - вихідців з родин священиків і тих, хто отримав глибоке релігійне виховання із навчанням. Соціологічний аналіз їх релігійної і конфесійної приналежності.

Аналіз моделей конфлікту, незалежності та діалогу у відношеннях науки й релігії на етапі класичної, некласичної і постнекласичної науки. Витоки конфлікту на етапі формування класичної науки. Вплив релігії і християнства на розбудову засад сучасної науки.

Дослідження взаємин науки і релігії в оптиці філософії науки і богослов'я, спроб реінтерпретацї принципу доповнюваності та можливості методологічної рецепції. Спроби інтеграції науки і релігії у працях богословів. Сучасний діалог науки і релігії.

Проблема співвідношення віри і розуму, віри і знання, що знаходить своє висвітлення, зокрема, в межах християнської традиції. Проблема співвідношення науки і релігії, віри та знання у духовному досвіді людства. Одкровення як результат дії віри.

Тенденція розмежування знання і віри за критерієм раціональності. Аналіз проблеми співвідношення науки і релігії, віри і знання у духовному досвіді людства. Диво як наслідок заперечення об’єктивних закономірностей, що означає руйнування історичної логіки.

Актуальні проблеми, які формуються під впливом сучасних наукових досліджень, зокрема "проривних" відкриттів і створюваних на їхній основі нових видів техніки і технологій. Аналіз стану взаємовпливу науки і соціокультурної сфери в інформаційному світі.

Особливості китайського будівельного обладнання та досягнення китайців у архітектурі. Формування системи освіти в Китаї у VI ст. до н.е. Специфіка релігійної структури і психологічних особливостей мислення у Китаї. Головні винаходи стародавнього Китаю.

Визначення факторів переосмислення воєнно-політичних і військово-технічних проблем щодо забезпечення обороноздатності та зміцнення безпеки України. Характеристика сучасного розвитку воєнно-наукових досліджень Повітряних Сил як складової воєнної науки.

История развития науки до современного уровня. Характеристика понятия "наука", её предмета и специфических особенностей. Анализ типологии и классификации науки. Наука и философия: сходства и различия. Факторы, закономерности и логика развития науки.

Характеристика основных видов мировоззрения. Выявление специфических черт и функций классической науки. Развитие креативного мышления и способности к концентрации внимания. Поиск критериев истины. Важнейшие качества подлинного учёного-фундаменталиста.

Изучение понимания науки как деятельности, ее роль в развитии общества. Проблемы обоснования научного знания, анализ структуры научной деятельности. Отличительные признаки науки, обосабливающие ее от иных типов духовно-познавательной деятельности.

Критерии отграничения научного знания. Виды средств и методов науки. Характеристика основных методов науки. Структура и уровни научного знания, их соотношение. Наука как социальный институт. Идеалы и ценности науки. Ученый, научное сообщество и общество.

Связь методологии оценки эффективности социальной программы (проекта) с ориентацией социальной системы на социальную защиту и социальное обслуживание населения. Анализ социального программирования, основанного на подходе "организационная эффективность".

История науки и её взаимосвязь с культурой. Понятие глобализации, актуальность глобальных проблем. Проблема безопасности и мира как центральная глобальная проблема. Экологическая и демографическая проблема. Обеспеченность топливно-сырьевыми ресурсами.

Анализ взаимовлияния культуры и науки. Приоритетные задачи государственной политики в области культуры. Зависимость результатов научной деятельности от уровня культуры и влияние науки на систему ценностей в обществе и творческое развитие человека.

Исследование науки как общественного блага: интеллектуального, утилитарного, морального. Право на науку государства, частного капитала или человека. Согласованность науки с ценностями гуманизма и гуманистический вклад науки в общественное развитие.