Вправи на анотування та реферування текстів - спосіб формування інтелектуальних умінь у студентів. Штучно створений викладачем на заняттях з іноземних мов пізнавальний бар'єр як один з методів забезпечення активності суб'єктів навчального процесу.

Дослідження сутності і психологічного механізму функціонування пізнавального інтересу у світлі інформаційної теорії емоцій. Основи ефективної навчальної діяльності. Формування пізнавальних інтересів, їх класифікація і важливість для розвитку особистості.

В статті актуалізується проблематика взаємозв’язку пізнавального інтересу з практикою пошуку наукових фактів і здійснення наукових відкриттів. Метою постає виявлення провідного значення пізнавального інтересу для формування розмаїття наукових практик.

Сутність понять "пізнавальний інтерес" та "пізнавальний розвиток". Дослідження їх важливості для становлення особистості дошкільника. Характеристика орієнтації сучасної дошкільної освіти на розвиток пізнавального інтересу дитини в освітній сфері.

Порівняльний аналіз інформаційної та культурно-просвітницької функцій сучасних ЗМІ. Визначення місця пізнавального сегмента бібліотечної журналістики на веб-сайтах бібліотек загальнодержавного значення, обласних наукових бібліотек, бібліотек ВНЗ.

Географічне положення, флора та фауна Криму. Туристичнi мiста та iнфраструктура. Програма перебування туристiв, розмiщення пiд час туру. Технiка безпеки перевезення пасажирiв. Чинники, що впливають на етикет організації роботи персоналу готелів.

Дослідження сутнісного та функціонального контекстів народного мистецтва через аналіз його пізнавальних, розвивальних і виховних потенцій. Місце і роль сучасної мистецької освіти у формуванні ерудованої, компетентної, різнобічно розвиненої особистості.

Механізми управління процесами впливу системи засобів пізнання на характер, напрямки і результати суспільних перетворень. Аналіз умов подальшого існування та розвитку людства. Визначення рівневих моделей усвідомлюваних засобів пізнавальної діяльності.

Створення системи пізнання, яка розкриває зв’язки між порізненими числами, звуками, словами і кольорами як головними умовами прогресивного розвитку людства. Організація вищих, середніх і нижчих засобів пізнання як поєднання органічного і духовного буття.

Когнітологія - наука, що розглядає пізнання як проблему інституалізації базових сфер життєдіяльності в межах державної системи управління. Роль позасвідомих факторів регламентації діяльності суб’єктів соціального буття у процесах пізнавальної сфери.

Модель організації вищих, середніх і нижчих засобів пізнання, які розкривають механізми функціонування та розвитку неорганічного, органічного і духовного буття. Діалектична природа механізмів біфуркацій, синтезування, фреймування і кластеризації.

Аналіз історичних передумов становлення поняття "філософська віра", спираючись на філософів Середніх віків. Дослідження характеру співвідношення понять "віра", "надія". Вивчення особливостей суб’єкт-об’єктних відносин у досвіді філософської віри.

Класифікація партійних джерел української соціал-демократичної спілки за походженням, змістом і призначенням. Аналіз пропагандистських матеріалів та організаційних документів Державної думи. Перебудова структури української громади й органів влади.

Аналіз механізму відтворення інформаційних потреб дитини. Визначення поняття "інформаційні потреби". Аналіз взаємозв'язку між процесами формування інформаційних і пізнавальних потреб учнів з урахуванням педагогічних поглядів вченого В. Сухомлинського.

Специфіка співвідношення пізнавальних інтересів і ціннісних орієнтацій особистості у процесі соціалізації в українському суспільстві. Визначення сутності та закономірності взаємозв'язку пізнавальних і ціннісних компонентів соціалізації особистості.

Співвідношення пізнання та доказування як базис кримінально-процесуальних правовідносин. Специфіка пізнання у кримінальній справі, її обумовлення низкою обмежень та приписів процесуального і етичного характеру. Форми пізнання у філософському аспекті.

Необхідність і важливість проблеми пізнання особистісних якостей здобувачів вищої освіти у контексті формування іншомовної комунікативної компетентності. Роль пізнання особистістю власних психологічних властивостей в процесі якісного засвоєння іноземної м

Розгляд трансформацій людського існування в координатах "людина - природа", зумовлених екологічними кризами, а також шляхів подолання цих трансформацій. Значення цілісного емоційного сприйняття природи для подолання екологічної та антропологічної кризи.

Трансформації людського існування в координатах "людина – природа", зумовлені екологічними кризами. Порівняння особливостей пізнання, сприйняття та оцінювання природи на клітинному, молекулярному рівнях, рівні моделей та на основі цілісного підходу.

Вивчення змісту питання про рух суспільних явищ у просторі і часі. Досдідження Кантівської теорії про уявність часу та про те, що сплив часу не є реальним процесом, а представляє собою ілюзію людського розуму. Характеристика темпоральних властивостей.

Виявлення неврологічних проявів у осіб, які зазнали опромінення під час робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (1986-1987 рр.) та визначення значимості внутрішнього опромінення в патогенезі неврологічних змін ліквідаторів у віддаленому періоді.

Аналіз комплексного клінічного, ехокардіографічного, неінвазивного електрофізіологічного обстеження хворих із некоронарогенними та ішемічними захворюваннями серця. Визначення предиктори виявлення патології правого шлуночка при різній патології серця.

Аналіз історії антропологічних досліджень пізньоскіфських пам’яток. Розгляд матеріалів з пізньоскіфського могильника Завітне. Знайомство з питаннями про формування пізньоскіфських популяцій та їх місце в колі хронологічно близьких груп Східної Європи.

Вивчення закономірностей міжкультурних і економічних відносин у неоліті та в енеоліті - їх впливу на формування особливостей матеріальної культури. Чинники, які вплинули на формування синкретизму матеріальної культури і пам'яток нео-енеолітичного періоду.

Дослідження історії часів палеоліту в регіоні південного заходу. Огляд періодизації життя населення в досліджуваний період. Аналіз археологічних свідчень, про розподілення поселень на стоянки та табори, в зоні степів. Хронологія пам’яток культури.

Визначення основних концептуальних характеристик пізнього поетичного модернізму, представленого творчістю покоління 80-х років ХХ століття. Здійснення типологічного зіставлення між різними "хвилями" у розвитку модернізму – раннім, зрілим і пізнім.

Опис концептуальних характеристик пізнього поетичного модернізму, представленого творчістю покоління 80-х років ХХ століття. Дослідження естетичної платформи пізнього модернізму. Порівняльний аналіз раннього, зрілого і пізнього етапів розвитку модернізму.

Характер, тенденції і конкретні вияви інституційного становлення течій пізнього протестантизму. Специфіка устрою баптистських, п’ятидесятницьких та адвентистських релігійних інститутів. Етапи й умови здійснення євангелізаційно-місіонерської діяльності.

Аналіз вмісту гумусу, кислотності, обмінних основ, ємності поглинання, ступеня насичення основами, гранулометричного складу ґрунтів, що вивчаються, кількість у них важких металів, еколого-ландшафтні умови генезису. Оцінка швидкості ґрунтогенезу.

Фауно-систематичне і морфолого-еволюційне дослідження пізньокайнозойських Viviparoidea південного заходу Східно-Європейської платформи. Біостратиграфічне розчленування, кореляція відкладів регіону. Поширення вівіпароідей в мезозой-кайнозойських відкладах.