Исследование и оценка специфики функционирования лексемы "сад" в художественной речи Ивана Бунина в качестве пространственного образа. Выявление ее семантического потенциала, обусловленного коммуникативными и эстетическими задачами отправителя речи.

Изучение связи, существующей между структурами, заключенными в числе, и структурами разума. Проявление индивидуальной сущности числа, описание субстанционального, неабстрактного понимания числа в русской культуре. Связь числа с предметным миром.

Процесс появления и закрепления у русских прилагательных "ядовитый", "токсичный" новых значений. Типы контекстов, в которых реализуются данные значения и анализируются семантические сдвиги, которые способствовали появлению новых значений у прилагательных.

Описание метода семантического редактирования и обзор современных исследований в данной области. Разделение представлений программной системы на абстрактное, редактируемое, выполняемое, хранимое и визуальное. Увеличение производительности программиста.

Нецелесообразность сжатия видеопотока путем значительного снижения его параметров. Рассмотрение сжатия видеоинформации на основе использования особенностей сигнала. Алгоритмы выделения и семантического сжатия видеопотока в системах видеонаблюдения.

Исследование бальмонтовских окказионализмов и их связи с контекстуальным обрамлением, а также особенностей семантического словообразования в контексте определенного автора с учетом стилистической нюансировки на примере цикла стихов К. Бальмонта.

Лексико-семантическая группа наименований животных – один из наиболее продуктивных источников пополнения эмоционально-оценочной лексики в русском языке. Названия животных с переносным, эмоционально–оценочным значением. Формирование омонимической пары.

Изучение роли человека в языке, с позиции модальности в традиционных лингвистических исследованиях. Понятие проблематической модальности, и характеристика её степеней по уверенности говорящего лица. Сопоставление лексемы в русском и английском языках.

История семантического терминообразования в русском языке XVIII-XIX вв. Закономерности семантического развития слов в процессе терминологизации. Анализ образов-эталонов, участвующих в процессе метафоризации. Актуальные сферы образного отождествения.

Выявление и обоснование тембральных различий дуэтов различных стилей и жанров как отражения семантического содержания музыкального материала. Определение типового архетипного семантического ядра партитур вокальной дуэтной музыки разных стилей и жанров.

Семантична валідність як критерій правильності реконструкції смислу у процесі дослідження складових політичної концептосфери. Підходи до дослідження мовного матеріалу, на основі чого виділяються вимоги до практичного забезпечення семантичної валідності.

Топоніми, утворені від апелятивів на позначення культурно-історичних реалій. Дослідження процесу утворення топонімів французької мови, які в основі містять апелятивну лексикопов'язану із поселенням та спорудами, та визначення найпродуктивніших типів.

Характеристика особливосте взаємодії лексем і дискурсу ризику в царині семантики. Аналіз особливостей актуалізації прагматичного та прагматично-оцінного компонентів значення лексем у сучасному дискурсі ризику. Аналіз мовних одиниць експресивної лексики.

Спільні і відмінні риси етнокультурної картини світу англомовного та україномовного етносів. виокремлення предметно-логічної схеми фразеологічних одиниць семантичної групи "споживання алкоголю". Особливості практики споживання алкогольних напоїв.

Вивчення фразеологічної картини світу англомовного, україномовного етносів. Характеристика фразеологічних одиниць, що висвітлюють таку рису поведінки мовців, як споживання алкоголю. Лінгвокогнітивний аспект предметно-логічної схеми фразеологічних одиниць.

Визначення місця семантичної деривації серед інших способів поповнення словникового складу. Становлення поглядів на виникнення у слів нових значень. Виникнення нових лексико-семантичних значень у парадигмі семасіології як результат семантичної деривації.

Визначення стратегії семантичної деривації лексики ментальних девіацій у слов'янських та германських мовах. Визначення та опис моделі прототипної ситуації лексики ментальних девіацій обраних мов на основі наявних спільних семантичних компонентів.

Характеристика семантичних процесів, що відбуваються в англійській фаховій мові фітнесу. Аналіз ролі метафори та метонімії у становленні й розвитку даної терміносистеми. Вивчення сутності метафоризації та метонімічного перенесення як семантичного процесу.

Характеристика лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників вторинної номінації у фаховій мові фітнесу. Дослідження моделей метафоричного та метонімічного перенесень. Роль метафори та метонімії у становленні й розвитку досліджуваної терміносистеми.

Еволюція семантичної системи завдяки асиметричному дуалізму мовного знака. Образне переосмислення реальності, збагачене авторськими естетичними оцінками в художньому тексті. Чинники трансформацій слів у поезії Л. Костенко, Д. Павличка та В. Симоненка.

Аналіз змістових особливостей авто- та гетеростереотипів лемківського народу. Позитивне емоційне забарвлення етнічних стереотипів лемків. Протиставлення між авто- та гетеро стереотипом щодо параметрів "етнічність – мужність", "гордість – самобутність".

Дослідження змістовного аспекту національної самосвідомості студентської молоді України. Характерні особливості семантичної диференціації ключової національної самосвідомості ("нація") студентами північного, південного, західного і східного регіонів.

Кількісний і якісний склад прийменників української мови, функційно-стилістичні сфери їхнього вживання. Соціативні власне-прийменники та еквіприйменники української мови. Місце кожного мікрополя в межах поля соціативності, ступінь препозиціоналізації.

Загальна характеристика польськомовної мемуаристичної літератури Правобережної України першої половини ХІХ століття. Знайомство з творчістю Г. Ржевуського. Мундир як другорядний об’єкт предметного світу у мемуаристичному творі лімінального Правобережжя.

Відображення системи лексичних значень полісемантичного прикметника "гарячий" на фразеологічному рівні. Напрями смислового розвитку прикметника "гарячий" в цілісній семантичній структурі фразеологічного угруповання з відповідним ключовим компонентом.

Визначення засад семантичної еволюції прикметників розміру в англійській мові шляхом аналізу словників і англомовних художніх текстів. Семантичне поле розміру, його конституенти, а також особливості його розвитку та функціонування в англійській мові.

Аналіз семантичного та формально-граматичного підходів до витлумачення семантичної єдності як своєрідної категорійної визначеності поняття. Визначення умов й узагальнених видів "закритості" в структурах дієслівних та іменникових семантичних єдностей.

Взаємодія формально-граматичної і семантичної валентності у структурі речення з локативними поширювачами. Лінгвістичний статус категорії локативності у співвідношенні з її філософським трактуванням. Місце локативності в семантичній структурі речення.

Визначення сутності явища семантичної ізотопії. Функціонування семантичної ізотопії в процесі лінгвальної реалізації принципу невизначеності. Зв’язок явища із постмодерним принципом невизначеності, її роль у розгортанні постмодерного художнього тексту.

Розгляд інтерпретації образу Мирослави в опері Б. Лятошинського у семантичному аспекті. Дослідження провідної ролі образу Мирослави у драматургії опери як основного фактору динамічного розвитку сюжету, який впливає на вчинки інших героїв та події.