Політика польського уряду Другої Речі Посполитої щодо українського населення Волині, зокрема української інтелігенції. Участь української інтелігенції у громадсько-культурному житті та у національно-визвольному русі. Радянізація Волинського краю.

Аналіз соціальних, економічних, військових аспектів історії Великої Вітчизняної війни. Характеристика німецько-фашистського окупаційного режиму в Україні та їх соціально-економічна політика. Різнобічне ставлення української інтелігенції щодо окупантів.

Аналіз становища та основних напрямків діяльності української інтелігенції та наукових осередків 20-30-х рр. XX cт. через призму історіографічного доробку наукової школи кафедри історії та культури України. Аналіз діяльності професора В. Коцура.

Визначення досягнень та втрат, що отримала українська наукова інтелігенція протягом 1917-1921 років. Розгляд матеріального забезпечення представників української інтелігенції, які не емігрували за кордон, а залишилися працювати на українських теренах.

Аналіз основних тенденцій в оформленні системи політичних уявлень у середовищі української радянської інтелігенції. Вплив соціально-політичних перетворень, пов'язаних з утвердженням держави "диктатури пролетаріату", на становище української інтелігенції.

Аналіз процесу переслідування в 20-30-х роках ХХ ст. української інтелігенції як головної рушійної сили українського народу в прагненні самоідентичності та у відродженні патріотичного духу. Визначення груп жертв та періоди репресій проти інтелігенції.

Вивчення питання вибору українською інтелігенцією між соціально комфортними імперською, або малоросійською та опозиційною українською ідентичностями в умовах панування Російської імперії кінця XIX - початку XX ст. Фактори вибору української ідентичності.

Фактори, які спонукали інтелектуалів, які отримували освіту російською мовою та мали перспективи кар’єри в освітніх або державних установах імперії, обирати українську ідентичність, що загрожувало арештами, звільненнями, не мало соціальної привабливості.

Дослідження основних етапів становлення та особливостей розвитку української історичної бібліографії кінця XIX ст. - 1939 р. Висвітлення особливостей розвитку даних досліджень. Аналіз внеску наукових товариств у розвиток історичної бібліографії.

Обґрунтована необхідність залучення біографічного матеріалу для уведення в історію українського гуманітарного дискурсу імен представників педагогічного Відродження України. Діяльність представників педагогічного компендіуму часів України XIV-XV ст.

Відтворення образу жінки-історика та верифікації цього образу на матеріалах історії історичної науки України 1920 х рр. Характеристика методів та техніки дослідження. Розкриття особливостей професійного письма учасниць історіографічного процесу.

Огляд української барокової історичної поезії з феноменологічного погляду, як відображення художньої свідомості козацької верстви, феномену художньої свідомості. Утвердження мотивів козацько-лицарських ідеалів, властивих суспільству українського козацтва.

З'ясування проблематики й поетики української історичної прози другої половини ХІХ ст. як літературного явища. Історіософські погляди письменників, авторів історичної прози, крізь призму соціально-політичних і національно-культурних чинників ХІХ ст.

Компоненти історіографічного процесу, які відображають витоки наукового підходу до історії слов'янських народів. Становлення та етапи розвитку української історичної славістики нового часу. Напрями, тематика і методологія досліджень історичної славістики.

Особливості мовної репрезентації поняття "бідувати" в українській національний мовній картині світу. Визначення структури лексико-семантичної підгрупи "бідувати" в діалектній лексиці. Аналіз етимології окремих номінацій і детермінант їх внутрішньої форми.

Аналіз і оцінка результатів українофільського етапу національно-визвольного руху, його інтелектуальні здобутки для розвитку українського суспільства. Національно-демократичний консервативний напрям та його репрезентанти: Є. Чикаленко, В. Леонтович.

Українофільський етап національно-визвольного руху та його інтелектуальні здобутки для розвитку українського суспільства. Характеристика національно-демократичного консервативного напряму та його репрезентантів. Основні засади молодоукраїнського напряму.

Контраверсійність відображення істориками організаційного становлення та розвитку українського й польського національних рухів у Галичині за доби "Весни народів". Проблеми етнонаціональної ідентичності і національно-політичних орієнтацій українців.

Класифікація історіографічного джерельного комплексу, присвяченого історії "Весни народів" на території Галичини. Огляд досліджень радянського та сучасного періодів, щодо міжетнічних відносин між польським й українським рухами у період революції.

Розгляд історіографічних поглядів І. Франка, його характеристики історичних подій. Дослідження наукового підходу і критичного ставлення до історичних робіт сучасників і попередників. Аналіз культурно-духовних процесів української і зарубіжної історії.

Тлумачення українськими дослідниками хронологічних меж тривалості нової економічної політики. Встановлення дати його запровадження та "згортання". Стадіяльний науковий інтерес вітчизняних дослідників до непівської проблематики протягом 1991-2021 років.

Систематизація основних груп історіографічних джерел з історії радянізації західних областей Української Радянської Соціалістичної Республіки у 1944-1953 роках. Вивчення політики радянської влади в культурно-освітній та церковно-релігійній сферах.

Аналіз української історіографії суспільно-політичних процесів у Галичині в 1914-1919 рр. Історичні інтерпретації політики Австро-Угорщини, Росії щодо Галичини в роки Першої світової війни і державотворчих процесів Західноукраїнської народної Республіки.

Сучасний стан та здобутки української історіографії східноєвропейської політики Федеративної Республіки Німеччина. Аналіз підходів та позицій українських науковців щодо вивчення східноєвропейської зовнішньополітичної стратегії об’єднаної Німеччини.

Журнал "Основа" та українське культурно-національне відродження: проблеми історіографії та джерелознавства. Основні етапи діяльності журналу та значення наукових досліджень часопису для україністики. Напрями культурно-громадської діяльності "Основи".

Відновлення і розвиток українських науково-історичних інституцій та історичної науки на західноукраїнських землях у складі Польщі міжвоєнного періоду й налагодження наукового життя істориків після закінчення Першої світової та польсько-української воєн.

Аналіз підходів до франко-канадського націоналізму дослідників з України та представників української діаспори в Канаді. Дослідження статусу французької мови в Квебеці та в Канаді в цілому. Основні відносини Квебеку в рамках федерації з центром.

Особливості такої розповсюдженої форми історичного дослідження, як наратив — поняття, що фіксує спосіб буття розповідного тексту, в якому свідомість і мова, буття й час, людина та світ є тісно взаємопов’язаними. Переваги мережевого підходу в науці.

Процес утвердженню національної історії, що охоплює період від кінця XVIII ст. до початку 1920-х рр. Національна історія як один із фундаментальних "будівельних блоків" у формуванні національної ідентичності. Розгляд українського історієписання.

Розгляд життєвого, творчого шляху видатного педагога, історика, етнографа, мовознавця, одного з діячів прогресивного руху української інтелігенції ХІХ ст. Михайла Олександровича Максимовича. Активізація інтересу українських авторів до української історії.