Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Радянсько-німецькі договори 1939 р.Українці в польській армії. Окупація Червоною Армією Бессарабії та Буковини. Входження західноукраїнських земель до СРСР, радянізація України.

Три групи країн, зацікавлених у вирішенні українського питання, які визначилися напередодні Другої світової війни. Початок 22 червня 1941 р. війни Німеччини з Радянським Союзом. Захоплення нацистами майже всієї України, встановивши окупаційний режим.

Особливості вивчення науково-теоретичної спадщини безпосередніх учасників та дослідників минулого, її значення в процесі формування української політичної думки. Гноблення українського населення Галичини польською владою в публіцистичних працях Назарука.

Місце і роль України в системі європейської безпеки. Гармонізація моральних, духовних і матеріальних інтересів у соціальному моделюванні. Суспільна можливість розгортання Мережі зворотного зв’язку "Персональний мандат" до демократичної масової платформи.

Дослідження економічного та демографічного відновлення країн після війни на прикладі Німеччини, Південної Кореї, Ізраїлю, Іспанії, Італії та Японії з метою вибору найбільш зручних базових та похідних інструментів для відновлення повоєнної України.

Регіональні особливості становлення та функціонування повстанського запілля на Волині та Галичині, специфіка вертикальної та горизонтальної структур управління запіллям повстанською владою у 1943-1946 рр. Значення роботи Українського Червоного Хреста.

Теорія Великого кордону як глобального кордону між європейською та азіатською цивілізаціями з історико-культурної точки зору. Геополітичне розташування України, її значення як бар'єру між християнською Руссю і мусульманським та християнським Сходом.

Комплексний аналіз теоретико-методологічного дискурсу порівняльного літературознавства в Україні кінця ХІХ – першої третини ХХ ст., специфіка розвитку. Визначення особливостей методології та простеження способів її реалізації в різних дослідженнях.

Висвітлення участі Державного Центру УНР в екзилі в улагодженні литовсько-польського конфлікту 1926-1928 рр. Дослідження литовсько-українських та польсько-українських взаємин у першій половині ХХ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду УНР в екзилі.

Аналіз участі представників православного духовенства українських єпархій РПЦ, учнівської та студентської молоді духовних закладів освіти у подіях першої російської революції 1905-1907 рр. Вплив російської революції на українізацію церковного життя.

Іван Власовський - церковний історик, громадський діяч і богослов. Висвітлення подій першої половини ХХ століття - мемуаристична історія Української Автокефальної Православної Церкви. Особливості бачення І. Власовським церковних подій у період війни.

Вплив Крайового сейму на суспільно-політичне життя Галичини. Механізм формування крайового представництва. Особливості проведення виборів, їх роль у політичній активізації населення. Дослідження ставлення польських політичних сил до українського питання.

Аналіз процесів, що стосуються історичного досвіду українців у діяльності Галицького Крайового Сейму як важливого етапу боротьби за становлення структур громадянського суспільства. Правовий статус та повноваження українських депутатів, вимоги до послів.

Ліквідація у 1775 році Запорозької Січі - фактор, що обумовив системну колонізацію Придунав’я українцями. Перемога Романових над Портою у війні 1806-1812 років як причина включення Дунай-Пруто-Дністровського межиріччя до складу Російської імперії.

Поняття феномену провінційного українського міста у період за національно-визвольного руху 1917-1918 років. Оцінка рівня політичної та соціальної мобілізації городян напередодні революції. Огляд структурних змін у громадському та політичному житті.

Розглянуто особливості функціонування, програму розвитку промислового килимарства у підрадянській Україні. Проаналізовано у цьому контексті значення системи народних художніх промислів та її вплив на характер українського килимарства масового зразка.

У статті проаналізовано розвиток просвітництва на Буковині в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., яке було складовою частиною національного руху. Осмислення ідейних засад просвітницького руху, його організаційних форм і головних напрямів діяльності.

Аналіз стану галузі птахівництва на прикладі курівництва в племінних господарствах України. Проблеми селекційної роботи з бірківською барвистою породою та білим плімутроком. Залежність птахівництва від імпорту птиці, що ставить під загрозу безпеку країни.

Проблеми впливу влади на розвиток українських міст у 1929–1938 роки. Успіхи та нерівномірність в урбанізованості республіки. Розповсюдження "пролетарської" культури серед міст і прошарків українського суспільства, радянізації та русифікації населення.

Урбанізації в УСРР як важливий компонент соціокультурного процесу. Виявлення зв’язків між політикою держави й проблемами міського розвитку республіки, трансформаціями в українському суспільстві. Елементи повсякденного життя українського городянина.

Історія походження і прогноз розвитку основних течій сучасного українського язичництва. Поєднання принципів ідеологічної та релігійної неупередженості, єдності логічного та історичного компаративним, історичним та описово- феноменологічним методами.

Демографічні зміни, зайнятість та структура українського робітництва. Опис процесу підготовки робітничих кадрів. Умови праці та матеріальне становище робітників-українців, напрями діяльності українських робітничих товариств, їх політичні орієнтації.

Відтворення об'єктивної історії українського робітництва двох перших післявоєнних десятиліть. Визначення ключових проблемних моментів й розробка основних концептуальних основ тем, які перейняла "материкова" українська історична наука в 1990-х рр.

Роль українського села у формуванні життєвого простору сільської людини. Зміни, що відбулися в умовах функціонування села під впливом факторів землі, географії, демографії. Державна політика відродження соціально-економічного і духовного потенціалу села.

Аналіз передумов "комунального" руху в українському селі та становище поміщицьких господарств у 1919 р. Стан посівної справи та збору врожаю у процесі ліквідації поміщицтва. Занепад сільськогосподарського виробництва та вимушеність "комунального" руху.

Висвітлення військових, економічних та соціальних проблем періоду 1941–1945 рр. Дослідження становища українського села в роки Великої Вітчизняної війни у праці О.Г. Перехреста. Процес формування державної політики щодо селянства в нових умовах.

Етапи у становленні фінансової основи радянського села. Поділ села за класами у другій половині 20-х рр. ХХ ст. Аналіз особливостей запровадження та стягнення єдиного сільськогосподарського податку та самооподаткування як двох основних форм оподаткування.

Історично успадкована безвідповідальність державної влади щодо селянства - проблема, що постала у процесі створення системи ведення аграрного виробництва в умовах соціально-економічного транзиту. Положення селян в Україні в перші роки незалежності.

Умови життя та праці сільського населення в часи німецької окупації. Організація діяльності громадського сектору, управління сільськогосподарським виробництвом. Ставлення селян до приходу ворогів, їх політики, стосунки з представниками нової влади.

Репрезентація тогочасним сільським укладом "культурного обличчя" українського селянства Наддніпрянщини та його життєдіяльності наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття. Розгляд інверсійно-складних процесів модернізації села на "українському" ґрунті.