Відтворення ментальної карти села і системи цінностей українського селянства за текстами самих селян. Демонстрація влучності, дотепності, колоритності, практичності селянинової думки та селянинового слова. Селянський світогляд, його система цінностей.

Розгляд можливих альтернатив історичного поступу українського села часів непу в межах індустріальної модернізації як складової переходу від аграрного до індустріального суспільства. Дослідження принципів макроісторичних та альтернативних підходів.

Репрезентація тогочасним сільським укладом "культурного обличчя" українського селянства Наддніпрянщини та його життєдіяльності наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття. Розгляд інверсійно-складних процесів модернізації села на "українському" ґрунті.

Особливості світобачення та ставлення селян до чинних форм господарювання. Соціально-економічні, екологічні наслідки сформованих перекосів у галузевих пропорціях сільського господарства. Роль українського агровиробника на світовому продовольчому ринку.

Дослідження соціально-економічного становища селянства тих регіонів сучасної України, які входили на початку ХХ ст. до складу Російської імперії. Аналіз еволюції селянського господарства в умовах інтенсивного формування ринкових відносин у 1906-1914 рр.

Проблема формування політичних настроїв та свідомості українських селян в добу непу, реалізація більшовицької політики в українському селі проти товарно-грошових відносин, вільної торгівлі. Насаджування комун та державних форм землекористування.

Історіографічне значення публікацій на сторінках часопису "Київська старовина", присвячених історії українського селянства другої половини ХІХ століття. Проблеми вивчення образу потойбічних сил. Суть весільної обрядовості та її значення в житті громади.

Аналіз концепту Г. Григоренка - представниці української інтелігенції Наддніпрянщини кінця ХІХ - початку ХХ ст., який присвячено місцевому (українському) селянству. Показ українського села з суб’єктивного погляду письменниці в контексті еволюції уявлень.

Дослідження соціальної і ментальної історій українського селянства періоду ХІХ-ХХ ст. Обґрунтування архетипів та похідних від них настанов та цінностей як світоглядних та побутових уявлень спільноти. Розуміння модернізації посткріпосного періоду.

Інтерпретація селянського виміру подій Першої світової війни, Української революції 1917-1921 рр., більшовицького політичного експерименту в історіографії. Вивчення моделей "традиційного села" і "модерного міста" кінця XIX - першої третини XX століть.

Дослідження проблеми етнографічних поглядів Є. Чикаленка на українське селянство Півдня України. Перманентне вдосконалення методологічного інструментарію, розгляд універсального світу традиційної української людності на початкових етапах модернізації.

Роль селянства в економічній сфері, політиці, соціумі, культурі України. З'ясування ідеологічних передумов становлення статусу селянства в житті суспільства. Формування аграрно-індустріального вектора розвитку країни й перетворення його на домінантний.

Модель функціонування українського селянського господарства як системи в умовах непу. Склад методологічної бази історико-аграрних досліджень непівського періоду. Чинники, що впливали на розвиток українського селянського господарства 20-х рр. ХХ ст.

Розроблення методологічного інструментарію, який дозволив би визначити загальну модель функціонування українського селянського господарства як системи в умовах непу. Визначення складу методологічної бази історико-аграрних досліджень непівського періоду.

З’ясування соціально-культурних передумов розвитку скрипкового музичного мистецтва в 60-80-ті роки ХХ ст. Відстеження шляхів та напрямків розвитку скрипкового мистецтва в Україні у досліджуваний період. Новаційні аспекти художньо-стильових змін.

Аналіз особливостей новаторства нової генерації композиторів України, шляхи формування нового національного різновиду жанру (скрипкового мистецтва), розпочатого В. Косенком і продовжуваного М. Скориком, О. Козаренком, В. Бібіком, Є. Станковичем.

Аналіз становлення українського стилістичного термінознавства, починаючи з XX сторіччя. Характеристика основних аспектних напрямів його розвитку. Систематизація фундаментальних праць українських дослідників у царині термінознавства відповідно до напрямів.

Національно-політична орієнтація молоді та чинники, що її зумовили, здобутки і прогалини у вивченні проблеми, інформативний потенціал. Роль студентів у формуванні народовської та радикальної течій, впровадження демократичного виборчого законодавства.

Дослідження умов, за яких українське студентство включилося у суспільно-політичне життя Східної Галичини. Аналіз місця студентів у творенні та діяльності народної та радикальної течій. Розгляд національно-політичних напрямків у студентському середовищі.

Соціальний потенціал студентської молоді України як суб’єкта євроінтеграції. Участь українського студентства в революціях, які відбувались у період незалежності. Роль молоді в розбудові демократичного суспільства на засадах загальноєвропейських цінностей.

Експлуатація трудових ресурсів України гітлерівською Німеччиною у роки окупації. Німецька політика у соціокультурній сфері в рейхскомісаріаті "Україна". Православна церква під час Другої світової війни. Остарбайтери з України: вербування, примусова праця.

Встановлено недостатність вивчення проблем історико-правового характеру, а саме: особливостей роботи місцевих судових установ, нотаріату та адвокатури. Охарактеризовано спроби реконструкції цього важливого сегменту окупаційного минулого України.

Стан, ризики та загрози національній безпеці України в інформаційній сфері в умовах військового вторгнення Росії в Україну. Факти прихованого втручання ззовні в інформаційну сферу держави. Формування власної наступальної інформаційної політики України.

Дослідження й аналіз гібридної війни, яка у поєднанні з інформаційною змусила українське суспільство об’єднатися заради свого майбутнього, продемонструвати почуття патріотизму. Ознайомлення з основними ознаками громадянина, які відрізняють його від раба.

Засудження злочинів комуністичної влади та процедура люстрації - основи постколоніального дискурсу та елемент дорожньої карти формування української політичної нації. Відсутність національного історичного наративу як причина політики декомунізації.

Встановлення актуальності осмислення пострадянського українського суспільства як соціоісторичного організму, який зазнає впливу соціальних процесів, що можуть зміцнювати або послабляти його цілісність. Визначення основи для зародків нової України.

З’ясування проявів, перебігу та результатів соціальних трансформацій в суспільстві. Характеристика приватного життя окремих індивідів у сталінську епоху. Формування політичної культури у період реформ М. Хрущова. Структурні зміни українського соціуму.

Визначення креативних можливостей комунікативної взаємодії легітимних органів влади та громадянського суспільства. Засоби знаходження колективного порозуміння та громадянської солідарності. Виявлення структури, засобів та смислу суспільної взаємодії.

Аналіз процесів соціальної трансформації, що відбувалися в Україні за часів її незалежності. Періодизація трансформації українського суспільства. Роль соціології у визначенні механізмів соціальної трансформації. Соціологічна інтервенція в суспільство.

Проблеми міжнаціональних відносин українського та польського населення Поділля упродовж 1920-1930-х років, під час здійснення політики "українізації". Особливості українсько-польського міжетнічного співіснування у стратегічному прикордонному регіоні УРСР.