Дослідження феноменологічного дискурсу природи договору дарування та категорії дарунку. Розгляд проблематики дарунку, як центральної категорії в теорії безоплатності, потреба прийняття та розуміння одне одного. Феноменологічний розгляд акту дарування.

Дослідження змісту феномену духовного зростання особистості шляхом обґрунтування сутнісно-функціональних особливостей організації людини та шляхом реалізації аналітичного підходу до категорій "дух" і "душа" у рамках психології, міфології та філософії.

Дослідження феноменології злочинності крізь кримінотеологічну та духовно-ціннісну парадигму із застосуванням методу діалогічної репрезентації. Огляд формування особливого уявлення про природу злочинності і основних задач у сфері протидії її відтворенню.

Термінології кордонів в залежності від видів політичних режимів. Аналіз продуктивності концепції фронтирів для подальших наукових пошуків в українській історіографії. Використання концепта рубіжності й погранич в ролі критерію для аналізу конфліктних зон.

Феноменологія і герменевтика як одні з найвпливовіших напрямів філософії ХХ століття, знайомство з особливостями. Розгляд основних методологічних орієнтирів Ч. Тейлора в роботі "Секулярна доба", а саме феноменологічний і герменевтичний елементи.

Значення конструювання ідентичності трансфесіонала в процесі самореференції особистості. Розглянуто питання перетворення професій в трансфесії як безперервний розвиток особистості, здатної виходити за межі базової професії і змінювати її разом з собою.

Зіставлення онтологічної установки Бергсона та гносеологічної Гуссерля щодо істини й шляхів її пізнання. Виявлення відмінностей у розумінні інтуїції. Дослідження шляхів переосмислення Є. Мінковським і Г. Марселем інтуїції та редукції як її умови.

Аналіз поняття "ціннісної орієнтації" як системи установок, які регулюють поведінку людини у суспільстві. Поняття "ставлення", "ставлення до здоров’я" та "ціннісне ставлення до здоров’я" та їх подальше вивчення представниками різних наукових шкіл.

Результати теоретичного аналізу етимологічних та лексико-семантичних аспектів поняття "вплив" у континуумі вітчизняної психологічної науки. Обґрунтування та трактування категорії "дія", яка є базовою у визначенні феноменології психологічного впливу.

Визначення та характеристика змісту термінів "культура", "педагогічна культура", "культура мови" і "культура мовлення", "культурологічний підхід". Ознайомлення з дослідженнями культурологічного підходу в педагогіці та його реалізацією у вищій школі.

Типологія переміщення людських мас в контексті транснаціоналізму та ґлобалізації. Аналіз змін в рецепції міґрації. Визнання імміґрантів як частини спільноти країни, асиміляції й інтеґрації у структуру нових реалій і подолання дихотомії між "ми" й "вони".

Мета наукової статті полягає у виявленні тісно пов’язаних із ситуацією транскультуралізму сучасних змін у феноменології міґрації та міґрантів. Зміни в рецепції міґрації можуть стати засновковими для перегляду історичних процесів руху людських мас.

Вивчення феноменології міфу як герменевтики духовних "повідомлень" міфологічної символіки. Засоби реалізації духовних можливостей культури. Християнська сакральна символіка в постмодерному дискурсі. Викладання в вузі міфологічно-релігійної філософії.

Аналіз містичної рефлексії мовлення у творі М. Магдебурзької "Струменіюче світло Божества". Позиція мовця в містичному дискурсі твору як суб'єкта містичного союзу, який завжди тримає феноменологічну дистанцію між власним "Я", оточуючим світом та Богом.

Феномен віртуальної музеалізації як засіб актуалізації культурного надбання та його роль у системі комунікативної діяльності інституціонального та позаінституціонального спрямувань в умовах інформаційного суспільства. Збереження культурного надбання.

Оцінка невербальної комунікації як однієї з найбільш значущих форм спілкування у спорті. Опис такої невербальної комунікації як жести, міміка та статура. Оцінка реалізації та самовизначення спортсменів через додаткові засоби спілкування "мовою" тіла.

Збереження та зміцнення фізичного і психічного здоров’я організму людини засобами музикотерапії. Використання здоров’язбережувальних технологій для оздоровлення та профілактики захворювань в Україні. Пошук ефективних немекаментозних методів лікування.

Розглянуто процес розвитку та становлення поняття Е-навчання, починаючи від "навчання за допомогою комп’ютера" до концептуально-методологічного обґрунтування процесу комп’ютерізації, що включає ідеї модернізації сучасної вищої педагогічної освіти.

Дослідження протестної форми індивідуального умонастрою в умовах суспільної аномії. Вивчення філософських рефлексій античного кінізму, "критичної теорії суспільства", в основу яких покладені ідеї "Великої Відмови", досвід протестності українських реалій.

Аналіз проблеми формування професійної готовності (ПГ) державних службовців до управління соціальними проектами. Розробка експериментальної методики формування вищезазначеної професійної готовності. Обґрунтування дидактичних передумов формування ПГ.

Оцінка ефективності механізмів державного управління соціальними проектами. Визначення структури професійної готовності державних службовців до управління соціальними проектами та розробка експериментальної методики формування професійної готовності.

Уявлення про феноменологію "готовність педагогічних працівників". Структурні компоненти готовності логопедів до професійної діяльності. Специфіка роботи вчителя-логопеда в умовах інклюзії. Аспекти практико-орієнтованої підготовки майбутніх логопедів.

Аналіз феноменології релігійного туризму, враховуючи певні філософські традиції, започатковані у першій половині XX століття Едмундом Гуссерлем. Дослідження особливостей феноменологія релігійного туризму. Характеристика та специфіка типів феноменології.

Рецептивна природа романтичного еросу як духовно-естетичного феномена у творчості лейкістів та романтиків харківської школи. Поетичні коди еросу, що функціонували у художніх світах українських та англійських романтиків, трактування романтичного еросу.

Дослідження рунічного знаку як засобу соціальної комунікації. Визначення символізму руни за класифікацією семіотичної моделі Ч. Пірса. Виокремлення етапів переходу від знака до знака-символу. Аналіз функцій рунічних знаків-символів за А. Соломоніком.

Конституювання світу та формування смислових структур в філософії та психології. Дослідження сутності свідомості і її характеристик у сенсі феноменологічної школи. Розгляд головних понять вчення Гуссерля, розробка та застосування різних форм редукції.

Розгляд феноменологічної редукції, яка виступає одним з головних понять вчення Гуссерля, шляхом, що дозволяє здійснити перехід від речей до феноменів, а від них до прямого споглядання сутності. Застосування різних форм редукції разом з принципом епохе.

Витоки та особливості сакрального сприйняття світла та кольору в межах релігійних традицій та вірувань. Типи суб'єктивного досвіду ієрофанічного світла, його амбівалентність. Виокремлення основних характеристик феномену світла в релігієзнавчому контексті.

Виявлення ключових характеристик потреби свята. Визначення природи феномена свята та його функцій. Основні парадигми феноменології культури. Класифікація основних концепцій, що характеризують феноменологію свята як підсистему феноменології культури.

Висвітлено деякі результати аналітичної роботи, що базувалися на науковому доробку фахівців, які у пошуках новітніх підходів підвищену увагу приділяють соціокультурній анімації. Обґрунтовується соціально-педагогічний запит на соціокультурну анімацію.