Обґрунтування феномену свободи особистості у філософії. З’ясування його значення в умовах самореалізації людини. Взаємовплив суспільної та індивідуальної свобод у процесі життєдіяльності особистості. Роль вибору як вольового акту її самовизначення.

Розвиток інформаційно-комунікативних технологій та винайдення Інтернету. Інформаційне суспільство та перспективи його розвитку в Україні: соціально-філософський аналіз. Глобальне сучасне інформаційне суспільство: поняття, структури, комунікації.

Зміст, становлення та принципи екзистенціалізму. Формування екзистенціального мислення, існування і буття людини. Значення свободи і відповідальності, їх прояви у житті. Відмінні риси світоглядних систем відомих представників соціально-філософської думки.

Аналіз екологічної кризи глобального світу і пошук філософії екобезпечного розвитку. Побудова моделі екологічного навчання населення, що б забезпечила постійний приріст екологічної свідомості і культури людини як основи філософії екобезпечного розвитку.

Розглядається проблема осмислення підвалин екології ідентичності людини. Здійснено філософський аналіз взаємозв’язку теорії і практики ідентичності з світоглядними орієнтаціями особистостей та груп. Показана колізія теорії і практики ідентичності.

Розгляд причин взаємозв’язку філософії та екології. Вчення Вернадського у системі взаємодії людини і природи. Перебудова оточуючого середовища людською думкою. Основні завдання науки XXI століття по збереженню біосфери. Техногенні ризики нової парадигми.

Всебічне визначення предметного поля філософії економіки, з’ясування її співвідношення з економічною теорією та економічною наукою загалом. Обґрунтування необхідності застосування філософської рефлексії, раціональної критики та інших наукових методів.

Аналіз структури та парадигм філософії економіки у контексті визначення її теоретичного та практичного значення. Соціально-творчий зміст філософсько-економічного знання. Розгляд засад господарської філософії. Визначення економічної ідеології суспільства.

Вивчення теоретико-методологічних засад філософсько-економічних теорій. Аналіз методологічних принципів філософії бізнесу та філософії господарства, як різних парадигм філософсько-економічних досліджень. Розгляд структурних рівнів філософії економіки.

Причини, головні цілі об'єднання країн БРІКС. Роль Китаю в зміні світового економічного порядку та реформуванні світової фінансової архітектури, особливості його економічного розвитку. Напрями економічного співробітництва БРІКС із позицій інтересів Китаю.

Розгляд особливостей економічного розвитку, що визначає перспективи технологічного розвитку держави в перспективі в умовах домінування глобалізації та фінансової ієрархізації. Дослідження піраміди А. Маслоу. Аналіз структури агропромислового комплексу.

Соціально-культурні передумови виникнення філософії Ренесансу. Основні напрямки і представники європейської філософської думки епохи Відродження. Пізнання процес відображення об’єктивного світу у свідомості людей. Суспільна та індивідуальна свідомість.

Характеристики компетентнісного підходу в освіті. Обґрунтування необхідності подолання розриву між когнітивною, аксіологічною та праксеологічною функцією освіти. Перелік основних компетентностей, що мають бути реалізовані в Новій українській школі.

Формування потужної, активної і динамічної аксіологічної основи особистості - одне з найважливіших завдань компетентнісного підходу. Культурна обізнаність та вираження, спілкування іноземними мовами - одні з базових компетентностей сучасної людини.

Необхідність систематичного і постійного навчання і пізнання та їх взаємно доповнення в період становлення та розвитку молодої людини. Розкриття залежності взаємозв’язку мови та мислення в процесі вивчення та пізнання природи навколишнього світу.

Філософія життя як новий напрямок, який склався в другій половині 19 ст. у Німеччині та Франції. Основна відмінність проблематики від класичного раціоналізму це феномен життя. Філософія Ніцше, його особливості. Сутність аристократичної волі до влади.

Філософія життя як напрям у некласичній філософії кінця XIX-XX ст., основою якого життя є основним предметом. Волюнтаризм Шопенгауера, дарвінізм Гете як основи формування світогляду критика традиційних цінностей Фрідріх Ніцше та його трактування життя.

Розгляд витоків екзистенціалізму; аналіз поглядів учених-екзистенціалістів на існування людини. Конкретний сенс, який неможливий без важливих цінностей, які є найвищою метою існування людини. Вичерпування можливостей методологізму та пріоритет проблем.

Особливості пізнання історичного процесу. Філософія життя і суспільні науки. Історія розвитку і загибелі культур. Культурологічна концепція історичного процесу в працях історика і соціолога Арнольда Тойнбі. Психоаналіз Фрейда як філософська концепція.

Дослідження витоків екзистенціалізму та поглядів учених-екзистенціалістів на існування, морально-етичні проблеми людини, сенс її життя, що змушує особистість розвиватися. Сенс життя як одне з життєво необхідних завдань, які людина повинна вирішити.

Необхідність у переосмисленні суті, форм і виявів права внаслідок утвердження демократичних засад життя в Україні. Механізм забезпечення конституційних прав і свобод людини та принципу законності. Становлення гуманістичної філософії правового захисту.

Досліджується філософія змін в сучасному Саудівському суспільстві. Визначається, що сучасна модернізація саудівського суспільства спрямована на створення нової системної якості і здійснюється через імплементацію новацій в механізм існування соціуму.

Філософська відповідь на допис німецького філософа Ю. Габермаса "Війна і обурення" (Krieg und Emporung), оприлюднений у газеті "Suddeutsche Zeitung" у квітні 2022 року. Погляд філософа на ідеологічні диспути та політичні дебати "обурення" в публічній сфер

Аналіз сфери взаємовпливів між філософією та художньою літературою. Співвіднесення філософської поезії та прози через суспільно значущу проблематику. Визначення перспективних напрямків подальшої взаємодії основних принципів літератури та філософії.

Вплив духовного начала на здоров'я. Виявлення першоначала захворювань. Медична філософія як наука. Вивчення законів онтології, етики і теорії пізнання в галузі медицини. Пізнавальна сторона медицини, її роль у розвитку суспільства і соціальної сфери.

Соціальний спосіб щодо організації спільної діяльності вчених. Вплив соціальних інститутів суспільства на соціальні риси особистості. Розвиток наукових товариств, які були рушійною силою соціально-професіональної спільноти науковців вузького спрямування.

Філософія як метамова, яка допомагає синтезувати всі результати пізнання світу. Порывняння філософського та релігійного уявлення об істині. Взаємовплив, ізоморфізм на рівні ряду систематичних категорій, богаторівність, наявність двох значень у понятті.

Філософське вчення Канта "Критика чистого розуму". Діалектика та трансцендентальне вчення про метод. Оцінка апріорного синтетичного знання. Дослідження логічної будови суджень в математиці, трансцендентальної естетики, закона природи та причинності.

Діти, що навчаються в інтернатних закладах як найбільш вразлива частина нашого суспільства, які потребують постійного захисту, допомоги та підтримки. Характеристика особливих закладів суспільного виховання дітей: дитячі притулки, ліцеї-інтернати.

Розгляд феномену інформації як поняття і наукової категорії. Набування слова, знаку та речення інформаційного наповнення у результаті поєднання ідеації як феномену людської психіки та суспільної практики, основу якої становить інформаційна комунікація.