В рамках нашого наукового дослідження ми проаналізували зміст філософії освіти, її сутність та спрямування. Охарактеризували бачення філософії освіти у працях її родоначальника Джона Дьюї та прослідили взаємозв’язок представлених філософом течій.

Перспективи розвитку інституту соціальної роботи в контексті взаємин держави та громадянського суспільства. Філософське осмислення взаємодії державних органів та благодійних організацій. Вдосконалення державної системи соціального захисту населення.

Аналіз взаємовідносин гуманітарної спрямованості між філософією та простором архітектури із залученням концепцій стародавнього Сходу "дао" (Лао-цзи, Конфуцій), епохи античності (неоплатонізму) та сучасних теорій ("моральної метафізики"). Архетип "сад".

Визначення поняття "філософія права". Значення і місце енциклопедії права в системі наук про право. Історичні періоди становлення і розвитку філософії права. Постаті видатних викладачів філософії права Київського університету Святого Володимира.

Розгляд проблеми осмислення метафізичних засад ідентичності людини. Філософська рефлексія взаємозв’язку теорії та практики ідентичності зі світоглядними орієнтаціями соціальних суб’єктів. Фактор концептуальності філософської соціальної категоризації.

Вчення про принципи буття і пізнання, відношення людини і світу. Вироблення системи поглядів на світ і на місце в нім людини. Вивчення природи реальності, відносин між розумом і тілом, матерії і випадку, подій і причин. Форми та закони мислення.

Характеристика основних принципів взаємодії філософії та літератури, визначення перспективних напрямків їх подальшої взаємодії. Аналіз співвідношення філософської поезії та прози через суспільно значущу проблематику на прикладі російської літератури.

З’ясування перспективних напрямів взаємозв’язку філософії та медицини. Вплив суспільства на здоровий спосіб життя, патологічні зміни природного середовища та людського організму. Етика взаємозв’язку лікаря і пацієнта, естетичні основи сучасної медицини.

Критичний аналіз існуючих концепцій полікультурної освіти (мультикультуральна, інтеркультуральна, транскультуральна, культурплюралістична). Пропозиція щодо філософської архітектоніки полікультурної освіти, центром якої є життєдайна парадигма особистості.

Інформаційна культура соціальних суб’єктів як фактор управління суспільством. Аналіз моделей футурології у науковій спільноті. Проблеми екологічного характеру розвитку суспільної життєдіяльності та виробництва. Інструмент керування свідомістю громадян.

Умовність демаркування філософії і науки через різнопідходовість, різноакцентність до дослідження феноменів. Приклад застосовності філософії, науки до дослідження цілісного елементоутворення. Специфіка дисциплінарної матриці філософії, терціарність науки.

Філософія науки як нова галузь філософського знання. Історичні коріння взаємозв’язку філософії та науки, позитивіські концепції. Неокантіанство: концепції методів наукового пізнання. Проблеми пізнання у контексті феноменології, особливості герменевтики.

Змістовна характеристика філософії туризму як різновиду соціальної філософії. Сучасна філософія як форма світоорієнтуючої культури, специфічний стиль мислення. Туризм як суспільна сфера гостинності, яка демонструє його сервісний, нетехнологічний характер.

Сміх як частина людського життя. Вираження корінної сутності його буття в культурі. Втілення у життя Ксенофаном рідкого жанру філософування, який можна споглядати у центральних положеннях мислителя, фрагментах бесід та уривках зі свідчень його існування.

Розгляд античної філософії в контексті комічного дискурсу. Обґрунтування категоріального статусу останнього в античній естетиці з точки зору в логіки космоцентризму. Естетична репрезентація сміху як засіб філософування античних багатьох мислителів.

Формування основ західної філософії в античних Греції та Римі. Християнська релігія та осмислення ідеї Бога (Абсолюта) від Середньовіччя до початку ХІХ ст. Проблема смерті та безсмертя. Міфологія як первісна форма світогляду. Виникнення філософії.

Центральне завдання філософії, структура філософського знання. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Загальна характеристика історичних типів світогляду. Буття як предмет філософського аналізу. Основні сфери буття та їхні особливості.

Аналіз питання місця соціально-гуманітарних дисциплін (зокрема філософських) у навчальних планах сучасних вузів. Сутність й зміст сучасної філософії, уточнення її предмету як науки і навчальної дисципліни. Необхідність відновлення філософії та її галузей.

Аналіз питання місця соціально-гуманітарних дисциплін (філософських) у навчальних планах сучасних вузів. Визначення сутності й змісту сучасної філософії, уточнення її предмету як науки та навчальної дисципліни. Перегляд світоглядних позицій викладачів.

Поняття і сутність творчості як найважливішої проблеми сучасної науки і філософії. Інтенсивність і форми прояву творчої активності суб'єкта. Віртуальна і дійсна творчість. Особливості науково-технічної, художньої, соціальної, військової творчості.

Культурно-історичні передумови формування філософсько-історичних поглядів Фрідріха Вільгельма Йозефа Шеллінга. Передумови для продуктивного використання шеллінгівських філософсько-історичних здобутків. Основні ідеї об'єктивного ідеалізму Шеллінга.

Аналіз техніки як соціального феномену - головна задача філософії техніки. Визначення сутнісних характеристик техніки та феномену технічного як такого: соціально-детерміністька, природня та метафізична. Соціальна значимість інженерної діяльності.

Основна характеристика духовної слабкості сучасного розвитку західної цивілізації. Аналіз впливу техніки на людину, її сутності, змісту, значення і ролі у нових умовах глобального інформаційного простору, де панує диктат інструментального розуму.

Ознайомлення з негативними наслідками послаблення впливу гуманітарних наук та розквіт технократизму. Дослідження гуманітарно-наукового дискурсу у філософії техніки, який покликаний виявити вплив техніки на людину, її сутність, зміст, значення і роль.

Аналіз питання феномену людської тілесності та її впливу на розвиток фізичної культури як органічної частини загальної культури суспільства. Порівняльний аналіз понять "тіло людини" та "тілесність". Виявлення міждисциплінарного характеру біоетики.

Створення відкритого доступу до наукової інформації, освітніх ресурсів і навчальних платформ. Масова комп’ютеризація закладів освіти. Розгляд інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища як суб’єкта. Організація дискусій та круглих столів.

Тлумачення філософського змісту мандрівки. Розуміння цивілізаційного феномену туризму як об’єкту пізнання. Сутність теорії людської діяльності як форми самореалізації особистості шляхом подорожі. Оформлення концепції знання про мандрівки у XIX-XX ст.

Характеристика місця філософії туризму в системі філософського знання. Дослідження її місця в складі соціальної філософії, аналіз її онтологічної частини, прикладного аспекту. Визначення поняття туризму, аналіз його відмінностей від інших подорожей.

Антропологічне значення туризму як духовного і соціокультурного явища, його філософське осмислення. Проблеми цієї сфери в ряду послуг. Філософія релігійного туризму. Регіони міжнародного паломництва, перспективи розвитку цього напрямку на теренах України.

Характеристика соціально-культурного феномену туризму як одного з вирішальних чинників розвитку суспільства. Дослідження проблемних питань футбольного туризму та шляхів їх вирішення. Дослідження особливостей портрету сучасного футбольного туристу.