Актуальність метафілософської проблематики зумовлена нагальною необхідністю протидіяти ірраціональним маніпуляційним впливам на особистість. Мета статті – обґрунтування фундаментальної функції об’єктивної філософії як практики емансипаційного мислення.

Проблема імплементації філософії олімпізму як структурного компоненту філософії спорту в контекст філософсько-культурного повороту (Б. Вальденфельс) у визначені психосоматичної сутності людини переакцентування з її "духо-тілесності" до "тіло-душевності".

Комплексний розгляд питання філософії освіти в системі безперервного становлення пластичних структур у модусі невизначеності. Окреслення сутності поняття "філософія освіти", його тлумачення, варіанти пояснення. Риси освітнього процесу Європейського Союзу.

Розглядається питання філософії освіти, зокрема в системі безперервного становлення пластичних структур у модусі невизначеності. Визначаються риси освітнього процесу ЄС. Досліджуються такі категорії філософії освіти ЄС як свобода вибору учня та студента.

Освіта одночасно є процесом, системою, цінністю, соціальним інститутом. Обґрунтування можливої моделі розв’язання цього протиріччя в межах сталої світоглядної парадигми, верифікацію якої здійснює філософія освіти як окремий напрям світоглядних розвідок.

Проблема інституціоналізму в освіті. Визначення ролі освіти в житті окремої людини та її значення в широкому соціальному контексті. Розгляд феноменів свободи, толерантності та довіри як фундаментальних цінностей, що інтегрують сучасне суспільство.

Г. Сковорода як опонент європейської модерної філософії, його біографія та творчі наслідки. Розділення знань на природничі та гуманітарні. Осмислення природи людини та настанов її життя, здійснення самореалізації на підставі самопізнання та серця.

Аналіз значення методологічного потенціалу філософії освіти американського філософа Дж. Д’юї для розробки сучасної концепції екологічної освіти на основі робіт "Демократія і освіта" та "Досвід і освіта". Формування змісту освіти та навчальних планів.

Педагогічні погляди В.О. Сухомлинського на проблему освіти сучасної початкової школи. Роль індивідуального підходу до кожного учня. Вплив середовища на формування всебічно розвиненої особистості молодшого школяра у процесі навчальної та виховної роботи.

Обґрунтування філософських парадигм при розробці нових підходів до предмету освіти. Діалогічний контекст розвитку навчального процесу. Створення умов для прояву і розвитку особистісних якостей дитини. Подолання стереотипів мислення у сімейному вихованні.

Розгляд розвитку філософських поглядів на освіту в англо-американському середовищі. Простеження еволюції філософії освіти. Висвітлення позицій сучасних англомовних та українських дослідників щодо філософського осмислення практики навчання та виховання.

Зв’язок між філософією освіти та аксіологією. Відмінні риси основних задач аксіології відносно незалежних напрямів її сучасного розвитку. Характеристика суб’єктивістського, трансенденталістського, процедуралістського та комунітаристського напряму науки.

Сутність принципу прагматизму у науці. Наукові дослідження та практична діяльність як основні складові педагогічного знання. Дослідження взаємозв`язку проблеми взаєморозуміння системи викладача-студента з питаннями мотивації щодо вивчення філософії.

Дослідження філософських та освітніх категорій, які перебувають у стані рефлексивних взаємин. Соціокультурні, локальні, темпоральні особливості формування ситуації філософської рефлексії і процесу освіти. Аналізу проблем викладання філософії у вищій шкіл.

Застосування теоретико-методологічного інструментарію філософії освіти в підготовці нового покоління фахівців педагогічних спеціальностей. Підходи до педагогічної діяльності, розвитку розуму й мислення учнів. концепти філософії освіти та цілепокладання.

Аналіз поняття "самовизначення" з точки зору психології, філософії, педагогіки, соціології. Вдосконалення змісту та педагогічних засобів сучасної освіти, створення середовища професійної спрямованості для забезпечення особистісного самовизначення людини.

Становлення суб’єкта культури як ціль філософії освіти. Взаємодія раціонального та ірраціонального в освітньому процесі. Розгортання творчого потенціалу суб’єкта культури. Афірмація свободи та культуротворчість. Вплив нестабільного мегасоціуму на буття.

Розгляд з позицій філософії освіти форм культуротворчості, характерних для історичного та індивідуального людського буття. Вивчення впливу міфологічних образів, ритуалів, казки та ігрової діяльності на психічний і морально-естетичний розвиток дітей.

Визначення моральних цінностей в педагогіці. Освіта й виховання людини через оволодіння культурою, універсальним знанням, які становлять сутність її буття. Фундаментальні ідеї пайдейї у філолофсько-педагогічних вченнях давньогрецьких мислителів.

Інформатизація: нові інструменти навчання. Головні підходи освітньої філософії у проектах вивчення у шкільній освіті комп’ютерних наук як широкої науково-технологічної галузі знань. Класифікація окремих типів проектів формування цифрової грамотності.

Розгляд проблемних питань освітнього менеджменту в призмі сьогодення з філософсько-освітньої точки зору. Відокремлення філософсько-методологічних принципів освітнього менеджменту, найважливіших напрямків розвитку менеджменту у теорії та практиці освіти.

Ознайомлення з біографією Платона, який був прихильником телеологічного розуміння світу. Характеристика основних різновидів держави: тимократії (влади честолюбців), олігархії, демократії, тиранії. Аналіз тоталітарної системи поділу людей на розряди.

Розгляд філософії Платона і його поглядів на світ "ідей" і "речей". Аналіз Платонівського вчення про пізнання та його зв'язку з вченням про душу. Дослідження суджень про виховання і людину, їх впливу на педагогічну думку європейської цивілізації.

Філософське визначення і обґрунтування чинників подолання духовної кризи особистості засобами освіти і виховання в період глобалізації та інформаційної революції. Механізм взаємодії індивідуальних і соціальних детермінант духовної кризи особистості.

Розробка методик формування полікультурності фахівців у процесі здобуття професійної освіти. Формування толерантного ставлення до культурних відмінностей. Аналіз філософсько-освітної парадигми як відображення глобальних соціокультурних трансформацій.

Розгляд аплікації понять, принципів філософії поструктуралізму Жиля Дельоза на теоретико-методологічну площину сучасного ґендерного проекту "номадичної суб’єктивності" Розі Брайдотті. Характеристика уразливості модерністських дослідницьких установок.

Предмет та становлення філософії права як науки, поняття сутності та явища і питання їх взаємодії. Визначення справедливості за Платоном та Аристотелем. Особливості філософії права Нового часу та Просвітництва. Проблема співвідношення права і закону.

Проблема дисциплінарного статусу філософії права, основні підходи до його розуміння. Структура філософії права (онтологія, антропологія, гносеологія та ін.). Співвідношення філософії, загальної теорії і соціології права. Основні питання філософії права.

Розгляд питання філософії права та філософсько-правової антропології, як основи міжкультурного та міждержавного діалогу сучасного світу. Визначення значення філософії права в системі наук. Компаративний аналіз понять: суб’єкт права та правова свобода.

Філософія права як наука направлена пояснити значення права для формування світогляду, зміст і значення права для людини, включаючи його в систему людських цінностей. В філософії права право постає як спосіб буття людини. Філософсько-правова антропологія.