Зміни у світогляді під час переходу від Античності до європейського Середньовіччя. Основні вихідні ідеї середньовічної патристики. Місце філософії у духовному житті Середньовіччя. Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії.

Фома Аквінський як систематизатор середньовічної схоластики. Проблематика феноменів людини, її сутності та особистості. Філософія Візантії. Вчення Палами. Становлення філософської думки Київської Русі. Збереження античного розуміння мистецтв та науки.

Патристика як філософія і теологія Отців Церкви, тобто духовно-релігійних лідерів християнства до VII століття. Формування середньовічної філософської парадигми. Антична тілесно-речова цілісність буття. Гуманістичне спрямування християнської теології.

Загальна характеристика етапів розвитку світоглядних і філософських ідей європейського Відродження. Б. Клервоський та Дж. Бонавентура як найвідоміші містики. Знайомство з особливостями культури і філософії Відродження. Аналіз філософії Середньовіччя.

Філософська думка середніх віків та її формування в період зародження і розвитку феодальних відносин. Характеристика утвердження християнства в якості панівної релігії. Особливості схоластики як специфічної системи давньої філософсько-теологічної ідеї.

Короткий нарис життя, етапи особистісного та творчого становлення С. К'єркегора, передумови та фактори формування його філософських ідей. Релігійний аспект життя людей. Розробка концепцій та основ екзистенціалізму. Три сфери людського існування.

Аналіз творів літературної спадщини волинських письменників в аспекті їх світоглядно-ментального зв’язку з українською філософією серця. Вказується на єдність творчих задумів письменника зі світоглядно-філософським контекстом національного менталітету.

Роль симуляційного навчання в системі додипломної підготовки лікарів. Оптимальна програма освоєння необхідних професійних навичок, що спирається на широке впровадження сучасних тренажерних комплексів нового покоління і створення навчальних центрів.

Аналіз заходів щодо вдосконалення механізму державного регулювання національної інноваційної системи. Оцінка впливу держави на впровадження інновацій в сфері енергозбереження. Інструменти для активізації інвестиційно-інноваційних процесів в галузі.

Сутність системи податкового контролю як чинника у наповненні бюджету, види та складові його формування. Характеристика ознак і функцій податкового контролінгу з метою оптимізації оподаткування. Фінансові санкції до порушників податкового законодавства.

Критика популярної культури та глобалізованого капіталізму у творчості словенського мислителя Славоя Жижека. Вивчення китайськими науковцями концепції ідеології філософа, аналіз впливу лаканівської психоаналітичної теорії на формування його світогляду.

Ознайомлення з передумовами виникнення софістики. Вивичення та характеристика діяльності відомих філософів-софістів: Протагора, Горгія, Гіппія, Продіка, Антіфонта, Крітія, Каллікла, Фразімаха. Взначення методів їх сприяння на розвиток мовознавства.

Зосередження уваги на рисах, що об’єднують граматики Паніні і Пор-Рояля в контексті "Філософії наступництва: граматики Паніні та Пор-Рояля". Аспекти граматик, вплив на арабо-мусульманську лінгвістику (граматику), виявлення подібних якостей у їх створенні.

Феномен споживання в сучасному світі, можливі соціальні трансформації, що виникають під впливом ідеології споживання. Ірраціональний підхід до пізнання суспільства постмодерну. Ідеологія споживання в суспільстві постмодерну. Міфологічність даної ідеології

Розгляд основної проблематики філософії спорту як важливого конструкту сучасного культурно-цивілізаційного проґресу. Визначення доцільності філософських дискурсів для фізкультурно-спортивної науки. Характеристика спорту як соціально значущого феномену.

Спорт як інсценування видовищно-ігрової тілесної змагальності людини, філософсько-антропологічний аналіз його сутнісних рис. Культурологічний зміст поняття “спортивне тіло”. Вивчення морфофункціонального стану організму, фізичних якостей та здібностей.

Філософія спорту як новий напрям гуманітарно-наукових парадигм. Актуалізація філософського знання для успішного розвитку фізкультурно-спортивної діяльності у соціально-культурному контексті і в ціннісно-значущих параметрах філософської антропології.

Теоретична і практична значущість "філософії спорту" як навчальної дисципліни і міждисциплінарної галузі знання. Необхідність поновлення понятійно-термінологічного апарату фізкультурно-спортивної науки з ціллю інкорпорації її в загальне наукознавство.

Розкриття філософії сталого розвитку в період глобалізації та інформаційної революції. Концепція сталого розвитку, сформульована на Конференції ООН з довкілля і розвитку в 1992 р. в Ріо-де-Жанейро. Осмислення якості життя в парадигмі людських цінностей.

Аналіз філософсько-методологічних та світоглядних характеристик відкритої освіти. Характеристика системостворюючої функції філософії освіти. Взаємозв’язок становлення і розвитку синергетики в контексті концепції сталого розвитку та відкритої освіти.

Староіндійська та старокитайська філософія. Антична філософія (докласичний та класичний періоди). Філософські школи елліністичної та римської філософії. Суть вчення піфагорійців, етичного раціоналізму Сократа. Світ ідей Платона. Аналіз вчення Аристотеля.

Загальна характеристика філософської традиції у Давньому Китаї. Основні філософські школи Стародавнього Китаю, їх особливості: конфуціанство, моїзм, легізм, даосизм. Розвиток школи імен. Діяльність натурфілософів, їх спадок. Філософія епохи Хань.

Основні етапи та напрямки розвитку філософської думки, її специфічні особливості. Школи в китайській філософії, видатні представники та значення в світовій науці. Проблеми, які були поставлені давньокитайськими мислителями. Природа знання і логічні ідеї.

Історія стоїцизму як вчення однієї з найбільш впливових філософських шкіл античності. Єдність законів світового розуму-Логосу в сферах пізнання. Виникнення великої філософської системи античності - неоплатонізму. Вивчення філософії Порфирія та Прокла.

Огляд філософії особливої сфери духовної культури як концептуального вираження світоглядних проблем. Визначення специфічного виду мислення, як світоглядної рефлексії. Встановлення особливостей філософського знання та його впливу на духовний світ людини.

Зародження філософського мислення і думки Стародавнього Сходу. Філософські принципи, закладені у ведах, брахманах та упанішадах. Буддизм і джайнізм. Процес переходу від міфологічно-релігійного світогляду до філософії. Філософські школи Стародавньої Індії.

Історія індійської філософії - безперервний діалог з традицією. Зв'язок старого і нового, співіснування найдавніших релігій і науки - невід'ємна частина духовного життя Індії, її світогляду та філософії. Аспект часу в історії філософської думки Індії.

Формування базових засад індивідуального, особистісно орієнтованого підходу діяльності вищої приватної школи на основі філософського розуміння сутності освіти як студентоцентрованої квінтесенції у сучасному суспільстві, її феноменологічної ваги.

Специфіка соціального пізнання. Характеристика соціальної філософії, поняття соціуму і суспільства. Характерні риси суспільства, основні сфери суспільного життя. Головні показники розвитку суспільства. Рушійні сили історичного процесу та його джерела.

Структура й функції соціальної системи. Суспільство як система: основні сфери та закони розвитку суспільного життя. Духовне життя соціуму. Джерела та спонукальні сили суспільного розвитку. Теорії аграрного, індустріального, постіндустріального суспільств.