Інтерпретація культурою Західної Європи першої половини XIX ст. явища міфу. Процес переосмислення ролі міфу в еволюції мистецтва. Праця "Історико-культурний вступ до філософії міфології" Ф.В.Й. Шеллінга. Алюзії на міфологічні системи Жерара де Нерваля.

Роль та місце процесів абстрагування та метафоризації в міфотворчості. Розгляд богів і міфічних істот у давньогрецькій, слов’янській міфологіях, у міфах народів Північної Америки, а також проведення їх порівняльного аналізу з архетипами за К.Г. Юнгом.

Пізнання дійсності і становлення структуровизначального феномену "людського світу", де людина творить світ за вимірами власної чуттєвості. Створення міфу як основа симулятивного формотворення і універсальний засіб презентації візуальної "картини світу".

Дослідження рівня духовного розвитку народу чи суспільства. Інтерпретація та осмислення навколишнього світу за допомогою міфології. Особливість мовних метафор, фразеологізмів, казок, билин, прислів’їв і приказок, ціннісної і символічної природи культури.

Тема андрогінності, світової гармонії - ключовий напрямок у театрально-сценографічній діяльності митця. Репрезентація міфологеми андрогіна у творчих пошуках М. Шагала у сфері театрального мистецтва. Стислий опис художніх особливостей Шагалівського театру.

Дослідження соціальних, феноменологічних і психологічних підстав міфологізації сучасної свідомості, її змістових відмінностей від "традиційної" стародавньої міфотворчості. Зв'язок міфологізації суспільної свідомості та онтологічних параметрів суспільства.

Місце творчості художника М. Сапожникова в історії українського образотворчого мистецтва першої третини ХХ ст. Систематизація світу символістського малярства художника крізь призму слов’янської міфології. Пантеїстична світоглядна орієнтація його робот.

Роль та місце фольклору й народних обрядів у процесі образного перевтілення. Зародження театру, міфи та легенди щодо процесів його появи, характеристика та особливості еволюції його становлення. Причини сакрального ставлення до сутності перевтілення.

Аналіз таких засобів ідентифікації, як: уніфікації та зміни образу культури, сценаріїв поведінки, співпраці колективного несвідомого та індивідуальної психіки, побутування "світської релігії", а також універсальності міфу як форми моделювання світу.

Аналіз та систематизація образної будови творів двох серій символістського живопису Михайла Сапожникова крізь призму слов’янської та античної міфології, християнської релігії. Розгляд естетики та образного ладу символістського живопису М.І. Сапожникова.

Образи античної міфології у скульптурі О.В. Князика. Діалогізм як принцип творчості Б.О. Румянцева. Міфологема жінки у творах Ю.М. Єгорова. Індивідуальна "манера" та класична традиція у творчості А.С. Шопіна. Архетипи у творчості Ю.А. Коваленка.

Стан теоретичного осмислення проблеми в сфері образотворчого мистецтва Одеси. Античний міф як парадигма в образотворчому мистецтві Одеси останньої третини ХХ – початку XXI століття. Ремінісценції фольклору в індивідуальній міфотворчості художників Одеси.

Вивчення міфологічних, фольклорних і археологічних матеріалів стародавніх і сучасних народів. Механізми виникнення міфологічного образу залізної людини у слов’янській міфологічній традиції. Можливі впливи на формування цього образу традицій інших етносів.

Форми сучасного фольклору субкультур. Ритуально-обрядовий пласт, пов’язаний із Земляним Дідом, актуальні засоби його відтворення й зберігання в інтернет-просторі. Огляд новітнього фольклору скарбошукачів. Відображення уявлень шукачів скарбів в текстах.

На прикладі фільму В. Васяновича "Проти Сонця" розглянуто текстологічні складники та міфопоетичні ознаки сучасного українського документального кіно. Особливу увагу приділено семантиці невербального тексту, розгляду його окремих структурних елементів.

Характеристика трансформацій у сфері колективної безпеки, яка могла б гарантувати мирне існування цивілізованих країн світу. Аналіз міфопоетичного символізму російсько-української війни у медіапросторі сучасної України. Сутність міфічного символізму.

Міфопоетика як система трансформованих суб’єктом міфологічних ситуацій, смисловий простір втілення архетипу. Семіотичний аналіз зв’язку національного мистецтва з етнокультурними архетипами. Місце народної культури в процесі еволюції художньої культури.

Феномен "культура" как специфический способ бытия человека, результат его деятельности; антропологический, философско-исторический, социологический и аксиологический аспекты. Роль и место техники в структуре материальной культуры; ценности общества.

Рассмотрение принципов формирования многомерной структуры картины мира. Создание многомерности картины мира при помощи атрибутивных категорий и концептуальных образов. Представление о векторных составляющих многомерности современной картины мира.

Зарождение и развитие стилистических тенденций в искусстве Франции. Особенности искусства Франции в XVIII веке. Основные черты стиля рококо. Реалистическое направление в живописи. Классицизм - обращение к античному искусству как к идеальному образцу.

Изучение и характеристика методологии исследования многоцветных документальных открыток для получения информации о городской колористике. Анализ роли цветных фотооткрыток в изучении цветового пространства города начала ХХ века на материале Смоленска.

Дослідження рис та періодів розвитку народного вбрання як одного з найважливіших символів культури українців. Аналіз оберегово-захисної функції вишивки. Причини переважання червоного кольору у традиційному одязі. Символіка та особливості козацького одягу.

Основні види кіно. Теми документальних та науково-популярних фільмів. Чарлі Чаплін – класик німого кіно. Українські митці серед піонерів світового кінематографу. Успіх чорно-білої стрічки "Земля" О. Довженка в Європі. Перші звуковий та кольоровий фільми.

Визначення основних теоретичних підходів у вирішенні проблеми співвідношення мови й культури для вивчення основ і закономірностей міжкультурної комунікації. Аналіз гіпотез лінгвістичної відносності. Взаємозв’язок комунікативних процесів мови й культури.

Посилення боротьби українців за свою ідентичність в умовах військового стану. Забезпечення функціонування української мови як державної. Використання кінематографу для самоідентифікації. Оцінка небезпеки використання суржику в кіномистецтві України.

Огляд публікацій, у яких досліджено тілесність у контексті людської діяльності як феномену культури. Значення тіла як інструменту соціального вираження особистості і танцю як засобу трансляції культурно значущої інформації в культурній парадигмі ХХ ст.

Мета роботи – розкрити комунікативний аспект перекодування апокрифів у полі української культури. Уперше науково обґрунтовано, що український апокриф є: відкритою системою, орієнтованою на діалог культур з різними кодами та однією з форм кодування.

Закономірності, роль і значення формування людини як суспільної істоти засобами сумісної праці над мовою. Принципи зв’язку поколінь на рівні духовно-практичної мовної комунікації, специфіка людського пізнання як передумова складності її пізнання.

Дослідження мови як основного складника культури, а також культурних фактів і процесів, пов’язаних із певною культурою, людиною, суспільством і дійсністю. Аргументи щодо актуальності й перспектив дослідження художнього тексту як тексту культури.

Дослідження взаємозв’язку мови, музики, освіти як складників національної культури. Опрацювання концепцій розвитку української культури відомими вченими. Виведення Б. Уорфом наукової картини світу безпосередньо з мовної, спричинило до їхнього ототожнення.