Значение марксистской культурологической теории. Психологическое учение о культуре, ее современные системные характеристики. Теория культурно-исторических типов и локальных цивилизаций П.А. Сорокина. Концепции О. Шпенглера, Н.Я. Данилевского и А. Тойнби.

Роль культурологии в системе гуманитарного знания, основные этапы ее становления. История становления понятия "культура". Интегративный характер культурологического знания, осмысление мировой человеческой культуры как системного единства в ее основе.

Основные этапы развития культурологического знания. Процесс формирования и выражения духовного, интеллектуального и эмоционального отношения к культуре. Характеристика эмпирического и теоретического уровней. Направления фундаментальной культурологии.

Культурология как одна из самых молодых наук. Характеристика структуры культурологического знания, определение методологических принципов и методов культурологического исследования. Определение места и роли культурологии в системе гуманитарного знания.

Понятие и существующие теории культурогенеза. Соотнесение понятий "цивилизация" и "культура". Создание типологии цивилизаций. Представители игровой теории культурогенеза. Европейские писатели эпохи модернизма. Формы художественной практики постмодернизма.

Изучение наиболее общих закономерностей развития культуры, ее сущностных характеристик, присутствующих во всех известных культурах человечества. Образ жизни как культурологическая категория. Устойчивые черты жизни людей, освященные определенной традицией.

Формирование культурологии как науки. Исторические этапы развития культуры. Рассмотрение задач культурологии с позиций культурной антропологии. Современные методы культурологических исследований. Изучение теории социальной стратификации населения.

Предмет и сущность культурологии, ее функции и цели. Становление культурологии как науки. Характеристика культуры Древней Индии и эпохи Просвещения XVIII века. Культура монгольского каганата, выдающиеся ученые просветители. Обычаи и обряды казахов.

Дискуссия о статусе культурологии как самостоятельной отрасли научного знания, ее содержание и гносеологическая функция. Культурология как комплекс дисциплин, изучающих культуру. Структура и функции культуры, исторические закономерности ее развития.

Основные проблемы "культурологического поворота" в отечественной гуманитарной науке. Изучение ситуации и научно-практических последствий "замещения" методологии исследования и понятийного аппарата, сложившихся в отечественной научной школе, западными.

Развитие и становление теории культурологи. Центры древней культуры: Вавилон, Египет, Китай, Индия. История религиозных вероисповеданий. Древняя культура и цивилизация казахов. Типологические черты тенгрианства. Особенности мировоззрения тюркских народов.

Понятие и основные функции культуры, этапы ее становления и развития в человеческом обществе. Закономерности межкультурных коммуникаций, а также значение универсалий. Формирование ценностей и норм. Семиотика и герменевтика культуры, ее феноменология.

Определение культуры Марком Туллием Цицероном. Спиральный цикл Тойнби, его элементы. Натуралистическая школа и ее представитель Зигмунд Фрейд. Социологическая школа, ее основатель Питирим Сорокин. Знаки человеческой реальности. Основные функции культуры.

Культура как общественное явление, ее признаки и структура. Основные подходы к определению культуры. Культурология как наука,ее структура и функции. Становление взглядов на культуру в древнем обществе, в Средние века и Новое время; современные концепции.

Наявність мови та культура - неодмінний показник нації. Аналіз концентричних кіл синхроністичного культурного контексту художнього твору. Діалог традицій - форма синхроністичного та діахронічного спілкування, де інтерпретації підлягає історичний епос.

Визначення сутності нового міждисциплінарного та міжметодологічного підходу, визначеного як "культурологічна герменевтика", встановлення його потенціалу щодо дослідження феномена інтерпретації, зокрема художньої. Підґрунтя культурологічної герменевтики.

Характеристика різних підходів до регіонознавства як комплексної науки. Аналіз його культурологічної складової. Цивілізаційний підхід до огляду регіональної і світової історії. Базові тенденції розвитку сучасного глобального цивілізаційного процессу.

Культурологічна концепція П.О. Куліша щодо участі цього митця і громадського діяча. Роль науково-творчої спадщини П.О. Куліша у пробудженні національної самосвідомості українського народу і її вплив на формування культурологічної концепції автора.

Аналіз парадигми літературного процесу в сучасний період. Дослідження проблеми творення інформаційної безпеки суспільства, розгляд взаємодії людської особистості і архетипу сучасної культури як основи творення культурологічної парадигми сучасності.

Культура в часи Київської Русі. Формування культурологічної думки в XVI-XVIII століттях. Роль у суспільному житті України національно-релігійних організацій православного населення українських міст. Культурологічна проблематика в національній традиції.

Культурологічна рефлексія щодо технології нейролінгвістичної взаємодії режисера та актора в процесі міжособистісної комунікації під час роботи над виставою. Вивчення нейролінгвістичних технологій як культуротворчої парадигми в галузі сценічного мистецтва.

Аналіз формування культурологічної концепції Д. Овсянико-Куликовського, різноплановість його наукової діяльності. Психолінгвістична теорія мистецтва, основоположниками якої були О. Потебня, В. Харцієв, Б. Лєзін як основа культурологічної концепції.

Духовний світ, професійні та інтелектуальні запити О. Воронина - представника громадського і церковного життя української діаспори США. Зміст та ідейна спрямованість літератури, яка відігравала роль джерела духовної та інтелектуальної творчості діяча.

Портретний ряд відомих архітектурознавців, варіативний базис для наукової історії, в книзі А. Пучкова "Нарис історії архітектурознавства". Періоди розвитку архітектури, відповідно до мистецьких стилів: романський, ґотичний, ренесанс, бароко та класицизм.

Реконструкція моделі декадентського кінотвору у відповідності до основних критеріальних вимог культурологічного аналізу й стилю модерн, який лежить в основі феномену "декадентського кінематографу". Обґрунтування поняття "моделі декадентського кінотвору".

Проблема харчування як базова підстава безпеки існування людини і спільноти. Розкриття специфіки гастрономічних практик у нових медіа та дослідження базових констант їх медіатизації взагалі. Візуальні репрезентації гастрономічних практик у нових медіа.

Поняття тілесності в різних культурах та його особливості. Розгляд питання дитинства в межах філософії, психології, соціології. Тіло в давньогрецькій культурі як аналог світобудови, гармонії, впорядкованості. Приниження плоті у середньовічний період.

Вивчення і осмислення культурологічних процесів, що відбуваються в діяльності громадських організацій Рівненщини. Виникнення першого в Рівному осередка Товариства шанувальників української мови ім. Т. Шевченка. Розгортання національно-патріотичного руху.

Дослідження історії культурологічної думки. Аналіз наукового поля діяльності та творчої спадщини В.М. Перетца. Огляд застосованих вченим методів вивчення закономірностей розвитку культури через ґрунтовне дослідження давніх літературних пам’яток.

Розгляд змін екранної мови, культурних наслідків переходу від "культури книги" до "культури медіа". Вивчення принципової різниці між семіотичним кодом кіномови і мови багатосерійного екранного твору. Аналіз наслідків культурного впливу кліпового мислення.