Значение науки в жизни современного общества, ее взаимоотношение с религией и отличие от идеологии. Анализ влияния кибернетики, генной инженерии и биотехнологий на культуру. Моральная ответственность ученых за использование результатов своих открытий.

Основные исторические периоды и предпосылки развития науки. Характерные черты и признаки научного знания. Социокультурные ориентиры в современном обществе. Последствия научной деятельности человеческого интеллекта от моральных и нравственных качеств.

Наука среди других сфер культуры. Естественнонаучная и гуманитарная культуры. Основные критерии научного знания. Как отличить подлинную науку от псевдонауки. Структура научного знания с точки зрения предметного единства. Современная научная картина мира.

Исследование культуры и цивилизации в этнографическом смысле. Закономерности распространения явлений культуры по разным странам. Определение связи последовательных стадий культуры. Систематическое рассмотрение развития анимизма у малокультурных обществ.

Понятие о колористике как науке и ее значение. Характеристика цвета как средства дизайна. Анализ "психологии" основных цветов и рекомендации по эффективному использованию их в дизайне. Исследование национальных особенностей восприятия цвета в России.

Предмет истории и теория искусства. Виды искусствоведческих наук. Ключевые проблемы и основные направления искусствознания, методологические школы. Иерархия разделов данной науки в различные исторические периоды. Художественная критика Дени Дидро.

Історія заснування кафедри теорії і історії мистецтв при Харківському університеті у ХІХст., її видатні науковці. Розвиток науки про мистецтво на Слобожанщині в ХХ ст. Діяльність кафедри у складі Харківської державної академії дизайну і мистецтв у ХХІ ст.

Функционирование науки как элемента культуры. Культурообразующий фактор развития человечества. Проблема гуманизации науки, которая широко обсуждается в мировой печати. Важные стороны жизни общества и человека. Научные дисциплины и организации знаний.

З’ясування критеріїв ідеології та їх демаркація від об’єктивної науки. К. Маркс та Ф. Енгельс - одні з перших дослідників ідеології та творці відповідної концепції. Ідеологія як система обґрунтованих поглядів, ідей, ідеалів та її вплив на наукову думку.

Место 19 века в культуре нового времени; зрелость и кризис буржуазной цивилизации. Главные тенденции социокультурного развития: особенности образования и развития науки в 19 веке; роль религии в культуре; новые философские системы и социальные теории.

Телесные потребности как основа общества. Техника как выражение человеческих стремлений к власти над природой. Необходимость философии культуры и социальной философии технического и научного мира для определения места человека в современном обществе.

В проведеному дослідженні встановлена кількість понять для позначення різновидів науково-культурологічних досліджень. Ідентифікована семантика кожного з наявних позначень в контексті їхнього співвідношення в українській та західній науковій традиції.

Тези доповіді, яка готувалася автором до Науково-практичної конференції "Музейна педагогіка – проблеми, сьогодення, перспективи", що проводилася Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником. Особливості співпраці музеїв та вузів.

Процес визначення достовірності, автентичності, часу та місця створення, авторства, наукової та культурної цінності рукопису або книги. Характеристика виокремлення рукописної та книжкової спадщини, надання документу особливого та цінного статусу.

Аналіз діяльності бібліотек закладів вищої освіти, спрямованої на задоволення інформаційних потреб користувачів у навчальній діяльностях. Розгляд проекту розпорядження "Про затвердження видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій".

Дослідження специфіки становлення наукової діяльності кандидата мистецтвознавства, викладача-методиста Кіровоградського музичного коледжу, відомої в Україні, за її межами музикознавиці і композиторки, М. Долгіх. Характеристика напрямків наукових пошуків.

Бібліографія як галузь науково-практичної діяльності. Суть стану розвитку інформації сучасного світу. Розгляд організації збору і відбору інформації для проведення наукових досліджень. Перелік відомостей, які потрібно мати для бібліографічної інформації.

Оцінка необхідності системного управління інноваційною діяльністю бібліотек. Закономірності впровадження інноваційних форм і методів організації управлінської праці. Сучасні трансформації бібліотеки як інформаційної та соціокомунікаційної установи.

Стріт-арт як новітній феномен сучасного мистецтва останніх десятиліть ХХ століття. Вуличне мистецтво та його форми, як графіті, трафарети, перформанси. Форма самовираження художника в міському, вуличному просторі. Стріт-арт-спільнота та мова графіті.

Реалізація проекту "Українська бібліотечна енциклопедія". Спогади про відомого вченого, доктора історичних наук, професора М.С. Слободяника та оцінка його діяльності і здобутків як науковця, викладача вищої школи у контексті практичного втілення УБЕ.

Роль і значення наукових бібліотек у сучасному соціокультурному просторі України. Розкриття їх багатоаспектної діяльності: наукової, навчальної, освітньої, виховної, інформаційної на прикладі наукової бібліотеки Маріупольського державного університету.

Історія еволюції балетного мистецтва. Розвиток хореографії та національного танцю в Україні в умовах війни. Сучасні вимоги до балетмейстера та керівника танцювального колективу. Аналіз впливу інтелекту на творчий процес рухів тіла та свідомість виконавця.

Формування наукового потенціалу баяністів-акордеоністів України у другій половині XX століття. Уніфікація поняття "українська академічна школа гри на народних інструментах". Аналіз теорії формування виконавської майстерності баяніста М. Давидова.

Внесок баяністів-акордеоністів України в соціокультурний простір світу. Наукове осмислення доробку довідникового багажу у сфері баянно-акордеонного мистецтва. Обґрунтування теорії формування виконавської майстерності баяніста (акордеоніста) М. Давидовим.

Вивчення історії формування науково-довідкового апарату державних архівів і рукописних підрозділів бібліотек України в 1920-1990 роках XX століття. Вивчення елементів, структури і функцій державних архівів і рукописних наукових бібліотек України.

Окреслення тематичного змісту наукового збірника "Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку", підготовленого в умовах воєнного часу. Дослідження кожного його напряму і виокремлення найбільш характерних ознак дослідження окремих авторів.

Дослідження початкового етапу діяльності однієї з провідних українських мистецтвознавчих інституцій 1920-х років-Науково-дослідної кафедри мистецтвознавства. Опис мистецтвознавчих курсів, екскурсій та семінарів Київського археологічного інституту.

Характерні риси розвитку культури 20-х рр., поява великої кількості музеїв різного профілю як у великих містах, так і на периферії. Музейна справа в Україні як невід’ємна складова історико-краєзнавчого руху. Хронологія заснування найбільших музеїв.

Сутність науково-дослідницьких та освітніх стратегій як чинників культурних інновацій шляхом аналізу практичного досвіду науково-дослідницьких та освітніх інституцій Сполученого Королівства. Пріоритети, що забезпечують розвиток культурних інновацій.

Систематизація відомостей про науково-організаційну роботу О. Цинкаловського у Кременецькому краєзнавчому музеї. Аналіз кореспонденції даного музею за 1939-1941 рр. та визначення ролі науковця у становлення музею як важливої науково-дослідної інституції.