Тематичне дослідження спеціальної колекції Слов’янської бібліотеки - Національної бібліотеки в Празі. Ознайомлення з колекціями фонду Українського музею визвольної боротьби, створеного у міжвоєнній Чехословаччині. Презентація архівів в мережі Інтернет.

Режисерські підходи до вирішення постановки оперних вистав в аспекті ціннісних орієнтирів ХХІ ст. Попри позитивні ознаки, український музичний театр починає виявляти нову тривожну якість - понівечення музичної та сценічної драматургії оперних творів.

Аналіз проектного та соціокультурного виміру українського муралу. Простір стріт-арту як платформа для інтелектуальної, мовної та комунікативної взаємодії з громадськістю. Вираження патріотизму, збереження національних цінностей через мову мистецтва.

Історія виникнення розвитку вертепу. Аналіз етапів та шляхів входження народного вертепу в українську традиційну культуру. Розгляд сценаріїв вертепного дійства, ролі і значення в них головних персонажів. Драматургічні елементи лялькової вертепної драми.

Історія формування та розвитку календаря древніх слов'ян, принципи та етапи його розробки, значення в життєдіяльності та господарстві людей. Вплив прийняття на Україні християнства на календар та звичаї людей. відображення в календарі давніх вірувань.

Побутування традиційного вбрання як важливий етнокультурний процес, що характеризує сьогоденне повсякдення України. Дослідження основних трансформаційних змін в комплексах сільського вбрання, які зустрічались в міському побуті Києва в міжвоєнний час.

Історичні витоки сучасного українського народного хореографічного мистецтва. Умови виникнення та своєрідність концертного виконання народного танцю "Гопак". Розширення й ускладнення акробатичної та спортивно-трюкової частини танцю в сценічному варіанті.

Огляд напрямів творчої діяльності хореографічних ансамблів театрів радянського періоду. Відродження українських пісенно-танцювальних традицій, народної автентичності танцювальної культури. Творчість П. Вірського в сфері хореографічного мистецтва XX ст.

Аналіз проблеми побутування українського народно-сценічного мистецтва в сучасному мас-медійному просторі. Особливості народного танцю як одного з дійових інструментів пробудження національної ідентичності. Іронічна рецепція народно-сценічної хореографії.

Зразки народної хореографії з яскравими художніми образами, рухами, жестами, мімікою є відображенням історії українського народу. Саме народний танець може бути ефективним засобом формування ціннісного ставлення до Батьківщини в молодого покоління.

Сутність і головний зміст поняття "нонконформізм". Аналіз та обґрунтування доречності вживання терміна "трансавангард" на означення стилістики творів українських мистців 70–80-х років ХХ ст., для яких були чужими та неприйнятними "канони" соцреалізму.

Історико-кодикологічний опис пам’ятки та характеристики її мови. Спільні й відмінні характеристики текстів оригіналів та перекладів творів, що входять до складу кодексу. Аналіз мовних властивостей рукописної книги до висновків про характер перекладу.

Основні проблеми "формування нової інформаційно-візуальної парадигми" графічного дизайну України, національна сутність й еколого-інформаційна складова візуального продукту. Дослідження та характеристика візуально-пластичної мови українського плакату.

Іконографічний аналіз особливостей українського історичного портретного живопису ХVІІ-ХVІІІ століть. Огляд портретного живопису мистецьких шкіл України. Значення портрета як елемента суспільного життя українців. Вивчення його розвитку і етапів формування.

Дослідження українського родоводу піаніста, композитора, педагога, культуртрегера, засновника київської фортепіанної школи В. Пухальського. Біографічна реконструкція життєпису митця й осмислення загального розвитку музичної культури певної епохи.

Аналіз специфіки європейського романтизму. Узагальнення нових соціально-історичних факторів XIX ст., які суттєво вплинули на всю систему культурного життя Європи. Особливості російського романтизму. Взаємозв’язки українського та європейського романтизму.

Розгляд українських фільмів, представлених на кінофестивалі у Венеції у різні роки, задля залучення їх до національного культурологічного дискурсу, Аналіз фільмів 72-го Венеційського форуму, що розглядають війну та конфлікти у не-конвенційний спосіб.

Методологічною основою аналізу "режисури дії" українського супротиву російській агресії стали праці Р. Ешелмана, Дж. Біррінгера та інших, у яких розглянуто різні театралізовані художні форми в сучасній культурі, інші аспекти проблеми, яка досліджується.

Роль театру у відображенні соціальних і політичних трансформацій в Україні. Театр як форма мистецтва та потужний інструмент впливу на громадську думку. Сприяння культурному діалогу, формування національної ідентичності та політичного усвідомлення подій.

Вплив широкомасштабного воєнного вторгнення в Україну на процеси в театральному мистецтві. Аналіз чинників трансформації українського театрального мистецтва після 24 лютого 2022 року. Особливості театральної діяльності театрів Львова, Херсона, Києва.

Конспективна історія українського театру від здобуття Україною державної незалежності до 2010-х. Аналіз тенденції розвитку національної сцени та творчість її провідних митців. Стан справ багатьох акторів і режисерів, представників старшого покоління.

Аматорське мистецтво та професійний театр України, особливості та етапи його розвитку в історичний період, що вивчається. Українські артисти в Петербурзі та на Кишинівській сцені, оцінка їх творчих досягнень та внесок в розвиток світової культури.

Передісторія розвитку театрального мистецтва України. Діяльність аматорських гуртків. Перші професійні театри: корифеїв (Єлизаветград), Української Бесіди, Миколи Садовського (Києв); Скарбека у Львові. Їх видатні актори, режисери, драматурги, репертуар.

Загальні та регіональні особливості соціокультурної діяльності українського театру в сучасних умовах національного державотворення. Характерні риси розвитку українського драматичного театру з погляду його соціокультурних та соціохудожніх характеристик.

Процеси трансформації в національній театральній культурі України. Висвітлення громадянської позиції, поглядів на активу участь митців театру в роботі по захисту країни. Визначення ролі жінки у збереженні культурних цінностей українського народу.

Фактори, які впливають на ефективність діяльності театру. Місце мистецтва живої людини у театрі. Характерні риси періоду перебудовчої соціокультурної модернізації в театральній сфері. Взаємозв’язок театру, акторів і глядачів. Сучасна театральна ситуація.

Історія театру як парад блискучих людських здібностей, унікальних талантів. Загальна характеристика програми базового комплексного соціологічного дослідження, котре базувалося на вивченні специфіки роботи українських театрів. Особливості театрів у Львові.

Мета наукової роботи полягає у дослідженні авторкою принципів музейної комунікації в процесах експонування робіт вітчизняних театральних художників-авангардистів першої третини ХХ століття у виставкових проєктах України та Естонії 2014-2023 років.

Відстеження головних композиційно-структурних характеристик українського традиційного костюму у контексті нерозривності взаємозв’язків утилітарної, мистецької, знакової функцій, визначення особливих параметрів моделювання народного строю як ансамблю.

Виокремлення міфологічно-фольклорного пласту творів Г. Сковороди і на його основі визначення місця українського фольклору у процесі національного самовиразу філософа. Казкові сюжети як найменш досліджений фольклорний жанр у творчому доробку Сковороди.