Характеристика понятий духовности и нравственности как жизненной позиции личности и способности человека сознательно управлять собой и своей деятельностью. Сущность нравов как эталона требований и норм поведения, принципы формирования моральных ценностей.

Изучение научно-идеологического наследия этической мысли Азербайджана. Его значение в духовно-нравственном развитии и воспитании молодого поколения. Основные направления учения З. Геюшева - азербайджанского философа, теоретика нравственности и морали.

Оценка научно-теоретического и практического значения этики З. Геюшева. Анализ влияния духовно-нравственного развития на воспитание молодого поколения. Характеристика этических взглядов Геюшева. Роль общественного мнения в формировании этических чувств.

Проблема проектирования эстетико-смыслотворческой деятельности у студенческой молодежи в контексте постнеклассической (гуманитарной) педагогической парадигмы. Сказки Оскара Уайльда, применяемые в качестве средства эстетико-смыслотворческой деятельности.

Потребности как основа и движущая сила человеческого поведения, его побуждение и цель. Специфика потребления духовных ценностей в зависимости от уровня образования и общей культуры личности. Преступное потребительство: сущность и основные элементы.

Сущность принципов гуманизма и оптимизма. Идеи патриотизма в профессиональной деятельности государственного служащего. Определение сущности этики на государственной и муниципальной службе. Характеристика кодекса государственного служащего, его задачи.

Характеристика та поняття евтаназії, її основні види (активна та пасивна). Аналіз етичних нюансів позбавлення невиліковно хворої людини життя. Переваги та недоліки, моральне право здійснення евтоназії у світовій практиці, ставлення до неї церкви.

Розгляд питання вживання евфемізмів як засобу реалізації стратегії ввічливості. Аналіз прагматичних чинників формування евфемізмів на матеріалі інформаційних повідомлень українських ЗМІ. Продуктивні способи евфемізації, характерні для мовлення українців.

Вимога дотримуватися певного стилю як одне з проектних обмежень технічного завдання в інтер'єрній практиці дизайнера. Еклектика — ідеологічні особливості, метод декорування простору. Кітч — явище, що належить до найнижчих пластів масової культури.

Роль мистецтва в осягненні екологічної кризи в антропологічному вимірі. Аналіз внеску митців у розуміння природи, зв’язків людини й природного світу. Зміни ролі, функцій мистецтва, аналіз біомистецтва як можливості переосмислення меж маніпулювання життям.

Усвідомлення необхідності нових підходів у вирішенні екологічних проблем. Теоретико-моральні засади становлення екологічної етики. Аналіз гуманістичних ідей відомого німецького мислителя А. Швейцера, відображених в його "етиці благоговіння перед життям".

Вивчення нормативних вимог економіки та моралі в сучасних процесах раціоналізації господарського життя. Ціннісно-нормативні орієнтири сучасного "суспільства добробуту". Імперативно-ціннісні засади прийняття рішень щодо управління господарчими процесами.

Історичні етапи становлення і розвитку експресіонізму. Естетико-мистецтвознавчі засади експресіонізму. Типи творчого процесу експресіоністів відповідно до видової специфіки мистецтва. Інтегративна функцію експресіонізму в діалозі культур "Захід-Схід".

Суть моральних норм на основі апарату теорії еволюції, реконструкції ходу антропогенезу та розгляд наслідків прийняття певного припису в якості норми з прогнозом її прийнятності для спільноти. Розгляд моральної норми з боку процесу вироблення рішення.

Связь между естествознанием и нравственностью. Теория о наследственном здоровье человека и путях его улучшения. Исследование истоков человеческой морали и этики. Важнейшие запреты у биовидов. Сложные поведенческие программы, присущие животному миру.

Новий некласичний етап суспільної історії та його вплив на природничі науки. Зміни у розвитку естетичних уявлень взагалі та в змісті категоріального її апарату зокрема. Естетика і мистецтвознавство, проблема творчості для теоретичних інтересів естетики.

Загальна характеристика періоду Відродження. Специфіка естетики цієї епохи, її розподіл з теорією мистецтва. Терміни "естетичне" та "чуттєве" у філософії Канта, його відношення до проблеми прекрасного. Естетика Канта з точки зору побудови системи.

Аналіз та визначення місця й значення ключових ідей естетики І. Канта – продуктивної уяви, здатності судження, а також принципу доцільності – у філософській системі німецького мислителя та у сучасній теоретичній думці, естетиці, психології та філософії.

Специфіка й функції естетичної категорії "міф" у сучасній образотворчості, характеристика генетичних засад художньо-міфологічної свідомості. Місце, роль й типологічні форми феномену образотворчого неоміфологізму в українському художньому процесі.

Особливості інтерпретації поняття "постмодернізм" у філософських й естетичних джерелах. Комплекс некласичних і постнекласичних теорій та концепцій. Взаємовідносини між загальноестетичними концептуальними стратегіями з музичною естетикою постмодернізму.

Розглядаються особливості становлення та тематичної еволюції естетики повсякденності. Акцентується увага на тому, що орієнтація класичної естетичної теорії на мистецьку сферу залишала поза увагою дослідників немистецькі джерела естетичного досвіду.

Вивчення естетичних явищ, які складаються, функціонують і розвиваються в області спорту. Досягнення досконалості у виконанні спортивних дій. Естетична організація спортивних змагань і свят. Естетичне перетворення предметного середовища в сфері спорту.

Краса в індійській естетиці - єдність характеристик природного світу і людини. Прекрасне з потворного: картини із забруднення. Об’єктивні фактори формування естетичного смаку. Фактор дії біосоціального успадкування, єдності соціального та несвідомого.

Естетика в системі наукового знання. Історичні парадигми їх осягнення. Діалектика прекрасного і потворного. Зв’язок та взаємодія цих естетичних категорій з етичними категоріями добра і зла. Категорії піднесеного та величного, трагічного і комічного.

Сутність та структура естетичної діяльності та свідомості у життєдіяльності людини. Канонічна, нормативна і загальнотеоретична місія естетики. Роль прекрасного і потворного, міри і гармонії, трагічного і комічного в культурному розвитку суспільства.

Аналіз філософських поглядів щодо краси та цінності Миколи Онуфрійовича Лоського, який увійшов в історію як видатний філософ-інтуїтивіст та творець оригінальної релігійно-філософської концепції. Особливості естетичних цінностей в монографіях М. Лоського.

Огляд формування базових принципів естетичного буття людини через трагедію обставин війни та миру. Дослідження поняття внутрішньої естетики людини, що знаходиться в трагічних обставинах. Обґрунтування зміни світогляду із зовнішнього на внутрішній.

Дослідження впливу маніпулятивних механізмів на такі духовно-естетичні об’єкти свідомості як знакові системи, уява, увага, мислення, пам'ять. Особливості сприйняття масовою свідомістю творів тоталітарної та масової культури в процесах комунікації.

Почуття провини і компенсація як психологічний контекст ідентифікації. Аналіз діапазону символічного смисловиразу ідентифікації. Дослідження специфіки ідентифікації в процесі літературної творчості. Перенесення в світ зразків, символів, персоніфікаций.

Традиційний поділ праці в виробництві на творчу і репродуктивну. Людина і суспільні відносини як об’єкти естетичної діяльності. Створення особистого стилю через формування зовнішності. Природа в структурі діяльності. Естетична діяльність і мистецтво.