Дослідження стильової трансформації мистецької практики від Середньовіччя до постмодернізму, зміни розуміння художнього стилю як естетичного феномену. Модель історичної динаміки художнього стилю, осмислення мистецької активності як стильових єдностей.

Філософський аналіз естетичних вимірів категорії "історичний час". Вплив останнього на творчий процес. Класифікація історичних епох. Історичний час як символічний контекст, у якому розгортається людське буття у світі за принципами гармонії і досконалості.

Дослідження національних особливостей ведення ділових переговорів у різних країнах. Виокремлення національних стереотипів поведінки у ділових переговорах. Особливості ведення переговорів на різних етапах розвитку суспільства та етики ведення переговорів.

Визначення та аналіз сутності поняття етикету суспільства. Ознайомлення з його впливом на діяльність людини. Дослідження та характеристика найважливіших особливостей етикету, оскільки він завжди підпорядкований сформованій системі культурних цінностей.

Моральнісні ідеали та норми античності. Духовно-етичні цінності релігії "спасіння". Вектори моральнісного розвитку Відродження та Реформації. Ціннісний світ та універсалізація моральних норм буржуазної доби. Криза суспільних нравів пізнього модерну.

Зміст поняття "етикет". Попередження конфліктних ситуацій у міжособистісному спілкуванні як найважливіша соціальна функція етикету. Епістолярний етикет, правила написання листів. Дипломатичний протокол: поняття, принципи. Міжнародне ділове спілкування.

Дослідження основної мети та розвитку етичних теорій, які розглядають індивідуальну мораль. Обґрунтування існуючих недоліків на сучасному стані розвитку даної науки. Поняття здатності людини жити в суспільстві як поведінки в рамках етичних норм.

Основні космологічні концепції моральності у філософських міркуваннях стародавніх цивілізацій. Виділення етичної проблематики в особливий напрям життєдіяльності в епоху Нового часу. Розуміння етики в некласичній культурі в контексті постмодернізму.

Всезагальність, універсальність добра, що підносить його носія до безсмертя - сутність релігійно-міфологічної концепції моралі. Аналіз особливостей суспільно-трудової теорії моральності. Табу інцесту та його роль у становленні моральних почуттів.

Естетичні уявлення в первісному суспільстві. Античні ідеї естетичного. Особливості естетики в епоху Середньовіччя та Відродження (ренесансу). Естетичні ідеї XVII-XVIII ст. (під час бароко та класицизму). Естетика Просвітництва та її особливість.

Способи функціонування біоетики, передумови та історія її становлення. Медична орієнтація біоетичних досліджень. Здійснення етичної експертизи біомедичних, технічних, суспільних, політичних проектів. Протокол про захист ембріонів та зародків людини.

Історія формування біоетики як академічної дисципліни і соціального інституту. Казус Крістіана Барнарда. Казус "божественного комітету" лікарні м. Сієтл (США). Пацієнт як особа: принципи і правила біоетики. Зловживання при проведенні дослідів на людях.

Место предмета "Основы духовно-нравственной культуры народов России" в школьной программе. Моральное совершенствование человека и улучшение человеческих и общественных взаимоотношений. Роль науки в становлении морали в человеческом обществе Д.С. Соммэр.

Исследование современной практики применения биометрических технологий аутентификации личности, определение актуальных проблем и выявление оптимальных алгоритмов использования биометрических технологий в таможенном деле с учетом морально-этических норм.

Саморегулирование как инструмент формирования доверия. Воздействие процесса медиатизации на социальные процессы. Опыт академических исследований журналистского саморегулирования. Анализ стратегий этического регулирования журналистской деятельности.

Проблема национальной дифференциации речевого этикета. Основные особенности общения, свойственные английскому и китайскому социумам. Сходства и различия процесса коммуникации в сопоставляемых культурах. Невербальная сторона общения между людьми.

Дизайн - метод формирования предметно-пространственной среды в социально-функциональных, морфологических, утилитарных параметрах бытия. Интеракция - пространство смыслового взаимодействия, где проектность обретает культурно-охранительное значение.

Разрывы между различными этапами "вхождения" нового человека в общество: "происхождения, сексуальности, зачатия, беременности, рождения, установления родства". Опорные точки Национального консультативного комитета по этике. Понятие "стигматизация".

Основные правила этикета относительно дарения и принятия подарков, подходящего времени, события, статуса получателя и разновидности подарка. Общие понятия о языке цветов. Что означает колер цветов, в каких случаях и какого цвета нужно дарить цветы.

Общение - сложный процесс взаимодействия между людьми. Исследование модели коммуникативного процесса. Характеристика основных видов, средств и позиций общения. Искусство нравиться людям. Обзор личной, социальной, публичной и интимной зон общения людей.

СМС як гэта часцей за ўсё (акрамя "сухіх" СМС-гульняў і СМС-рассылак навін) жывыя зносіны, дыялог ці нават полілог. СМС, культура мовы і прафесія. Стылістыка і аб'екты яе вывучэння та функцыянальныя стылі мовы. Выкарыстання СМС та дэградування мовы.

Место прекрасного и безобразного в эстетике. Исследование соотношения реального и идеального. Виды античного искусства. Категории возвышенного и низменного в представлении древних мыслителей. Анализ ценностных свойств комического и трагического жанров.

Отрицательное эстетическое совершенство, выраженное в низменности и дисгармоничности. Категории прекрасное-безобразное в Античном мире. Достоинства земных явлений и персонажей. Взаимосоответствие души и тела, понимание Аристотеля о красоте и безобразии.

Становление эстетики как науки в имплицитной и эксплицитной парадигмах. Смысловое поле эстетики и её фундаментальные категории: вкус, прекрасное, возвышенное, трагическое. Формирование эстетического внутри филологии, философии, риторике, теории искусства.

Культура поведения человека. Незыблемые нравственные критерии, на которых основан этикет. Скромность как важнейшее качество воспитанных людей. Неотъемлемый атрибут порядочности. Правила культурного поведения в общественных местах и в городском транспорте.

Понятия этической науки, отражающие наиболее существенные элементы морали. Формы духовной оценки, разграничивающие нравственное и безнравственное. Роль справедливость в обществе. Принцип мировоззрения, означающий признание человека высшей ценностью.

Этика - философская наука, изучающая мораль как одну из важнейших сторон жизнедеятельности человека. Гуманизм – принцип мировоззрения, означающий признание человека высшей ценностью. Совесть – один из интимно-личностных регуляторов поведения людей.

Анализ понятия чистоты, которое считается одним из центральных в этике, наряду с понятиями добра, зла, долга, идеала. Рассмотрение категории чистоты в ее основных проекциях: человеческого поступка, этики как науки, нравственных принципов и правил.

Визначення поняття естетики. Характеристика рівнів естетичної свідомості. Аналіз категорій гармонії, миру та хаосу. Моделі розуміння прекрасного. Визначення категорій піднесеного і низького, комічного і трагічного. Естетичні категорії та людські емоції.

Визначення категорії класичного як поняття в широкому сенсі слова в сучасній суспільній свідомості. Якісні складові категорії класичного та фактори, які формують смисловий зміст поняття: гармонія; об’єктивна краса; ідеал; простота і доступність форми.