Аналіз дефініцій терміну "прагматика", поглядів дослідників на поняття "прагматика перекладу" та доведення прагматичної різносторонності перекладацького акту. Встановлення умов забезпечення рівноцінного комунікативного ефекту оригіналу та перекладу.

Правила образования настоящего, будущего и прошедшего совершенного времени. Образование утвердительной формы и отрицательного предложения. Глагол had и причастие смыслового глагола. Наречия в предложениях, вопросительная форма и отрицание "not".

Рассмотрение изъявительного наклонения и времен глагола, которые ему присущи. Сослагательное наклонение и его четыре времени. Отношение говорящего к тому, о чем он говорит. Зависимость глагола в придаточном предложении от одновременности действий.

Анализ результатов перцептивного исследования программ украинского, российского и британского телевидения, относящихся к жанру телебеседы. Особенности телебеседы как дискурса, подробный анализ временных характеристик речи в исследованных видах телебесед.

Различие языковых картин мира; духовное и культурное своеобразие языковых коллективов. Отображение взгляда народа на окружающий мир и самого себя во фразеологическом и паремиологическом фонде языка. "Вневременные ситуации" в немецкой фразеологии.

Образование как социальный институт, который представляет собой социальную подсистему, имеющую свою структуру. Образование в значении возникновения чего-либо. Образование в естественно научной сфере и как процесс усвоения знаний, обучение, просвещение.

Создание предпосылок для превращения английского языка во всемирный язык всеобщей коммуникации. Опыт использования естественных языков в качестве языков международного общения до возникновения капиталистических отношений и индустриальной революции.

Обговорено значення "Словаря української мови" в чотирьох томах за редакцією Б. Грінченка для лексикографічної практики наступних десятиліть і сьогодення. Огляд ролі Грінченка в розпрацюванні теорії й практики українського та слов’янського словникарства.

Понятие искусственного вспомогательного языка. Средства межнационального общения и компьютерного программирования. Вымышленные языковые конструкции. Рождение пиджинов и креольских языков. Их структура, лексика, синтаксис. "Национальный" статус ток-писина.

Изменения в лексико-семантической системе языка, отражающие динамику социально-экономической и политической жизни. Языковое заимствование узкоспециальной терминологии в дискурсе пандемии. Пополнение общеупотребительной лексики медицинскими терминами.

Дослідження актуальних проблем, пов’язаних зі становленням категорії вставленості. Аналіз історії розвитку вчення про вставлені компоненти в сучасній лінгвістиці та розгляд структурної організації речень із зазначеними синтаксичними компонентами.

Проаналізовано синтаксичну будову вставлених конструкцій, сполучуваність із основним реченням, досліджено роль пунктуаційного відокремлення вставлених компонентів та їх структурне розташування. Виявлено, що конструкції мають прагматичне навантаження.

Вставні та вставлені конструкції як предмет синтаксичного вчення, їхня типолого-класифікаційна характеристика. Роль і функції вставних і вставлених конструкцій у мові. Стилістичне функціонування модальної синтаксеми як експлікатора авторської модальності.

Розгляд нових тенденцій в комунікативно-прагматичній організації сучасного українського юридичного дискурсу, зумовлених вживанням різних типів вставних конструкцій, визначення їх функцій та стилістичних виявів в межах найуживаніших семантичних груп.

Аналіз стилістичного ресурсу вставних конструкцій як засобу вираження суб’єктивної модальності в романі Світлани Талан "Розколоте небо". Змістова основа, інструменти відображення суб’єктивної модальності як особистого інтерпретування подій в романі.

Динаміка становлення вставних і вставлених конструкцій в сучасній лінгвістиці. Спільні риси і специфіка функціонування конструкцій як продуктивного засобу організації наукових і навчальних текстів. Структура речень із вставними синтаксичними компонентами.

Місце мовознавства в системі наук. Природа, сутність, функції, будова мови. Специфіка розвитку різних рівнів мовної структур. Фонетика як лінгвістична дисципліна. Класифікація звуків. Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Лексико-семантичні категорії.

Загальні відомості про мовознавство як науку, природу і сутність мови, закономірності її розвитку й функціонування на різних історичних етапах. Дослідження розвитку письма, генеалогічної й типологічної класифікації мов, її структурних рівнів та одиниць.

Мовленнєвий апарат як анатомо-фізіологічна система органів людини, які беруть участь у творенні мовних звуків — артикуляції. Роль центральної нервової системи і слухового апарату в утворенні та сприйманні звуків. Словотвірні та семантичні запозичення.

Деякі основні аспекти перекладознавства. Різновид перекладу в залежності від жанру перекладеного тексту. Синхронний переклад та особливості його перекладу. Проблеми словотвору та труднощі їх перекладу. Лексика мови з погляду стилістичної точки зору.

Проблема еквівалентності в перекладі. Лексичні відповідності в перекладацькій діяльності. Семантико-синтаксична структура речення як продукт перекладу. Перекладацькі трансформації. Інформативний обсяг слова в перекладі, його морфологічні категорії.

Огляд фразеологічних одиниць із семантикою інтенсивності. Нумеративний компонент як засіб творення цієї семантики у фразеологічних одиницях української мови. Фразеологізми з компонентами-числівниками першого десятка. Фольклорна основа числових назв.

Розкрито деякі фізіологічні, технологічні, лінгвістичні, естетичні особливості національної вокальної манери, яка століттями культивувалась у Китаї, та їх взаємопроникнення, адаптацію в техніку західноєвропейського вокального інтонування бельканто.

Мовна та художня метафора і метонімія. Особливості вторинної номінації в українській медичній термінології. Принципи унормування вторинних медичних найменувань. Взаємозв’язок загальновживаного слова та медичного терміна в актах вторинної номінації.

Мета статті – розглянути процес вторинної номінації в лінгвістичній термінології польської мови середньопольської (XVI ст. – 80-ті рр. XVIII ст.) та новопольської (80-ті рр. XVIII ст. – поч. ХХ ст.) доби, на які припали її зародження та становлення.

Терміноодиниці, що позначають поняття в галузі мовознавства, зафіксовані в лексикографічній і методичній літературі середньопольської й новопольської доби. Процес вторинної номінації в лінгвістичній термінології польської мови данного періоду.

Дослідження допоміжних засобів вираження дієслівної множинності. Визначення частин мови та окремих форм, які відтворюють множинну семантику або підсилюють її вираження. Дослідження поняття "кількості" як основного джерела категорії множинності.

Розгляд чинників формування та тенденції побутування неавтономних (міжслівних, контекстно залежних) вторинних номінацій, дослідження ролі контексту у формуванні номінацій. Передумова появи нових значень слів, їхня лексична й синтаксична сполучуваність.

Головні особливості топонімічної системи штатів США. Аналіз використання вторинних номінацій, серед яких виділяють офіційні і неофіційні. Характеристика вторинного позначення географічного об'єкта, тобто називання новим ім'ям вже названого об'єкту.

Розкриття поняття топонімічної вторинної номінації. Опис неофіційних назв штатів США, в яких проявляється національно-культурна своєрідність досліджуваних лексичних одиниць. Розкриття мовних та соціальних мотивів цих назв та їх ролі у процесі комунікації.