Дивергентні та конвергентні риси українських та англомовних (американських) протокольних промов. Закономірності у відтворенні функцій дискурсних маркерів у американо-українській площині. Правила відтворення цільовою мовою структурно-конотативних реалій.

Вивчення лінгвокультурологічних особливостей реалізації образу оповідача в англомовному наративі. Національні особливості світосприйняття американських індіанців, їхній мовний та культурний колорит. Засоби реалізації оповідача як художнього образу тексту.

Виявлення лінгвокультурологічних особливостей реалізації образу оповідача в сучасному англомовному наративі на матеріалі тексту романів Л. Ердріч та Л. Хоган, які відображають у романах національні особливості світосприйняття американських індіанців.

Особливості стійких компаративем з компонентом-фітонімом в англійській мові. Назви рослин у складі сталих виразів. Роль сталих порівнянь у відбитті мовної картини світу. Приклади фітоморфних компаративних фразеологічних одиниць в англійській мові.

Дослідження національно-культурної специфіки англійських спортивних повідомлень в друкованих засобах масової інформації. Аналіз зв’язку (через образ, метафору, яка є оновою ідіом) між мовною одиницею і культурою, способом життя, національним характером.

Дослідження національно-культурної специфіки англійських спортивних повідомлень в друкованих засобах масової інформації. Лінгвокультурологічний та прагматичний аспекти спортивного дискурсу. Зв’язок семантики лексичних одиниць та ціннісних стереотипів.

Загадки як лінгвокультурний феномен. Поєднання структурального, лінгвокультурологічного та когнітивно-дискурсивного підходів до вивчення народних загадок. Специфіка функціонування аналізованих загадок в мовленні, прагматичні особливості їх організації.

Аналіз фразеологізмів із компонентом - часовим поняттям в англійській мові, їх використання для опису людини та її стосунків у соціумі. Семантична типологія фразеологічних одиниць. Лінгвокультурологічні особливості досліджуваних фразеологічних одиниць.

Дослідження елементів народного досвіду, трансльованого фольклором, як предмету філологічного осмислення. Особливості інтерпретація мовних знаків буденних уявлень, відтворених народнопоетичним конструктом, а також специфіка національного світобачення.

З’ясування наукової обґрунтованості звинувачень у лінгвонаціоналізмі та лінгвонарцисизмі такої поширеної в пострадянському мовознавстві нової дисципліни, як лінгвокультурологія. Переплетення філософських і мовознавчих ідей у німецькомовній спільноті.

Розгляд проблеми формування вторинної мовної особистості в продуктивному діалозі культур. Розширення іншомовної компетенції іноземних здобувачів вищої освіти. Опис фразеологічних систем споріднених і різносистемних мов. Семантичні групи фразеологізмів.

Аналіз взаємовідношень мови і системи цінностей людини. Вибір часової форми і способу дієслова. Класифікація когнітивних напрямів лінгвістики та антропології. Дослідження інтенціональних ментальних станів індивіда. Концепція модальної симуляції Барсалу.

Розробка підручників з російської мови для студентів-іноземців основних вищих навчальних закладів. Організація засвоєння студентами лінгвістичних засобів. Вирішення завдань емоційно-оцінювальної діяльності студентів, аксіологічний аспект їх спілкування.

Дослідження фонетичних засобів сегментного та просодичного рівнів художнього увиразнення тексту. Особливості звукового символізму, інтонаційної структури та римування текстів в українській мові. Лінгвометодичні основи та методи фоностилістичного аналізу.

Застосування у підручниках хімії невербальних засобів передачі інформації. Виділення основних груп хімічних термінів завдяки проведеному аналізу лексики. Дослідження основних типів вправ, для яких можуть бути використані дібрані лексичні одиниці.

Лінгвометодичне та лексикографічне вивчення терміносистеми будівельного виробництва в контексті питань ідентифікації, розробки й семантичного та концептуального вивчення процесів номінативної діяльності людини. Властивості та особливості термінів.

Встановлення природи мови у співвідношенні зі свідомістю її носіїв, соціумом, культурою, комунікацією, процесами пізнання світу. Формування інструментарію, настанов, способів опису й аналізу мови та її продуктів. Проблема класифікації методів лінгвістики.

Причини складності ідентифікації нараторів досліджуваних творів і важливі комунікативно-мовні засоби кваліфікації оповідних інстанцій, що "ковзають" між дієгезисом і недієгезисом. Аналіз в текстах специфічних комунікативних смислів естетичного характеру.

Дослідження й аналіз мовних особистостей персонажів п'єси Н. Нежданої "Закрите небо". Виявлення й характеристика спільних та відмінних особливостей наративу про переживання трагедії, гуманітарної катастрофи, якою стала російсько-українська війна.

Розкрито лінгвальні особливості психонаративу в романах Дж. М. Кутзее шляхом аналізу вербальних, сюжетно-композиційних та оповідних засобів його втілення. Увагу приділено розробці критеріїв виокремлення психологізованих контекстів як одиниць психооповіді.

Розгляд лінгвопоетичного еклектизму як художнього мистецтва. Використання інтермедіального підходу до вивчення лінгвопоетичної еклектики. Особливість еклектики в інтермедіальному сенсі у художньому тексті, поєднання культурних і етнокультурних мотивів.

Дослідження лінгвопоетичних французьких готичних новел XVIII-ХІХ століття, які виражаються в специфіці реалізації глобальних текстових категорій, що обумовлюють композиційно-архітектонічну структуру творів, їх граматичні, лексико-семантичні особливості.

Функціонування феномену трансгендерної ідентичності як текстового конструкту як наслідок проникнення постмодерністських принципів деструкції, асистемності, плюральності у поетикальний простір. Перелік різновидів гендерної ідентичності, їх класифікація.

Комплексне дослідження лінгвопоетичних формул давньої пам’ятки "Слова о полку Ігоревім та усної народної творчості. Поетичні сталі сполучення слів "Слова о полку Ігоревім" і дум, билин Київської Русі, календарно-обрядових пісень. Емоційні відтінки твору.

Розкриття лінгвокогнітивних та прагмастилістичних властивостей лірико-поетичного дискурсу Р.М. Рільке на основі його поетичного здобутку, враховуючи його лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості та підходи, метафорику та інтертекстуальність.

Диференціація мови персонажів за соціокультурним і ситуативним планами прагматики з характерними для них ціннісним, соціально-рольовим, культуромовним параметрами. Роль стилізації в створенні діалогів, їхня орієнтація на повсякденно-побутову практику.

Особливості експлікації методологічного зразку комунікаційно довершеної побудови проповідей для священнослужителів. Прагматична організація проповідницької персвазії на адресата та мовні засоби її невербального вираження, її прагматична пресупозиція.

Дослідження лінгвопрагматики засобів експресивного синтаксису в текстах неожанру misery lit як різновиду сучасної літературної автобіографії. Особливості синтаксичних стилістичних засобів жанру. Аналіз інверсії, паралельних конструкцій та повторів.

Вивчення особливостей звертань персонажів драматичних творів французького сюрреалізму у їх діалогічному мовленні. Спроба класифікації звертання на прикладі п’єси Ж. Ануя "L’alouette", характеристика аналітичного матеріалу з точки зору лінгвопрагматики.

Висвітлення прагматичних особливостей реакції на комплімент українською мовою. Виявлення універсальних і етноспецифічних характеристик респонсивних реплік, якими реагують на комплімент носії української мови. Імпліцитні пояснення неприйняття компліменту.