Необхідність послідовної орієнтації методики навчання іноземним мовам в сучасній старшій школі на реальні умови комунікації. Прагнення до комунікативної компетенції, як до кінцевого результату навчання. Володіння іншомовною технікою (мовною компетенцією).

Можливості визначення у процесі викладання української мови як іноземної неподільної єдності національної мови та національної свідомості на матеріалі поетичних текстів Л. Костенко. Відтворення національно забарвлених конотацій у свідомості реципієнтів.

Дослідження лексикографічної параметризації. Культурний аспект словникових дефініцій, що вказує на цінність об'єкта в матеріальній і духовній культурі народу. Прояви лінгвокраїнознавчого параметра в лексикографічному описі зоонімів у тлумачних словниках.

Дослідження одного з питань лексикографічної параметризації. Приділення культурному аспекту словникових дефініцій. Описання прояви лінгвокраїнознавчого параметра в лексикографічному описі зоонімів у тлумачних словниках сучасної англійської мови.

Ірреальна модальність імперативного типу, реалізована лексичними засобами. Речення зі вставленими конструкціями. Лексеми зі значенням ірреальності. Дослідження лінгвокреативного потенціалу ІМФ, аналіз виявів суміщення граматичних і лексичних засобів.

Розширення функцій інтерлінгвальних включень через розкриття їх лінгвокреативного потенціалу. Введення інтерлінгвальних включень у художній текст. Відсутність залежності між обсягом інтерлінгвальних включень, способом їх введення та їх характеристиками.

Розгляд розширення функцій інтерлінгвальних включень через розкриття їх лінгвокреативного потенціалу. Особливості та прийоми введення інтерлінгвальних включень у художній текст, що призводить до зміни його семантичних та прагматичних характеристик.

Корелятивні зв’язки мови та культури. Лінгвокультурологічний вектор вивчення безеквівалентної лексики, її роль в ефективності мовного спілкування між представниками культур. Класифікація безеквівалентної та фонової лексики української та російської мов.

Функціональна еволюція лінгвокультуреми "Маруся Чурай" у прозі, поезії, драматургії митців ХІХ - ХХ ст. Роль етнонопісенних фольклоризмів у лінгвальному портретуванні історичної постаті. Авторська вербалізація мислеобразу в низці письменницьких текстів.

Ознайомлення з методологічним інструментарієм перекладацького аналізу в лінгвокультурному аспекті. Дослідження й аналіз поняття лінгвокультурної адаптації жаргонізмів. Визначення та характеристика основних відмінностей італійської та української мов.

Дослідження засобів вербалізації специфічного естетичного концепту "charm" та "чарівність" в англійській та українській мовах. Формування позитивного іміджу у повсякденній комунікації та професійній діяльності. Адаптація концепту в різних професіях.

Контрастивне дослідження засобів вербалізації та асоціативних ознак етноспецифічного естетичного концепту charm/чарівність в англійській та українській мовах. Аналіз спільних і відмінних ознак його адаптації в англійській та українській лінгвокультурах.

Розгляд фразеологічних одиниць з псевдотопонімними компонентами в структурно-семантичному та психокогнітивному аспектах. Дослідження підходів до зіставно-типологічного вивчення лінгвокультурної інформації фразеологізмів з псевдотопонімним компонентом.

Аналіз лінгвокультурної природи концептуальних одиниць в українській народно-мовній традиції. Опис українського демонімікону та вивчення інших етнокультурних концептів у контексті духовної культури. Семантико-аксіологічні особливості концепту "відьма".

Дослідження лінгвоментальної природи концепту "рідний край" у поетичній творчості відомого українського письменника-шістдесятника Василя Стуса. Аналіз збірки "Зимові дерева", система вербалізаторів концепту, його семантико-аксіологічні характеристики.

Лінгвокультурне студіювання евфемізмів як компонентів національної мовної картини світу, виокремлення ключових сфер, що структурують національний мовний простір, визначення лінгвопрагматичної ролі і функційного навантаження евфемізмів у мовленні.

Спроба комплексного дослідження лінгвокультурної семантики терміналу органолептивів - мовних знаків периферійної зони глютонічного фрейму, що відповідають мисленнєвому аналогу перцептивних характеристик одиниць його ядерної зони. Опис сприйняття їжі.

Вивчення становлення категорії "двомовність", співвідношення її проявів у комунікативному та культурологічному контексті. Соціокультурні аспекти еволюції сприйняття білінгвізму. Рівень вивчення мови в розрізі перебування особи в комунікативній ситуації.

Особливості вербалізації словникового складу, морфологічних одиниць. Аналіз соціокультурних аспектів еволюції сприйняття білінгвізму як у свідомості окремого індивіда. Розгляд труднощів етносемантичного рівня у процесі міжкультурної комунікації.

Лінгвокультурні особливості використання експліцитних лексико-граматичних засобів вираження негативної оцінки у критичних зауваженнях у англомовному науковому дискурсі - статті. Лексико-граматичні засоби актуалізації аксіологічного змісту у критиці.

Аналіз лінгвокультурологічної специфіки європейського політичного дискурсу, його передача на українську мову, жанрова структура та основні підтипи. Функціональні та стилістичні особливості європейського політичного дискурсу, прийоми перекладу текстів.

Аналіз лінгвокультурної специфіки сучасного англомовного публіцистичного тексту в перекладознавчому вимірі. Місце лінгвокультурології в дослідженні масмедійного простору. Проаналізовано лінгвокультурний контент британських ЗМІ у перекладознавчому вимірі.

Методика виявлення типів фразеологізмів за культуремами перекладу. Аналіз фразеологізмів українського, турецького та англійської мов з різними сценаріями походження і функціонування. Лінгвокультурна типізація і класифікація фразеологічних одиниць.

Концепт БІЛЬ як дискретна змістова одиниця свідомості, що відображає особливості реального, ідеального світу та зберігається в національній пам'яті у вербальному вигляді. Погляди мовознавців щодо його тлумачення як лінгвокультурологічного явища.

Аналіз лінгвокультурних аспектів перекладу та систематизація способів передачі культурно-маркованих елементів. Проведення комплексного дослідження лінгвокультурних трансформацій у художньому перекладі творів Карла Еміля Францоза українською мовою.

Розгляд лінгвокультурного аналізу прислів'їв, що містять у своєму складі компонент-зоонім. Аналіз образів тварин через призму культури певного етносу, що дозволяє виявити зв'язок і відмінності між пареміологічними одиницями різних мов та їх відображенню.

Дослідження лінгвокультурних особливостей глютонічного (гастрономічного) дискурсу франкомовних країн. Володіння ілютонічною спеціалізованою термінологію, сталими словосполуками, вербальними, невербальними семіотичними підказками з боку комунікантів.

Особливості італійської діалектної лексики у лінгвокультурному аспекті. Формування образів персонажів та чіткішого окреслення їхніх соціальних відносин. Дослідження ненормативності італійських діалектів та певних тенденцій до уникнення діалектизмів.

Система вербальної та невербальної комунікації. Виявлення комунікативно-прагматичних стратегій і тактик добору відстані й пози в комунікативному акті представниками англомовного соціуму. Визначення лінгвокультурного характеру проксемних дій комунікантів.

Характеристика підгруп антропоцентричних фразеологізмів з анімалістичним компонентом. Порівняльний аналіз відповідників фразеологічних одиниць. Визначення національно-культурної специфіки фразеологізмів через зіставлення в різних лінгвокультурах.