Интерпретация раннего и зрелого творчества В. Маканина, его концепции человека и мира. Характерологические свойства "бездомного удальца". Динамические изменения функционально-семантического наполнения образов, относящихся к типу "бездомного удальца".
Смысл заглавия романа М.Ю. Лермонтова "Герой нашего времени". Психо-аналтический портрет Печорина. Сравнение дуэли – Онегина и Ленского; Печорина и Грушницкого – и роль самоанализа в поведении Печорина. Роль в романе "двойников" Грушницкого и Вернера.
Рассмотрение системы персонажей фэнтези в аспекте создания образа "героя-коллектива" – целой группы героев, совместные усилия которых помогают достижению общей цели. Образ героя фэнтези в аспекте усвоения архаического и фольклорного опыта в литературе.
Анализ салонного антропологического идеала, воплотившегося в бытовом поведении представителей аристократической страты и целом ряде литературных текстов, который базировался на пропаганде женского целомудрия и редукции традиционных маскулинных ценностей.
Зміст інтермедій, поставлених на сцені Києво-Могилянської академії на Свята в 1736-1737 році. Образ Козака - героя, захисника поневолених селян від гнобителів Шляхтича й Жида. Формування свідомості глядачів щодо визвольної експансії Російської імперії.
Аналіз гоголівського питання у фрагментах незавершеного роману Юрія Косача "Сенйор Ніколо". Образ Миколи Гоголя в Італії репрезентує українську ідентичність в умовах інокультурної італійської присутності. Міжкультурні відносини "українське - італійське".
Изучение уникальности творчества Н.В. Гоголя и его места в литературе. Анализ его универсализма как одного из следствий национальной двойственности, ставшей плодотворным императивом его творчества, залогом прорыва — через русский язык и русскую тематику.
- 218. "Головатый" Г.Ф. Квітки-Основ’яненка: стратегії перелицювання і тропи постколоніального мовлення
Дослідження механізмів використання карнавальності як культурного коду в контексті тропів і засобів текстуалізації антиколоніального спротиву у творчості Г.Ф. Квітки-Основ’яненка. Прояви перелицювання як найпотужнішої дії культурного колоніального обміну.
История написания рассказа "Голуби" И.С. Шмелева. Повествование, связанное с ностальгией по утраченному и исчезающему. Авторское понимание истории, связанное с системой пространственных и временных координат и образом голубей. Социальный статус героев.
Аналіз літературознавчої рецепції творчості В. Шекспіра. Значення шекспіріани у концепції національного літературного розвитку українського письменника. Літературна роль Шекспірових творів, зокрема їхніх перекладів, у поступі українського письменства.
Анализ выдающегося произведения эпохи польского позднего ренессанса "Гораций Флакк в трудах московского пленника", написанного доктором Себастьяном Петрици. Исследование психологической характеристики польских участников событий Смутного времени.
Исследование новаторского характера комедии Грибоедова с позиции преодоления традиции риторического культуры "готового слова". Рассмотрение особенностей синтеза жанров, осуществляемого в комедии с участием пародийно-травестирующей стихии водевиля.
Формирование нижегородского текста в литературе путешествий отечественными и иностранными авторами в течение ХІХ века. Образ Нижнего Новгорода в книгах путешествий А. де Кюстина и Т. Готье. Описание города, реки Волги, ярмарки как эмблемы русского мира.
Ознакомление с новыми подходами в литературоведении к изучению поэтического наследия К. Бальмонта и В. Брюсова. Исследование устойчивой традиции "несопоставимости" их стихов. Рассмотрение и анализ характерных особенностей "города мечты" В. Брюсова.
Аналіз зображення громадянської війни в прозі українського модернізму. Травматичність мілітарних подій, що в українському контексті мали неабияке націотворче значення. Осмислення письменниками-модерністами громадянської війни як історичного феномену.
Зв'язок прози Шеллі з літературною модою та традиціями початку XIX століття. Тематика, що ріднить ранню прозу з англійською літературною готикою. Аналіз "готичної" лексики у текстовій реалізації концепту готика у прозі Шеллі "Застроцці" та "Св. Ірвін".
Дослідження проблем реалізації концепту "готика" в англійській традиції на прикладі ранньої прози П.Б. Шеллі. Виявлення та простеження зв'язків ранньої прози на прикладі готичних романів Шеллі з англійською літературною модою та традиціями XIX століття.
Вплив постмодерної філософської естетики на твори Г. Пагутяк та В. Шевчука. Дослідження тенденцій нового українського готичного жанру, використовуючи його традиційні елементи, на прикладі порівняльного аналізу оповідань "Павло Диякон" та "Видіння Орфея".
- 229. "Грамматика" словесного образа в обучении иностранцев восприятию русского художественного текста
Результаты эксперимента, направленного на выявление уровня восприятия иностранцами грамматических средств создания словесных образов. упражнения, развивающие навыки и умения восприятия грамматического аспекта словесных образов стихотворения Есенина.
Анализ сюжетно-композиционной основы эпического произведения. Работа над эпизодом и образом героя. Система персонажей и ее роль в выявлении авторской позиции. Роль эпиграфа в выявлении идейного смысла рассказа. Сюжетообразующая роль образа-символа.
Аналіз особливостей ґотичного жанру в романі "Зачаровані музиканти" Галини Пагутяк в аспекті ґендерних студій та постмодерністських уявлень. Ґотика та увага на злободенних проблемах людства. Архетипи, що представляють у романі темні імпульси несвідомого.
Контекстуальные значения знаменитой фразы, ее литературные источники. Смысл лейтмотива с учетом философских предпочтений писателя, особое внимание уделяется проблеме "Горький и Шопенгауэр". Мировоззренческая и художественная формула "нового" Горького.
Анализ статуса феномена безмолвия как средства выражения авторской позиции в романе. Сцены тургеневского текста, через которые обозначается ценностное позиционирование в системе персонажей (оппозиция "безрелигиозного гуманизма" и "христианской этики").
Своєрідність перекладацької практики Т. Шевченка і відлуння "геніальності його схвильованої сповіді" у переспівах Псалтиря І. Франком та Л. Костенко. Дослідження шевченкознавцями джерел та життєвих обставин поета, в яких творився цикл "Давидові псалми".
Основная характеристика позиции редакции "Художественной газеты" в контексте общественных суждений о дагерротипе в 1840-е годы. Фельетон как главный жанр альманаха "Дагеротип". Исследование "дагерротипических" черт поэтики "псевдореальной" школы.
Анализ претекста трагедии Ф. Сологуба "Дар мудрых пчел". Анализ различных разработок "мотива Леноры" в античной и новой литературе. Использование мотивов произведений предшественников: мотив статуи, измены Протесилая, спора мертвого с отцом Лаодамии.
Образ сада в рассказе Толстого "Утро помещика" - литературный прием, раскрывающий половодье чувств героев. Дилемма любви и томления по Божественному, ее развитие в явлениях природы. Образ идеального возлюбленного героини рассказа, эротические переживания.
Образно-символический план рассказа англо-канадской писательницы Элис Манро "The Bear Came over the Mountain". Художественные и смысловые акценты центрального образа-символа - горы, которые уходит своими истоками к мифологии и верованиям многих народов.
Обзор исследований повести Ф.М. Достоевского "Двойник" с точки зрения психопатологии и психоанализа. С одной стороны, случай Голядкина рассматривается как патологический, с другой — трактуется как форма двойственности человеческой природы вообще.
Предварительные результаты компаративного исследования лингвостилевой организации повести "Двойник" Ф.М. Достоевского и одноименного произведения его современника Н.Д. Ахшарумова. Рассмотрение данных текстов в контексте эволюции литературного языка.