З'ясування специфіки мовних одиниць за функційно- стильовою належністю і колоритно-експресивним забарвленням. Аналіз виразових засобів зі стилістичним значенням, об'єднання їх у групи за стилістичними маркерами у конкретних текстових реалізаціях.
Аналіз структури тексту та лексики інвокації Ізіди у окультному романі Діон Форчун "Жриця Моря". Релігійний текст призову єгипетської богині. Вживання займенника першої особи однини. Епітети та метафори на позначення жіночих символів, описуючих богиню.
Рассмотрение лексико-тематической группы слов с общей семой одежда, выявленной методом сплошной выборки в поэтических текстах А.А. Ахматовой. Описание и классификация лексики на основе проведенного лексико-семантического (эпидигматического) анализа.
Изучение понятия "любовь" с точки зрения лексико-семантического аспекта на материале поэтических писем А.К. Толстого. Сема в структуре лексем, не связанных с семантикой пространства и времени. Смысловые сдвиги в семантической структуре хронотопа.
На прикладі поняття тиша як одного з фундаментальних засад людського існування, що охоплює характеристики буття, часу, руху, проаналізовано розгортання контекстуальних лексико-семантичних і стилістичних відтінків слова у мовотворчості Лесі Українки.
Аналіз одиниць лексико-семантичного поля "небо" в поетичній мовотворчості Лесі Українки. Відзначено характерні ознаки та образний потенціал лексем-репрезентантів, диференційовано їх на зони відповідно до семантичних зв’язків із ядерною домінантою.
Аналіз частиномовної належності антонімів; включеності метафор, епітетів, порівняння у тропеїчні структури поетичного тексту Богдана Томенчука. Опис структурних особливостей оксиморонів. Смислова будова антитези; функції контрастивів у художньому тексті.
Позначення відтінків наказовості у лінгвістичній літературі. Проблеми буковинського говору. Особливості непрямих спонукальних конструкцій, що сприяють створенню ідеостилю О. Кобилянської. Дослідження семантичної складності перформативів твору "Царівна".
Розгляд афористичності як елементу ідіостилю Д. Брауна, відтворення мовних здібностей автора створювати стислий та експресивний текст, здатності влучно виражати ідеї письменника. Аналіз прагматичних настанов і фрагментів мовної картини світу письменника.
Комплексний розгляд феномену психологічної кризи та способів його актуалізації у художній літературі психологічного напрямку. Лексико-стилістичні та композиційні засоби відображення внутрішніх переживань протагоніста. Простеження ролі персоніфікації.
Аналіз стилістичних засобів створення мовленнєвої маски "нуворіш", до яких належать іронія, сатира, порівняння, гіпербола, та лексичні - іменники і прикметники, які формують концепцію "американська мрія" та характеризують культ матеріального успіху.
Аналіз поезій літераторки, завдяки якому розкрито особливості моделювання О. Мамчич поезій різних жанрів (за формами малих фольклорних жанрів та сучасної лірики). Розгляд тематичного змісту поезій, особливостей звукової організації поетичного мовлення.
Проаналізовано жанрові закономірності щоденникового тексту, визначено його лінгвостилістичні ознаки. Установлено, що точність і стислість викладу в інформаційному жанрі зумовлюється, перш за все, функціонуванням нейтральної суспільно-політичної лексики.
Характеристика особливостей академічного дискурсу. Найбільш продуктивні лексико-фразеологічні засоби, що виступають у ролі експлікантів переконання в дискурсі І. Огієнка. Фразеологічні одиниці, зафіксовані в академічній промові "Українська культура".
Характеристика парадигмы "писатели и словарное дело", в которой особое место принадлежит К.Ф. Рылееву. Анализ лексикографического комментария в поэме "Войнаровский". Изучение авторского комментария культурологической и энциклопедической информации.
Обґрунтування необхідності системного лексикографічного представлення синтаксичної термінології, актуалізованої в працях Івана Огієнка. Висвітлено оригінальну Я-концепцію вченого-патріота щодо аналізу граматичних явищ, спробу їх наукової типології.
Сравнительный анализ лексической репрезентации вымышленных существ в романе "Good Omens", а также в одноименном телевизионном сериале. Способы, с помощью которых авторы создают и описывают эти фантастические образы, используя лексические средства.
Выявление и описание лексического своеобразия рассказа А.И. Солженицына. Особый интерес писателя к правдивому воспроизведению жизненной реальности в сочинениях. Противоположность двух частей как важнейший композиционный принцип двучастных рассказов.
Исследование проблемы употребления Л.Н. Толстым форм языковой идентификации и типологизации персонажей в раннем периоде его творчества. Рассмотрение причин активного использования речевых характеристик героев, наличия факторов формирования этой черты.
Раскрытие жизненного противоречия путем осмеяния в произведениях Аверченко и Тэффи. Основные виды комического: юмор, ирония, сатира, сарказм. Смешения литературных стилей в произведениях "Слепцы", "Нянька", "Неизлечимые", "Когда рак свистнул" и др.
Изучение лексических компонентов идиостиля русскоязычного хантыйского писателя Еремея Даниловича Айпина на материале повести "У гаснущего очага". Построение повествования вокруг базовых лексем "род", "Солнце", "Земля". Использование устаревшей лексики.
Характеристика былины как вида устного народного творчества. Определение понятия информационного пласта в былинах. Анализ порядка исторического анализа былины. Пример анализа отдельных былин. Пример разделения на пласты былин из цикла об И. Муромце.
Поставлена задача рассмотреть лексическую реализацию концепта "Счастье" в романе английского писателя О. Хаксли "О дивный новый мир". Выводятся три ассоциативные группы, каждая из которых характеризует определенное представление персонажей о счастье.
Суть выражений ограниченности духовного мира персонажей Чехова. Выявление типичных для автора лексико-грамматических комплексов и их связей. Рассмотрение проблемы языка и стиля в книге писателя. Способы введения прямой речи и современной советской прозы.
Висвітлення мовних явищ у віршованій формі: пряме й переносне значення багатозначних слів; групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми, пароніми; активна й пасивна лексика; фразеологічні одиниці української мови у поетичних збірках Д. Білоуса.
Розгляд лексичного повтору, виокремлення різновидів лексичного повтору, встановлення їхнього кількісного співвідношення й характеристика їхніх стилістичних функцій у романах Шарлотти Бінґхем. Засіб забезпечення структурно-смислової цілісності тексту.
Розглянуто явище лексичного повтору на прикладі поетичної збірки Ліни Костенко "Мадонна Перехресть". Структура, форми вираження повтору. З’ясовано його синтаксичну роль, стилістичну функцію. Як трактують це явище літературознавчі і мовознавчі джерела.
Аналіз використання письменником Ж. Верном найрізноманітніших засобів змалювання пересування людини у просторі: топонімів, прислівників місця і часу, іменників на позначення одиниць виміру відстані та кількісних числівників у пригодницькому романі.
Характеристика та специфіка пейзажів роману Д. Дефо "Robinson Crusoe". Використання іменників на позначення географічних назв, координат та кількісних числівників у творі. Особливості та сутність процесу створення реальної картини морської подорожі.
Механізм формування мовної картини світу письменника - складна, невичерпна система вербальних рефлексій на дійсність. Відсутність лінійного сюжету, ірраціональність, уривки спогадів, думок, апокаліптичний наратив - риси роману Ю. Іздрика "Воццек".
