Дослідження особливостей відображення історичної тематики у п’єсах одного з провідних драматургів Австрії кінця ХІХ – початку ХХ ст. – А. Шніцлера. Багаторівнева гра: мовна, на рівні персонажів та структури тексту. Соціально-викривальний характер творів.
Визначення правдивого, конкретно-історичного віддзеркалення життєвої та психологічної історії поета як творчої особистості середини ХІХ ст. Літературні джерела Шевченкового реалізму. Гротескний аналіз та критика соціальної дійсності в творчості Шевченка.
Літературні джерела Шевченкового реалізму. Індивідуальна схильність Шєвчєнка-митця до реалістичного зображення, що виявлявся у сміливому викритті кріпосницької дійсності з її конфліктами. Образи долі, волі, слави, музи, подані в романтичних творах поета.
Аналіз історико-біографічної прози О. Іваненко. Процес формування особистості письменниці. Ранні твори у жанрах казки, оповідання та повісті. Жанрова специфіка і художні особливості твору "Тарасові шляхи". Створення правдивого образу Марка Вовчка.
Жанрово-стильова специфіка історико-біографічної прози, трансформація історичної правди в художню, особливості зображення митців, компоненти поетики. Еволюція художньої інтерпретації образу Тараса Григоровича Шевченка у 60-90-х роках ХХ століття.
Аналіз українських історико-героїчних переказів з метою всебічного виявлення як змістового, так і формального вираження жанру. Історія України з погляду народу від найдавніших часів до початку ХХ ст. Роль і місце видатних осіб в історичному процесі.
Літературна боротьба XVII ст., її характер і головні представники. Особливості прояву ознак стилів ренесансного реалізму та бароко в досліджуваному періоді. Класицизм як провідний напрям літератури XVII ст., головні етапи та напрямки його розвитку.
Естетичні погляди В. Набокова щодо специфіки художньої творчості, завдань літератури, принципів літературної критики, визначення місця художника в контексті розвитку мистецтва слова. Художні прийоми, використані Набоковим у текстах Набокова-критика.
Розгляд історії написання роману Л. Костенко "Маруся Чурай". Визначення жанру, історично-фольклорної основи, теми, ідеї твору. Аналіз сюжету, композиції, центральних проблем. Створення образного портрету Марусі, висловлення ставлення до вчинків героїні.
Розкриття особливості історичної хронологічної драми ХХ століття, на прикладі співставлення п’єс А. Міллера з історичними драмами В. Шекспіра та Б. Брехта. Порівняльний аналіз типологічної спільності між передачами хроніки А. Міллера та Б. Брехта.
Історія становлення й ґенеза жанру. Форми взаємопроникнення драми й історії (від античності до "єлизаветинського” театру). Жанрова модель шекспірівської історичної драми-хроніки: художні особливості. Параболічність історичної драми-хроніки Б. Брехта.
Аналіз трансформації в історичній драматургії Л. Старицької-Черняхівської і вичленення духовних пошуків та утвердження національної свідомості. Визначення провідних особливостей поетики п’єс, їх зв’язків із фольклором та основними творами попередників.
Осмислення родово-жанрової специфіки історичної драматургії і виявлення її еволюційних тенденцій. Окреслення складників жанрової модифікації творів, їхніх інтелектуальних обріїв, барокових і реалістичних традицій, своєрідності їх модерної трансформації.
Дослідження розкриття історичних тем у творах радянської та еміграційної літератури для дітей і юнацтва, їх виховна та комунікативна роль. Доцільність використання понять "ідеологія", "національна концептосфера" щодо історичних жанрів письменників.
Аналіз поетики роману маловідомого українського письменника Л. Гомона "Люди" (про перші місяці Другої світової війни та участь в організації антифашистського руху викладачів та студентів Ніжинського педагогічного інституту). Історична цінність твору.
Дослідження й аналіз проблеми історичної пам'яті та конфлікту суспільної й індивідуальної "пам'яті". Визначення та характеристика особливостей їх впливу на осмислення подій минулого й особистого вчинку героя в романі у віршах Анатолія Шкуліпи "Берест".
Художнє відтворення історичної пам'яті про тоталітарне минуле колонізованої України у дистопіях О. Ірванця. Аналіз художньої репрезентації феномену некрополітики у творах письменника. Засоби вияву некрополітики у дистопійних світах творів Ірванця.
Реконструкція подій минулого на основі індивідуальних та колективних спогадів, які в часи ПНР замовчувалися з політичних мотивів. Відображення трагічних епізодів в часи Другої світової війни та переселення поляків на землі, які відійшли до Польщі.
Формування та корекція історичної пам’яті у романах Івана Федосійовича Корсака, волинського прозаїка, публіциста, журналіста. Враження від життя, роздуми про нелегку долю простих людей, сільських трудівників Іван Феодосійович описував у своїх новелах.
Значення поетичної і драматичної спадщини М. Старицького в історії української літератури. Роль письменника у розвитку художньої прози. Поєднання граней історичної правди і художнього вимислу у романах. Реалістичне висвітлення подій української історії.
Основні фольклорні жанри, що стали джерелами зародження кримськотатарської історичної прози. Процес становлення кримськотатарської історіографії в контексті золотоординської словесності. Етапи розвитку прози в придворній літературі Кримського ханства.
Літописи як головна джерелознавча база для історичного дослідження, особливості відображення в них бурхливих подій суспільно-політичного життя XVII–XVIII ст. Тематика та наліз змісту найвідоміших українських літописів історичної доби, що вивчається.
Характеристика української історичної белетристики першої половини ХХ ст. Жанрова приналежність історичних творів Филипчака відповідно до сучасних підходів у галузі генології історичної прози. Особливості тематичного розмаїття та проблематика повістей.
Аналіз моделей оповідності, представлених в історичних романах М. Чайковського ("Стефан Чарнецький"), З. Мілковського ("З бурхливої хвилі") та Ю. Крашевського ("Божий гнів"). Поєднання категорії часопростору та галереї історичних персонажів в прозі.
Аналіз моделей оповідності, представлених в історичних романах М. Чайковського, З. Мілковського ("З бурхливої хвилі") та Ю.І. Крашевського ("Божий гнів"). Категорія часопростору та галерея історичних персонажів, наративні моделі історичної прози.
Теоретичне осмислення історичної прози Павла Загребельного – знакової постаті сучасної української літератури кінця XX ст. Особливості метаісторичного погляду на сучасність та на історію митця. Романтичний оповідний модус у творчості П. Загребельного.
Аналіз історичної прози Ю. Трифонова. Висвітлення жанрової специфіки історичних романів і повістей, художнє відтворення історичних осіб, типологічне зіставлення його творів з творами І. Тургенєва, Ф. Достоєвського в контексті традицій і новаторства.
Створення концепції аналізу історичної прози Ю.Мушкетика під кутом її жанрової своєрідності та художньої вартості, у дослідженні структурних особливостей творів, їх стильової специфіки, внутріжанрових змін, у типологічному зіставленні їх проблематики.
Проблеми взаємин між художньою літературою та історією ментальностей й повсякденності. Історична проза, особливості її виникнення. Література та історія у пошуках цивілізаційних елементів буття на прикладі роману Франсуа Рабле "Ґарґантюа та Пантаґрюель".
Дослідження історичної ретроспективи та її значення в поетиці І. Низового. Характеристика поезій історичної тематики, що не втратили актуальності й у наш час. Виділення антирадянської лірики як невід’ємної складової історичної гілки поезій митця.
