Домінантні риси міфопоетики В. Дрозда, їхні функціональні і естетичні особливості. Художня своєрідність вираження концепції особистості, проблеми загрози її духовної спустошеності, відчуженості, самотності, руйнування, що наявні в прозі письменника.

Вплив булгаківської традиції на творчість автора В. Кулікова на прикладі його роману-продовження "Перший із перших, або Дорога з Лисої гори". Аналіз булгаківської присутності, яка відображається в образах роману. Сонм упирю, відьом, демонів та чортівні.

Аналіз прози Андреєва з точки зору проблем міфотворчості й інтертекстуальності, визначення й узагальнення ідейно-художньої особливості. Виявлення глибинних ідейно-художніх шарів у творах різних жанрів і періодів творчості і їх загальнолюдська значущість.

Специфіка поняття "міфопоетика" та його розкриття у казкових текстах. Лінгвістичне вивчення міфопоетичної організації казки "Alice in Wonderland", визначення міфологічної основи цього твору та міфопоетичного характеру його ключових тем, мотивів і образів.

Розгляд міфопоетичних якостей у відображенні лунарного образу в поетичних текстах письменниці українського зарубіжжя Е. Андієвської. Аналіз авторських інтенцій та відтворення художньої картини світу митця. Дослідження онтологічних концепцій світоустрою.

Вивчення проблеми інтерпретації фольклорних типажів в українській літературі. Реміфологізація образу Змія в контексті прозової творчості жінок-письменниць ХХІ століття. Творче переосмислення міфологічного образу та адаптування залежно до сучасних потреб.

Основні характеристики міфологічного дискурсу у творчості Д.Г. Лоуренса, особливості їхнього поетичного втілення. Зв'язок теоретичного і художнього у процесі міфотворення. Принцип дуальності, що становить основу тлумачення Лоуренсової міфосвідомості.

Аналіз архаїчних феноменів міфопоетики М.М. Коцюбинського через такі літературознавчі категорії як: архетип та міфологема. Характеристика міфологічного змісту творів письменника в різних культурологічних проявах (ритуал, свято, первинний образ).

Джерела формування і особливості світогляду Олеся, які відбилися на його поетиці. Значення традиційних сюжетів, їх трансформація в художньому світі письменника. Аналіз міфопоетичної образної системи автора, жанрово-стильові домінанти його творчості.

Літературознавче дослідження явища міфопоетики, на прикладі творчості О. Олеся. Обґрунтування джерел та шляхів формування поетичної моделі світу українського письменника. Розуміння поєднання поетом традиції класиків із новими тенденціями літератури.

Аналіз особливого характеру міфологізму як методу авторського освоєння дійсності. Жанрові та стильові інновації, пов’язані зі сценічними інтерпретаціями українських, польських та єврейських міфопоетичних драматичних текстів на кону Театру М. Садовського.

Реконструкція міфопоетичної картини світу у "Трьох маленьких драмах для маріонеток" письменника-символіста Моріса Метерлінка. Визначення структурно-семантичних маркерів міфологічної картини світу. Мікротеми "взаємозв’язку Життя, Смерті й Вічності".

Структурні маркери міфологічної картини світу в художньому тексті на різних стадіях їх міфопоетичного реформулювання. Семантичне навантаження й ієрархічність вербалізованих мовних структур у формуванні основних образних парадигм у драмі М. Метерлінка.

Реконструкція міфопоетичної картини світу в ранній драматургії франкомовного письменника-символіста М. Метерлінка на прикладі драми "Алладіна і Паломід". Огляд художньої концептуалізації в контексті франкомовного бельгійського символістського семіозису.

Аналіз міфопоетичної картини у творі "Непрохана" визначного франкомовного бельгійського драматурга Моріса Метерлінка. Дослідження міфопоетичного семіозису з виділенням перспектив. Виявлення структурно-семантичних маркерів міфологічної картини світу.

Дослідження процесу реконструювання давньогрецької міфолопоетичної картини світу в авторській концептуальній системі франкомовного бельгійського письменника-символіста Моріса Метерлінка на матеріалі знакового драматичного твору "Семеро принцес".

Реконструювання міфопоетичної картини світу у ранній драматургії визначного європейського письменника-символіста Моріса Метерлінка. Визначення особливостей художньої концептуалізації в контексті франкомовного бельгійського символістського семіозису.

Реконструювання міфологічної космології в ранній поетичній творчості письменника-символіста М. Метерлінка на матеріалі етапної збірки віршів "Теплиці" для визначення особливостей його художньої концептуалізації в контексті символістського семіозису.

Поетична творчість В. Герасим’юка у світлі актуальних проблем українського літературознавства. Особливості реалізації в авторській поезії архетипів та міфологем, що мають у своїй основі архаїчний ритуал. Художня своєрідність біблійних міфологем.

Висвітлення закономірностей формування і розвитку міфопоетичної парадигми та її реалізації в творах російських романтиків. Випрацювання моделі літературного процесу початку ХІХ ст. та обумовленість характеру міфологічного модусу в російській прозі.

Визначення Ч.Г. Осгуддом способів залучення Дж. Мільтоном міфічного матеріалу на поетичному рівні. Аналіз просторових й часових міфологем та висвітлення трансформації барокового мотиву "світло в темряві" в контексті поеми Дж. Мільтона "Втрачений рай".

Розгляд тексту пам’ятки з метою виявлення в ній міфологічних мотивів, образів, сюжетів. Визначення основних параметрів міфологічного аналізу. Обґрунтування художності, літературності тексту літопису. Визначення образотворчої функції міфів у літописі.

Основні положення теорії міфу, розробленої Робертом Грейвсом. Аналіз використання різновікових та різнонаціональних міфологічних мотивів у ліриці Р. Грейвса. Визначення місця Р. Грейвса в літературному та літературно-критичному процесі ХХ століття.

Моделювання парадигм міфопоетичних досліджень у метерлінкознавстві, їх критичний аналіз та формулювання перспектив їхньої лінгвоміфопоетичної інтерпретації в річищі інтертекстуального підходу. Алюзивний зв'язок текстів Метерлінка з міфічними структурами.

Здійснено міфопоетичний аналіз романів англійського письменника XVII ст. Джона Баньяна (John Bunyan). Світоглядна концептуалізація простору - важлива для розрізнення добра й зла в художній світобудові роману. Міфопоетична наративна стратегія героя.

Характеристика основаної міфосимволіки часопростору, яка знайшла своє яскраве вираження у творчості Вітмена й Антонича. Прояснення і тлумачення американським і українським поетами різноманітних виявів часу, спрямованих у площину людського існування.

Прикметні риси втілення міфологічного сценарію протистояння в романі Кононовича "Тема для медитації". Етнонаціональні особливості утілення архетипів героя й тіні, образів чарівних помічників, злих сил. Маркери сепарації в романі на свій/чужий, добро/зло.

Розгляд феномену літературної воєнної міфотворчості з позицій архетипної та неоісторичної критики. Характеристика ролі літератури як каталізатора міфотворчого процесу. Виявлення міфотворчих чинників британського літературного дискурсу Кримської війни.

Дослідження критичної, епістолярної та прозової спадщини М. Грабовського щодо акцептації та інтерпретації історичного роману як літературного жанру. Характеристика жанрових особливостей прозової історіографічної творчості цього літературного критика.

Анализ особенностей изображения Отечественной войны 1812 года в исторических романах Е. Курганова, использование дневников Якова де Санглена. Создание иллюзии предельного правдоподобия, что и привносит в произведения Е. Курганова публицистический оттенок.