Розкриття одвічної колізії національного буття та душі в епоху духовного неоварварства - основна тема ліричної трагедії "Патетична соната". П'єса М. Куліша "Мина Мазайло" - досягнення українського мистецтва у річищі світового театрального авангарду.

Розгляд інтимної лірики Лесі Українки з погляду ідентифікації в ній типових для цього жанру наративних структур, котрі додатково підтверджують семантичний характер художнього метатексту поетеси. Характеристика вибору автором репертуару любовних топосів.

Д. Лодж - практик художнього слова, якому вдається поєднувати декілька іпостасей романіста, драматурга, критика та теоретика літератури. Наявність паратекстів, що відрізняються полісемією - риса онтологічної гібридності романів цього письменника.

Аналіз поняття екфразису як категорії інтерсеміотики та його трансформація упродовж століть від початку використання у давньогрецькій літературі до сьогоднішнього часу. Основні структурні елементи, мовні засоби і прийоми як моделі екфрастичного опису.

Усні оповідання про антиукраїнські каральні акції довкола Луцька, що відбулися в першій половині 1943 р. на Волині. Базові концепти, сюжетно-мотивний фонд, що ілюструє народну інтерпретацію суспільно-політичних процесів та народного побуту у часи війни.

Основні виміри любові, що представлені в інтелектуальному романі Є. Плужника. Окреслено соціокультурне підґрунтя порушеної у творі проблематики та висвітлено взаємозв’язок рефлексій про любов зі спробами осягнути особливості буття людини у світі.

Висвітлення поглядів науковців на жанрову природу роману-антиутопії Олдоса Хакслі "Прекрасний новий світ", його художню специфіку. Аналіз взаємообумовленості й взаємопов'язаності сюжетобудови композиції та образної палітри з жанровою своєрідністю тексту.

Віршознавчий аналіз поетичної збірки "Думки-мережанки" Олени Пчілки. Особливості звернення поетеси до жанрів пісні, розповіді, сонета та поеми у віршотворенні. Налаштування на канонізацію силабо-тоніки у творчості Олени Пчілки. Силабічний вірш ХІХ ст.

Трилогія "Ost" Уласа Самчука як жанровий різновид родинної хроніки. Співвідношення твору з традиціями класичного українського роману, новітніми формами роману ХХ ст. Взаємозв’язок з концепцією "великої літератури", ідейно-естетичними поглядами У. Самчука.

Функціонування жанру балади в літературі та кіномистецтві. З’ясування місця кінобалади "Марійка-невірниця" в історії чеської україніки 20-30 років ХХ століття. Закономірності естетичного засвоєння іншого культурного простору у суміжних мистецьких сферах.

Аналіз міжетнічних взаємин на прикладі художньої літератури. Характеристика суспільно-політичного та культурно-мистецького контексту Львова першої половини ХХ століття. Вивчення образів українців, поляків та євреїв у романі Миколи Голубця "Люди і блазні".

Розглянуто постаті перекладачів української літератури Ф. Боденштедта, О. Кобилянської, А.-Г. Горбач, З. Штьор, К. Дате крізь призму міжкультурної компетентності. Тенденції, які мають вплив і на сучасне бачення України та її культури на міжнародній арені.

Огляд міжкультурного простору новел кримського циклу відомого українського письменника-класика Михайла Коцюбинського. Аналіз репрезентації життя, побуту, звичаїв, традицій кримських татар у його новелах. Особливості поетики, жанрової особливості творів.

Дослідження особливостей міжкультурного простору новел кримського циклу відомого українського письменника-класика Михайла Коцюбинського. Аналіз репрезентації життя, побуту, звичаїв, традицій кримських татар у новелах "В путах шайтана", "На камені".

Аналіз проблеми влади грошей, що виражена у творах М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого, Ч. Діккенса. Компаративний аналіз їх драм. Розуміння духовної єдності і національної своєрідності всіх літератур у культурно-історичному розвитку суспільства.

Загальна характеристика специфіки літературної антропонімії. Сутність поняття "номінаційне поле", аналіз складових. Розгляд головних особливостей мікроконтексту з власним іменем на прикладі книги спогадів письменника Уласа Самчука "На білому коні".

Значення мікропоетичних елементів. Хронотоп, монологи, діалоги, полілоги. Визначення причин, обставин, умов розгортання подій. Поєднання засобів і прийомів мовлення, семантико-смислове багатство текстів, індивідуалізація й типізація мовлення дійових осіб.

Моделювання фрактальної поетичної моделі світу у лінгвокогнітивному вимірі, якою вона постає у поетичних текстах Великої Британії ХІХ-ХХІ ст. Розробка поліпарадигмальної методики конструювання в аспекті теорії фракталів і когнітивної лінгвістики.

Українська література періоду війни з німецько-фашистськими загарбниками. Ідеологічні та політичні стандарти висвітлення соціалістичних перетворень у творах К. Гордієнка, дотримання жанрово-стильової та ідейно-тематичної структур методу соцреалізму.

Виміри функціонування військового дискурсу в Києво-Печерському патерику. Текстуальний аналіз мілітарної образності, її джерела та мета її використання в агіографічному тексті. Зіставлення романтики й баталістики в біблійних агіографічних сюжетах.

Розгляд особливостей літературного процесу Сербії, новаторських концепцій у художньому просторі творчості молодого покоління авторів. Засадничі принцип літератури сербського експресіонізму, їх реалізації у творчості М. Црнянського та його покоління.

Репрезентовано огляд основних точок зору щодо жанротвірних чинників, властивих міні-роману як сучасному літературному явищу. Розглянуто питання про дефінітивні розбіжності у визначенні цього жанру. Окрему увагу приділено техніці "негативного тексту".

Визначення "поет-пророк" у літературній традиції. Дослідження та аналіз творчості Т. Шевченка, А. Міцкевича, Ю. Словацького та З. Красінського з погляду концепції поета-пророка. Оцінка категорії майбутнього на матеріалі творів заданих письменників.

Особливості побутування оновленого жанру містерії як метажанру у ХХ ст. Основні літературознавчі погляди щодо дефініції античної та середньовічної християнської містерії. Актуалізація дотичності сенсового наповнення драм до містерійних у ХХ ст.

Літературна історія польських містечок. Дослідження моделі зображення містечкового простору в творах Юзефа Ігнація Крашевського. Особливості польської культури XIX століття. Меланхолійне споглядання Юзефа Ігнація Крашевського на історію містечок.

Основні моделі зображення містечкового простору в творах Ю.І. Крашевського, який вносить характерні кольори до картини польської культури XIX ст, його історичний спадок, єврейскість, шанси промислового буму, потенційний розвиток або повну деморалізацію.

Обґрунтовується зіставлення творчих манер двох представників романтизму в американській новелістичній літературі – Е. По та Н. Готорна. Проаналізовано риси стильових манер представників американського роліантизму. Порівняльний аналіз образів персонажів.

Семантика містичного символу як авторської настанови у поетичній системі російського романтизму. Зміст містичного символу в російській романтичній поезії першої чверті ХІХ століття. Поетичне переосмислення містичного символу масонської ритуалістики.

Поетичне переосмислення містичного символу масонської ритуалістики. Функції символу-архетипу у його взаємозв’язку із іншими структурно-семантичними категоріями. Зміст та роль містичного символу в російській романтичній поезії досліджуваного періоду.

Зміни, що відбулися в китайському етнокультурному середовищі на межі 2-3 ст. н.е. Літературно-історичні причини виникнення коротких містичних оповідань у середньовічній китайській прозі. Виявлення особливостей сприйняття містичного та надприродного.