Своєрідність художніх творів Р. Івнєва, присвячених Карсу та Карській області, які знаходяться на сході Туреччини. Історичні, культурні та літературні відносини Туреччини і Росії. Дослідження російських та турецьких документів, хронік різного характеру.
Аналіз вимірів рецепції Львова у творчій спадщині та в житті Івана Франка. Зображення міста в прозі та поезії Франка-письменника. Львів історицизму й сецесії як місце раціональних розмислів, драматичних емоцій і радикальних ідей Франкової молодості.
Дослідження авангардної традиції містописьма в українській літературі. Особливості репрезентації міста як тексту у футуристичній концепції мистецтва. Специфіка рецепції міста поетами-авангардистами та проблема внутрішнього мистецького вибору теми міста.
Дослідження авангардної традиції містописьма в українській літературі. Визначення особливостей репрезентації міста як тексту у футуристичній концепції мистецтва. Аналіз специфіки рецепції міста поетами-авангардистами та проблем мистецького вибору.
- 9305. Місто як герой трилеру
Розгляд формування образу міста та жанру трилеру в історії світової літератури. Дослідження образу міста як активного середовища, яке визначає поведінку персонажів та перебіг подій, стає однією з характеристик більшості піджанрів трилеру та детективу.
Творчі досягнення письменників-реалістів першої третини XIX ст. Гоголь як сатирик, романтик і мораліст. Становлення письменника як особистості та його перші творчі спроби. Місце, роль та значення гоголівської творчості в історії російської літератури.
Логіка драматичного розвитку ліричних циклів М. Вороного та збагачення образно-символічної системи поезії усталеними театральними образами. Дослідження діалогічності поетичного доробку Миколи Вороного як вияву драматичної структури в його поезії.
Розгляд місця і ролі в англомовному рецептивно-інтерпретативному дискурсі української літератури такого елементу, як Прообраз. Визначення авторського бачення його природи, особливостей, співвідношення з рецепцією, інтерпретацією та з Образом-Іміджем.
Проблема відсутності маніфесту як жанру в сучасному літературному дискурсі та перспективи його відродження. Порівняльний аналіз двох ключових аспектів маніфесту - перформативного й теоретичного - у межах репрезентативних епох модернізму та постмодернізму.
Окреслення кола дослідників, які займаються вивченням проблеми ономастичних одиниць. Визначення стилістичних засобів власних назв у романах Уласа Самчука. Виокремлення антропонімів, що відрізняються за структурою, етимологією, стилістичним навантаженням.
Дослідження ролі С. Пилипенка у національному літературному процесі ХХ ст. Внесок митця у тогочасну літературну полеміку. Естетичні концепти автора стосовно перспектив розвитку вітчизняного літературного дискурсу. Перспективи аналітичної оцінки творчості.
Розкриття семантики образів міст у прозі Данила Кіша, їх рецепції, ролі топосу міста у сюжетах творів. Розгляд образу міст дитинства у збірці оповідань "Ранні печалі". Зображення сербської столиці у часи Другої світової війни в "Енциклопедії мертвих".
Сутність та особливості конструювання міського простору у романі В. Домонтовича "Доктор Серафікус". Своєрідність впливу міського середовища 20-х років ХХ століття на свідомість головних героїв. Характеристика природи міста як соціального організму.
Загальне поняття міських текстів, його коротка характеристика та особливості. Вивчення найбільш пріоритетних напрямів сучасного літературознавства, його приклади та головні відмінності. Новий некласичний тип художнього мислення і естетичні реалії ХХ ст.
Дослідження літературної урбаністики для дітей, що поєднує рецептивну естетику з імагологічними підходами. Природна особливість діалогу автора з юним читачем, очуднення локусів київського тексту в поезії для дітей, осмислення первинних міських міфів.
Інтерпретація онтологічних, історичних міфологем у романі "Еолійська земля" провідного грецького прозаїка І. Венезиса. Концепт поетичного циклу Й. Сефериса "Мітісторема". Реміфологізація та нові форми історизму. Онтологічний трагізм історичного досвіду.
Дослідження питання маскування неґації гармоні в оповіданні Г. Косинки "Гармонія", закоріненої в історичних оцінках російськоцентризму, що виказують колоніальне реноме "підросійської України". Семантичні версії міфу гармоні у різних мистецьких царинах.
Дослідження романтичних традицій естетики смерті, катастрофи та скам’янілості природи у поезії М. Лаюка. Сцени, пов’язані з моментом смерті Орфея у грецькій міфології. Страх утратити бога у збірці "Осоте!". Мотив усічення голови у вірші "Таїнство!".
Гіпотеза про міфопоетичну основу літературної рецепції інонаціональних держав та народів. Образ Росії в уявленнях французьких авторів і в масштабі французької літератури першої половини XIX ст. Зв’язок рецепції з історичними і політичними реаліями.
Дослідження міркувань літературознавців про українське літературне бароко. Вивчення та характеристика тверджень Д. Чижевського та деяких його послідовників про універсальність бароко. Ознайомлення з поглядами Валерій Шевчук у "Музі Роксоланській".
- 9321. Міф та антиміф у жанровому моделюванні української драматургії кінця ХХ - початку ХХІ століття
Дослідження літературної драматургії періоду ХХ-ХХІ століть. Характеристика форм та механізмів взаємодії міфу і драми під тиском стильової еклектики. Обґрунтування жанрових модусів текстів, і огляд потенційного поля новітньої української літератури.
Міф як джерело мотивів й образів у літературі. Міфологізування у творенні художньої дійсності І. Філіпяк та Г. Пагутяк. Концепції міфотворчості в їх есеїстичних текстах. Аналіз міфопоетики романів "Абсолютна амнезія", "Сни Юлії та Германа" і "Маґнат".
Трактування мистецтвом Західної Європи кінця XVIII - першої половини XIX ст. явищ міфу та оніризму. Процес романтичного переосмислення міфу у праці Ф. Шеллінга "Філософія міфології". Різновиди художнього застосування оніричних компонентів в романтизмі.
Оксана Забужко як одна з представниць покоління поетів, що відмовилися від будь-якої полеміки з владою у межах офіційного дискурсу, тим самим скасувавши саму можливість діалогу. Місце мотиву непочутого слова в поетичній творчості вісімдесятників.
Особливості підходів у вивченні взаємодії літературного твору й міфу. Осмислення аспектів діалектики символу й міфу. Визначення концепту авторської моделі дійсності, їх втілення в поетичній тканині. Авторська трансформація міфологічних мотивів та образів.
Комплексний аналіз особливостей рецепції традиційних сюжетів, їхньої трансформації, типології традиційних образів, актуалізованих сучасною українською драматургією. Дослідження еволюції сприйняття біблійних образів і сюжетів п’єс сучасних драматургів.
Аналіз особливостей рецепції традиційних сюжетів, їхньої трансформації та типології традиційних образів, актуалізованих сучасною українською драматургією. Принципи їхньої диференціації в національному літературознавчому дискурсі, наукова розробка.
Розв’язання проблеми національної ідентичності літератури за допомогою міфологічної критики. Розгляд космогонічної моделі світу у повісті Марії Матіос "Москалиця". Суть обставин трагічної загибелі Северининої матері та дивовижного порятунку Северини.
- 9329. Міф як явище культури
Характеристика особливостей і функцій міфу. Вивчення теорії російського культуролога Л. Іоніна. Розгляд характерних особливостей української міфології. Аспекти інтер'єрного розпису української хати. Аналіз основ народної символіки та народознавства.
Текстуальний вияв концептів тоталітарної та сцієнтичної міфологічних систем, основні формально-змістові особливості художнього втілення архетипних структур, специфіка реалізації в художньому цілому творів окремих традиційних мотивів та образів.