Основні ознаки жанру інтелектуального роману. Принципи тоталітарного типу культури. Дослідження текстуальних вияв концептів міфологічних систем в українській літературі. Специфіка реалізації традиційних мотивів в художніх творах Винниченка та Івченка.
Аналіз ключових варіантів модифікації міфеми лосося крізь призму міфології корінних народів Америки, різноманітність потрактувань міфологічного символу. Реалізація символу лолося-носія вогню через образ зірок, які застигли в небі в очікуванні пробудження.
Визначення поняття "міфічного квесту" як певної сюжетної єдності, що містить у собі мотиви пошуку, подорожі, подвигу, і в процесі розв’язання суб’єктно-об’єктних відносин якої відбувається актуалізація хронотопу фантастичного світоландшафту міфології.
Літературознавчий інструментарій міфічного родовіду, що відображає причинно-наслідкові зв’язки у формі родових відношень в індивідуальному авторському міфі. Поява ланцюга образу. Критерії досконалості авторської художньо-філософської концепції людини.
Специфіка художнього втілення й функції міфічного родоводу в авторському міфі І. Калинця. Відображення зв'язку людини з природою через емоційно-почуттєву проекцію. Гармонізація стосунків особистості з навколишнім світом та духовне зближення через любов.
Розкриття міфологічного та фольклорного аспектів концепцій В. Барки як вияву етнічно-традиційної моделі світосприйняття. Визначення міфологічного та фольклорного походження назв романів "Жовтий князь" і "Рай" шляхом структурно-семіотичного аналізу.
Дослідження інтерпретації архетипного образу місяця в поетичній творчості А. Малишка та В. Симоменка на основі міфоаналізу. Специфіка міфотворчості і аналіз міфопоетичних та фольклорних особливостей символу місяця, його трансформація в ліриці поетів.
Дослідження знань і стереотипів про єврейське біблійного походження, зафіксованих у модерністській прозі за біблійними мотивами. Виявлення імагологічних сенсів в багатовимірній модерністичній прозі Катрі Гриневичевої, створеній за біблійними мотивами.
Форми рецепції та інтерпретації міфу українськими авторами. Встановлено коло найбільш актуалізованих міфологем, їх смислове навантаження, відмінність від міфеми. Для цього було прояснено семантику ключового для міфопоетичного аналізу поняття міфологеми.
Аналіз міфопоетики української літератури раннього модернізму. З'ясування специфіки міфологічного фактору в творчості письменників-модерністів. Специфіка художнього втілення міфологеми води в поезії С. Черкасенка в символічних та алегоричних втіленнях.
Особливості ситуативного використання та розкриття символічного образу ворона в романі "Залишенець" В. Шкляра. Ворон як свідок всіх подій, мудрий птах, який дає свою оцінку побаченим подіям, багатофункціональний образ, який бере свій початок з міфології.
Становлення традиції як процесу творення, збереження та передавання відомостей. Виникнення мотиву братовбивства, його збереження, передавання та втілення в художніх творах. Основні передумови зародження та початки трансформації міфологеми Каїна.
Аналіз становлення традиції як процесу творення, збереження та передавання відомостей на прикладі розгляду процесу виникнення мотиву братовбивства. Виявлення співвідношення традиційного й оригінально-авторського у творах українських письменників.
Аналіз експлікації міфологеми митця на тематичному та наративному рівнях прози письменника Дона Деліло, встановлення співвідношення вказаної міфологеми з міфологемою Дедала, яка символізує амбівалентне ставлення творця до продукту своєї творчості.
Дослідження міфологічного фактора поезії представника українського модернізму С. Черкасенка. Особливості інтерпретації митцем образу ночі в руслі міфологічного символу. Визначення ролі цього образу для розвитку індивідуально-авторської міфотворчості.
Міфопоетичний аналіз романів "Зачаровані музикант" Галини Пагутяк та "Єдиноріг" Айріс Мердок. З’ясування специфіки втілення кельтської міфологеми фейрі у творах обох авторів, а також виявлення типологічних паралелей у художній прозі цих письменниць.
Аналіз міфологем змій і співочих пташок у романі С. Коллінз з використанням основних засад та методів міфокритики. Основні принципи міфокритики, категорія міфів, використаних авторкою в романі, розкриття міфологем та характеристика головних героїв.
Художнє втілення вогняної та солярної символіки у художній літературі в її динамічному розвитку від найдавніших часів до сучасності як ідентифікація українських світоглядних принципів. Закономірності функціонування міфологем у системі цінностей людини.
Характеристика понять "міф", "міфологема", "архетипний образ", "символ" та з’ясування їх зв’язків. Аналіз ацентрично-поліфонічної художньої моделі "сонячнокларнетної" лірики П. Тичини. Дослідження шляхів художньої трансформації міфологем різної етіології.
Вільям Б. Єйтс як один із ключових представників неоміфологічного мистецтва ХХ століття, роль міфу в творчості письменника. Специфіка міфологеми стихій у ліриці Вільяма Б. Єйтса. Сутність та особливості синкретизму, розвиток семіотики в ХХ столітті.
Аналіз особливостей авторської рецепції, художньої реалізації та поетичної інтерпретації міфологічних мотивів і сюжетів у трагедії Г. фон Клейста "Пентесілея". Теоретичне підґрунтя та огляд практичного використання міфем та міфологем у драматичній п'єсі.
Особливості міфологізації постаті давньоримського поета П.О. Назона в текстах різних літератур ХХ ст. Національні домінанти міфотворення образу митця. Взаємозв’язок естетики та принципів її втілення в авторських візіях постаті славетного антика.
Аналіз роману Орхана Памука "Біла фортеця" з погляду міфологізації автором образу міста. Реалізація автором "європейської" оптики оповідача-венеціанця у його сприйнятті міста Сходу. Перетворення реально-історичного образу міста на місто-міф в романі.
Дослідження особливостей міфологізму в англійської літературі на матеріалі творів В. Скотта та С. Колріджа. Науковий інтерес до вияву міфологічного підґрунтя в англійській літературі різних епох є однією із значущих проблем сучасного літературознавства.
Аналіз особливостей міфологізму в англійської літературі на матеріалі творів В. Скотта та С. Колріджа. Дуалістичний характер художньої образності, особливості формування поетики творів під впливом народних традицій в англійській літературі різних епох.
Аналіз проблеми тілесності в творах письменників-модерністів. Дослідження образної концептуалізації еротизованого тіла в романі Д.Г. Лоуренса. Семантико-когнітивний аналіз застосування міфологічних образів в якості метафоричних корелятів тіла людини.
Міфопоетичне начало у творчості поета як основний код і розкриття міфологізма мислення, властивий Марині Цвєтаєвій. Диференціювання міфів книжних та індивідуальних, простеження їх контамінації. Основний, інваріантний міф поета та його образні домінанти.
Теоретичне обґрунтування понять "міф" та "міфологізм". З’ясування особливості міфологічного мислення письменника-митця у літературному процесі ХХ ст. Міф – переказ: оповідання про богів, духів, надприродні сили, про першопредків, героїв всесвіту.
Використання демонологічних образів, народних вірувань та магічних ритуалів у новелах та повістях Федора Потушняка. Вплив народних вірувань українців Закарпаття на моделювання художньої дійсності творів. Психологічне підґрунтя образів-характерів новел.
Дослідження фольклорно-міфологічної традиції гоголівських творів. Характеристика міфологізму повісті М. Гоголя "Страшна помста", його різноаспектності та архаїчності. Дослідження системи образів та персонажів, концепту душі і медіального простору.
