Жанр утопії та його особливості у творчості письменника Г. Уеллса. Особливості сюжетної побудови та характеристика головних героїв у оповіданнях А. Конан Дойла. Головні представники японської літератури ХХ століття та особливості літературного жанру.

Дослідження художньо–філософських особливостей любовної лірики на матеріалі збірки Агатангела Кримського. Визначення та характеристика специфіки духовного і тілесного в інтимному мелосі поета. Ознайомлення з творчою спадщиною Агатангела Кримського.

Дискурсивна практика есею-шкіцу в українській літературі. Осмислення сутності шкіцу як есею ментативного типу. Розглянд його особливості на прикладі творчості І. Лучука: збірки "Ніби поезієзнавчі шкіци", "Літературний джаз", "Трохи поезієзнавства".

Аналіз психологічних процесів переосмислення та вираження дійсності у романі Донни Тартт "Щиголь". Механізми експлікації та вербалізації емоцій головного героя твору. Концептуалізація абстрактних концептів шляхом метафоричного перенесення їх значення.

Ознайомлення з методами і прийомами концепції неоміфологізації, які підкреслюють сучасну направленість романів Йона Колфера про Артеміса Фаула. Розгляд та характеристика особливостей розробки автором ідей культури і виховання, глобалізації і екології.

Аналіз сучасних слов’янських фентезійних текстів, поетики фантастичного часопростору. Неоміфологізм як пріоритетний художній напрям вітчизняних неомодерністів. Пошук праобразів головних героїв твору Д. Корній "Крила кольору хмар" в українській міфології.

Дослідження особливостей мови та стилю текстів В. Стефаника та виявлення на основі цього своєрідності авторської ідейно-естетичної свідомості. Осмислення теоретичних аспектів родово-жанрового синтезу,взаємодії епічного, драматичного та ліричного рівнів.

Виявлення готичних елементів на рівні лексики та сюжету в англомовному фентезі на матеріалі творів Толкіна. Містичні або інші нез’ясовні якості чи події, вербалізовані лексемою mystery. Таємниці, вербалізовані лексемами secret, puzzle, secrecy та riddle.

Альтернативна історія у сучасному літературному процесі. Особливості моделювання альтернативного розвитку історії, специфіку авторської візії існування двох українських держав на прикладі роздвоєного Дніпропетровська в романі М. Беспалова "Східний вал".

Онімізація апелятивів - утворення онімів лексико-семантичним способом від загальних назв, що є прикметною ознакою багатьох українських літературних творів. Особливості вживання антропонімів за національною ознакою у романі Мирослава Дочинця "Горянин".

Розгляд теоретичних аспектів жанру літературної біографії і біографічного роману в контексті основних тенденцій розвитку сучасного літературознавства. З’ясування формування літературних поглядів П. Акройда та його індивідуального художнього мислення.

Дослідження функціонального призначення подвійної наративної перспективи, співвідношення розповідних планів від першої і від третьої особи. Важливість наративної організації тексту для вираження авторської ідеї про трагічну двоїстість людського буття.

Жанрова своєрідність романістики В. Даниленка. Лірична, комічна й містична стихії становлення таланту письменника. Специфіка нарації у творі "Сповідь джури Самойловича". Ретроспективність оповідуваної покаянної історії, сповідальна домінанта наративу.

Аналіз специфіки стильової манери наукових праць Г.А. Нудьги (мовний аспект). Виокремлення стильових домінантів наукового дискурсу вченого. Дослідження повсякчасної апеляції до читача як однієї з виразних стильових манер наукового дискурсу вченого.

Дослідження елементів невербальної комунікації, які входили до системи етикетних знаків, реалізовувалися у стандартних комунікативних ситуаціях і використовувалися міськими жителями Галичини. Особливості використання найпоширеніших жестів галичанами.

Аналіз організації художніх текстів новеліста ("Ангел" та "Гріх"), їх будова і специфіка викладу. Значення назви творів, визначення центральних образів-символів та інтертекстуальних акцентів, жанру. Авторські правки у варіативних текстових зразках.

Дослідження функціонально-стилістичних особливостей літературно-художньої антропонімії в художньому творі як одної з важливих проблем сучасної ономастики. Піднесення нової української літературно-художної антропонімії: проблеми теорії та історії.

Проведення аналізу кириличних стародруків, опублікованих у ХХІ ст. Активний опис видань здебільшого російськими та українськими фахівцями у вигляді фундаментальних зведених каталогів, каталогів окремих збірок, тематичних груп бібліотек, музеїв та архівів.

Представлено методичні та ідеологічні особливості опрацювання творчості Василя Стуса в школі. Вивчення поезії митця в старших класах повинно бути реалізовано в координатах екзистенційної поетики. Вимоги при розробці концепції вивчення творчості митця.

Розгляд шляху оновлення романічної поетики, втіленого у романі. Осмислення способу пародіювання лицарської авантюри, що забезпечує саморозкриття героя, в якому він дистанціюється від топосів лицаря і пікаро. Співвіднесення історичної правди і вигадки.

Аналіз на лексико-стилістичному та граматичному рівнях перекладів романів Аньєс Мартен-Люган українською мовою. Відтворення особливостей та гендерних аспектів оригіналів творів при перекладі мови героя - представника нетрадиційної сексуальної орієнтації.

Відмінності інтерпретації тексту оригіналу Дрозда, пов’язані зі специфікою польської і російської мов. Аналіз перекладу Н. Дангулової крізь призму відображення перекладачами ідіостилю письменника. Пізнання внутрішньої сутності "викривленої особистості".

Аналіз гендерного компонента англомовного художнього твору в оригіналі та особливостей його відтворення в українському перекладі. Перекладознавчий аналіз особливостей конструювання гендерних маркерів на граматичному, синтаксичному та стилістичному рівнях.

Літературознавчий аналіз українських, російських та польських перекладів драм Юджина О'Ніла "A Moon for the Misbegotten" та "Desire under the Elms" в аспектах передачі культурного пограниччя, сценічності, мовного оформлення американських оригіналів.

Переклад історично маркованої лексики. Характеристика проблем відтворення архаїзмів та історизмів іноземною мовою, основні труднощі їхнього перекладу. Необхідність застосування перекладачем стилістично забарвленої лексики або прийому компенсації.

Розглядання значення перекладів для розвитку творчого мислення учнів у позаурочний час. Виокремлена різниця між переспівом та перекладом. Зауваження на внесок відомих українських письменників-перекладачів у творчу спадщину зарубіжної літератури.

Висвітлення ролі метафори як засобу втілення авторського задуму, її видів у художньому тексті та способів перекладу. Аналіз способів перекладу метафори на прикладі українських перекладів романів А. Крісті. Розмежування різних способів перекладу.

Функціонування реалій та фразеологічних одиниць у художньому тексті, прийоми перекладу на німецьку мову. Експресивність, виразність фразеологізмів у творчості Гоголя, синтаксичне поєднання їх з членами речення, що перебувають за межами стійких зворотів.

Виявлення основних лексичних,стилістичних та синтаксичних особливостей перекладу новели Т. Манна. Дослідження постаті перекладача, особливостей його перекладацької діяльності та ідіостилю. Розгляд вимог, які стоять перед перекладачем художніх творів.

Аналіз причин та труднощів передачі стилістичних засобів, основні ознаки образності художнього твору. Специфіка вибору перекладачем тих чи інших відповідників стилістично забарвленої лексики. Стилістичні засоби в романі Гарпер Лі "Вбити пересмішника".