Выявление и анализ специфики онтологического пространства дома в цикле Т.Н. Толстой "Москва". Смысловая модификация жилища, представленная образами дачи и коммунальной квартиры. Проблема абсурдного человеческого существования и дисгармонии мироустройства.

Разработка и характеристика теоретико-методологической базы литературоведческого анализа онтологии имени. Исследование и анализ структурирующих принципов и онтологического потенциала номинологического мифа членов литературного общества "Арзамас".

Аналіз антифобіального дискурсу казок Т. Янссон про Мумі-тролів, порівняння онтології цих творів з картиною світу казок П. Треверс про Мері Поппінс. Реконструкція дотепної рефлексії К. Чуковського щодо претензій деяких практик тоталітарного суспільства.

Дослідження особливостей малої прози Михайла Андрієнка-Нечитайла (1894-1982), зокрема, смислових домінантів, засобів характеротворення, світоглядних орієнтирів письменника, визначання онтологічного виміру творів митця. Визначення ідіостиля автора.

Дослідження драматургії О. Олеся, як художньо змодельованого світу. "Внутрішній" онтологічний дискурс, утворений текстами письменника, у його зв'язках із "зовнішнім" онтологічним дискурсом. Символіка часу й простору, концепція людини у драмах митця.

Аналіз понять "онтологічні виміри", "архетип"; своєрідності вираження трагічного в новелах В. Стефаника, Вияв зображення образу смерті як одного із провідних образів; З’ясування природи художності онтологічних вимірів дійсності у творчості письменника.

Особливості рецепції інваріантних структур у літературознавчих дослідженнях. Вивчення своєрідності експлікації онтологічних універсалій у прозовій творчості письменників 1920-1930-х, специфіки реалізації культурно-історичних універсальних категорій.

Визначено, що авторський задум займав і займає чільне місце в біблійній герменевтиці та являється наріжним каменем процесу тлумачення Біблії. Вплив постмодернізму на біблійну герменевтику названо таким, що не повинен мати місце в царині протестантизму.

Аналіз віршів В. Пішка. Використання широкої гами художніх засобів (оціночні епітети, розширені метафори, персоніфікація, синестезія, інтонаційна градація, алюзії, антитези) для експлікації своїх сокровенних почуттів (інтимна лірика) й особистої трагедії.

Дослідження трактування K.B. Глюком античного сюжету, що продовжує французьку традицію інтерпретації міфу про Іфігенію, класицистичний конфлікт обов’язку й почуттів вирішується автором у контексті епохи Просвітництва з очевидним впливом сентименталізму.

Характеристика требований новой советской оперы. Исследование рецепции оперы "Нос" Шостаковича на рубеже культурного перелома. Анализ роли оперы для современного литературоведения, как произведения, новаторски интерпретирующего гоголевский текст.

Система покликань, яку письменник вибудовує в "Чорній раді": між історичним романістом і зображеною епохою не повинно бути посередників. Полемічний аспект приміток у творах Куліша. Літописи Самовидця, Величка, Грабянки, "Аннали Польщі" Коховського.

Підходи дослідження пейзажу й основні аспекти вивчення природи в художньому тексті. Представлення пейзажу у віршованому тексті як динамічного лінгвокогнітивного утворення, що має тривимірну структуру. Ознаки та маркери, притаманні для опису природи.

Підходи дослідження пейзажу та основні аспекти вивчення природи в художньому тексті. Поняття "пейзажний образ природи", "опис природи", "постпейзажний образ природи" та "образ природи" в поетичному тексті. Пейзаж як динамічне лінгвокогнітивне утворення.

Краткая характеристика образа Плюшкина. Рассмотрение причин превращения культурного помещика в скрягу. Описание деревни и господского дома. Отношение Плюшкина к предложению Чичикова. Исследование особенностей сцены "купля-продажа" "мертвых душ".

Личность и творчество английского писателя У. Шекспира. Изучение политической и династической борьбы средневековых государей в ранних исторических пьесах У. Шекспира. Анализ особенностей исторических хроник великого поэта и писателя эпохи Возрождения.

Ритм прозы: история и теория вопроса. Ассоциативные понятия, используемые в смысле лирики и прозы, поэтических и не поэтических произведений художественной литературы. Ритм прозы в реальности и восприятии. Ритмика и психология художественной речи.

Дослідження особливостей композиційно-мовленнєвої форми "опис" в авторському стилі популярного літератора початку ХХ ст. А. Кащенка на прикладі його історичної прози. Розгляд предметно-змістового та функціонального навантаження цього літературного стилю.

Головні структурні особливості оповідань Богдана Жолдака. Розгляд найбільш поширених критичних поглядів щодо цієї проблеми. Ключові типи оповідних структур в оповіданнях Богдана Жолдака. Особливості співвідношення понять "абсурдний", "безглуздий".

Дослідження еміграційних вимірів твору І. Франка "Довбанюк". Аналіз трактування оповідання як периферійного субтексту авторського "еміграційного" тексту - комплексу різножанрових художніх творів на тему еміграції з естетичною спільністю плану вираження.

Увага І. Франка до проявів психічного й соціального в людині. Аналіз образів героїв оповідання "Микитичів дуб" - хлопчика Митра і його тітки Напуди. Зображення депресивного стану й ознак аутизму у героя. Зовнішність і параноїдальна поведінка Напуди.

Дослідження контактно-генетичних зв'язків і типологічних відмінностей творів російського і українського письменників Л. Андреєва і В. Винниченка. З'ясування їхніх літературних джерел, наративних особливостей, взаємодії із читацьким рецептивним досвідом.

Компаративний аналіз оповідань. Формування концептуальних засад у дослідженні здобутків авторів як авторів психологічних творів у жанрах малої прози. Аналіз образів героїв з позицій класичних уявлень про інтерпретацію зображення характеру людини в творі.

Розгляд публікацій художніх творів для дітей Сухомлинського в дитячих журналах, педагогічній пресі та виданнях. Зростання інтересу до творчості педагога, що проявляється у збільшенні випуску різними видавництвами збірників його оповідань та казок.

Поетична активність людини як форма її надприродного існування. Своєрідність поетичного буття у зв'язках з життєво-прозаїчним типом існування. Конкретизація змісту і внутрішньої логіки взаємозв'язку авторського буття - творчого буття - поетичного буття.

У статті йдеться по книгу О. Токарчук "Дивовижні історії" як про міжтекстову єдність. Досліджуються зв’язки між такими оповіданнями, як "Зелені діти", "Transfugium", "Гора Всіх Святих". Підстави їх зіставлення – наявність в оповіданнях загальних мотивів.

Худoжнi ocoбливocті втiлeння елементів опозиції місто (цивілізація) - село (природа)" в романі Є. Пашковського "Щоденний жезл". Аналіз тексту щодо фyнкціонyвання опозиції "місто - село". Активізація і трансформація психічної структури мислення читачів.

Аналіз творчості О. Стороженка. Увага митця до феномену української мови і до мотивів мовчання, німоти, які стали структуротворчими в художньому світі його прози. Асоціація мовчання й німоти зі смиренням, духовним поневоленням. Ототожнення мови і нації.

Дослідження інтерпретації художньої опозиції "своє / чуже"» (виходячи з парної теми "батьківщина / чужина") в автобіографічній повісті "Без коріння" української письменниці Наталени Королевої і автобіографічному романі "Вино самотності") Ірен Немировськи.

Дослідження опозиції "своє"/"чуже" у творчості українських письменників зарубіжжя. Розгляд проблеми взаємодії сучасної літературної еміграції із поетами Нью-Йоркської групи. Характеристика спільних рис у творчості представників різних часових груп.