Исследование раннего периода творчества Жоашена Дю Белле. Любовное воспевание дамы в первом сонетном цикле "Олива", сравнение с придворным прославлением высокой покровительницы в "Сборнике стихотворений". Соперничество поэтических форм – сонета и оды.
Интерпретация текста с позиций категории образа автора как сверхкатегории - организующего начала и средоточия сущности текста. Исследование внутреннего единства труда В.О. Ключевского, обладающего познавательной, этической и эстетической ценностью.
Попытка реконструкции "сюжета" восприятия и помет, сделанные Ф. Сологубом на полях оригинальных сборников стихов П. Верлена, хранящихся в фондах личной библиотеки поэта. Программные переводы, открывающие творчество француза для русского читателя.
Изучение анаграмм и криптограмм, которые могут стать дополнительными средствами карнавализации и смехового пародирования. Анализ карнавально-гротескного изображения народно-праздничной и ярмарочной жизни в лирической поэме для музыки "Лесок" М. Кузмина.
Мировоззренческая проблема самовыражения в жестких условиях классицизма. Духовная доминанта интимной лирики, реализованная в поэзии XVIII века через обращение к Псалтири. Попытка выявления субъективной организации поэтических произведений И.А. Крылова.
Дослідження питання про доцільність виокремлення псевда як окремого літературного типу. Обґрунтування необхідності "переведення" оказіоналізму О. Фрейденберг у статус наукового терміна. Визначення характерних ознак псевда, співставлення псевда й двійника.
Питання про доцільність виокремлення псевда як окремого літературного типу, невідповідність форми та змісту, тимчасова несправжність статусу як його характерні ознаки. Необхідність "переведення" оказіоналізму О. Фрейденберг у статус наукового терміна.
Художественная структура романа Бегбедера "Идеаль" включает в себя документальное начало и ряд псевдодокументальных фрагментов: письма, свидетельские показания, выдержки из протоколов допроса, официальные сообщения, материалы блога главной героини.
Псевдоморфні персонажі фантастичного дискурсу української та російської літератур ХVІІІ-ХІХ ст. Традиційні мотиви, жанрові межі використання та функціонального призначення неприродних персонажів. Засоби створення псевдоморфності у фантастичній літературі.
Висвітлення та аналіз особливостей образотворення Психеї та Ерота. Огляд різноманітних сюжетів з історії закоханих, їх трактування (сакральне, філософське, психологічне) у процесі еволюції міфологічного, літературного й зображального світу античності.
Висвітлення особливостей образотворення Психеї та Ерота, різноманітних сюжетів з історії закоханих. Розгляд сакрального, філософського та психологічного їх трактування у процесі еволюції міфологічного, літературного й зображального світу античності.
Дослідження структури та тематики повісті Тютюнника "День мій суботній". Аналіз особливостей характеру та темпераменту як визначальних елементів психоструктури особистості. Специфіка застосування психопоетикального підходу до аналізу мегатексту.
Дослідження психоавтобіографічної повісті Г. Тютюнника, особливостей характеру та темпераменту як визначальних елементів психоструктури особистості. Застосування психопоетикального підходу до аналізу мегатексту, що сприяє увиразненню авторських інтенцій.
Анализ специфики формирования и развития психоаналитического подхода в изучении литературного процесса в отечественном литературоведении. Анализ методологических стратегий в работах И. Смирнова и В. Руднева. Возможности исследовательской интерпретации.
Особливості процесу інтеграції й асиміляції психоаналізу в українській літературі ХХ ст. Активізація появи творів психоаналітичного спрямування наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Алгоритми та інструментарій проявлення психоаналізу у художньому дискурсі.
Аналіз процесу активного впровадження психоаналізу, інтеграції й асиміляції його основних методів, принципів і прийомів в українській літературі 1920-х рр. З'ясування механізмів, алгоритмів та інструментарію проявлення психоаналізу у художніх текстах.
Витоки, основні концептуальні засади та напрямки розвитку психоаналітичного вчення. Психоаналітичний дискурс в українських літературознавчих розвідках. Психологічні джерела мікрообразів сновидного походження у творчому доробку письменниці Л. Костенко.
Епічна творчість Ю. Іздрика відзначається майстерно змодельованою писхоаналітикою, уводячи його тексти до психоаналітичного дискурсу в українській художній літературі ХХ - початку ХХІ ст. разом із творами інших письменників із психоаналітичною складовою.
- 12169. Психоаналітична інтерпретація переживань вільної духом кріпачки в оповіданні Марка Вовчка "Ледащиця"
Дослідження психологічного та психоаналітичного бачення автором головної героїні оповідання - молодої селянки-кріпачки у поневоленому суспільстві. Головні причини, умови та мотиви глибоких переживань персонажа, визначення наслідків цих переживань.
Психоаналітичний метод аналізу класичного тексту української та польської літератур, дискурс травми як чинник сюжетотворення і елемент художнього світу персонажів. Вивчення текстів у компаративістичному аспекті й за допомогою психоаналітичного прочитання.
Аналіз специфіки семантики образу русалки в українській міфології крізь призму психоаналізу. Визначення суперечливості цього персонажа, його амбівалентності. Розгляд русалки як персоніфікованого образу Тіні та метафоричного образу архетипу Аніми.
Художнє моделювання деструктивних почуттів під тиском тоталітарної ідеології у творчості українського письменника С. Процюка. Розкриття питання психологічного становлення й ідентичності особистості у пострадянський період у романі "Руйнування ляльки".
Особливість розкриття важливих питань психологічного становлення й ідентичності особистості у пострадянський період, обтяженої соціальними та індивідуальними травмами. Художнє моделювання знаків психоаналізу у романі С. Процюка "Руйнування ляльки".
Розгляд єдиного смислового і стильового зчеплення есеїстичного доробку С. Процюка з епічними творами, базуючись на принципах психоаналізу, екзистенціалізму й філософізму. Розгляд есеїстичних збірок "Аналіз крові" та "Тіні зявляються на світанку".
Ключові категорії есеїстики українського письменника С. Процюка. Біографічний опис становлення його стилю. Розкриття механізмів дії несвідомого як базового елемента психоаналітичної теорії. Авторська інтерпретація категорій неврозів і психічних патологій.
Характеристика концепції міфологізму і неоміфологізму. Використання фройдистського методу Н. Зборовської по вивченню проблем національної літератури. Аналіз феномену української релігійності. Дослідження карпатського фольклору в творчості В. Вовк.
Продуценти формування лузерства: відсторонення, самоусування, відчуття своєї окремішності, вибірковості, моральних протиріч, потреба внутрішньої еміграції, утечі. Визначення типових проявів поведінки лузерів у романах українського письменника С. Жадана.
Психобібліографічний підхід до осмислення творчого феномену Б. І. Антонича, що ґрунтується на проєціюванні його психобіографії на віхи творчої еволюції, оприявленої, зокрема, у написанні шести поетичних книг. Психобіографічний "портрет" письменника.
Визначення особливостей літературного процесу Греції з погляду проблематики, жанрових форм, тематики, системи образів. Дослідження літературного контексту творчості М. Дука. Висвітлення ролі просторово-часових координат у композиційній будові творів.
Аналіз художнього твору, згідно з яким текст і літературний процес функціонує в цілісній кодовій структурі, позначеній іменами Батька й Матері, використання методів синтезу класичного психоаналізу з традиційною герменевтикою, психопоетикою, семіологією.