Параметри антропологізованого простору в повістевій трилогії. Модуси соціальної поведінки та становлення особистості головної героїні в дотичному просторі. Два основні топоси її просторового існування, пов'язані з Буковиною - Веренчанку і Чернівці.

"Андрій Лаговський" як один із перших зразків інтелектуального роману в українській літературі. Застосування цитат й алюзій на твори українських і зарубіжних письменників, Біблію, міфи, особливості ремінісценцій. Огляд міжтекстових реляцій у творі.

Дослідження знакових меж тексту в історичному романі "Данило Острозький: образ, гаптований бісером" українського письменника П. Кралюка. Розгляд паратекстуального потенціалу цього роману: заголовку, передмови, назви розділів, початку та кінця тексту.

Дослідження у романі сербського письменника М. Продановича "Колекція" модифікації паратекстуальності, реалізованої у взаємодії з іншими проявами міжтекстовості. Висвітлення образного наповнення паратекстуального компонента твору співвідносно з поетикою.

Образне наповнення паратекстуальних компонентів роману М. Продановича "Колекція", реалізованих у форматі заголовка й низки епіграфів, що засвідчує посутню порогову функцію. Роль образної актуалізації феномену античної колекції срібного посуду Севсо.

Інтертекстуальний аналіз поеми відомого англо-американського поета XX ст. Томаса Стернза Еліота "Великопісна середа". Ідентифікація прототексту інтекстів у сильних позиціях твору, відстеження їх смислової трансформації та специфіки функціонування.

Изучение гипотезы, согласно которой становление новой русской литературы происходит вследствие не однонаправленного, а двунаправленного воздействия на нее различных по происхождению культурных токов. Рассмотрение переложений псалма 143 в русской поэзии.

Характеристика гіпотетичної метафізичної концепції світоустрою Б. Пастернака. Дослідження подвійної, буденно-банальної та таємничо-неймовірної структури літературних творів письменника. Висвітлення ілюзорного та справжнього світу у романі "Доктор Живаго".

Виокремлено основні групи паремій, що є своєрідним комунікативним кодексом буковинців. Розглянуто особливості використання усталених народних висловів, зафіксованих у драматичних творах буковинських письменників, у відповідній комунікативній ситуації.

Дослідження прислів’я та приказок як компонентів фразеології. Виявлення й характеристика деяких семантичних груп паремій, розгляд особливостей їх стилістичного використання в мовній тканині творів. Значення приказок у процесі розвитку свідомості нації.

Паремії в українській літературі. Дослідження паремійних інклюзій у повісті "В неділю рано зілля копала" Ольги Кобилянської. З’ясування особливостей використання малих жанрів фольклору та аналіз їхнього впливу на відтворення героїв та подій повісті.

Внесок авторитетних доповідачів української діаспори Франції, США, Канади, а також провідних французьких науковців-славістів в Паризький колоквіум "Леся Українка", організований 1982 р. відділом загального та порівняльного літературознавства Сорбонни.

Основні структурні елементи, що формують у прозі молодшого покоління письменників російської еміграції першої хвилі специфічну надтекстову єдність - паризький текст. Структура паризького тексту творів Г. Газданова, Б. Поплавського, В. Яновського.

Поэтическое описание скульптуры в стихотворениях И. Анненского "Я на дне", "Бронзовый поэт", "Pace. Статуя Мира". Типология скульптурного изображения, эстетический контекст садово-паркового искусства. Построение садово-паркового ландшафта у Анненского.

Анализ пародийной природы сюжета в романе В.В. Набокова "Смотри на арлекинов!". Сюжет данного романа как цепочка пародийных вариаций сюжета о "влюбленном бесе". Пародийное преображение исходного сюжета данного произведения в литературе модернизма.

Рассматривается малоисследованное в литературоведении произведение Н.А. Некрасова "Сказка о царевне Ясносвете". Проблема соединения народных и литературных традиций в жанре сказки. Доказано, что Н.А. Некрасов выдерживает морфологию волшебной сказки.

Анализ малоизученной прозы Некрасова 1840-х гг., в частности комической повести "Макар Осипович Случайный". Рассмотрение творческого диалога писателя с прозаической литературой романтизма. Характеристика и специфика пространства некрасовского текста.

Уточнение положений теории литературной пародии, формирование и обоснование терминологического аппарата. Исследование и характеристика обратной пародии на героев повести "Село Степанчиково и его обитатели" в романах "Идиот" и "Бесы" Ф.М. Достоевского.

Написание поэтом А.П. Сумароковым нескольких "вздорных од", пародируя гиперболический стиль и злоупотребление мифологической символикой в одах Ломоносова. Сходство и различие на фонетическом, стилистическом и образном уровнях стихотворного текста.

Проблема схильності видатного письменника, "іронічного німця" Т. Манна до пародійної манери письма. Особливості пародії у творах автора. Аналіз роману "Доктор Фаустус". Оцінка центральної розмови Леверкюна з чортом. Поява метакоментарів в романі.

Основні положення сучасної теорії пародійного жанру. Характеристика суспільно-політичної і літературно-естетичної позиції Д.Д. Мінаєва. Встановлення повного обсягу пародійної спадщини, шляхом фронтального дослідження його поезії, прози та драматургії.

Суспільно-політичні і літературно-естетичні позиції Д.Д. Мінаєва, які значною мірою зумовили ідейно-художню своєрідність його пародій. Ідейно-тематичний аналіз пародій у контексті пародійної творчості його сучасників – поетів-демократів 1860-1870-х р.

Дослідження критеріїв, яким має відповідати переробка твору для визнання її пародією. Правове регулювання створення пародій на музичні твори з текстом в режимі вільного використання витворів. Особливість досягнення гумористичного чи комічного ефекту.

Узагальнюючий огляд звернень до пародії в епістолярній спадщині І.С. Тургенєва 1840-50-х років, виявлення функціональної різноманітності цих звернень. Класифікація пародійних звернень за їх функціональністю. З'ясування засобів створення пародії.

Розгляд жанру пародії, головним учасником якого є дискурсивна особистість пародиста. Карнавалізація як втілення зв'язку з реальним життям, що дозволяє встановити сутність явища "діалогічного карнавалу" і визначити кордони в розкритті його природи.

Пародія як художній твір, як вид літературно-критичної розвідки. Дослідження літературних пародій XX – початку XXI ст. Пародія як критична парадигма, в якій вади постають як спосіб "творчої профілактики", засіб увиразнення позитивів пародійованого тексту.

Анализ специфики письма, используемого Морисом Бланшо в тексте "Тома Темный". Рассмотрение сущности эпитета "ночной". Подчеркивание зараженности, греховности логоса. Феномен удвоения текста письма. Принцип тождества мышления и бытия, слова и плоти.

Исследование и характеристика явления парцелляции, которое является одним из главных рассматриваемых и изучаемых вопросов в лингвистической науке. Анализ парцелляции в текстах рассказов Довлатова, которая реализует эмоционально-выделительную функцию.

Розглянуто аспекти явища парцеляції як синтаксичного прийому організації тексту. Аналізуються точки зору вчених-лінгвістів на особливості функціонування у мові парцельованих конструкцій. Акцентовано увагу на тому, що парцеляція - багатоаспектне явище.

Короткий нарис життя та творчості Володимира Калашника як талановитого поета, знаного ученого-словолюба та слово творця. Системний естетико-літературознавчий аналіз його збірок, місце в них білих віршів, відсилки до І. Драча, В. Борового, Н. Світличної.