Особливості персоніфікації душевного апокаліпсису в творчості різних письменників. Самогубство як один із кінцевих результатів твору. Тлумачення суїциду Адлером, Хорні та Франклом. Дослідження психологічних моделей поведінки у творах М. Коцюбинського.

Олюднення стихій та життєвих явищ, властиве міфологічному мисленню, закріплене в фольклорі в образі богів та духів живої природи, як невід’ємна риса літератури фентезі. Персоніфікація стихій у творах Діани Вінн Джонс, Ніла Геймена та Террі Претчетта.

Рольовий тип - представлений у поетичному творі герой, ступінь предметної об’єктивації якого засвідчує його категоричну нетотожність із особою автора. Ідейний пафос семантики рольових монологів тваринних персонажів української поезії ХХ століття.

Дослідження персоносфери роману "Червоний" сучасного українського письменника А. Кокотюхи. Визначення композиційних особливостей роману. Важливість другорядних персонажів в розвитку сюжету. Аналіз моделювання специфічних сукупностей образів роману.

Особенности повествовательной техники в фантастическом романе "Маркиз де Боливар" австрийского писателя Лео Перуца. Двусмысленность восприятия, колебания в выборе объяснения - реальное или сверхъестественное как одно из условий фантастического текста.

Виведення параметрів дескриптивного апарату щодо художнього тексту на базі генеративної поетики, котра ґрунтується на моделі: тема-прийом виразності-текст. Необхідність створення штучної формальної метамови для розширення компетенцій поетики виразності.

Формування європейської літератури та культури. Залучення досягнень новітньої літературознавчої думки до аналізу комедій Аристофана. Інтертекстуальність в комедіях. Жанрова специфіка творів Аристофана. Протиставлення Аристофана-поета Аристофану-політику.

Оцінка перспектив дослідження синтаксичного аспекту лінгвопоетики, залежності поетичного синтаксису від ритміко-фонетичних поетичних засобів. Аналіз унікального корпусу поетичних творів - єврейської арамеомовної літургійної поезії пізньої античності.

Аналіз казок у п’єсі драматурга, представника "нової драми" М. Макдонаха, дослідження шляхів реалізації перформативності. Опис та особливості перформативних сцен у драматичному творі "Людина-подушка". Перформативна спрямованість сучасної драматургії.

Механізми виражальної детермінації зорових сенсоризмів для візуалізації параметрів та емоційно-психологічних портретів жінок. Перцептивний образ фізичної краси українців в аспекті етнічної стереотипізації. Образ жінки-страдниці в п’єсах драматургів.

Аналіз творчості німецькомовного письменника підавстрійської Галичини Германа Блюменталя у світлі тематики і проблематики Першої світової війни. Окремі моменти біографії маловідомого в українській науці про літературу митця, інтерпретація текстів збірки.

Аналіз творчості німецькомовного письменника під австрійської Галичини Германа Блюменталя у світлі тематики і проблематики Першої світової війни. Біографія митця, характеристика оригінальної інтерпретації текстів його збірки "Галичина. Вал на сході".

Аналіз впливу Першої світової війни на особистість Марка Черемшини. Опис політичних змін на Галичині та Буковині в новелах Марка Черемшини. Розповідь про перебіг війни у збірці "Село вибігає". Висвітлення громадянської позиції М. Черемшини в час війни.

Сучасні тенденції художнього перекладу, їх роль у літературно-критичному дискурсі другої половини XX століття. Вивчення прозового перекладацького доробку шістдесятництва. Підхід до аналізу перекладів P.Доценка, Ю. Лісняка, М. Дмитренка й В. Митрофанова.

Дослідження авторських модифікацій біблійної історії про Каїна і Авеля з точки зору традиційних підходів до тексту Священного Писання. Тлумачення проблеми гріха та його спокутування. Пам’ять про наслідки бездуховного існування як запорука майбутнього.

Внесок письменника та народознавця Г. Коваленка у вивчення життєвого шляху та наукової творчості етнографа та фольклориста С. Носа. Аналіз першої посмертної розвідки письменника про місце С. Носа серед українських етнографів другої половини ХІХ століття.

Дослідження драми Я. Непомуцена Камінського "Helena, czyli Hajdamacy na Ukrainie", що є переробкою одного із творів німецького романтика Т. Кернера. Образ Івана Ґонти - благородного розбійника, який не має нічого спільного з історичним прототипом.

Перші кроки Тараса Шевченка у пошуках учителя маляра на Малій Батьківщині. Вплив історії рідного краю на формування історичної та національної свідомості поета. Заходи щодо увічнення постаті Т. Шевченка на його Батьківщині та проблеми пов’язані з цим.

Розгляд образів перших героїв-інтелігентів ХІХ століття, які ввійшли в літературу як "нові люди". Чинники, які впливали на формування світогляду героїв, та умови, у яких вони розгортали свою діяльність. Погляди на інтерпретацію характерів інтелігентів.

Розгляд першоджерел історичної хроніки В. Шекспіра у контексті їх художніх характеристик та специфіки їх кореляції з текстом Великого Барда. Визначення смислових нововведень В. Шекспіра, які визначають позачасову художню цінність цієї історичної хроніки.

Роль "голосів" персонажів (як головних, так і другорядних) у прозі М. Коцюбинського. Мовчання як противага наявному голосу головного чи другорядного героя та важливий антропологічний чинник. Мовчання як ключ до прочитання художніх текстів письменника.

Аналіз зображеної в романі тотальності смертельного потягу в українському селі. Розкрития песимістичного образу світу на основі роману Є. Пашковського "Вовча зоря". Символ мужності, яскраво зображеної в романі. Розкриття глибин сердець героїв.

Проанализировано германское эпическое произведение "Песнь о Нибелунгах", и её версии. Расшифровка произведения и установлении последовательности и истинности событий, описаных в произведении, исторические взаимоотношения между гуннами и бургундами.

Изучение классического памятника средневековой литературы, эпического сказания французского народа - "Песни о Роланде". Выражение идеологии феодального общества, классовой борьбы и воин Карла Великого. Описание эпического сюжета и ролей главных героев.

Анализ связей поэзии крупнейшего немецкого поэта-мистика Ангелуса Силезиуса с библейской поэмой о любви, понимаемой в христианской традиции как отражение любви Христа и Церкви Христовой. Песнь Песней как как воплощение единения Бога и человеческой души.

Рассмотрение разнообразного музыкального ландшафта в романе А. Чудакова. Обширный музыкальный материал, упоминающийся в тексте, как своеобразный музыкальный маркер времени. Анализ жанровой модификация текста в связи с его песенно-музыкальной составляющей.

Характеристика хронотопа Петербурга в XIX и ХХ вв., особенности, специфика, функции художественного образа города. История основания и развития Петербурга. Начало петербургской темы в русской поэзии и эволюция образа Петербурга в поэзии серебряного века.

Присутствие Петербурга в произведениях Достоевского как фона, как действующего лица. Описание Петербурга как беспощадной силы, враждебной тысячам незаметных тружеников. Прямая связь города с внутренним миром человека, чувство безысходности героев.

Анализ реальных противоречий действительности в творчестве Н.В. Гоголя и его влияние на развитие русской литературы. Творческий путь и художественный мир писателя. Образ Петербурга в его произведениях, обозначение отношения писателя к городу на Неве.

Расцвет модернизма в России. Связь жизни и творчества А.А. Блока с Петербургом. особое им восприятие города. Первые детские впечатления, юношеские мечтания и грезы о Прекрасной Даме, последние годы жизни поэта. Стихотворение, адресованное некой М.С.