Методологічні аспекти алгоритму інноваційних змін у системі сучасної школи. Проблеми оновлення і впровадження інноваційного змісту освіти, переформатування системи вимог до знань і умінь вихованця вищої школи. Становлення культурологічної компетентності.
Дослідження поетикальних особливостей експресіонізму в творчості Гр. Тютюнника, що стали виявленням його світовідчуття. Вивчення екзистенціалів у новелах і повістях письменника, на експресіоністичній глибинності як творчості, так і особистості художника.
Мотиви нарису Олеся Гончара — "відчуття близькості" по відношенню до Іншого, його художньо-публіцистичний розвиток через актуалізацію автором концептів прекрасного, специфіка їх художньо-публіцистичної репрезентації на духовність в їх гармонійній єдності.
Поширення знання про рукописні матеріали "Піїтічного збірника" 1792 року, що зберігається у фондах Інституту рукописів Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, складеного Іринеєм Фальківським, засновником "Вільного поетичного товариства".
Франкова оцінка ролі Івана Нечуя-Левицького у становленні національної ідеї українського народу. Аналіз праці "Ювілей Івана Левицького (Нечуя)", де автор звернувся до постаті письменника крізь призму історії, по-новому оцінив його ідеологічні твори.
Визначення місця, що займала тема складності і різноманітності подій воєнних років для України у поетичній діяльності П.М. Воронька. Твори Т.Г. Шевченка, Лесі Українки, М. Рильського - літературні джерела, які збагатили творчу манеру цього майстра.
Аналіз проблем вивчення окремих індивідуально-авторських інтерпретацій "вічного" сюжету в контексті світової літератури. Особливості індивідуально-авторських модифікацій легенди про Дон Жуана, представлені у творах Дж. Байрона, О. Пушкіна, Л. Українки.
Вивчення функціонування "вічних образів". Дослідження античних мотивів у творчості М. Гумільова. Виникнення акмеїзму як модерністської течії. Зіставлення біблійних образів у Гумільова і Рильського. Звертання до світового художньо-мистецького досвіду.
Анализ образов "властителей" и "поэтов" в мире произведений Б.А. Садовского, русского литературного деятеля первой половины XX в. Стоическая творческая позиция писателя, оформившаяся в самом начале 20-х гг., определение миссии русского художника.
"Власть камня" в сказах П. Бажова на примере знаковых камней уральской литической культуры: малахита, изумруда, хризолита. История открытия каменных богатств Урала, место литического дискурса в мире бажовских сказов, а также символика камней-самоцветов.
Рассмотрение неизвестной публицистической работы Л.Н. Толстого в рамках культурных исследований социальной истории России. Исследование траекторий формирования ценностной картины мира в сознании мыслящего практического деятеля эпохи конца XIX века.
Повесть-реконструкция А.В. Королева "Влюбленный бес". Закономерности в системе внесенных коррективов. Логический смысл выполненных А.В. Королевым восстановлений. Характер внесённых писателем стилистических правок; функция сокращений и дополнений в тексте.
Исследование мировоззренческой и эстетической состоятельности литературоведческой позиции о соотнесении миропонимания и творчества Ф.М. Достоевского с экзистенциальным типом художественного сознания. Характеристика экзистенциальных установок писателя.
Проведение исследования проблемы воссоздания картины литературных, общественных и бытовых связей Н.М. Карамзина. Рассмотрение портретных характеристик, качеств и оценок современников из окружения историографа, зафиксированных в его эпистолярном наследии.
Понимание художественного текста как дихотомичного дискурса. Текст как фундаментальное понятие современной лингвистики и семиотики. Особенности внутренней стороны художественного текста, определение его духовности и культуро-нравственной информации.
Аналіз поеми "Юродивий" як твору-повернення до минулого з метою його осмислення в християнсько-моральному вираженні й широкому історичному вимірі. Аспекти нового бачення поезії Тараса Шевченка в рамках історіософського спрямування, з позицій христології.
Аналіз з історіософських позицій відбиття у творчій спадщині Т. Шевченка біблійної історії, її кореляції зі світською. Дослідження Шевченкових творів та особливостей поетової історіософії, з’ясування адекватності подачі минулого у творчій спадщині поета.
Историко-литературный, социокультурный и биографический методы исследования текстов Лоренса Стерна. Традиция понимания его литературных текстов как философских. Комментируются ведущие положения знаменитых эссе Мартина Баттестина, посвященных романисту.
В.П. Некрасов как один из основоположников "окопной" прозы, отличительной чертой которой является изображение войны "изнутри" со всеми её подробностями. Литературное взаимодействие и влияние Ремарка на российскую военную прозу второй половины ХХ в.
Исследование истории издательства "Всемирная литература" и сотрудничества в нем Н.С. Гумилёва. Заседание Коллегии издательства "Всемирная литература" 22 марта 1921 г. Отзыв о поэзии Рене Шикеле, Немецкий экспрессионизм и его связь с русской литературой.
Изучение отзыва Н.С. Гумилёва о поэзии франко-немецкого автора Рене Шикеле, найденного в архиве А.М. Горького Института мировой литературы. История обсуждения творчества Шикеле на заседаниях редакционной коллегии издательства "Всемирная литература".
Типология исторического повествования в художественной литературе и историографии. Принципы исторического повествования. "Возлюбленная" Тони Моррисон и жанровая модель исторического романа. Сравнительный анализ "Возлюбленной" и "Айвенго" В. Скотта.
Етапи творчої біографії відомого бразильського письменника та поета Пауло Коельо, його неординарний життєвий шлях. Авторський літературний стиль, заснований на гарному розумінню на людської психології, дещо незвичному та й досить своєрідному світогляду.
Рассмотрение женских образов в логически и тематически взаимосвязанных кавказоведческих рассказах А. Дружинина и Л. Толстого. Антигуманная сущность войны, ведущей к деформации женской природы. Потенциал женщин, способных предотвратить военный конфликт.
Поэтологический анализ "морского" цикла брошюр И. Северянина. Традиционализм, декламационная гражданственность, сюжетный схематизм включенных в цикл стихотворений как объекты исследовательской рефлексии. Особенности северянинской лирики 1904-1905 гг.
Ранние прозаические опыты М. Юрсенар. Попытка автора решить "технические" задачи, создав произведение, где холодный синий колорит подчеркивал бы мрачноватый, таинственный характер всего происходящего, придавая действительности оттенок ирреальный.
Анализ повести писателя-эмигранта М.А. Осоргина "Вольный каменщик" в контексте всего его творчества. Тема эмиграции и деятельности масонов. Творческая переориентация писателя, его отход от осмысления истории к постижению духовного пути обычного человека.
Вільнодумство поетичної творчості як спосіб обстоювання себе. Ліричне "Я" - елемент переосмислення травматичного досвіду. Ліричне "Я" у поезії В. Стуса, сконструйоване в умовах балансування на межі буття, через пошук себе і вічне становлення особистості.
Розгляд спільності ідейно-художніх позицій Т. Шевченка і П. Куліша, їх особистий і творчий діалог. Джерела художніх концепцій і національно-виховних ідей поетів. Інтерпретаційні оцінки їх діяльності вітчизняними і діаспорними ученими різних років.
Смысловая связь чернового наброска "Воображаемый разговор с Александром I" с инвариантными схемами пушкинского метасюжета "поэт vs царь". Поведение поэта при заочной и личной встрече с государем. Логика построения сюжетов произведений 1830-х годов.
