Розгляд технооптимістичного та технопесимістичного напрямків осмислення впливу техніки та знання на людство. Дослідження антропологічного аспекту тематики, мотивів і образів сучасної наукової фантастики у контексті взаємовідносин людини та техніки.

Зарождение футуризма в 1910-1912 гг. как авангардистского направления в европейском искусстве, провозглашающего революцию формы и свободу поэтического слова. Представители кубофутуризма в России: Бурлюк, Хлебников, Крученых, Каменский, Маяковский.

Развитие литературного процесса XIX-XX вв. Постмодернизм как литературное течение. Анализ группировок "Бу-Ба-Бу", "Новая дегенерация", "Пропала грамота", "Западный ветер", "ЛуГоСад", "Червона фіра". Развитие лирики. Описание произведений постмодернистов.

Розвиток символізму як реакції на позитивізм і натуралізм. Видатні письменники-символісти. Поетичне кредо символізму. Його вплив на розвиток української літератури. Визначні риси акмеїзму. Образ в імпресіонізмі. Українські письменники-імпресіоністи.

Огляд редакційно-видавничої діяльності Петра Волиняка. Відтворення обставин видання тижневика "Нові Дні", роль ідеї віри в народ та високий національно-виховний потенціал творів. Висвітлення ідейно-художніх аспектів збірки Петра Волиняка "Земля кличе".

Обзор нового взгляда на тип героя в романе Дж.Д. Сэлинджера "Над пропастью во ржи". Изучение его влияния на стилистику романа, воплощение авторского замысла, нарративный код текста. Анализ литературной родословной и этимологии имени Холдена Колфилда.

Поиск нового героя и художественных форм А.Н. Толстым в первых десятилетиях ХХ в. Анализ двух повестей писателя: "Приключения Растегина" и "Похождения Невзорова, или Ибикус". Результат работы А.Н. Толстого с героем-авантюристом на протяжении десяти лет.

Характеристика героїв-переродженців державних функціонерів та радянської бюрократії. Специфіка героїв у художній інтерпретації в повісті М. Хвильового "Іван Іванович" і романі О. Копиленка "Визволення". Опис життя, діяльності радянської керівної верхівки.

Описание и интерпретация характерных черт типа лицемера в Высоких комедиях Ж.-Б. Мольера и в комедии А.С. Грибоедова "Горе от ума". Характеристика главных особенностей художественного метода писателей и специфики развития общества во Франции и России.

Специфіка формування образу маргінала на прикладі творчого доробку О. Кобилянської та М. Хвильового. Мотиви поведінки маргінальної особистості та вплив соціального середовища на людину. Свідомий вибір особою антисоціальної спрямованості у власних діях.

Общепринятая классификация типов повествования в отечественной и зарубежной филологии. Повествование от третьего лица в рассказе В.В. Набокова "Круг". Главный конфликт рассказа - социальный. Круг как оберег России. Социальный круг - русские эмигранты.

Тенденції функціонування типу псевдорозумника (дурника, простака, крутія, який видає себе за вченого) у західноєвропейській літературі від античності до романтизму. Ренесансна "література про дурнів". Творчість Ж.-Б. Мольєра, Дж. Свіфта, Е.Т.А. Гофмана.

Василий Шуйский - герой знаменитой исторической хроники А.Н. Островского, которого можно назвать лицемером государственного масштаба. Одежда - инструмент, играющий особую роль в создании благочестивого образа в литературных произведениях Островского.

Анализ сюжетной роли учителей в повестях женщин-писательниц первой половины XIX века. Возникновение типажного немецкого учителя русской беллетристики. Характеристика разновидностей: "учитель-немец", "гувернёр", "молодой человек", "гимназический учитель".

Дослідження та характеристика філософських й літературознавчих концепцій абсурдистського героя. Визначення та аналіз головних відмінностей між персонажами класичної абсурдистської літератури (театру абсурду) і персонажами новелістики Тані Малярчук.

Проаналізовано типи образів жінок і художню специфіку їх творення в історичному романі В. Чемериса "Фортеця на Борисфені". Виокремлено типи: жінка-полонянка, жінка-чарівниця, жінка-воїн. У романі зображено долю українок під ґнітом польської шляхти.

Зображення долі українок під ґнітом польської шляхти у романі "Фортеця на Борисфені" В. Чемериса. Опис письменником вишиванки як символу українського народу. Висвітлення відчуття патріотизму та національної ідентичності жінки-полонянки в образі Орисі.

Поняття літературного процесу та його теорії. Необхідність введення в науковий обіг категорій типу літератури та художньо-літературної свідомості. Зміст нового розуміння категорій "історизм" і "художність". Періодизація розвитку російської літератури.

Художній феномен рольової лірики та особливості її суб'єктної організації. Прийоми оформлення композиції та мовленнєвої організації рольового поетичного тексту. Специфіка художньої еволюції рольової лірики в українській поезії упродовж ХІХ-ХХ столітть.

Дослідження художнього феномену рольової лірики. Аналіз питань, пов’язаних із прийомами оформлення композиції та мовленнєвої організації поетичного тексту. Простеження специфіки художньої еволюції рольової лірики в українській поезії упродовж ХІХ-ХХ ст.

Існування в наратологічній теорії однаково важливих, проте неспівзвучних понять та термінів. Різновекторний підхід до вивчення художнього твору. Роль автора та читача. Доцільність ведення оповіді з тієї чи іншої точки зору та її вплив на рецепцію твору.

Аналіз способів часопросторової організації творів відомого сучасного польського автора Едварда Редлінського. Розгляд окремих хронотопних моделей та їхніх характеристик. Використання Редлінським постмодерної стратегії бриколажного моделювання світу.

Вивчення iманентних ознак і специфiки характерiв дiйових осiб драматургiчних творiв Л. Українки та виокремлення функцiонально-концептуальних типiв характерiв персонажiв. Лiтературознавчi пошуки Лессiнга й Гегеля. Уявлення про тип у художньому творi.

Иследование факторов художественного смыслопорождения, как сюжетного (событийного) и композиционного (идеологического). Типообразующие позиции героя/персонажа: "критик", "метафизик", "парадоксалист" и "одержимый". Секторы нарративного пространства.

Поэтическое наследие Д. Шаваева как уникальнейшее явление в истории карачаево-балкарской словесности. Сравнительно-сопоставительный анализ системы персонажей и сюжета его произведений. Этическая категоричность поведения героев "Песен" Д. Шаваева.

Анализ принципов условно-символического творчества национальных авторов; механизмы концептуального отражения действительности через знаковые образы. Взаимовлияние различных литератур региона и того как преломляются традиционные эстетические тенденции.

Исследование типологического схождения в многонациональной литературе Российской Федерации, как форме появления сходных стадий общественно-исторического развития и закономерностей человеческого сознания. Женские образы в "Слове о полку Игореве".

Выделение четырех типов героев в творчестве В.А. Никифорова-Волгина: ребенок; странник; "смиренные герои"; "благоразумный разбойник" на основе социально-теологического принципа, соответствующего мировоззрению автора. Художественные способы их воплощения.

Знакомство с авторскими рассуждениями о "первопричине деревенской дикости". Анализ кризиса метафизической антропологической модели, зафиксированного в русской послереволюционной литературе ХХ века. Характеристика рассказов А. Платонова 1920-х годов.

Лингвистический анализ и классификация художественных диалогов по их коммуникативно-функциональным характеристикам. Идейно-тематическое содержание "американской мечты". Изучение специфики диалогической речи в романе Ф.С. Фитцджеральда "Великий Гэтсби".