Дослідження феномену пограниччя у прозі Марії Матіос крізь призму міфокритики. Характеристика просторового пограниччя як одного з елементів міфопоетично змодельованого художнього універсуму творів письменниці. Художній колорит міфологічних образів Матіос.

Обращение к эсхатологической проблематике в поздней лирике Георгия Иванова. Своеобразие разработки архетипического мотива "жизнь / смерть". Рассмотрение лирико-философского наполнения топоса порога в лирике Георгия Иванова эмигрантского периода.

Спроба проаналізувати систему бачення топосу степу в історичних драмах Спиридона Черкасенка. Ідея еволюції образу степу від географічно-ландшафтного до психоемотивного концепту. Закріплення в пам’яті та символізація ментальних географічних локусів.

Топос тела является как одна из форм художественной репрезентации антропологического типа пространства в женской поэзии. Исследование телесной топологии в аспекте взаимодействия пространственных моделей: возрастной, патографической и любовно-эротической.

Різновиди та функції топосу тіні у творчості Б. Лесьмяна. Його шлях від незнаного до одного з найвідоміших літературних діячів у Польщі ХХ столітті. Визначення головних мотивів збірки, тем та художніх засобів. Розгляд збірки віршів "Сад на роздоріжжі".

Топологія сакральності як органічний ракурс вивчення літератури "переходової доби". Квалітативна топологія сакрального М. Хвильового. Сакральна призматика революції і війни в письменника-модерніста М. Хвильового. Характеристика свята як сакральної події.

Бытование травелога в русской литературной традиции: источники, жанровая генетика, основные векторы развития, тексты, использующие формулу организации путевой прозы в качестве композиционного и содержательного инварианта. Нарративная стратегия травелога.

Изучение специфики травелогов, созданных словенскими писательницами в конце XIX - начале XX вв. Рассмотрение жанровой специфики текстов, гендерной и национальной проблематики, их связи. Проблема национальной идентичности в текстах словенских писательниц.

Аналіз поетики темпоральності на тлі травми Голокосту у збірці "Автобіографічні нотатки" й романі "Подорож" Іди Фінк. Шляхи репрезентації часу під впливом травми Голокосту письменниці. Визначення концепції утворення "відтинків часу" у творчості І. Фінк.

Аспекти наукової рецепції посттоталітарної травматичної культури в українському літературознавчому дискурсі. Специфіка явища культурної пам’яті суспільства. Визначення її місця у науковому просторі після утвердження тоталітарної радянської ідеології.

Исследование биографии У. Шекспира и творческих периодов его жизни. Художественной мир трагедии "Ромео и Джульетта", главная мысль пьесы. Судьба главных героев, рассмотрение периода крушения многовекового феодального строя и рождения буржуазного.

Трагедия "Фауст" как самое грандиозное создание Гете, над которой он работал в течение всей жизни. Основные даты творческой истории философской драмы. Иллюстрация штюрмерского и классического периодов творчества поэта. Художественные особенности работы.

Изучение опыта сравнительного анализа трагедии известного кабардинского драматурга Б.К. Утижева "Эдип" с произведениями Софокла, Сенеки и Кокто. Особенности построения сюжета пьесы и ее текста. Обоснование самостоятельности произведения Б.К. Утижева.

Анализ особенностей драматургии России начала XIX века. Характеристика произведений отечественная драматургия, относящихся к так называемому "эдипову сюжету". Изучение особенностей сюжетной линии, философского смысла трагедии А.Н. Грузинцева "Эдип-царь".

Изучение вопросов текстовой и идейно-содержательной соотнесенности трагедии А.С. Пушкина. Внутренняя духовно-эстетическая связь трагедий "Скупой рыцарь" и "Борис Годунов". Знаковая и семантическая соотнесенность драм. Принципы сопоставительного анализа.

Повесть Хамита Боташа "Проклятая поляна" - яркий пример единства и слияния трагических тем потерянной родины и одиночества человека в условиях войны. Особенности отражения трагических событий в австрийских Альпах в карачаево-балкарском фольклоре.

Анализ понимания трагедии в философии двух мыслителей XX века М. Хайдеггера и П. Рикера. Характеристика античных представлений о трагедии, метафоре, на которые опирались философы при анализе поэтической речи. Анализ сакральной стороны данных понятий.

"Маскарад" как вершина драматургии Михаила Юрьевича Лермонтова. Евгений Александрович Арбенин – выразитель взглядов Лермонтова. Противостояние добра и зла в пьесе "Маскарад". Своеобразие стиля драмы "Маскарад" и параллели с другими произведениями.

Особенности интерпретации образа Марии Стюарт в творчестве Р. Бернса, У. Вордсворта, В. Скотта, А. Суинберна. Отражение истории Англии и Шотландии в средние века. Государственные, религиозные и личные причины противостояния М. Стюарт и Елизаветы I Тюдор.

Изучение столкновения нравственно-эстетических ценностей с духовным омертвлением современной действительности как доминанты в прозе М. Палей. Раскрытие трагической природы человека, демонстрация вероятности опасности впасть в безысходность и пессимизм.

Проблема трагизма одиночества, сложного внутреннего мира человека в романах М. Палей. Столкновение нравственно-эстетических ценностей с духовным омертвлением современной действительности. Вероятность опасности герою впасть в безысходность и пессимизм.

Реализация художественных тем и личностных проблем в трагедии В. Шекспира. Мировоззрение и идеалы главного героя. Диалектический перелом и переоценка ценностей в жизни датского принца. Борьба Гамлета с самим собой и порочным, несправедливым миром.

Символичность мифа как интертекстуальный инструментарий для создания авторской стилизации. Ремарка - служебная часть драматургического произведения. Интерпретация Ф. Сологубом древнего мифа - пример идейно-художественных исканий русского символизма.

Анализ рассказа азербайджанского народного писателя Абульгасана Алекперзаде "Софи", в центре которого – трагедия человека, его внутренний мир. Применение религиозных мотивов при описании человеческой трагедии. Переход в рассказе к сектантской литературе.

Биографические сведения о Шекспире, подлинная вершина его творчества. Анализ творчества великого драматурга. История сюжета и краткая характеристика трагедии "Гамлет". Внутренняя драма главного героя. Женские образы в трагедии и измена матери Гамлета.

Общая характеристика и специфические признаки русской трагедии как литературного жанра, факторы ее развития. Значение трагедии как формы выражения высоких гражданских идей, творчество выдающихся представителей данного направления Сумарокова и Ломоносова.

Визначення трагедії "маленької людини", характеристика художніх особливостей драми абсурду, парадоксу, виявлення протистояння особистості та навколишнього середовища в п'єсі О. Смотрича "Син". Аналіз жанрово-стилістичних особливостей драматичного твору.

З’ясування інтермедіальних відношень між трагедією В. Шекспіра "Ромео і Джульєтта" та настільною грою М. Ескью "Інтриги Верони". Рівень кореляції тексту в його ігровій реалізації. Визначення зв’язків одного художнього твору з іншим видом мистецтва.

Символіка відчуження: "людина у цьому світі – самотня комаха" (перетворення на багатоніжку) в новелі "Перевтілення" Ф. Кафки. Символіка тваринної сутності людини (перекриття найкращих людських якостей тваринними реакціями – страхом, злістю, жорстокістю).

Аналіз фольклорних та історичних джерел про каральну операцію в Красному Саду на Волині в 1943 році. Особливості відображення трагедії крізь призму народної свідомості, оцінок і сприйняття історичних явищ. Ідейна спрямованість мотивів художніх сюжетів.