На примере творчества писателя Михаила Шолохова и композитора Ивана Дзержинского характеристика особенностей трансформации литературных образов в образы музыкальные и парадигмальные образы гражданской войны, коллективизации и Великой Отечественной войны.

Дослідження поняття тремоло, методики його формування та оволодіння на різних музичних інструментах. Розгляд особливостей феномену тремоло в музично-інструментальному виконавстві, зокрема: на фортепіано, скрипці, домрі, духових та ударних інструментах.

Репрезентація феномену українського музичного фольклору в контексті трансформаційного процесу синтезу давніх українськіх пісенних традицій з доробками західноєвропейської музичної культури. Роль українського фольклору в розвитку джазу та рок-музики.

Возрождение научного интереса к макому как синониму классической музыки. Характер ладового строения и принципы композиционной структуры макомов Ташкента и Ферганы. Процесс трансформации макомного мышления в разных исторических и социальных условиях.

Музыкант-мыслитель Ферруччо Бузони (1866-1924) как одна из ключевых фигур в фортепианном исполнительстве рубежа XIX-XX вв. Взгляды Бузони на творчество Бетховена. Рассмотрение музыки как единого, молодого и свободного от условий материи искусства.

Прослідковано розвиток оркестрових фестивалів, що проводяться в Сумській області на різних виконавських рівнях. Визначається їхня роль у естетичному та патріотичному вихованні, а також їх необхідність для популяризації оркестрової духової музики.

Анализ женской любви через призму образов, характерных для русской литературы ХIX в. Изменение отношения к женщине в ХХ веке. Оценка вклада Д. Шостаковича в философию женской любви. Смещение смысловых акцентов, произведенных в опере "Катерина Измайлова".

Шеллинг как немецкий философ, представитель классической немецкой философии. Ритм и ее организация музыки во времени. Античное и новое искусство. Основа миросозерцания, которой коренится в ожидании и стремлению к возвращению многообразия в единство.

Анализ музыки как специфической социокультурной реальности. Рассмотрение языка музыки в рамках философии музыки в семиотическом аспекте. Исследование горизонтального и вертикального уровней языка музыки. Изучение звука как элемента системы языка музыки.

Изучение механизмов художественного восприятия. Методы развития профессионального музыкального слуха. Дифференцирование элементов звуковой логики. Анализ процесса создания знаков и символов в вокальной музыке. Специфика деятельности дирижера-хормейстера.

История формирования и философское осмысление музыкального языка как системы семиотической знаковости. Религиозная символика в партитурах И.С. Баха, специфика авторского стиля композитора. Новации нотного текста периода трансцендентального субъективизма.

Особенности структурно-драматургической модели финала циклической симфонии ХХ века на примере Пятнадцатой симфонии Д. Шостаковича. Исследование уровней модели (драматургия, структура, тематизм), их коррелятивное сопряжение и зависимость друг от друга.

Особенности структурно-драматургической модели финала циклической симфонии ХХ века на примере Пятнадцатой симфонии Д. Шостаковича. Анализ структурно-драматургической модели медитация, появившейся и распространившейся в циклических симфониях ХХ века.

История написания оперы "Алеко" на либретто В.И. Немировича-Данченко (1858-1943) по поэме А.С. Пушкина "Цыганы". Описание основного конфликта пушкинской поэмы — столкновение вольных, далеких от цивилизованного мира цыган с гордым и одиноким Алеко.

Анализ финской камерно-вокальной музыки ХХ века как целостного культурно-исторического феномена. Осмысление ее поэтики и стилистической эволюции, художественной ценности и жанровых ориентиров. Песенное наследие столетия в историко-хронологическом аспекте.

Початкові етапи зацікавлення фольклористами рекрутськими, солдатськими піснями. Аналіз публікацій збирачів фольклору й наукове осмислення жанру вченими ХІХ - початку ХХ століть. Роль та місце цих пісень у загальній системі соціально-побутової пісенності.

Розгляд питання дослідження в дореволюційній історіографії наукової спадщини відомого українського вченого Філарета Колесси у галузі українського етнографічного музикознавства. Оцінка творчості Філарета Колесси як музикознавця в дорадянський період.

Відображення дійсності у звукових художніх образах. Зміцнення християнства за допомогою музичного мистецтва. Аналіз ролі музики у богослужінні. Церковно-догматичне визначення завдань сакральної музики. Формування соціально-психологічного типу віруючого.

Флейта как древнейший и широко распространенный музыкальный инструмент мира. Немецкий флейтист-виртуоз Иоганн Иоахим Кванц - один из наиболее популярных концертантов XVIII столетия. Место флейты в творчестве композиторов Венской классической школы.

Дослідження жанрово-стильової специфіки камерно-ансамблевих творів Ф. Пуленка за участю флейти. Визначення зв'язку ансамблевої флейтової музики з Національною музичною традицією. Розкриття ансамблевих функцій флейти в загальному інструментальному складі.

Джерела львівської флейтової школи, її зв’язки з регіональними та національними школами. Розвиток флейтового виконавства у всіх формах (оркестровому, ансамблевому, сольно-концертному), виконавська та педагогічна діяльність найвидатніших флейтистів Львова.

Аналіз флейтового мистецтва Харкова в аспекті єдності та взаємодії виконавських традицій. Їх зв’язок із традиціями європейського музичного мистецтва, а також самобутність, зумовлена музичними, історичними, національно-культурними, людськими чинниками.

Дослідження динаміки еволюції вітчизняного флейтового мистецтва в усіх формах його прояву на основі характерних особливостей концертно-виконавського життя українських музикантів України. Тенденції розвитку флейтового виконавства в теперішній час.

Аналіз особливостей постановки фолк-опери Є. Станковича "Коли цвіте папороть" та режисерських підходів до постановки цього твору наприкінці ХХ на початку ХХІ ст. Висвітлення трансформації сюжетно-композиційної специфіки фолк-опери "Коли цвіте папороть".

Знакомство с историей русской классической музыки. Общая характеристика творческой деятельности М.И. Глинки, С.В. Рахманинова, С.С. Прокофьева. Рассмотрение особенностей целого ряда произведений Д.Д. Шостаковича, анализ фольклорной стороны творчества.

Комплексний аналіз новели В. Стефаника "Давня мелодія". Концептуальне окреслення обрядової поведінки колядницької громади. Вивчення шляху Стефаникового наближення до пізнання духу Різдва у контексті фольклорно-етнографічного складника "Давньої мелодії".

Використання обрядового фольклору та світського елементу в духовній музиці. Характерні особливості народного співу західних регіонів України. Хорова обробка церковних колядок М. Волинським. Оцінка композиторської майстерності та художнього смаку автора.

Розгляд закономірностей словесно-поетичного і музичного розвитку монодії з позиції фонемної та ладо-інтонаційної організації матеріалу. Звукова унікальність музичного й вербального тексту на прикладі жанру стихири, піснеспіву нотолінійної книги Ірмолой.

Аналогово-цифрові програмні комплекси як інструменти з необмеженими можливостями в руках музикантів і звукорежисерів. Аналіз творчих можливостей і художніх комунікацій серед сучасних мистецьких напрямів діяльності людини, зокрема музичного мистецтва.

Розглянуто необхідність пошуку вирішення проблеми підготовки музичних режисерів у незалежній Україні під впливом зміни парадигми театрального мистецтва. Перспективні напрями підготовки режисера музичного театру в соціокультурних реаліях України.