Огляд історії вітчизняного музикознавства в контексті суспільних соціально-економічних процесів на українських землях у складі двох імперій: Австро-Угорської та Російської. Аналіз належності національних діячів до європейських музикознавчих кіл.

Основні напрями діяльності українських музикантів. Аналіз діяльності професійних хорів та інструментально-вокальних ансамблів у Західній Німеччині. Особливості відкриття музичних шкіл, більшість яких діяла в американській окупаційній зоні Німеччини.

Виявлення стилістично-жанрової специфіки творів епохи постмодернізму у співпраці виконавців і композиторів. Визначення історичних стильових утворень в розвитку нового акордеонного мистецтва у світі і установлень національних композиторських шкіл.

Ознайомлення з органологічними та естетико-семантичними параметрами і функціями камерно-інструментальних жанрів. Дослідження та аналіз процесів темброво-акустичного оновлення константних жанрів. Характеристика камерно-інструментальних ансамблів.

Формування в Західній Європі посередників між професійною композиторською творчістю академічної традиції та фольклором - причина виникнення "третього пласта" в музичній культурі. Аналіз впливу секуляризації на розвиток кантової творчості в Україні.

Розширення концертного місця для мідних духових інструментів у національній музичній культурі. Характеристика формування історії жанру та ознак вітчизняного концерту. Особливість створення загальної панорами генези та еволюції державного виступу.

Екскурс в теорію та історію жанру, що розглядається як багатоскладове, системне явище. Встановлення жанрових ознак вітчизняного концерту для мідних духових інструментів та визначено основні тенденції розвитку. Український концерт за участю солюючих.

Причини й фактори формування концерту для тромбона як самостійного жанру в середині XVIII сторіччя. Особливості його еволюції. Жанрові ознаки українського концерту. Стильові тенденції розвитку жанроутворення. Особливості національного музичного мислення.

Причини й фактори формування концерту для тромбона як самостійного жанру в середині XVIII ст. Риси його спадкоємності з традиціями тромбонового концерту в західноєвропейській та російській музиці. Роль української виконавської школи у розвитку жанру.

Мета полягає в ретроспективному аналізі теорій походження та подальших змін у сценічних варіантах постановки танцю "Гопак" з метою виявлення найвиразніших інтерпретацій композиції та основних рухів танцю. Проаналізовано теорії походження танцю "Гопак".

Історичний процес побутування українців зафіксований у народній творчості, у фольклорних танцях. Українське танцювальне мистецтво пройшло тривалий шлях розвитку: від найдавніших обрядово-ритуальних дійств до найвищих мистецьких форм – класичного балету.

Порівняння записів українських народних пісень, що представляють фольклорну традицію села Маріїнки. Дослідження рівня збереженості словесних текстів з боку фонетики й лексики. Виявлення особливостей музичного мислення носіїв маріїнської традиції.

Дослідження історії українського мистецтва. Вивчення питання розвитку національного музичного та пісенного фольклору. Формування свідомості та патріотизму українців засобами культури. Популяризація вітчизняної народної пісні в Україні та за її межами.

Формування жанру скрипкового концерту в українській інструментальній традиції та процес його еволюції, періодизації. Аналіз найбільш показових для кожного періоду творів. Скрипковий концерт в контексті стильових пошуків композиторської, виконавської шкіл.

Поняття та сфера побутування українських народних музичних інструментів. Музичний інструментарій як сторінка історії народу, вияв його душевного багатства, свідчення високої духовної і матеріальної культури. Улюблені на Україні національні інструменти.

Розкриття особливостей художньо-стильового застосування українського музичного фольклору у творчості Ю. Мейтуса, зокрема проникнення композитора в специфічні риси пісенних образів, інтонаційно-ладових і гармонічних тонкощів української народної пісні.

Дослідження процесу відбору українських півчих до царського придворного співацького хору. Реконструкція системи набору до капели. Можливості вертикальної соціальної мобільності співаків. Готовність українських півчих до виконання партесної музики.

У дисертаційному дослідженні аналізуються найбільш показові для еволюції жанру сонати для скрипки і фортепіано, створені у 1970-1990 рр. В. Бібиком, Ю. Іщенком, В. Птушкіним, В. Сильвестровим, М. Сильванським, М. Скориком, Є. Станковичем, О. Щетинським.

Проблема музичної фактури як об’єкту виконавської інтерпретації. Розвиток жанру сонати для скрипки та фортепіано в українській камерно-інструментальній музиці ХХ століття: особливості фактурно-жанрової організації тематизму та виконавська інтерпретація.

Знайомство з особливостями взаємозв'язку українського та німецького народів у музичній сфері. Аналіз досліджень музичних взаємовпливів України та Німеччини на сучасному етапі. "Київ Музик Фест" як один з найбільших щорічних фестивалів в Україні.

Рассмотрение многообразия воспроизводимых в музыке Бетховена моделей созидательной деятельности. Изучение сферы созидания на примере Восемнадцатой фортепианной сонаты Бетховена. Ощущение народно-жанровой стихии в ее деятельно-праздничных проявлениях.

Аналіз феномену Леонардо да Вінчі як моделі нового універсалізму творчої самореалізації. Біографія та творчість композитора Ю. Ісанга. Поєднання полярних якостей Китаю та Западу у театральних постановах, симбіоз європейського та східного музичного театру.

У бандурному мистецтві яскравим феноменом постає творчість виконавця, композитора, аранжувальника Г. Матвіїва, чиї надбання репрезентують виразні інновації. Новаторство проявляється на кількох рівнях – композиторському, виконавському, науковому.

Представлено поширені у світі інноваційні мистецькі технології, які успішно застосовують у закладах загальної середньої освіти. Особливості їх використання у процесі загальної музичної освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства та глобалізації.

Описание и методика исполнения основных дыхательных упражнений, применяемых на уроках эстрадно-джазового вокала на современном этапе. Механизм свободного резонаторного звучания. Общие правила выполнения вокальных упражнений, на концентрацию звука.

Проблемы канона и оригинальности в устно-профессиональной канонической традиционной музыке в семантическом аспекте. Семантический канон выступает как задача (первая часть тройственного единства), семантика единичного артефакта - как результат ее решения.

Обогащение исполнительского видения клавирной пьесы путем ее исполнения на другом музыкальном инструменте, выбор которого обусловлен характером произведения и профессиональными запросами учащихся. Применение подхода к произведениям различного стиля.

Концептуальный замысел одного из образцов позднего творчества Ф. Пуленка - Сонаты для гобоя и фортепиано. "Прокофьевский" опус в контексте задуманной, но не завершенной автором "тетралогии" камерно-ансамблевых сонат для деревянных духовых инструментов.

Изучение вопросов взаимодействия конструктивной эволюции инструмента и развития исполнительства на фаготе в эпоху Барокко. Выявлена взаимосвязь между эволюцией конструкции инструмента XVI-XVII ст., его новыми техническими и выразительными возможностями.

Специфіка музично-виконавського аналізу як частина загальної проблематики виконавської творчості. Функціонування механізмів музичного аналізу в різних фазах виконавського музично-творчого акту. Процесуальне трактування концертно-виконавського акту.