Обращение композитора к музыкальным культурам различных эпох и народов. Исследование полифонического мышления Игоря Федоровича Стравинского. Создание "дистанции" между произведением и слушателем, восприятие замысла автора эмоционально и интеллектуально.

Наблюдение особенностей ранних Сонат Л. ван Бетховена в его прозрениях стилевых тенденций прошлого и связи с музыкой И.С. Баха. Систематизация стилевых истоков ранних Сонат Бетховена в их соотнесенности с формальными признаками венского инструментализма.

Анализ фортепианного произведения русского композитора начала XX в. А. Черепнина – цикла "Багатели" op. 5. Разбор сочинения в контексте жанрово-стилистических традиций разных эпох и национальных школ. Доминирующие влияния на ранний стиль композитора.

Обзор музыки для балалайки немецкого композитора ХХ в. Курта Швена в контексте его творческого стиля. Связь композиторской деятельности Швена с творческими личностями, что вызывало появление новых интересных сочинений. Основные черты стиля композитора.

Место хоровых сочинений в творчестве современного петербургского композитора Дмитрия Смирнова. Роль многочастных композиций хоровых концертов в процессе становления и постепенного усложнения хорового письма автора на примере концерта "Бессонница".

Історико-культурні передумови виникнення, основні етапи становлення та розвитку музичних стилів кейджан та зайдеко. Еволюція інструментального складу та виконавської манери. Популяризація стилів кейджан та зайдеко в американському музичному просторі.

Підходи до вивчення стилістичної вираженості фортепіанних жанрів прелюдії та етюду у творчості видатних композиторів Ф. Шопена, О. Скрябіна, К. Дебюссі, що представляють стилістику романтизму-передсимволізму та класику символістської методології.

Стилістика хорового твору "Прощай, світе" Д. Бочарова як наслідок індивідуального мислення композитора. Введення цікавого хорового твору, який віддзеркалює патріотичну тему – оспівування загиблих героїв сучасної історії України засобами хорового письма.

Камерно-вокальна спадщина композитора І.Ф. Карабиця. Поєднання різних векторів композиторського пошуку у творчості І. Карабиця. Особливості композиторського стилю Івана Карабиця в контексті української культури. Експерименти в галузі театральних жанрів.

Систематизація досвіду викладання в класі спеціального фортепіано низки дослідницьких спостережень і практичних рекомендацій, що стосуються стилістики старовинної музики та підходів до її інтерпретації піаністом на інструменті сучасної конструкції.

Огляд фортепіанної творчості для дітей В. Птушкіна, її жанрово-стилістичні особливості. Формування власного композиторського почерку маестро під впливом різнопланової творчої діяльності. Педагогічна діяльність, концертмейстерська, виконавська практика.

Фортепіанна творчість харківського композитора другої половини XX ст. М. Кармінського, що є вагомим внеском у скарбницю національної інструментальної музики. Місткий калейдоскоп образів, що створюються мовою, характерною для авторського почерку.

Інтонаційно-драматургічний аналіз хорового концерту сучасного українського композитора. Стилістичні ознаки пізнього твору, характеристика його приналежності до медитативної сфери, збагаченої новою стилістикою. Аналіз трьох мініатюр, створених в різні роки

Розгляд дитячої хорової творчості та духовної хорової мініатюри "Богородице Діво". Аналіз творчості Богдани Фільц, яка пропагує ідеї духовного вдосконалення, оптимізму, національного самоствердження, патріотизму, любові до природи та Батьківщини.

Ретро-стиль як гілка популярної музики сучасного етапу. Огляд музичних особливостей української вокальної ретро-музики. Місце творчого доробку митців діаспори в становленні ретро-стилю в контексті історії вокального виконавства України початку XXI ст.

Выявление и анализ особенностей исполнительского стиля одного из уникальных коллективов Харькова. Исследование функциональной многоукладности хорового искусства Харькова на современном этапе. Рассмотрение функций воспитания хормейстера-культуртрегера.

Теоретико-практические проблемы изучения стиля и жанра музыки. Методы стилевого и стилистического анализа музыкальных произведений. Общие принципы и критерии типологии музыкальных жанров. Жанровая стилистика музыкального произведения, музыкальная форма.

Жизненный путь Бетховена, отличительные черты его художественного стиля. Характеристика симфонического творчества немецкого композитора. Разработка форм классической музыки. Анализ фортепианных и скрипичных сонат. Расширение диапазона оркестровых партий.

Основні етапи розвитку галицької музичної творчості на протязі двох сторіч. Її роль в українській, польській і австрійській національних культурах. Опис індивідуальних стилів композиторів з точки зору їх співвідносності до провідних напрямів епохи.

Визначення характерних стильових засад у творчості О. Щетинського. Ретельна робота композитора із стильовими знаками-символами, створеними видатними симфоністами минулого. Переосмислення авангардних технік у новому стильовому музичному контексті.

Підхід до стильового мислення Шопена на основі поняття ідіостилю. Це дозволяє поєднати стильові настанови та мовно-стилістичні прийоми в єдині комплекси авторської фортепіанної семантики, надаючи їм відповідні визначення. Система жанрових прототипів.

Розвиток стильових уявлень та музичного смаку в системі професійної підготовки майбутніх викладачів хорового диригування. Налаштування здобувачів вищої мистецько-педагогічної освіти на всебічне вивчення партитур й усвідомлення композиторських засобів.

Аналіз механізмів становлення пісенного каверу на базі аналізу стильових функцій аранжування в процесі музичного формотворення кавер-версії естрадно-вокальної композиції. Інтерпретаційна природа пісенного каверу. Стилі авторського варіанта композиції.

Синтез різних стильових напрямків рок-музики та фольклору. Активне використання елементів народного музикування та інструментарію. Аналіз особливостей стильового синтезу в сучасній естрадній інструментальній музиці. Напрямок Classical crossover.

Формуючі засади композиторського стилю В. Барвінського. Концепт природи в виразовій системі В. Барвінського. Звукова вербалізація природного ландшафту. Натуралістичний, фольклористичний, імпресіністично-вітаїстичний способи втілення образів природи.

Особливості поєднання Миколою Колессою у Сонатині для фортепіано елементів імпресіонізму-символізму з фольклорними традиціями регіонального романтизму без застосування при цьому мелодійних цитат. Подання модерну і традиційного способу музикування.

Конкретизація стильових вимірів української академічної пісні як таких, що були набуті в контексті стильової панорами історії європейської музичної творчості. Алгоритми аналітичної роботи в намірах стильової диференціації української академічної пісні.

Значення жанрово-семантичних можливостей духовної хорової музики на сучасному етапі, роль авторства в контексті традиції церковного співу. Тенденції діяльності Одеської хорової школи та функції її провідних представників – диригентів-хормейстерів.

Біографічні та соціально-історичні фактори формування творчого методу В.П. Задерацького, взаємозумовленість програмності та жанрового змісту у його фортепіанній творчості. Циклічність у фортепіанних творах та еволюція фортепіанного стилю композитора.

Особливості стильового прояву К. Сен-Санса у французькій анасамблевій музиці й органіка осягання її музикантами Одеси. Культурoлoгічний підхід у мистeцтвoзнaвстві, представлений у тому числі шкoлoю Б.Асафьєва в Україні, його особливості та риси.