Аналіз основоположних принципів взаємодії музики та мовленого слова у світовому аудіопросторі. Виявлення взаємозв’язків між музичним мистецтвом та усним мовленням. Визначення головних критеріїв структурування взаємодії музики з мовленим словом.

Музыкальное воспитание – целенаправленное формирование личности ребенка путем воздействия музыкального искусства – формирование интересов, потребностей, способностей, эстетического отношения к музыке. Эмоциональная отзывчивость, слух и чувство ритма.

Обґрунтовується необхідність глибокого осмислення засадничих аспектів диригентського виконавства в Китаї, визначення самобутності цієї важливої області національного музичного мистецтва, яке досі лишається малодослідженою сферою музичної культури країни.

Будова електронного баяна та акордеона, які використовуються в музичному мистецтві. Використання цих інструментів в поєднанні з цифровими технологіями для створення, запису та редагування музики. Технічні характеристики електронного FR-8x V-Accordion.

Місце музиканта Л. Гінзбурга у музичному мистецтві. Дослідження взаємодії поведінково-мислительного обрису особистості професора, його виконавської майстерності та педагогічної діяльності. Збереження та розвиток традицій Одеської фортепіанної школи.

Виявлення структури об’єкта та предмета виконавської інтерпретації, характер взаємодії. Характеристика інтерпретуючої особистості на підставі існуючої в класичній психології типології акцентуацій. Вивчення психологічної характеристики музиканта-артиста.

Виразний потенціал виконавської інтерпретації фортепіанної фактури. Система засобів виразності, що використовуються для втілення фактури "Прелюдій". Стильові витоки "Прелюдій", що закорінені в музиці епохи бароко. Жанрова класифікація "Прелюдій".

Аналіз базових умов, які впливають на розвиток виконавської майстерності майбутнього педагога. Технології читання нотного тексту з аркуша та ескізне вивчення інструментальних творів на акордеоні. Використання образно-виражальних властивостей інтонації.

Спільні та відмінні риси при застосуванні белтінгу на українській естраді. Практичні поради з опанування аналізованої вокальної манери. Оптимальні вокальні техніки для передавання різних емоцій і може бути важливим інструментом для музичних педагогів.

Аналіз сутності поняття "виконавська стабільність музикантів у концертно-сценічній діяльності". Успішна реалізація уявно створеної варіативно-образної моделі музичного твору під час прилюдного виступу. Домінування спонукальних видів естрадного хвилювання.

Дослідження виконавської надійності музикантів в умовах концертно-сценічної діяльності в контексті семантично наближених понять "психологічна надійність", "функціональна надійність" і "структурна надійність анатомо-морфозних систем особистості".

Вивчення особливостей реконструкції обряду обжинок, як одного з механізмів трансмісії фольклору. Аналіз можливості відтворення обряду у науково-виконавській інтерпретації, що дає можливість мінімалізувати стильові втрати через вторинну форму виконання.

Взаємодія скрипкового стилю А. Кореллі та процесів формоутворення в його Concert grossi. Значення поділу ансамблю на групи concertino і grosso. Роль виконавської складової концертів. Особлива роль темброво-фактурної складової в жанрі Concerto grosso.

У науковій статті автором охарактеризовано виконавську стабільність піаніста як не вроджену, а набуту інтегрально-динамічну властивість, прояв якої забезпечує збереження оптимального емоційно-творчого самопочуття в умовах концертно-сценічної діяльності.

Зміст та структура поняття "стабільність" з позицій різних галузей науки. Сутність поняття "виконавська стабільність піаністів". Доведено, що статична виконавська стабільність піаністів проявляється у процесі сценічного відтворення виконавських навичок.

Осмислення процесу музичної творчості та його результатів. Підвищення виконавської майстерності музикантів у ХХ ст. Оцінка публічних виступів українських піаністів північноамериканської діаспори. Розвиток фортепіанного мистецтва в Україні в умовах війни.

Пошук інтерпретаційної версії драматично-оперного етюду М. Леонтовича "На русалчин Великдень". Розкриття авторського бачення фантастичних і символічних істот в оперному жанрі. Аналіз етапів розгортання музичної драматургії твору, еволюції образів русалок.

Теорія та види художньої інтерпретації. Осмислення задач музичного виконавства, його значення у діяльності піаніста-інтерпретатора. Дослідження специфіки фортепіанної фактури. Визначення характерних особливостей реального звукового трактування твору.

Розгляд виконавського аналізу, який поєднує в собі об'єктивний і суб'єктивний фактори. Вивчення його мети - формування власного задуму музичного твору. Обгрунтування інтуїтивних знахідок. Аналіз теоретичних висновків, що наповнюються емоційним змістом.

Дослідження виконавського видиху трубача, зокрема ролі тиску струменя повітря як важливого критерію досягнення універсальності фаху. Показано важливість досягнення імпедансу видиху виконавця під час гри. Анатомо-фізіологічний аспект виконавського дихання.

Визначення художньо-інтерпретаційного дискурсу глобалізованого та глокалізованого простору. Аналіз особливостей класико-романтичного, автентичного підходів та модернізованих форм виконання бахівської клавірної музики. Розгляд особливостей нотного тексту.

Особливості обробок народних пісень, аналіз інтерпретацій "Щедрівки" для мішаного хору acappella різними вітчизняними хоровими коллективами. Виконавський потенціал хорових творів О. Яковчука на цьому прикладі, вираз природи українського хорового співу.

Переосмислення ролі клавірної сонатної творчості у період Бароко та Класицизму. Характеристика виконавського та буттєвого часопростору музикальних творів Ф. Баха, Й. Гайдна, В. Моцарта. Популяризація фортепіанної музики серед широких верств населення.

Розгляд педагогічних поглядів, виконавських принципів К.Ф.Е. Баха, характеристика його клавірної музики на прикладі Сонати ля мажор, особливості її виконання. Аналіз значення творчості композитора як представника нової музичної мови передкласичної епохи.

Розгляд тенденцій розширення жанрово-стильового репертуарного діапазону камерно-інструментальної музики. Вивчення особливостей міжмистецького та загальнопрофесійного універсалізму творчого самовираження. Аналіз з'єднань "композитор-виконавець-слухач".

Розгляд майстер-класу інтерпретатора української музики М. Крушельницької. Аналіз циклу В. Барвінського "Любов" з точки зору виконавської концепції піаністки. Виявлення аспектів ліричного модусу як втілення національного первня української культури.

Інтонаційний аналіз вокальної партії Тангойзера з опери Р. Вагнера й характеристика її виконавських труднощів. Коментування технічних, тембрових і голосових особливостей вокального виконавства, виявлених у процесі розбору музичної мови оперної партії.

Мультиінструменталізм як одне з найсуперечливіших явищ музичного мистецтва. Дослідження форм, у яких суб’єкт реалізує його в вигляді сольного чи колективного музикування. Формування комплексного погляду на виконавську діяльність мультиінструменталістів.

Особливості творчих спрямувань українського композитора М. Коломійця. Різносторонність його творчої діяльності – виконавської та композиторської. Визначено, що він звертається до різних жанрів і прагне використовувати сучасні композиторські техніки.

Дослідження впливу особливостей форми та стилю написання на виконавську інтерпретацію Фантазії ор. 89 для флейти соло М. Арнольда. Систематизація фактів, щодо творчої діяльності М. Арнольда. Розгляд шедеврів музики для флейти соло другої половини ХХ ст.