Охарактеризовано поліфункціональність православної духовної музики, характер взаємообумовленості, взаємодії та взаємопроникнення функцій. Проаналізовано виховну функцію православної духовної музики через розкриття інших функцій, що складають її зміст.

Розкриття виховного потенціалу вокально-хорової творчості провідного українського композитора О. Білаша та окреслення характерних ознак його стилю. Формування стилю під впливом народнопісенного матеріалу, його потенціал для композиторської практики.

Досліджено специфіку оркестрового письма К. Дебюссі шляхом виявлення ознак "некласичного", що відмежовує принципи класико-романтичної оркестровки від оркестровки музики ХХ ст. й відбиває нові уявлення про час, простір, матерію в європейській культурі.

Визначення мистецької ролі ансамблю "Червона рута" у контексті української музичної культури. Актуальність полягає у позначенні принципів нового бачення, тенденцій розвитку ансамблю "Червона рута" у контексті українського естрадного виконавства.

Характеристика вібрації як одного із засобів художньої виразності в музичному виконанні, перш за все, на струнних інструментах. Фізіологія скрипкового вібрато. Методики розвитку вібрації в педагогічній практиці. Різновиди вібрацій, шляхи їх вдосконалення.

Розвиток народної музики в Україні. Розробка методики старовинного виконавства в українських закладах мистецької освіти. Ретроспективний аналіз просвітницької діяльності С. Шабалтіной. Написання професоркою праць з проблем викладання клавесинної музики.

Життєвий і творчий шлях Івана Левицького - одного з перших українських професійних скрипалів-педагогів. Характеристика скрипкової творчості І. Левицького, його виконавської та викладацької діяльності. Створення сюїти "Мазепа" для скрипки і фортепіано.

Історія розвитку дитячого хорового виконавства в Україні з другої половини ХХ століття до наших часів, проаналізовано діяльність та творчі досягнення дитячих хорових шкіл як центрів виховання у підростаючого покоління любові до хорового мистецтва.

Українська інструментальна музика як складова слов'янської культури. Зародження традицій ансамблевої гри на народних інструментах. Склад колективу троїстих музик: скрипка, басолі, цимбали. Внесок Г.М. Хоткевича в становленні оркестрового виконавства.

Дослідження музичного життя Закарпаття. Відображення ментальних, смислових і світоглядних рис українського регіону у симфонічній формі. Аналіз композиторської творчості В. Теличко, стильовий і культурологічний розбір його концертної фантазії "Ash-Rock".

Визначення поняття пленерних ефектів у музичному мистецтві, особливості фактурного втілення простору в фортепіанній музиці доби романтизму на прикладі творчості Ф. Ліста та К. Дебюссі. Стильова та жанрова характеристика пленеру і його основні моделі.

Розгляд явища музичного візіонеризму. Аналіз творчості І. Стравінського, зокрема, особливості його музичного мовлення, характерною ознакою якого є алітераційність мислення. Метод модифікації мелодичних тем, його характеристика. Сутність мовної алітерації.

Аналіз фортепіанної музики шляхом здійснення логічних абстракцій при вивченні робіт Р. Арнгейма. Проведення паралелей з різним втіленням звукообразів Вія. Актуалізація і конкретизація основної інформації щодо фортепіанної та оркестрової музики "Вій".

Діяльність українського композитора В. Косенко в галузі музичного і драматичного театрів, кіно. Відтворення індивідуального художнього методу митця, реконструювання маловідомих творів і творчих задумів за архівними матеріалами й спогадами сучасників.

Дихання як один із найважливіших виконавських засобів утворення звука. Оволодіння вільними й артистичними навиками професійної гри на віолончелі, подолання скутості рухів смичком. Відображення на фізіологічному процесі дихання емоційних станів виконавця.

Аналіз галицької віолончельної традиції, визначення її місця в українській музиці. Вплив концертної діяльності Барвінського на розвиток і становлення камерно-ансамблевого виконавства в Галичині на початку ХХ ст. Дослідження творчої спадщини композитора.

Якiснi змiни фактури вiолончельних сонат Бетховена в зв’язку з розвитком ансамблевого типу мислення. Специфiка та стильовi властивостi жанру вiолончельної сонати в творчостi Бетховена. Взаємозв’язок “жанр - ансамблеве виконавство”; ансамблева цiлiсність.

Стаття присвячена дослідженню проблем організації дистанційної хорової практики як необхідного забезпечення навчальної дисципліни "Хоровий клас та практика роботи з хором". Розглянуто причини, які зумовили потребу трансформації хорового мистецтва.

Життєвий і творчий шлях видатного митця ХХ століття, композитора, педагога, теоретика, диригента, енциклопедиста, громадського музичного діяча Вітольда Малішевського (1873-1939 рр.). Вплив його діяльності на музичне життя та культуру в Україні та Польщі.

Аналіз історії виникнення гітари як професійного музичного інструмента та гітарного виконавства в Україні. Вплив західноєвропейської виконавчої культури на розвиток гітарного мистецтва. Розвиток гітарних шкіл у мистецьких закладах вищої освіти України.

Аналіз вітчизняного досвіду використання інформаційно-цифрових технологій для оцінювання результативності науково-педагогічних досліджень. Загальні наслідки відсутності єдиних методологічних підходів і критеріїв оцінювання вітчизняної наукової галузі.

Изучение песенного народного творчества крымчаков – малочисленного народа Крымского полуострова. Народные исполнители, собиратели и хранители крымчакского музыкально-поэтического наследия. Вклад музыкального фольклора в общекрымскую песенную культуру.

Изучение музыкального фольклора и жизни Бурятии. Вклад Берлинского в процесс становления профессиональной культуры. Выявление музыкально-творческих сил бурят-монгол. Анализ сбора и изучения бурятских напевов, мелодичных дацанских и народных инструментов.

Определение современных ученых Высоцким в песнях как невежд, так как их знания получены не в результате глубоких размышлений, а вычитаны только из книг. Критика бардом ХХ века за то, что не дал ни одного более или менее крупного философа мыслителя.

Жизнь и творческая деятельность Владимира Владимировича Щербачёва, его связь с художественной культурой Петрограда–Ленинграда. Влияние творчества Щербачёва на становление и развитие советской музыкальной культуры. Основные этапы эволюции композитора.

Изучение музыкального наследия Вагнера, принципы создания его произведений. Синтез поэзии и музыки в оперном искусстве. Анализ влияния немецкого композитора на творчество Чайковского. Развенчание мифа о "таинственной" и "непостижимой" музыке Вагнера.

Разработка и модернизация эмпирической базы на основе методики шестиранговой шкалы измерения эффективности рекламного воздействия. Конструирование уникального стимульного материала, состоящего из видеороликов, музыка в которых варьируется динамически.

Рождение первых звуков музыки. Музыка - искусство, отражающее действительность в звуковых художественных образах. Исследование влияния музыки на духовную сущность, интеллект и физическое тело человека. Музыкальные предпочтения и увлечения подростков.

Общее представление о звуке. Слуховой путь человека. Применение целебных свойств музыки в древние времена. Лечебные свойства музыкотерапии и способы ее применения. Музыкальная терапия для детей и беременных. Отрицательное воздействие музыки на человека.

Православные традиции, оказавшие влияние на формирование личности и духовное творчество И.Ф. Стравинского. Анализ фактов творческой биографии композитора, его публицистические материалы. Определение истоков православия в творческом наследии композитора.