Особенности творчества композитора и исполнительской практики. Акцентирование значения текста как носителя сообщения автора адресату через интерпретатора, способного ориентироваться на свойства нотного текста, превращаемого им в аудиосообщение.

Проблема музыкального образования: взаимоотношение музыки и слова. Эмоциональное воздействие музыки и роль слов в этом. Изучение музыкальных произведений на уроках, связанных с литературными источниками. Восприятие словесно-музыкального произведения.

Взаимовлияние русского фольклора и камерного исполнительства на протяжении ХIХ-ХХ вв. Применение приемов народных песен в исполнении романсов. Фольклорная стилизация русских песен в исполнительском искусстве певцов Козловского, Лемешева, Образцовой.

Творчество узбекских авторов разных поколений. Анализ взаимодействия национальных традиций и современного композиторского творчества. Интересные и перспективные способы и методы претворения национальных традиций в композиторском творчестве Узбекистана.

Понятие музыкального звука в физике. Определение характеристик музыкального звука, продольные и поперечные волны. Распространение музыкального звука, сущность тембра. Изучение музыкального искусства и его взаимосвязь с физикой, интенсивность звука.

Анализ музыкально-критического наследия композитора П.И. Чайковского, выявление точки зрения на умение писать для голоса. Исследование состояния певческой культуры, приоритетов в области вокального искусства. Появление новых тенденций в оперной музыке.

Внесок музикантів Подільщини у розвиток культури, музики та мистецтва. Зародження організаційних форм музичної освіти на Вінниччині. Історія життя та співоча кар'єра видатної вокалісти Лідії Липковської. Оперні партії у виконанні Анатолія Кочерги.

Одним із штрихів до стефаникознавства є взаємини письменника-новеліста Василя Стефаника (1871-1936) із видатними українськими співаками Соломією Крушельницькою та Михайлом Волинським. Епістолярна та мемуарна спадщина цих непересічних особистостей.

Дослідження музики двох видатних композиторів XVII - початку XVIII ст., які внесли неоціненний вклад в українську музичну культуру. Наявність яскравого тематичного матеріалу, його розвиток, формотворчі принципи та тональні плани у Літургії Пекалицького.

Музыкальное воспитание – целенаправленное формирование личности ребенка путем воздействия музыкального искусства – формирование интересов, потребностей, способностей, эстетического отношения к музыке. Эмоциональная отзывчивость, слух и чувство ритма.

Исследование социологии музыки, созданные известнейшим немецким философом и музыковедом Теодором Адорно. Рассматриваются взгляды ученого на феномен музыки и ее разделение на два вида (две формы) - массовую и элитарную. Представлена типология видов музыки.

Обґрунтовується необхідність глибокого осмислення засадничих аспектів диригентського виконавства в Китаї, визначення самобутності цієї важливої області національного музичного мистецтва, яке досі лишається малодослідженою сферою музичної культури країни.

Будова електронного баяна та акордеона, які використовуються в музичному мистецтві. Використання цих інструментів в поєднанні з цифровими технологіями для створення, запису та редагування музики. Технічні характеристики електронного FR-8x V-Accordion.

Розглянуто постать видатного французького флейтиста і композитора, одного з перших професорів класу флейти Паризької консерваторії А. Юго. Визначено внесок А. Юго у розвиток французького флейтового мистецтва, його здобутки у всіх напрямках діяльності.

Місце музиканта Л. Гінзбурга у музичному мистецтві. Дослідження взаємодії поведінково-мислительного обрису особистості професора, його виконавської майстерності та педагогічної діяльності. Збереження та розвиток традицій Одеської фортепіанної школи.

Виявлення структури об’єкта та предмета виконавської інтерпретації, характер взаємодії. Характеристика інтерпретуючої особистості на підставі існуючої в класичній психології типології акцентуацій. Вивчення психологічної характеристики музиканта-артиста.

Виразний потенціал виконавської інтерпретації фортепіанної фактури. Система засобів виразності, що використовуються для втілення фактури "Прелюдій". Стильові витоки "Прелюдій", що закорінені в музиці епохи бароко. Жанрова класифікація "Прелюдій".

Розгляд питання професійної підготовки майбутнього педагога-музиканта до виконавської діяльності. Аналіз поглядів українських і зарубіжних науковців щодо тлумачення поняття "компетентність", визначення сутності поняття "виконавська компетентність".

Аналіз базових умов, які впливають на розвиток виконавської майстерності майбутнього педагога. Технології читання нотного тексту з аркуша та ескізне вивчення інструментальних творів на акордеоні. Використання образно-виражальних властивостей інтонації.

Дослідження баянного виконавства, популяризованого у діяльності музичних ансамблів. Висвітлення особливостей виконавської майстерності баяніста у зв’язку з переосмисленням значення й сучасної ролі народного мистецтва у напрямку його актуалізації.

Аналіз сутності поняття "виконавська стабільність музикантів у концертно-сценічній діяльності". Успішна реалізація уявно створеної варіативно-образної моделі музичного твору під час прилюдного виступу. Домінування спонукальних видів естрадного хвилювання.

Дослідження виконавської надійності музикантів в умовах концертно-сценічної діяльності в контексті семантично наближених понять "психологічна надійність", "функціональна надійність" і "структурна надійність анатомо-морфозних систем особистості".

Вивчення особливостей реконструкції обряду обжинок, як одного з механізмів трансмісії фольклору. Аналіз можливості відтворення обряду у науково-виконавській інтерпретації, що дає можливість мінімалізувати стильові втрати через вторинну форму виконання.

Взаємодія скрипкового стилю А. Кореллі та процесів формоутворення в його Concert grossi. Значення поділу ансамблю на групи concertino і grosso. Роль виконавської складової концертів. Особлива роль темброво-фактурної складової в жанрі Concerto grosso.

У науковій статті автором охарактеризовано виконавську стабільність піаніста як не вроджену, а набуту інтегрально-динамічну властивість, прояв якої забезпечує збереження оптимального емоційно-творчого самопочуття в умовах концертно-сценічної діяльності.

Зміст та структура поняття "стабільність" з позицій різних галузей науки. Сутність поняття "виконавська стабільність піаністів". Доведено, що статична виконавська стабільність піаністів проявляється у процесі сценічного відтворення виконавських навичок.

Пошук інтерпретаційної версії драматично-оперного етюду М. Леонтовича "На русалчин Великдень". Розкриття авторського бачення фантастичних і символічних істот в оперному жанрі. Аналіз етапів розгортання музичної драматургії твору, еволюції образів русалок.

Теорія та види художньої інтерпретації. Осмислення задач музичного виконавства, його значення у діяльності піаніста-інтерпретатора. Дослідження специфіки фортепіанної фактури. Визначення характерних особливостей реального звукового трактування твору.

Розгляд виконавського аналізу, який поєднує в собі об'єктивний і суб'єктивний фактори. Вивчення його мети - формування власного задуму музичного твору. Обгрунтування інтуїтивних знахідок. Аналіз теоретичних висновків, що наповнюються емоційним змістом.

Визначення художньо-інтерпретаційного дискурсу глобалізованого та глокалізованого простору. Аналіз особливостей класико-романтичного, автентичного підходів та модернізованих форм виконання бахівської клавірної музики. Розгляд особливостей нотного тексту.