Аналіз особливостей еволюції європейського саксофона як інноваційного сольного інструмента в композиторській практиці провідних французьких музикантів-саксофоністів. Характеристика авторських і виконавських напрямів діяльності в європейській культурі.

Висвітлення питань застосування в музиці "розширених технік" як художнього прийому і як ладо-гармонічної форми організації музичного матеріалу. Пояснити закономірності історичного розвитку музичного мистецтва на основі акустичних закономірностей.

Аналіз теоретичних напрямків і методичних принципів гри на клавірі у XVI-XVII ст. Еволюція музичної освіти та барокового виконавства. Розвиток фортепіанної педагогіки, ансамблевої гри та домашнього музикування. Методика акомпанування на органі та роялі.

Роль художественной, эстетико-философской, геополитической составляющих в эпоху всеобщей глобализации и унификации. Функциональные и структурные аспекты межкультурного диалога Казахстана, оценка традиционного этнического искусства и композиторской музыки.

Исследование стилистики фортепианной китайской музыки ХХ века в аспекте претворения на национальной почве европейских традиции фортепианного искусства. Анализ отдельных элементов музыкальной выразительности фортепианных пьес китайских композиторов.

Общественно-политическая обстановка в России в первой половине XIX века. Романтизм и отличительные черты русского романтизма. Подъем русской романсовой лирики. Процесс развития музыкальной культуры XIX в. Вклад Алябьева в камерно-инструментальную музыку.

Едвард Григ як норвезький композитор періоду романтизму, музичний діяч, диригент, основоположник норвезької професійної композиторської школи. Сім’я музиканта, навчання. Одруження та сімейне життя. Світова слава композитора, його внесок у розвиток музики.

Рассмотрение цикла Й. Брамса "Четыре баллады для фортепиано ор. 10" как центрального опуса раннего периода творчества композитора. Основные средства объединения баллад в единый цикл. Единство миниатюр в циклических формах фортепианного наследия Брамса.

Анализ цикла Й. Брамса "Четыре баллады для фортепиано ор. 10" как центрального опуса раннего периода творчества композитора. Исследование единства миниатюр в циклических формах фортепианного наследия Й. Брамса. Средства объединения баллад в единый цикл.

Связь темпа развития музыканта с используемыми им способами работы. Анализ как неотъемлемая стадия работы музыканта над оформлением звукового образа. Сочетание пробных проигрываний с непрекращающимся углубленным трудом над деталями и частями произведения.

Запровадження екзистенціальних критеріїв вивчення творчості В. Івасюка, відкриття особистісних чинників його музично-поетичного дарування та розвиток категорії екзистенціалу в мистецтвознавстві. Дослідження створюваних Івасюком музично-поетичних текстів.

Дослідження поняття модерністського Майстра, митця означеного часу, для якого екзистенційна смислова сфера стає однією з домінуючих у камерному музичному творчому доробку Б. Лятошинського його учня – І. Белзи та композиторів З. Кассерна та Ю. Кофлєра.

Метою статті є дослідження нового музичного інструментарію як засобу пізнання і творення сучасного музичного мистецтва. Автором проаналізовано досягнення у сфері електроніки, які дали новий імпульс появі і розвитку різних музичних творчих напрямів.

Характеристика функціональних можливостей показників інформаційних електронних ресурсів. Класифікація електронних освітніх ресурсів. Висвітлення потенційних можливостей електронних освітніх ресурсів як педагогічного інструментарію. Техніка співу.

Характеристика електронної музичної творчості як діяльності, яка побудована на основі трьох базових музично-комунікативних моделей: автокомунікації, імпровізації й композиції. Дослідження проблеми виконання музичного твору на цифровому інструменті.

Закономірності взаємодії технічних та виразових принципів строгого стилю поліфонічної теорії. Аналіз єдності теоретичного, аналітичного та дидактичного підходів до вчення про багатоголосся окремих мелодій. Еволюція музичних традицій письма в ладах.

Тенденції розвитку вищої освіти України на теренах європейського простору. Вимоги до професійної компетентності фахівців, зокрема майбутніх вокалістів. Обґрунтування поняття "емоційна виразність" та його значення для підготовки майбутнього вокаліста.

Естетична та виконавська специфіка емоційної складової мистецтва співу. Визначення психофізіологічних чинників емоційних факторів виконавської творчості співака-актора. Відмінності формування емоційної складової в музичному та театральному мистецтві.

Ознайомлення студентів з теоретичними та практичними аспектами формування емоційного інтелекту як показником сценічної майстерності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Аналіз поняття "сценічна майстерність майбутнього вчителя музичного мистецтва".

Розгляд науки епістології як частини теорії та практики музично-історичного процесу. Головні чинники її формування в Україні. Дослідження маловідомих джерельних пам’яток історії української музичної культури ХХ століття та введення їх до наукового обігу.

Розгляд питання динамічного розвитку епіки крізь призму творець-виконавець-слухач. Особливості середньовічної поезії, яка утворювала з музикою нерозривну єдність. Місце творців та носіїв епічної традиції в аристократичному та народному середовищі.

Психологическое восприятие музыки человеком. Роль музыки для умственного развития. Музыкальное образование плода в период беременности матери. Музыкальное образование и интеллектуальные способности. Влияние музыки на развитие биологических систем.

Способи церковної інтерпретації малих хорових форм А. Брукнера, пов’язаних з образом Пресвятої Діви Марії. Співвіднесення музичного тексту Маріанських мотетів із християнською традицією. Розшифрування закладених у хорах сакральних образів і символів.

Особливості відтворення психології українців у народних ліричних родинно-побутових піснях. Розвиток співоцтва на Слобожанщині. Відокремлення поетико-виражальних засобів реалізації у фольклорних текстах етичних та естетичних переконань українського народу.

Аналіз жанрово-стильових новацій перекладів творів для струнно-смичкового інструменту (альта) у композиторській творчій діяльності українських митців XX століття. Теоретичні засади та методологічні напрямки здійснення художнього даного перекладення.

Розглядаються естетичні засади, що вирізняють естрадних вокалістів порівняно з представниками академічного співу оперних та камерних. Досліджено деякі питання специфіки вокального виконання зразків поп-музики й постановки голосу естрадних виконавців.

Проблеми вивчення імпресіонізму як музичного явища. Проникнення особливих принципів організації музичної цілісності з точки зору системи координат "час-рух-простір" в різні жанри. Засоби відтворення специфічного розуміння категорії "музичний рух".

Шляхи розвитку естонської фортепіанної музики та виявити своєрідність музичної мови видатних естонських митців, спираючись на знакові твори різних періодів. Такі ментальні риси естонців, як стриманість, схильність до споглядальності, розміркованості.

Історичні умови розвитку популярної музики. Формування культу кантрі-року та "гурупу саундз". Бурхливий розвиток джазу. Формування фолькмузикальної контркультури, фолькмузики, репу, реггі, джазу, енка і дещо. Японська рок та поп музика, традиція караоке.

Аналіз сучасних форм театралізованих вокально-інструментальних жанрів, в яких можливе використання співу. Явища, пов’язані з поширенням естрадної манери співу в українській культурі. Використання потенціалу естрадного вокалу в театралізованих жанрах.