Теоретико-методичні засади сучасного уроку української літератури в основній і старшій школі

Запропоновано два терміни: «традиційне (нормативне) навчання» та «інноваційне навчання» з метою виокремлення тих принципів і напрямів традиційного навчання, які не відповідають вимогам сучасного суспільства до особистості, її пізнавальних можливостей, креативного потенціалу [142, с. 9].

Інноваційна освітня діяльність, сутність і особливості інноваційних педагогічних технологій досліджено за такими напрямами: теоретичні основи, зміст і структура педагогічних інновацій, психолого-педагогічні основи запровадження інноваційних технологій (В. Химинець) [599]; інноваційні педагогічні технології в шкільній освіті та практиці (С. Бондар, Н. Головко, Л. Липова, Л. Момот) [435], (К. Левківський, В. Сокол, М. Хоменко) [196]; матеріали міжнародного педагогічного конгресу (за ред. О. Рудякова) [190]; (Н. Наволокова) [160].

Планувальна діяльність словесника щодо вивчення літературної теми, конструювання моделей компетентнісно-діяльнісного уроку української літератури буде продуктивною і результативною, якщо будуть вивчені інноваційні технології викладання української літератури. Серед них виокремимо такі: літературна практика ноосферної освіти й біоадекватна методика викладання літератури [27; 318; 379-380; 504]; розвиток критичного мислення на уроках української літератури [256; 336]; проектне навчання на уроках літератури [57; 84-85; 198; 252; 367-368; 458]; інтерактивні технології в системі літературної освіти школярів [58-59; 84, с. 160, с. 216-227; 197, с. 136-141, с. 156-158, с. 203-206; 190, с. 7-51]; інтегровані уроки [105; 638]; особистісно зорієнтоване планування та моделювання уроків української літератури [393, с. 128, 419]; укрупнені дидактичні одиниці: опорні схеми та таблиці на уроках української літератури [84, с. 61-76]; нестандартні й нетрадиційні уроки української літератури [58; 98, с. 19-139; 367-368]; компаративне навчання на уроках літератури [239]; контекстне вивчення художніх творів в основній і старшій школі [93; 97]; інформаційно-комунікаційні технології в системі літературної освіти [4; 84, с. 169; 101; 129; 198, с. 107-126; 358, 571-572; 574; 627; 642].

Для потрактування поняття «інноваційна діяльність у системі літературної освіти» будемо виходити з позиції В. Химинця, який стверджує, що «інноваційне навчання - це зорієнтована на динамічні зміни в навколишньому світі навчальна та освітня діяльність, яка ґрунтується на розвитку різноманітних форм мислення, творчих здібностей, високих соціально-адаптаційних можливостей особистості» [599, с. 86]. Технологія конструювання моделі сучасного уроку української літератури вчителем та формування компетентного учня вимагає, щоб кожен оперативно й адекватно реагував на суспільні зміни і пріоритети, критично їх осмислював, виявляв ініціативу і творчість, розробляв свій власний продукт, який міг бути конкурентоспроможним. Ці аспекти є важливими для організації інноваційного процесу в навчальному закладі взагалі та на уроці літератури зокрема й узгоджуються з «Положенням про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності» [446] та «Стратегією інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів» [538]. Об'єднувальним є формування нового мислення й нового типу людини як людини інноваційної культури

Важливою складовою інноваційної педагогічної діяльності вважаємо розвиток методичної компетентності вчителя-словесника з конструювання моделей сучасного уроку/заняття української літератури. Такий підхід дав можливість ураховувати рівень професійно-фахової компетентності вчителя, здійснювати диференційований підхід до субєктів співпраці відповідно до їх індивідуальних потреб, запитів, інтересів та розробити модель управління розвитком методичної компетентності вчителів із конструювання компетентнісно-діяльнісного уроку української літератури (КДУУЛ).

Структурна модель методичної компетентності вчителя включає 4 компонента: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-пізнавальний, операційно-діяльнісний і рефлексивно-корективний. Супровід розвитку методичної компетеності вчителя до конструювання компетентнісно-діяльнісного уроку літератури передбачав методичну адаптацію, розвиток і реалізацію. Відбувалося це за такими напрямами: теоретико-гносеологічна готовність і практико зорієнтована підготовка. З цією метою реалізації зазначеного проведено спецкурс «Сучасний компетентнісно-діяльнісний урок літератури: технологія підготовки та аналізу» та спецсемінари, тренігни і майстер-класи: «Технологія конструювання моделей компетентнісно-діяльнісного уроку літератури», «Електроний конструктор у планувальній діяльності суб'єктів уроку літератури», «Засоби оцінювання навчальних (літератутрних) досягнень учня-читача».

Це сприяло логічній побудові занять із вчителями-філологами та розробці технологічних моделей уроків літератури, електронних програмних ресурсів до конструювання занять, вивчення літературної теми, використання ІТ-технологій у системі співпраці суб'єктів. Інноваційна діяльність виходила за межі використання технологічних моделей, електронної програми «Конструктор уроку» та ін. Учителям було запропоновано електронний засіб «Методична лоція: бібліографічний каталог для вчителя», яка сприяла у відборі та підготовці моделей уроку, пакет засобів навчальних і методичних дій суб'єктів уроку літератури. До останнього входили: технологічна картка уроку (для вчителя літератури), тематична картка уроку для учня-читача, програма вивчення літературної теми, зразки карток для формування компететного читача, засоби діагностики навчальних (літературних) досягнень учня-читача.

Запровадження розробленої моделі управління розвитком методичної компетеності вчителів до конструювання компетентнісно-діяльнісного уроку української літератури, напрацьовах матеріалів і засобів забезпечувало зростанню результативності співпраці суб'єктів заняття. Засоби і методи сучасного уроку української літератури в основній і страшій школі спрямовувались на організацію активно-творчої діяльності вчителя й учнів як в урочній, так і поза навчальний час.

Як інновацію пропонуємо технологію конструювання сучасного компетентнісно-діяльнісного уроку української літератури, вивчення літературної теми учнем-читачем з використанням ІТ-технологій, електронних програмних ресурсів. Уперше запропоновано типи уроків: інклюзивно-дистанційне заняття, інтернет-урок із літератури та розроблено технологічні моделі з відповідним набором педагогічних (едукативних) ситуацій. Виокремлено та уточнено поняття до «інтегрованого/інтегративний компетентнісно-діяльнісний урок літератури» як тип та удосконалено його структуру з відповідним набором ситуацій, на основі який моделюється заняття.

У процесі дослідження та організації інноваційної діяльності обґрунтовано педагогічні умови, які сприяють розвитку методичної компетентності вчителів-філологів й ефективності співпраці суб'єктів сучасного уроку української літератури. До них належать:

- здійснення конструювання сучасного уроку української літератури на синергетичних засадах, узгодженості інноваційних дій суб'єктів заняття з урахуванням змістових ліній літературної освіти та моделі компетенцій;

- упровадження особистісно орієнтованої, компетентнісної, діяльнісної стратегій, інтегративної технології, ІТ-технологій та інноваційних методів і прийомів, спрямованих на формування компетентного учня-читача;

- удосконалення професійно-фахової підготовки вчителя і розвиток його методичної компетентності до конструювання сучасного уроку української літератури в основній і старшій школі з використанням інновацій, електронних програмних ресурсів;

- забезпечення педагогічної взаємодії суб'єктів літературної освіти у використанні засобів навчальних і методичних дій в урочній і позанавчальній інноваційній діяльності з метою досягнення планованих результатів.

У період дослідно-експериментальної роботи проводилося апробування нових форм підготовки вчителів і підвищення кваліфікації, що забезпечило формування їх як компетентних фахівців у галузі філології та методики викладання. Таким стратегічним напрямом підготовки на перспективу стали курси «Проектно-конструкторська (планувальна) діяльність учителя літератури», «Методика викладання літератури в системі профільної диференціації», які були включені до навчального плану, відповідно, з 2004 і з 2006 рр. (Миколаївський університет імені В. О. Сухомлинського, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Чорноморський державний університет імені Петра Могили, Науково-методичний центр м. Миколаєва); «Конструювання сучасного уроку літератури» (2009 р., Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Науково-методичний центр м. Миколаєва). Результати апробації та впровадження засвідчили свою не тільки необхідність, а й результативність у підвищенні кваліфікації філологів, високий рівень навченості й зацікавленості учнів-читачів. Свідченням цього є участь у численних виставках, презентаціях, круглих столах, міжнародних і всеукраїнських виставках.

Автором упродовж багатьох років здійснювалося формування інноваційної культури вчителів-практиків і майбутніх фахівців освітньої галузі «Мови і літератури» шляхом реалізації проектів: «Заслужений освітянин Миколаївщини» (з 2005 р.) та «Інтелектуали України - творчому вчителеві» (з 2005 р.), «Імена МДУ: філологи» (з 2003 р.), «Філологічні студії для вчителів-практиків» і «Професійно-фахові студії для філолога» (з 2008 р.), Філолого-краєзнавчо-культурологічний проект-конкурс із використанням інформаційно-комунікаційних технологій «Стежками долі Шевченка» (до 200-річчя з дня народження Кобзаря - Т. Г. Шевченка) (з 2009 р.) [640].

Цінним із погляду репрезентації досвіду як досвідчених словесників, так і молодих колег та майбутніх фахівців із проблем філології став Всеукраїнський конкурс «Урок літератури - 2003». Зініційований він був нами і підтриманий колишнім головним редактором журналу «Українська література в загальноосвітній школі» професором Волошиною Н. Й. [85]. Моделі уроків української літератури з різних регіонів України друкувалися упродовж 2003-2004 н/р., долучилися до цієї справи понад 60 осіб. Основні аспекти моделі сучасного уроку літератури були закладені в Положення про конкурс «Урок літератури - 2003», які впродовж майже 10 років автором апробувалися та вдосконалювалися [85]. Для молодих колег і майбутніх філологів було організовано конкурс «Урок літератури - дебют». Упродовж 6-ти років проведено понад 80 уроків у навчальних закладах Миколаївщини.

Перспективними є й традиційні форми співпраці вищих навчальних закладів Миколаївщини з середніми загальноосвітніми школами різних типів. Поєднання наукової думки й практичного досвіду колег-філологів сприяє взаємозбагаченню кожного з учасників, а головне - забезпечує формування успішного випускника, який спроможний утвердитися в житті й професійно-фаховому просторі. З цією метою продовжуються акційні дії «Кафедра - школі», а також проводяться Філологічні студії для вчителів-практиків і Професійно-фахові студії для філолога. Наприклад, Перші філологічні студії передбачали для вчителів-україністів вивчення найскладніших тем за новими програмами з української мови та літератури на замовлення педагогів області.

Описане засвідчило свою як перспективність, так і результативність. Ґрунтовна робота колег, які є співорганізаторами тієї чи іншої інноваційної діяльності, сприяє професійно-фаховому зростанню вчителів української літератури. У рамках різноманітних проектів проводяться майстер-класи для вчителів Миколаївщини та України із проблем сучасного уроку української літератури та актуальних проблем методики навчання. Учителі були експертами технологічних моделей компетентнісно-діяльнісного уроку української літератури, активними учасниками впровадження їх у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів. Вони схвально відгукнулися про нову концепцію та філософію уроку/заняття, високо оцінили напрацьоване під час заповнення анкет контент-аналізу [632].

4.2 Інтеграція як базовий принцип конструювання сучасного уроку української літератури

В освітній простір активно входять поняття «інтеграція», «технологія», «компетентність» тощо. Озброїти сучасного вчителя літератури методикою їх застосування, методикою ефективного використання в умовах різних типів навчальних закладів, запровадження профільної освіти є предметом нашої діяльності.

Питання предметної інтеграції знань з'явилось у закордонній педагогіці в 60-ті роки. Наша педагогічна наука і шкільна практика почали розробляти його з 80-х років. Під час літературної освіти школярів поглиблення інтеграції має передбачати формування міждисциплінарного підходу до вивчення явищ і процесів, розвиток системного мислення учнів, які здатні толерантно ввійти у світ вітчизняного і світового мистецтва.

Методологічні проблеми інтеграції наукових знань узагалі і в літературній освіті зокрема розглядали філософи України та зарубіжжя (М. Анісімова, В. Афанасьєв, Г. Волков, Г. Гудожнік, М. Марков, В. Готт, Р. Карпінська, Б. Кедров, Ю. Мелещенко, А. Урсул), які стверджували, що інтеграція докорінно змінила світ і структуру сучасних наукових знань, інтелектуально-концептуальні можливості окремих наук; дидакти (Р. Гуревич, О. Дубінчук, І. Звєрєв, В. Ільченко, Ю. Колягін, В. Корнєв, Н. Розенберг, О. Савченко) визначали роль міжпредметних зв'язків як рівень дидактичної інтеграції в навчально-виховному процесі; методисти української та зарубіжної літератур (О. Бандура, А. Градовський, С. Жила, О. Ісаєва, А. Лісовський, Л. Мірошниченко, О. Ніколенко, С. Пультер, А. Ситченко) педагогічно осмислювали значення літературних паралелей і мистецьких аналогій на різних рівнях у процесі літературної освіти школярів та розробляли методику уроку літератури на засадах рівневої інтеграції [638].

Наше завдання - окреслити деякі напрямки інтеграційних процесів у системі літературної освіти школярів, виокремити типи уроків української літератури на засадах інтеграції та заповнити понятійно-термінологічне поле професійно-фахової діяльності вчителя-словесника.

Під інтеграцією наукових знань розуміють процес взаємопроникнення структурних елементів різних галузей знання, що супроводжується зростанням їх узагальненості та комплексності, ущільненості та організованості. У теорії систем інтеграція означає як стан взаємозв'язку окремих компонентів систем, так і процес, що зумовлює такий стан [8; 30; 69; 184; 214; 400; 421; 425; 441; 567].

Інтеграція як методичне поняття передбачає процес упорядкування, узгодження та об'єднання навчального матеріалу з різних предметів чи галузей знань для цілісного й різнобічного вивчення важливих наскрізних тем, проблем у системі літературної освіти школярів на різних рівнях з метою формування цілісної, духовно багатої, естетично-розвиненої Я (особистості) учня-читача. Інтеграція новозасвоюваного знання в «цілісність» має відбуватися шляхом оптимального відбору методів і форм роботи, створення цілісної і наскрізної інтеграційної системи осягнення літературно-мистецьких, вироблення методики викладання літератури і технології навчання та літературного розвитку учня-читача в інтеграційному просторі.

У сучасній науці виділяють три рівні інтеграції [30; 115], які нами адаптовані до системи літературної освіти:

1) рівень асиміляції інструментарію (теоретичного або технічного) літератури як науки з суміжними базовими науками (українська чи зарубіжна література, мистецтво, музика, суспільні науки, інформатика тощо), зберігаючи при цьому кожен свою автономію - у методиці це поняття «міжпредметні зв'язки»;

2) рівень синтезу взаємодіючих наук на основі однієї із них (базової) як частковий, так і повний (міждисциплінарний) на своїй концептуальній основі - у методиці це базова інтегрована дисципліна «Література» у класах національних меншин тощо;

3) рівень цілісності у створенні елективного курсу, що може мати інтегративний характер і власний предмет вивчення, - у методиці курси за вибором: «Байкарство в Україні і світі», «Фольклор народів світу», «Література бароко», «Література постмодернізму», «Сонет в українській і світовій літературі» та інші в системі допрофільної підготовки та/чи під час профільного навчання суспільно-гуманітарного та філологічного напряму.

Інтегрований компетентнісно-діяльнісний урок літератури передбачає вивчення споріднених складних тем, дослідження літературно-мистецького об'єкта, який може бути предметом розгляду суміжних навчальних дисциплін учителем літератури спільно з учнями-читачами. Наприклад, «Образ матері (жінки, України, козака і т. п.) в поетичній і мистецькій спадщині Тараса Шевченка»; «Людина і суспільство: за творами Юрія Яновського й історичними джерелами (Олесь Гончар, Микола Хвильовий, Микола Куліш)». Інтегративний урок літератури, як правило, проводиться тоді, коли вчитель, на його думку, недостатньо володіє необхідними фаховими знаннями чи хоче зактивізувати увагу школярів до іншого предмета чи й учителя тощо. Наприклад, література й психологія: під час вивчення твору із застосування психолінгвістичного аналізу (Панас Мирний, «Хіба ревуть воли, як ясла повні», образ Чіпки; Борис Грінченко, «Каторжна», образ Докії); література й інформаційні технології: для оперативного отримання інформації з інтернетних джерел або створення літературно-мистецького проекту («Ім'я Шевченка в Україні і світі» як узагальнювальний урок після вивчення творчості Кобзаря; «Пісенно-поетичний Андрій Малишко (Павло Тичина, Тарас Шевченко, Ліна Костенко, Микола Вінграновський)» - учитель літератури, музичного мистецтва, художньої культури, інформатики) й т. ін.

Як інтегрований, так й інтегративний уроки літератури класифікуються за змістом і дидактичною метою. Розрізняють гуманітарні, природничо-математичні, інформаційно-технологічні, змішані заняття. Кожне з них залежно від дидактичної мети та з урахуванням літератури як мистецтва слова (специфіки предмета) можна віднести до однієї з груп: уроки здобуття нових знань (вивчення життєпису письменника, художнього твору тощо); уроки систематизації та узагальнення знань (за тематичним спрямуванням, наприклад, за програмою М. Жулинського, Р. Мовчан «Історичне минуле нашого народу», «Світ природи»; за проблемою під час реалізації складових державної програми з позакласного читання чи літератури рідного краю); комбіновані уроки (урок - літературно-музична композиція; урок-театралізація).

Отже, можемо запропонувати цілісні моделі компетентнісно-діяльнісних уроків літератури на засадах інтеграції як взаємопроникнення структурних елементів різних галузей навчання в систему літературної освіти її суб'єктів з метою узагальнення й об'єднання в одне ціле, забезпечення систематизації й комплексності знань, формування інтегральної (лат. integer - цілий) компетентності словесника й учня-читача.

Інтегрований компетентнісно-діяльнісний урок/заняття літератури - одноосібна модель уроку/заняття, яку розробляє та реалізує вчитель-словесник за участю учнів-читачів з метою вивчення споріднених тем, складних питань, що є предметом розгляду суміжних навчальних дисциплін для цілісного сприйняття літературного об'єкта.

Технологічна модель уроків на засадах інтеграції може бути така:

Архітектоніка, композиційні елементи та сюжетно-змістові лінії співробітництва вчителя-літератора з учнем-читачем за компетентнісно-діяльнісною парадигмою

Зачин уроку

І. Вступне слово-звернення вчителя до учнів-читачів

1.1. Уведення школярів у «цілісний» духовно-мистецький світ письменника.

Основна частина

ІІ. Орієнтаційно-прогностична лінія літературно-мистецької освіти

міжлітературно-мистецький огляд

3.2.1. Читання, попереднє знайомство з текстами, художніми творами.

3.2.2. Обмін враженнями за змістом почутого/прочитаного/побаченого: первинний етап.

3.2.3. Словникова робота (за необхідності).

3.2.4. Повторне читання адаптованих уривків із різних текстів для зіставлення з сюжетами, темами, проблемами тощо інших матеріалів, творів.

3.2.5. Усвідомлення художньо-мистецької цінності твору.

3.2.6. Контекстне осмислення художнього твору, виявлення його місця (ролі), автора в просторі інших наук, дисциплін.

3.2.7. Літературно-мистецька діяльність читачів: дослідно-пошукові, творчі завдання, роботи (усні й письмові), проекти, художнє читання (розказування, о-мовлення) текстів (уривків) тощо.

Інтеграція: інтегративний урок літератури

(заняття, що полягає в об'єднанні зусиль учителів різних предметів у його підготовці й проведенні, а також в інтеграції знань про літературно-мистецьке явище, поняття, факти, які є об'єктом вивчення і здобуваються засобами різних навчальних дисциплін)

Міжнауковий, міжкурсовий, міжпредметний, міжлітературно-мистецький огляд

1. Особистісно зорієнтована підготовка до аналітико-синтетичної роботи читача/глядача/слухача з текстами творів (за попередніми рекомендаціями вчителів різних предметів).

2. Самостійно керована робота учня-читача з різноплановими текстами.

3. Обмін враженнями від попереднього самостійного ознайомлення з текстом.

4. Заповнення понятійно-термінологічного простору учня-читача за літературно-мистецькою темою.

5. Біографічний, історичний, художньо-мистецький, соціально-побутовий тощо коментар для розуміння тексту, його автора й т. ін.

6. Виконання аналітико-синтетичних дій учнем-читачем за текстом художнього твору (творчістю письменника).

7. Інтерпретування відібраних уривків, сцен, картин, епізодів, фактів, ключових фраз, описів тощо з художнього твору (творчості письменника).

8. Контекстне особистісно-значуще прочитання твору, виявлення його місця, ролі автора в літературному процесі.

9. Представлення-захист спільного результату співпраці за літературно-мистецькими та іншими текстами.

Інтеграція: компаративний урок літератури

(заняття, яке передбачає осягнення учнем-читачем у співпраці з учителем української або/і зарубіжної (світової) культури подібностей, відмінностей розвитку літературно-мистецького процесу, виявлення зв'язків і впливів літератур різних народів на формування Я-особистості читача як носія культури свого народу, нації)

Типологічний, міжтекстуальний літературно-мистецький огляд;

огляд теоретико-літературних знань і художньо-мистецьких явищ

1. Усвідомлення теми, ідеї твору з метою порівняльного аналізу описаних фактів, подій, явищ різнонаціональних літератур.

2. Асиміляція теоретико-літературного інструментарію, необхідного для порівняння знань і набутих умінь на уроках української та зарубіжної літератур.

3. Підготовка до аналітико-синтетичної, порівняльно-узагальнювальної діяльності читача за текстом художнього твору:

3.1. Самостійне (колективне) читання (коментування) художнього твору (творів) різних літератур.

3.2. Обмін враженнями від первинного прочитання текстів.

3.3. Заповнення понятійно-термінологічного, словникового простору читача.

3.4. Аналітико-синтетичні дії учня-читача за текстами художніх творів.

3.5. Визначення контактно-генетичних зв'язків національної й інонаціональних літератур, художніх творів, майстрів художнього слова.

3.6. Встановлення типологічних зв'язків між творами, спільності єдностей, аналогій у літературі й мистецтві (теми, мотиви, сюжети, ідеї, образи, літературні школи: течії, напрямки).

3.7. Контекстне особистісно-значуще прочитання, інтерпретування твору, виявлення його місця, ролі автора в літературному процесі (літературознавчо-мистецький, аксіологічний, історико-літературний, духовно-мистецький контекст).

4. Виявлення наявності у структурі теоретичного матеріалу інформативно-вузлових зв'язків, створення взаємної опори для засвоєння провідних теоретико-літературних понять, фактів, положень.

5. Виявлення спорідненості, відмінності або/і своєрідності світоглядних позицій та художньої манери авторів порівнювальних творів.

Розв'язка уроку

V. Слово-епілог словесника

5.1. Коментар варіативного особистісно зорієнтованого домашнього завдання (з курсів української, зарубіжної, рідної літератур).

5.2. Слово-акцент учителя літератури (відповідно до літературної теми).

Теми інтегрованих уроків можуть бути такі: Образ сонця в поезії Б.-І. Антонича і Тараса Шевченка; «Титарівна» Тараса Шевченка й Марка Кропивницького»; Трагедія ідеальної «природної» особистості в антиприродних умовах існування (за романом І. Багряного «Сад Гетсиманський» та оповіданням О. Солженіцина «Один день Івана Денисовича»); Проблема морального вибору жінки (за повістю Миколи Хвильового «Сентиментальна історія» та романом Валерія Підмогильного «Місто»); «Бо ти на землі - Людина» (за творами О. Кобилянської «Людина» і Г. Ібсена «Ляльковий дім»); інтегративних уроків: «Доля Миколи Хвильового - трагедія знівечених ідеалів» (література - історія); «Чорнобиль: вплив аварії на людське життя» (література - хімія - біологія); «Від реалізму до імпресіонізму» (за творчістю письменників української і світової літератур та митців-художників, музик) (українська література - світова література - світова художня культура - музичне й образотворче мистецтво).

Аналіз наукових джерел свідчить, що інтеграція методів і прийомів організації навчально-пізнавального процесу забезпечує кінцевий результат співпраці суб'єктів уроку літератури. Це сприяє розвиткові креативних можливостей словесника, становленню його як компетентного спеціаліста. А також формує здатність учня-читача до осягнення та кваліфікованого поціновування художньої вартісності вітчизняних літературних текстів, мистецьких полотен тощо в європейському контексті. За таких умов кожен збагачує свій духовно-мистецький світ, вивершує себе як Я (особистість), здатну толерантно ввійти у світ художній і реальний, знайти «себе-у-ньому».

4.3 Інформаційно-комунікаційні технології на сучасному уроці української літератури

Інноваційні засоби формування літературної компетентності учнів-читачів передбачають використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ): мультимедійні посібники; електронні програмні засоби для виявлення рівня читацької компетентності; різноманітні комп'ютерні програми для виконання завдань; інтернет-засоби для одержання інформації, налагодження комунікативного зв'язку в різних режимах і форматах.

ІКТ (НІТ), за твердженням В. Кременя, визначають розвиток особистості, що є основним критерієм прогресу будь-якого суспільства [300]. Індивідуальний розвиток людини із використанням інформаційно-комунікаційних технологій сприятиме їх застосуванню для аналізу або використання в нетрадиційних ситуаціях, результативному продукуванню, а не демонструвати школярами свого обсягу знань чи поінформованості. Під час розроблення технологічних моделей компетентнісно-діяльнісного уроку літератури нові інформаційні технології «…здійснять принципово (бажаний) вплив на процес навчання в тому випадку, якщо вони будуть включені до нової моделі навчання, а їхні засоби - реалізовуватимуть свої специфічні функції» (інформаційну, моделювання і конструювання), а застосування НІТ у традиційній моделі навчання лише посилить її негативні сторони [497, с. 4].

Отже, метою впровадження ІКТ (НІТ) є підготовка школярів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства, передачі знань і набуття ними здатностей адекватно й ефективно їх застосовувати, використовуючи комп'ютерну техніку і програмові продукти. Рівноцінний доступ до знань забезпечує можливість підвищувати рівень читацької діяльності, використовувати творчий потенціал, набувати якісно нового рівня літературної освіти, стати кожному читачу активним учасником навчального процесу. Важливо передбачити та уникнути ризиків під час неефективного й недоцільного впровадження ІКТ в систему літературної освіти школярів.

Інформаційно-комунікаційні технології на уроках літератури та методика побудови заняття з використанням аудіовізуальних і відеоматеріалів, мультимедійних засобів, медіатекстів є різноманітним за напрямами: Є. Голобородько - формування читацьких інтересів учнів початкових класів в інформаційно-навчальному середовищі [101], Р. Осіпа, Н. Потелло - елементи інформаційної технології на уроках української мови та літератури [391], В. Оліфіренко, С. Оліфіренко - Інтернет на уроках української літератури; літературні сайти і веб-сторінки для вчителів зарубіжної літератури [385], О. Ісаєва - комп'ютер на уроці літератури і проблеми його використання; комп'ютерні технології в процесі розвитку читацької культури старшокласників [201; 203], А. Уліщенко, В. Уліщенко - інформаційні технології в навчанні мови та літератури [574], Л. Назаренко - уроки літератури з використанням інформаційних технологій [358], Т. Бабійчук - методика створення відеозаписів художніх творів української літератури [14], Л. Богдан, В. Шуляр, І. Царлова - застосування мультимедійних технологій та конструювання мультимедійного уроку засобами зарубіжної літератури [33; 642], Г. Дегтярьова, Т. Папернова - підготовка вчителя до проведення сучасного уроку в умовах інформатизації освіти [129], філологічні інтернет-ресурси на уроках української і світової літератури, використання електронних програмних засобів для конструювання моделі уроку літератури та програми вивчення літературної теми (для учня-читача) [627; 631] та ін.

Основні тенденції нових інформаційних технологій характеризуються наступними особливостями: наявність великої кількості баз даних, що містять інформацію практично за всіма видами людської діяльності; функціонування ряду технологій, які забезпечують доступ до цієї інформації за допомогою різних систем зв'язку; розширення функціональних можливостей інформаційних систем на основі мультимедіа.

Для підвищення ефективності навчання важливим є не стільки характер використовуваних засобів, скільки спосіб їх застосування. Також необхідно зважити на доцільність застосовування комп'ютерних технологій на різних етапах уроку літератури.

На етапі підготовки до сприйняття розглядуваного твору учням-читачам демонструємо відеоряд під музичний супровід: портрети, ілюстрації або репродукції картин Тараса Шевченка, фрагменти відеоматеріалів із художніх фільмів, які пов'язані з творчістю цього періоду, що вивчатиметься. Для цього слугуватимуть у підготовці вчителя мультимедійні посібники різного формату [571-572] або інтернет-джерела.

Не виключаємо варіант, що учитель моделює віртуальний простір вивчення літературної теми й самостійно, послуговуючись інформаційно-комунікаційними технологіями та відповідними засобами. До таких засобів належать мультимедійні посібники, розроблені музейними працівниками віртуальні екскурсії за експозиціями про життя і творчість письменника. З метою зацікавлення літературною темою або творчістю конкретного письменника, створення необхідної атмосфери у сприйнятті художнього твору можна скористатися віртуальною екскурсією до музею митця слова. Наприклад, http://www.youtube.com/watch?v= NgZa1rC6JhQ&feature=relatedЗ - переглянути відеофрагмент «Шевченко і Переяслав», підготувати екскурсійну розповідь (заочна подорож садибою, меморіальним Будинком друга Шевченка Андрія Йосиповича Козачковського; цінним є виявлення фактів, які пов'язані з перебуванням Кобзаря в гостинах друга, знайомство з особистими речами поета, оригіналами його картин і малюнків, автографами віршів, які написані в Переяславі). З метою поглиблення літературних знань учням-читачам надаються додаткові інтернет-адреси, сайти, наприклад, «Шевченко і Торонто (Канада)»: http://www.youtube.com/watch?v=xgGvGo VkB4&feature= related, де вони можуть почерпнути іншу інформацію, що забезпечуватиме практичні навички в пошуку й адаптуванні вибраної, а потім відібраної інформації для виконання завдань на наступному уроці.

Урок, змодельований із фрагментом віртуальної екскурсії, засвідчив можливість глибокого емоційного впливу на учнів; багатий потенціал для створення виховних ситуацій; високий рівень наочності; високу інформативність; формування особистісних якостей, власної системи цінностей. Після перегляду відеоекскурсії 95 % учнів 6, 7, 9 класів відзначили вражаючі два факти: американський континент має єдиний музей Шевченка і вшановує нашого земляка; вандалізм людей (спалення музею, нищення монумента Кобзаря) і мудрість громадян у відновленні та зберіганні культурної (хоч і далекої для них) української спадщини. Віртуальна екскурсія триває 10 хв., тож учитель може переглянути її разом із школярами, обмінятися враженнями, виконати завдання.

На етапі сприйняття художнього твору за допомогою комп'ютера та Інтернету можемо представити оригінал твору та його переклади різними мовами або продемонструвати аудіо, на якому записано звучання цього тексту різними мовами. Наприклад, «Заповіт» Тараса Шевченка. Наступним рухом до формування читацької компетенції школярів може бути вивчення даного твору різними мовами або рідними мовами дітей різних національностей, які навчаються в даному класі чи школі. У філологічному класі школярам пропонуємо провести лінгвістичний практикум, де відстежуватимуть, наприклад, уживання слів: «заповіт», «Україна», «край», «сем'ї великій, В сем'ї вольній, новій» та інші різними мовами, з'ясовуючи ритмомелодику україномовного та іномовного тексту художнього твору Кобзаря. Для семикласників рекомендуємо переглянути фрагмент із серії «Великі українці» - «Тарас Шевченко. Заповіт». Перед переглядом пропонуємо школярам подумати над варіантами назви даного сюжету. У результаті обговорення учні зупинилися на чотирьох варіантах: «Заповіт», «Батьківський заповіт», «Мій шлях широкий», «Стежка життя…». Відповідно до назв учні-читачі можуть, за бажанням, підготувати повідомлення або виконати творчу роботу. Цікавою, результативною й ефективною виявилася робота щодо складання сценарію фільму за зразком переглянутого з наступною підготовкою поширеної розповіді про факти з життя Великого Кобзаря. План сценарію вийшов таким: 1. «Залізні стовпи» дитинства. 2. Змучений край. 3. Лицарі минулого. 4. Віще батьківське слово. 5. Посмертне життя Кобзаря. 6. Шевченко в автопортретах. Цінність такої поглиблювальної роботи після або перед вивченням художнього твору «Заповіт» - очевидна. Фрагмент демонструється двічі, триває він 5 хв., знаходиться за адресою: http://www. com/watch?v=PAsoWxEkR0M.

Етап підготовки до аналізу художнього твору може бути означений виявленням первісної читацької оцінки художнього твору через он-лайн-консультацію, у режимі чат, форум чи через скайп. Особливо це цікаво, коли текст новий або розглядатиметься на уроці позакласного читання чи літератури рідного краю. Зафіксовані миттєві враження після читання важливо враховувати і використовувати в процесі підготовки до наступного уроку. Таке спілкування поглибить читацьку рецепцію, забезпечуватиме неперервність «віртуального діалогу» або потім і реального в класі за художнім твором. Учитель може надіслати і свій коментар, власні враження, налаштувати учнів на той чи інший понятійно-термінологічний апарат.

Під час аналізу художнього твору важливо використовувати аудіовізуальні фрагменти інтерпретації літературного тексту іншими видами мистецтва: ілюстративні та фотосвітлини; фрагменти фільмів і вистав за твором; авторське читання власного твору тощо. Це дасть можливість читачеві по-іншому поглянути на свої враження, власні оцінки, твір «заграє» іншими барвами. Таке зіставлення має бути доречним, поглиблювати або розширювати культурологічний і культурний простір учнів-читачів тощо.

Підсумковий етап вивчення художнього твору або творчості письменника передбачає узагальнення й систематизацію набутих читацьких умінь і навичок або контролю й корекції літературних досягнень учнів-читачів. Із цією метою можна запропонувати різні завдання, які спрямовані на самостійну пошукову творчу роботу. Наприклад, переглянути відеофрагменти вдома, підготувати творчу роботу за однією з тем, напрямів, форм: «Шевченко-художник» (презентація репродукцій із власним мистецьким коментарем-озвученням); літературна казка за мотивами мистецьких полотен Тараса Шевченка (назву підібрати самостійно; візуальний і звуковий ряд має містити світлини, музичний супровід, власний коментар); поезія Тараса Шевченка і сучасне музичне виконання (створити відеокліп, підготувати власний коментар). Для виконання завдання старшокласники можуть скористатися такими електронними адресами: http://www.youtube.com/watch?v=F8T0btgAGt. Т. Г. Шевченко. Казки картинної галереї (за мистецькими полотнами Кобзаря) - Казки старого пасічника або в гостях у тіточки Сови; Шевченко-художник (ТРК ГЛАС, 2006, Автограф): http://www.youtube.com/watch?v=4S2J0 pv74ac.

Цікавим може бути епілог уроку за творчістю Тараса Шевченка з використанням відеофрагмента: Богдан Лепкий «Умер поет», читає артистка Валентина Бондар, автор кліпу Тарас Каляндрук, триває 1,27 хв. Запропонувати учням до уроку - читацької конференції підготувати власний варіант експозиції (вступного слова) і слова-епілога через підготовлений відеокліп, використовуючи поезії митців слова про Шевченка під загальною назвою «Вплетемо своє слово у вінок посвяти Кобзареві».

Інформаційні технології в системі уроків української літератури класифікуємо з урахуванням форм і методів організації навчання, використовуваних засобів комп'ютерних і телекомунікаційних технологій. Сукупність спеціально відібраних інформаційних ресурсів і сервісів телекомунікаційної мережі Інтернет є основою для заповнення простору сучасного уроку літератури, де відбуватиметься взаємодія/співпраця суб'єктів/об'єктів співпраці: учень-читач > художній твір < інформаційні засоби комунікації > учитель літератури < мережевий викладач.

Компетентнісно-діяльнісний урок літератури з ІКТ є ефективним, коли учні-читачі не будуть пасивними споживачами віртуальної інформації в різних форматах. Важливо дозовано забезпечувати активну взаємодію суб'єктів літературної освіти з електронними навчальними продуктами. Інтерактивна взаємодія буде результативною, якщо вчитель літератури сповна використовуватиме контент ЕПР (електронний програмний ресурс). Контент - сукупність змістових елементів, візуальний і звуковий ряд, який доповнюється елементами управління, що забезпечують переміщення по змістовому літературно-мистецькому масиву [за Н. Костенко, 253]. Тобто переходити від одного фрагмента до іншого, відпрацьовувати обсяг заданої інформації та ін. Такий нелінійний рух-дія є своєрідною навігацією за елементами контенту.

На такому уроці необхідно оптимально використовувати форми та прийоми взаємодії з ЕПР, які будуть структуровані за чотирма рівнями в порядку зростання їх ефективності за рахунок зростання інтерактивності:

1. Умовно-пасивні форми, прийоми: читання тексту художнього твору (електронна книга, «перегортання» сторінок, перегляд ілюстрацій, світлин тощо або скролінг); перегляд графічних зображень статичних і динамічних (моделей, таблиць, схем, портретів письменників і т. ін.); прослуховування текстів (художніх, музичних творів; акторського виконання; комбіновані форми - пісня або мовлення на фоні музики, презентаційного показу і т.п.).

2. Активні форми, прийоми: навігація за елементами контенту (операції в гіпертексті, перехід по візуальних об'єктах); копіювання елементів контенту в буфер (для створення власних оригінальних композицій або елементів моделі уроку літератури чи програми вивчення літературної теми учнем-читачем); масштабування і трансформування зображень (збільшення ілюстрації для вивчення/розгляду, поворот об'ємних моделей теоретико-літературних понять для усвідомлення їх сутності; зміна азимуту й кута зору (повороти, «наїзд камери», управління інтерактивною композицією для вирішення літературно-мистецького завдання).

3. Діяльнісні форми, прийоми: видалення/уведення в активне поле контенту; переміщення об'єктів для встановлення їх відповідностей, ієрархії; суміщення об'єктів для їх зміни або одержання нового об'єкта; складання власних композицій, структурних елементів (ситуацій уроку; зміна параметрів/характеристик об'єктів і процесів).

4. Дослідницькі форми, прийоми - взаємодія з елементами контенту даного ЕПР для створення власного, неповторного продукту: авторська модель уроку літератури; відеоролик за творчістю письменника; відеофрагмент інсценізування художнього твору як мікрофільм тощо.

На уроці літератури з використанням ІКТ, інтернет-зв'язку, наприклад, педагогічні (едукативні) ситуації включають:

І. Вступне слово-звернення вчителя до учнів-читачів

1.1. Особистісно значуща літературно-мистецька проблема, тема, напрям для обговорення/вирішення в інформаційному режимі.

1.2. Життєва ситуація письменника, учня-читача з використанням відеофрагмента.

1.3. Культурологічна подія в житті вітчизняного та світового віртуального читача з демонстрацією аудіовідеоролика.

ІІ. Орієнтаційно-прогностична лінія літературної освіти

2.1. Повідомлення, корпоративне формулювання теми, проблеми, напряму ІКТ-уроку, читацьких завдань.

2.2. Визначення особистісно важливих цілей діяльності суб'єктів інформаційно-комунікативного простору в реальному часі або віртуальному просторі (чат, форум, скайп).

2.3. Умотивування наступної діяльності вчителем літератури, мережевим координатором, батьками або/і школярами.