Теоретико-методичні засади сучасного уроку української літератури в основній і старшій школі

Програма вивчення літературної теми для учня-читача передбачає такі технологічні елементи (10+2): інформаційні дані (клас, семестр, чверть, термін вивчення літературної теми (10-12 год.); 1) назва літературної теми, 2) основні твори для читання, 3) базові теоретико-літературні поняття, 4) твори для вивчення (розказування) напам'ять, 5) твори для позакласного читання, 6) твори з літератури рідного краю, 7) твори для самостійного читання, ознайомлення, 8) обов'язкові роботи з розвитку мовлення, 9) поточна та підсумкова атестація (зразки, критерії, оцінювання), 10) очікувані (плановані) результати; список літературно-критичних джерел для самостійного опрацювання.

Навчально-методична модель компетентнісно-діяльнісного уроку української літератури і програма вивчення літературної теми для учня-читача можуть розроблятися суб'єктами літературної освіти за допомогою електронної програми «ЕКУЛ» - електронний конструктор уроку літератури, про який мова піде в п. 4.4.

3.3.1 Настановно-мотиваційний урок літератури: поняття, структура, зміст

Настановно-мотиваційний урок у методиці літератури новий, у дидактиці також не знаходимо. Ідея такого типу уроку/заняття запозичена з модульної технології, яка налічує на сьогодні п'ять підходів до її реалізації залежно від географії та змістово-структурних особливостей інноваційно-освітнього досвіду На дві перші - американську й німецьку вказує В. Оконь [383], третя - литовська (П. Юцявичене) [650], четверта модель - російська (Є. Сковін, П. Третьяков, І. Сенновський) [514; 566], п'ята - українська (А. Фурман, м. Київ; Н. Клокар, м. Біла Церква; Т. Семенюк та ін., м. Бердичев) [593; 217; 494-495].

Такий тип уроку викликано потребою часу і вимогами положення про 12-бальну систему оцінювання навчальних досягнень учнів. Деякі елементи такого уроку в традиційній методиці розроблені: вступні уроки та оглядові уроки (Н. Волошина, Є. Ломонос). Напрацьовано досвід (Л. Глоба) під час упровадження модульно-розвивальної технології за ідеями А. Фурмана [98; 350]. Відповідно до вивченого, запропоновано тип уроку літератури - настановно-мотиваційний, його видами можуть бути увідний і вступний.

Настановно-мотиваційний урок/заняття літератури (увідний і вступний) - організаційна форма уроку літератури, яка передбачає введення учнів-читачів у контекст вивчення курсу літератури, літературної теми (на семестр або упродовж 10-12 годин) чи монографічної теми. Такий урок також включає огляд, настанову, узагальнення (підсумок) та представлення в синтетичний спосіб того чи іншого літературно-мистецького матеріалу, який вивчатимуть школярі впродовж певного часу, різного за формою, складністю та змістовим наповненням.

Увідний настановно-мотиваційний урок літератури передбачає представлення моделі курсу літератури для певного класу, літературних тем, які вивчаються впродовж семестру, чверті чи 8-10-12 годин, і здійснюватиметься тематичне оцінювання літературних досягнень учнів-читачів із виставленням відповідних балів. Учитель літератури має на такому уроці дати відповідь на питання: що вивчатимуть, коли вивчатимуть, які знання, уміння, навички, норми формуватимуться чи/і розвиватимуться, обсяг літературно-мистецького матеріалу, понятійно-термінологічний глосарій до теми, види письмових і перевірних робіт, критерії оцінювання тощо. На основі цього буде вибудувана в перспективі технологізована програма вивчення літературної теми для учня-читача та інформаційна картка уроку для вчителя-словесника.

Зважаючи на те, що введено з серпня 2000 року 12-бальну систему оцінювання літературних досягнень учня-читача Міністерством освіти і науки України, відбулося реформування змісту освіти взагалі, а літературної зокрема, виникла необхідність по-новому підійти вчителеві до організації процесу навчання, починаючи з першого уроку. Відповідно до зазначених вимог, учитель перед вивченням курсу літератури чи обсягової літературної теми має представити учневі-читачу схему, структуру, її зміст розгляду протягом визначеного часу. Подати це має вчитель так, щоб школяр чітко уявив свій читацький маршрут, що його чекає на цьому шляху, як отримати гарантований (планований) кінцевий результат та як він буде оцінений. У цій ситуації важливо передбачити і включити самого учня в активну діяльність творення майбутнього літературно-мистецького життя. Роль учителя-словесника визначається опосередкованою участю як організатора, консультанта, партнера, помічника. Власне оволодіння такими діями сприятиме вчителеві на компетентнісному рівні виконувати свої професійно-фахові обов'язки в особистісно зорієнтованому освітньому просторі.

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА МОДЕЛЬ УРОКУ ЛІТЕРАТУРИ

I. Інформаційна картка уроку літератури 5-А 04.09.2005 р. Тема за програмою

К-ть год.	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів	Додатки:Мистецький контекст. Міжпредметні зв'язки
2	ВСТУП. Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово - першоелемент літератури. Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи. Художня література як мистецтво слова. Види мистецтва. ТЛ: образне слово, епітет, порівняння, персоніфікація, фольклор.	Знати і розуміти значення термінів «образне слово», «фольклор». Розуміти роль художнього слова в житті людини, специфіку художнього образу. Називати види мистецтва. Вміти відрізняти художню творчість від інших видів діяльності людини.	Образотворче мистецтво, музичне мистецтво, які вивчаються у школі.

Тема уроку Слово в житті людини

Мета літературної освіти: Увести п'ятикласників у світ літератури як мистецтва слова; з'ясувати особливості та шляхи вивчення курсу літератури; вибудувати програму читацької діяльності учнів; знати та розуміти значення термінів «образне слово»; сприяти усвідомленню школярами ролі слова в житті людини; викликати почуття захоплення красою літератури як мистецтва слова, бажання пізнавати досвід власного народу, який втілений у художніх творах; розвивати навики працювати в групі і здатність до індивідуального способу організації праці учня-читача.

Змістові лінії літературної освіти: базова: літературознавча; фонові: аксіологічна, культурологічна.

Компетенції учня-читача: базова: читацька; фонові: літературознавча, ціннісна, культурологічна.

Очікувані (плановані результати): розуміти роль художнього слова в житті людини; виявляти складові читацьких дій, їх особливості; володіти інформацією про навчальні книги (підручник, хрестоматія з позакласного читання, література рідного краю, дитячі часописи); вибудовувати програму дій читача на першу чверть; потрактовувати зміст понять: «образне слово», «порівняння», «персоніфікація».

Тип і різновид уроку/заняття: настановно-мотиваційний урок літератури; увідний.

Теоретико-літературні поняття: «художній образ», «образне слово».

Літературно-мистецькі зв'язки: історія, мистецтво (ілюстрації, наскельні малюнки).

Наочні засоби навчання: «Книга див», листівки-транспаранти або презентаційні слайди-вислови (епіграфи уроку, навчального року), тематичні тексти (поезія Ю. Ванги; «Похвала книгам» із «Повісті минулих літ»; виставка підручників, посібників й учнівських часописів; літературні ігри (загадки); «цікаве літературознавство»; ілюстрації до ж. «Соняшник» В. Глазової, наскельні малюнки

Варіативне домашнє завдання

Обов'язковий рівень: вивчити поняття (за підручником), вивчити напам'ять 3-5 висловів (за вибором);

1 рівень: початковий (розпізнавання): виписати вислови, прислів'я, приказки про книгу (до 5 кожного виду);

2 рівень: середній (відтворення): добрати ілюстрації + образні вислови;

3 рівень: достатній (конструювання): проілюструвати речення-вислови до текстів (М. Вінграновський, Остап Вишня), зробити свій коментар;

4 рівень: високий (творення): скласти власний вислів, афоризм або поетичний текст про книгу, слово в житті людини-читача.

Модель уроку № 1

Слово в житті людини

1. Зачин уроку:

- вступне слово-звернення. «Хочу бути вашим другом!»

- визначення теми, завдань, умотивування читацьких дій: «коментар висловів - літературні орієнтири»;

- евристична бесіда за літописним текстом «Похвала книгам».

1. Основна частина уроку:

- ознайомлення з особливостями курсу літератури, програмою вивчення літературної теми учнем-читачем;

- презентація підручника і хрестоматій для читання, «виставка книг»;

- проблемна ситуація за поезією Ліни Костенко «Стоїть у журах золота колиска» (робота в парах) = «читання - обговорення - моя точка зору: думка чи слово? почуття чи поезія? творчість - це…»;

- знайди відповідь на запитання «Хто може бути творцем» (робота з підручником за поезією Василя Голобородька) = «коментар: від натхнення, образного вислову до художнього образу»;

- заповнюймо теоретико-літературне поле: «читання - усвідомлення понять: «художній образ», «порівняння», «епітети»;

- рефлексія:

* сформулюй вислів-позицію за літописом «Повісті минулих літ» = «образний вислів одним реченням».

* у лабораторії «Мудрість художнього слова» («оживлення» ілюстрації В. Глазової) = «опис-оживлення - висновок».

* мої досягнення на уроці (виконання завдань поточного тестування).

3. Кінцівка-епілог уроку:

- варіативне особистісно зорієнтоване домашнє завдання - «на вибір читача».
- підведення підсумків роботи учнів-читачів: учитель - учні = «власна оцінка - задоволення/незадоволення».- резюме-роздум учителя із зачитуванням вірша-загадки Леоніда Глібова = «стимулювання - смисл читання: розум і серце».

КОМПОЗИЦІЯ ТА СЮЖЕТНО-ЗМІСТОВІ ЛІНІЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ ШКОЛЯРІВ

З А Ч И Н

Вступне слово-звернення вчителя до учнів-читачів

- Сьогодні в нас незвичайний день. Ми з вами вперше зустрілися. Як прийнято, під час першої зустрічі люди знайомляться. Тож будьмо знайомі…

Методична ремарка I. Учитель, а потім учні представляють себе, можуть дати стислу розповідь про себе або свого товариша. Словесник може скористатися нестандартними формами знайомства, наприклад, інтерактивними технологіями. На дошці запис: «Хочу бути вашим другом!». Поруч розміщено «Книгу див», яка в перспективі складатиметься з умовних сторінок читацьких дій п'ятикласників. Опісля буде зроблено запис теми заняття та розміщено ідею року, дня, уроку. Вони виписані на тематичній картці (вислови) чи представлені з допомогою медіазасобів як презентація слайдів.

- Щоб більше дізнатися один про одного, відправимося в подорож. Вона буде довгою, упродовж 7 років, із 5 по 11 клас. Витримати її зможуть лише наполегливі, завзяті, старанні, працелюбні та чесні. Хочеться, щоб ця подорож загартувала ваш дух і тіло, щоб сила і сміливість не полишали вас, а снага до знань, до пізнання нового, бажання робити добро супроводжували все життя. Це можливо за умови, якщо ми будемо… д р у з я м и.

- Хто ж допомагатиме нам під час подорожі? З чим ми познайомимося?

О С Н О В Н А Ч А С Т И Н А У Р О К У

I. Орієнтаційно-прогностична лінія літературної освіти

1. Евристична бесіда за літописним текстом «Похвала книгам»

(«Повість минулих літ», ХII ст.)

Запитання і завдання: - Перечитайте текст «Похвала книгам» і з'ясуйте: для чого людині слово і книга? - Поясніть, чому уривок називається «Похвала книгам». - Як ви розумієте вислів, що книга - «узда для тіла й душі»? Поясніть.

2. Визначення теми уроку та особистісно зорієнтованих цілей діяльності

- Про що піде мова на уроці?

- Сформулюйте тему уроку.

3. Умотивування діяльності учнів і вчителя

- Прочитайте вислови, які вміщено в підручнику. Обґрунтуйте, який із них може стати девізом, ідеєю вивчення курсу літератури протягом року (перший), а який - до даного уроку (другий)?

- Що необхідно мати читачеві, аби не збитися з літературного курсу? (літературний маршрут, карту, схему тощо).

ВИСЛОВИ:

1. Література кожного народу - це найкраще дзеркало людського життя (Іван Франко).

2. Наповнюймо цей холодний всесвіт теплими словами нашої мови, які народжуються разом із диханням (В. Голобородько).

II. Проективно-операційна лінія літературно-мистецької освіти учнів-читачів

1. Ознайомлення з моделлю курсу літератури:

шляхи та кроки виконання

а) графічна схема вивчення курсу літератури на навчальний рік; б) програма вивчення літературної теми учнем-читачем. Алгоритм вивчення: схема-модель - озвучення - коментар - обговорення з учнями - рекомендації

Методична ремарка II. До уваги учнів учитель пропонує кожному «маршрутний лист» вивчення курсу літератури або програму вивчення літературної теми для учня-читача. Форма «маршрутного листа» може бути представлена в казковому варіанті, де учні-читачі долають літературні вершини. Маршрутний лист нагадує собою історико-природничу карту, де розміщено ілюстрації до літературних творів, персонажі, портретні світлини тощо. Також можна подати вивчення курсу літератури графічно як для учнів, так і для батьків.

2. Презентація підручника і хрестоматій для читання

Слово вчителя: Продовжимо нашу розмову загадкою. Відгадка підкаже, про що піде мова далі.

В нього одяг із картону Незвичайного фасону. Зовні він як птах крилатий І знаннями теж багатий.	Він наставник є найкращий, Порятує і ледащо. В серце лиш добром він влучить, Звати ж його так: п і д р у ч н и к.

- Напевно, вам стало зрозуміло, хто ж буде вашим помічником і другом? А ви цього хочете? Чому? Для чого людині потрібна книга, підручник? Якими навчальними книгами користуються школярі?

- Перечитайте вислів переписувача книг Івана Томашківського (1680 р.), поясніть його зміст. Спробуйте з чотирьох рядочків вибрати ті, які стануть правилом для вас як людини й читача.

- З'ясуємо «паспортні» дані навчальних книжок…

Методична ремарка ІІI. Після записаної теми уроку учні можуть занотувати речення, які обрані з вислову І. Томашківського:

Не жалій часу на читання, бо його тим обернеш на добрі речі… Шукай пожитку в книгах і доступишся вічного життя!	Учитель може запропонувати свій варіант: Не жалій часу на читання… і доступишся вічного життя!

Після з'ясування глибинного значення думки Івана Томашківського (хай ще, можливо, не до кінця п'ятикласниками усвідомленої), діти запишуть до зошитів або варіант учителя, або свій власний. До них учитель ще не раз звертатиметься на шляху становлення учня - Читача - Людини).

Пропоновані слова записані на тематичній картці-вислові, яка знаходиться в «Книзі див». «Книга див» - це по-казковому оформлена книга-папка, в яку вчитель уміщує вислови, моделі, схеми, таблиці, літературні ігри тощо. Усе це сприятиме творчому становленню школярів-читачів. Під час розмови вчитель може скористатися таким текстом:

- А тепер з'ясуємо «паспортні» дані цих книг.

Перед вами диво-книга - підручник «Українська література», а поруч із нею різноманітні хрестоматії, збірки художніх творів. Наприклад, із позакласного читання - посібник «Жайвір». Вони поведуть у дивосвіт художнього слова, допоможуть глибше зрозуміти літературні твори, познайомлять із відомими українськими письменниками та їхніми творами.

= Що у своєму зверненні висловили автори підручника? Прочитаймо.
= Хто є творцями підручника для 5 класу?

Щоб книги були цікавими, художники намалювали ілюстрації до поданих у підручнику творів. Окрім авторів і художників, над ними працювало багато людей. Розгорніть книжку на другому форзаці (форзац - подвійний аркуш паперу, що з'єднує внутрішню частину оправи з першою (останньою) сторінкою книги). Там ви прочитаєте імена й по батькові авторів, художника, редактора, коректора. А скільки імен ми не знаємо! Це ті, хто друкував, вантажив книги, зберігав на складах, розподіляв по школах, доставляв за місцем призначення. Тож бережіть і шануйте книгу - вона ваш друг на все життя.

3. Проблемна ситуація за поезією Ліни Костенко

Робота в парі. Алгоритм: читання - обговорення в парі - обмін думками

Завдання-проблема для обговорення:

- прочитайте поезію Ліни Костенко «Стоїть у журах золота колиска», намагайтеся за допомогою внутрішнього зору уявити описане;

- перечитуйте почергово кожен рядочок вірша, про побачене розкажіть своєму товаришеві;

- обговоріть у парі проблему: що з'являється спочатку: думка чи слово? почуття чи поезія?Що означає слово «творити»?

4. Знайди відповідь на запитання (робота з підручником)

Хто може бути творцем?

Завдання: - спочатку опрацюйте текст підручника (с. 27);

- прочитайте вірш Василя Голобородька. З'ясуйте, у чому зізнається поет;

- як ви розумієте образний вислів «золота птаха»? (натхнення, творчість, поезія. Творцем може бути той, хто володіє словом, здатний до фантазування, має розвинену уяву, може дивитися і бачити світ по-своєму, відчувати його загадковість, красу, мудрість. Головне, щоб усе це авторові тексту передати у відібраному слові, вислові, а вони навіювали читачеві художній образ, змушували думати, уявляти).

5. Заповнюймо теоретико-літературне поле

Алгоритм: «знайомство > лексичне значення > ключові слова > схема-модель > приклади». Вивчення понять «художній образ», «образне слово», поданих у підручнику, можна провести і за таким алгоритмом: «самостійне знайомство > обговорення з товаришем > озвучування-читання тексту > коментар учителя > приклади за підручником».

III. Рефлективно-корективна лінія контролю літературної освіти, читацького досвіду учнів

1. Бесіда про твори, які учні прочитали влітку:

- які книги любите читати?

- яка книга є улюбленою для ваших батьків?

- чи можете пояснити, чому саме ця?

- які книги прочитані вами влітку?

- яка найбільше запам'яталася? Чому? Чим уразила? Що здивувало, захопило?

2. Сформулюй вислів-позицію за літописом«Повість минулих літ»

З а в д а н н я:

- перечитайте другий абзац тексту «Похвала книгам»;

- спробуйте для себе сформулювати стислий вислів одним реченням: роль книги в житті людини;

- обміняйтеся своїми думками з товаришем, пояснивши свій вибір, своє формулювання (алгоритм: «один - одному», «однокласник - класові». Варіант обирає вчитель залежно від темпу роботи класу, з урахуванням часового фактора).

- сформульований вислів записати до зошитів.

3. У лабораторії «Мудрість художнього слова»

З а в д а н н я:

- розглянь ілюстрацію до журналу «Соняшник» В. Глазової;

- спробуй уявити побачене;

- опиши зображене товаришеві так, щоб і він побачив те, що допомогла уявити тобі твоя фантазія;

- зроби висновок про те, що допомогло тобі передати побачене? (образне слово; художній образ).

4. Мої досягнення на уроці

I частина: з'ясуйте, чи виконали завдання, які були визначені на початку уроку; спробуйте оцінити свою роботу, участь в уроці, виставивши оцінку-символ;

II частина: виконайте тестові завдання за матеріалом, який вивчався на уроці; оціни свою роботу за «ключем», виставивши бал.

Методична ремарка ІV. Рефлексивно-корективний етап допоможе вчителеві пересвідчитись, яким буде читацький шлях п'ятикласника, як він увійшов у літературно-мистецький простір, що з даної теми для нього є особистісно значущим. Наприклад, текст «Похвала книгам» допоможе учням обрати ідею-орієнтир як внутрішньої діяльності «душі», так і читацької. Якщо буде час, учитель запропонує озвучити кожному учневі вибране твердження-позицію.

Виконання тестових завдань сприятиме формуванню рефлексивних дій учня-читача, вироблятиме здатність школяра до само-(взаємо-)оцінювання, організовувати самоосвітній процес, стимулюватиме до активних читацьких дій тощо. П'ятикласникам пропонується на листочках зазначити своє прізвище, поставити абревіатуру - літери «СО» (самооцінка), пізніше вони користуватимуться й такими позначками: «ВО» - взаємооцінка, «Оц» - оцінка вчителя. Позначеннями для оцінювання можуть слугувати й обличчя-символи або ж вони засвідчуватимуть внутрішній стан дитини, готовність до співпраці: «усміхнене» - задоволений, із радістю працюватиму; «спокійне» - готовий до співпраці, працюватиму добре; «насуплене» - готовий працювати з допомогою, є труднощі, проблеми.

КІНЦІВКА-ЕПІЛОГ УРОКУ

1. Варіативне особистісно зорієнтоване домашнє завдання

1. Записати до зошитів - читацьких щоденників на першу сторінку 5 прислів'їв і приказок про книгу, 1-2 вислови про значення книги в житті людини. Подбайте про її оформлення. Це ви можете зробити разом із членами сім'ї. Працюючи, виясніть, яка їх улюблена книга і чому? Записані вислови вивчити напам'ять. Сподіваюся, що ви плідно попрацюєте і ми зможемо підготувати Гімн Книзі.

2. Вивчити поняття «образне слово», «художній образ».

3. Рівневі завдання за вибором учня (див. Інформаційну картку уроку).

2. Підведення підсумків роботи учнів-читачів

Методична ремарка V. Записавши домашнє завдання, учні проведуть рефлексивні дії, у результаті яких виставлять собі оцінку за роботу, визначаться, як попрацювали, з'ясують труднощі і досягнення. Обмінявшись про це з учителем, підведуть підсумки своєї співпраці.

3. Резюме-роздум учителя

Насамкінець хочу подарувати вам вірш-загадку Л. Глібова.

Бачить - не бачить, Чути - не чує. Мовчки говорить, Дуже мудрує. Часом захоче -	Правди навчає: Іноді бреше, Всіх звеселяє. Люба розмова, - Будемо, діти,	З нею довіку Жити - дружити. Хто ж то такая В світі щаслива, Мудра, правдива	І жартівлива? Як не вгадали, Стану в пригоді: Річ коротенька - Книжка та й годі

У такому варіанті можуть вибудовуватися й інші моделі уроків літератури. Вони враховуватимуть типологічну класифікацію, архітектоніку, композиційні елементи та сюжетно-змістові лінії співробітництва вчителя літератури з учнями-читачами за компетентнісно-діяльнісною парадигмою. Як показали результати співбесіди, проведені майстер-класи для словесників, запропоновані технологічні моделі є надійною матрицею для розроблення авторського уроку літератури. Учитель із можливо запропонованих назв ситуацій обирає ті, які враховують літературно-мистецький матеріал, ідею, задум заняття, тип навчального закладу, рівень підготовленості суб'єктів літературної освіти, матеріально-технічну базу кабінету тощо.

3.3.2 Урок вивчення біографії письменника: поняття, структура, зміст

Біографії митців слова - це те джерело, яке дає можливість учителеві формувати особистість читача, викликати роздуми щодо морально-етичних і суспільно-громадських проблем. Головне, на наш погляд, через цінності письменника, які він сповідував, за якими жив, допомогти учням вибудувати свою систему, модель цінностей, які стали б основою, стрижнем його Я (особистості). Саме це мав на увазі Б. Степанишин, стверджуючи: «Не буде перебільшенням сказати: це ціла школа самовиховання громадянина з чіткою програмою людинознавчого і народознавчого спрямування» [531, с. 180].

У процесі колективного чи індивідуального співпереживання та співпраці «учень-читач > автор > художній твір > учитель-партнер > читач-учень» відбувається багатовекторне проникнення у світ дум, почуттів, обставин життя і творення тексту письменником. Таке можливе за різних умов і обставин. Незважаючи на висловлене, у діяльності суб'єктів літературної освіти такий вид роботи (життєпис письменника) не домінувальний, але осягнення його граней іде з численним порушенням методичних приписів до вивчення біографії письменника. Типовим є: неоптимальне використання часу для опрацювання інформації про письменника; надання зайвої інформації учням, або вона наповнена великою кількістю цифр, дат, назв і т. ін.; недоречне використання наочних засобів навчання (портрет, який не має художньої ідеї і не відбиває період життя, про який ітиме мова, тощо; невдало обране місце для його розміщення; озвучені факти з життя автора не стосуються твору, який вивчатиметься, і багато ін.).

Методи і прийоми вивчення життєпису митців слова виписані М. Бойко. З методичного погляду вони не втратили своєї актуальності і сьогодні, але потребують осмислення та переорієнтування [37]. В. Дробот запропонував прийоми вивчення біографії письменників у нерозривній єдності їх життєвих і творчих пошуків на прикладі класиків російської літератури [151]. Ю. Ковбасенко подав функції вивчення біографії письменника, етапи, зміст на прикладі численних біографічних фрагментів письменників світової літератури [228-229]. Нестандартні моделі вивчення життєпису письменника подано О. Демчуком [131-132].

У методиці викладання літератури цій проблемі присвячено достатньо уваги: Н. Волошина, Л. Мірошниченко, Є. Пасічник, Б. Степанишин, Г. Токмань. Більшість авторів не виділяють окремий тип уроку літератури та його різновиди, не представлено чіткої композиційної структури. Учителі-практики переважно наслідують традиції, які закладені були в попередні роки, не враховуючи тих змін, що відбуваються в методиці літератури та технологіях навчання. Форми вивчення біографічного матеріалу виділяє Н. Волошина, диференціюючи їх за літературним віком читачів: 5-6, 7-8 і 9-11 класи; виокремлено принципи й джерела Н. Волошиною [361] і Г. Токмань [563-564]. Для реалізації зазначеного важливо, щоб учителі-практики для себе чітко визначили систему принципів, якими керуватимуться в організації літературної діяльності учнів-читачів в осягненні життя автора художнього твору.

Актуальною з методичної точки зору залишається позиція М. Бойко. Учена, спираючись на шкільну практику, програми з літератури та відомі на той час праці, визначає такі типи біографії письменника: життєпис образного типу; життєпис логічного типу [37].

Узагальнюючи вищевикладене: принципи, джерела, типи та форми вивчення особи і творчості митця, можемо подати такі моделі вивчення біографії письменника відповідно до вікових особливостей учнів, їх літературного розвитку та у взаємозв'язку з осягненням художнього твору:

Запропонована модель передбачає, що вчитель має навести 1-2 факти з життя письменника, в яких виділити такий штрих чи деталь, що допоможе учневі-читачу зрозуміти, уявити, пересвідчитися і т. д., чому в тканині художнього твору, в образі літературного персонажа відбито автобіографічні моменти життя самого письменника або інші життєві моменти. Наприклад, поезії Тараса Шевченка, оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник», оповідання та повісті М. Вінграновського про дітей війни та багато ін. Важливим елементом є часовий простір представлення відібраних фактів. Ситуація з вивчення біографічних даних про письменника має тривати не більше 7 хв. Автори сучасні підручники перенаситили інформацію, системою запитань і завдань. Їх реалізація за традиційною методикою (прочитати статтю, скласти план, відповісти на запитання і т. ін.) призводить до того, що вчитель втрачає час, якого потім не вистачає на вивчення художнього твору. Із запропонованого підручником матеріалу необхідно вибрати тільки ті факти, які допоможуть підготувати учня-читача до сприйняття твору, розуміння того, що спричинило письменника саме про це розповісти, тощо. Тут доречним буде вибіркове читання, переказування, зачитування необхідного й т. ін. У такому варіанті перед внутрішнім зором учня-читача може постати «образ письменника». Додамо до розповіді відповідні світлини з життя автора художнього твору, зачитаємо спогад рідних чи свідчення друзів, з'ясуємо, чому, власне це описано в даному тексті. Такий тип моделі вивчення біографії письменника називатимемо «Життєпис образного типу». У центрі літерою «А» означено «автор-письменник», а подані ключові слова є своєрідним алгоритмом дій під час конструювання моделі уроку.

Дещо інші підходи до вивчення біографічних даних у 8-9 класах, зважаючи на особливості літературного розвитку учнів-читачів та тих текстів, які розглядатимуться ними в цей період. Важливо навести такі фрагменти з життя письменника, виділити ті життєві ситуації, щоб учень-читач міг зрозуміти: чому, власне, так вибудувано сюжет, що спровокувало автора про це розповісти, що для нього тут є значущим, а що важливо буде для читача і т. ін. Тоді стає зрозумілою доля письменника, умовно змодельовані життєві перипетії, вчинки, життя літературних персонажів, де правда життєва, де літературна, відбита в тканині художнього твору. Цей тип визначаємо як «Життєпис образно-логічного типу» (рис. 3.3). Це навчальна ситуацію з вивчення біографічних даних. У часовому просторі реалізовуємо впродовж 10-15 хв. Останній час - для вивчення літературної теми, художнього твору.

У старшій школі названі навчальні ситуації логічно переходять у тип уроку та його різновиди. Модель вивчення біографії письменника (рис. 3.4), враховує особливості старшокласників, значеннєву роль фактів із життя письменника і т. ін., що сприятиме учням-читачам у створенні аксіологічної моделі свого життя, яка допоможе толерантно ввійти в суєтний і неоднозначний світ, бути принциповим, гуманним і в той же час успішним у тих суспільно-економічних умовах, в які потрапляє після навчання в школі.

Для суб'єктів літературної освіти важливо вичленити таку систему епізодів, яка допоможе кожному зрозуміти, в яких умовах жив і творив письменник, чим переймався він і що хвилювало народ, яку систему суспільних цінностей сповідував автор, чи ця модель є адекватною до поведінки літературних персонажів, а за якою системою цінностей хоче/буде жити і діяти учень-читач як людина та громадянин тощо. Тут важливо, щоб школярі зрозуміли, яке місце і роль письменника як особистості в суспільстві, у літературно-мистецькому житті, щоб кожен міг сам визначитися зі своєю місією. У 10-11 класах це й буде «життєпис логіко-образного типу», який реалізовуватиметься упродовж спеціального виділеного уроку/уроків та впродовж вивчення літературної теми.

Отже, урок вивчення біографії письменника - організаційна форма, яка передбачає представлення особистості письменника в образному, образно-логічному та логіко-образному форматі за чітко визначеною стратегією відбору змістового матеріалу та в оптимально визначеному часовому просторі з доцільно використовуваними засобами навчання й учіння. Названий урок може бути типом переважно в старшій школі (10-11 класах), інколи у 8-9 та навчальною ситуацією для 8-9 і 5-7 класів.

Далі подаємо технологічну модель «Урок вивчення біографії письменника» із набором можливих педагогічних (едукативних) ситуацій, із яких учитель конструює власну модель. Набір ситуацій залежатиме від ідеї-задуму уроку, літературно-мистецького матеріалу, рівня літературного розвитку, компетентності учнів-читачів і професійно-фахового вчителя-філолога.

ТЕХНОЛОГІЧНА МОДЕЛЬ УРОКУ ЛІТЕРАТУРИ

І. Зачин уроку

1. Чуттєво-естетичний компонент літературної освіти

1.1. Вступне слово-звернення вчителя до учнів-читачів.

1.2. Особистісно значуща ситуація з життя письменника для учня-читача.

1.3. Організаційно-релаксаційна хвилинка.

1.4. Літературно-мистецька хвилинка:

- зачитування уривків із творів письменника, спадщина якого вивчатиметься учнями/учителем;

- прослуховування та розгляд мистецьких творів про письменника.

1.5. Аутотренінг або музикотерапія:

- прослуховування фонової музики під час вступного слова вчителя про письменника;

- прослуховування улюблених музичних творів письменника;

- перегляд мистецьких творів, які найбільше полюбляв письменник, під музичний супровід.

1.6. Рефлексія психологічної готовності до виконання літературно-мистецьких завдань за біографічним матеріалом.

2. Настановно-мотиваційний компонент літературної освіти

2.1. Інтрига-коментар вислову про письменника (ідея дня; вислів-твердження; епіграф, мотто уроку, літературної теми).

2.2. Особистісно значуща деталь, факт, сцена з життя письменника.

2.3. Розповідь про ситуацію в житті письменника, яка пов'язана з його твором/творчістю.

2.4. Духовно-мистецька подія в суспільстві або учнів-читачів, що пов'язана з особою письменника або його місцем народження, проживання та ін.

2.5. Культурно-мистецька подія в житті українського народу, пов'язана з фактами з життя письменника.

ІІ. Основна частина: кульмінаційні моменти розв'язання літературно-мистецьких завдань

3. Орієнтаційно-прогностичний компонент літературної освіти

3.1. Повідомлення, корпоративне формулювання теми уроку, читацьких завдань.

3.2. Визначення особистісно-важливих цілей діяльності з вивчення біографії митця.

3.3. Умотивування наступної діяльності вчителем або/і школярами.

3.4. Позитивна настанова на вирішення літературно-мистецьких завдань.

3.5. Представлення схеми (моделі, алгоритму, плану) вивчення фактів із життя й творчості письменника.

4. Змістово-пошуковий компонент літературної освіти:

4.1. Забезпечення «ефекту присутності автора»:

- Представлення портрета у статиці, динаміці.

- Зоровий і звуковий ряд представлення особи письменника: голосовий, відео-демонстраційний, матеріально-речовий.

- Коментар прізвища, імені, по батькові; псевдоніма; сімейних «прозивань» тощо.

- Виставкові композиції з наступним озвученням і багаторазовим використанням/зверненням до неї.

- Зачитування спогадів, описів про письменника.

- Звернення до епістолярію, щоденникових записів автора.

- Розповіді та спогади рідних, знайомих тощо про особу митця.

5. Операційно-діяльнісний компонент літературної освіти

5.1. Словесно-зорове представлення життя і творчості письменника

(вікові, часові, акцентні моделі вивчення біографії митця):

- 5-7 кл.: «життєпис образного типу»: «життєвий факт, штрих < життя автора > художній твір».

- 8-9 кл.: «життєпис образно-логічного типу»: «ситуація, фрагменти < доля автора > художній текст».

- 10-11 кл.: «життєпис логіко-образний»: «епізоди, умови < особистість автора і суспільство > літературно-мистецький процес».

5.2. Ціннісно зорієнтоване осмислення образу автора та його творчості:

- Читання й обговорення літературно-критичних матеріалів, художніх творів про письменника.

- Виконання дослідно-пошукових завдань учнем-читачем за фактами з життя й творчості письменника.

- Побудова асоціативних моделей-образу митця слова.

- Виділення в художньому творі мовних пластів, які не належать персонажам.

- Визначення життєвої позиції автора до змальованого в творі.

- Зіставлення громадянської позиції автора й зображеного в тексті та ін.

6. Системно-узагальнювальний компонент літературної освіти

6.1. Опрацювання пам'яток; рекомендацій і порад до складання моделі вивчення фактів із життя письменника (колективно, у групі, у парах, індивідуально, з учителем).

6.2. Коментар укладених таблиць, логіко-семіотичних моделей, різного типу планів за фактами з життя письменника.

6.3. Розповідь учнів-читачів за опорним матеріалом (планом, схемою, тезами та ін.) про особу автора.

6.4. Знайомство зі списком літератури про життя і творчість письменника.

6.5. Презентація виставки творів про життя і творчість письменника (учителем, учнями-читачами, бібліотекарем).

6.6. Знайомство з інтернет-джерелами про особу митця, сайтами письменників та ін.

ІІІ. Р о з в ' я з к а у р о к у

7. Рефлексивно-корективний компонент контролю

літературної освіти, читацького досвіду учнів

7.1. Представлення, демонстрація результатів читацької діяльності:

- Звіт учня-читача за результатами опрацювання різнопланових матеріалів про життя і творчість письменника.

- Обмін враженнями від почутого, самостійно прочитаного про факти з життя митця.

7.2. Оперативний контроль літературно-читацького досвіду учнів:

- Тестування, співбесіда за фактами з життя і творчості письменника, презентація результатів читацьких досягнень.

- Самооцінювання виконуваної роботи під час опрацювання літературно-мистецького матеріалу про особу письменника та його творчість.

7.3. Варіативне особистісно орієнтоване домашнє завдання.

- Оголошення та коментар завдань для обов'язкового виконання учнями-читачами.

- Представлення з наступним коментарем варіативних рівневих завдань для учнів-читачів.

- Коригування учнем-читачем програми вивчення літературної теми.

8. Духовно-естетичний компонент літературної освіти

8.1. Розгляд світлин, зачитування висловів, думок про особу письменника, їх коментар.

8.2. Перегляд відеосюжету з життя письменника з наступним коментарем (учителя, підготовленого учня-читача, за участю учнів-читачів).

8.3. Перегляд відеофрагментів про вшанування особи митця з наступним коментарем (учителя, підготовленого учня-читача, за участю учнів-читачів).

8.4. Перегляд ілюстративного виставкового вернісажу, озвучення, коментування (учителя, підготовленого учня-читача, за участю учнів-читачів).

8.5. Слово-акцент учителя літератури (відповідно до літературно-мистецької теми):

- Місце особи письменника в читацькому житті людини.

- Роль образу автора для розуміння змістів (смислів) художнього твору.

Як показав формувальний експеримент, 95 % учителів послуговувалися та ствердили такий варіант технологічної моделі і набору ситуацій уроку з вивчення біографічних даних письменника.

Для прикладу продемонструємо фрагменти вивчення біографії письменника за матеріалами про Миколу Вінграновського.

Чинна програма з української літератури (за загальною редакцією
Р. Мовчан) пропонує вивчати спадщину Миколи Вінграновського у 5 й 11 класах. У 5 класі автори не орієнтують учителя на вивчення будь-яких фактів із життя письменника, але в підручнику подають статтю. Нам же видається, що доцільним є розповідь про любов письменника до природи, умілу оповідь історій, шанобливе ставлення до родини, батьків і людей. На це орієнтує та частина програми, яка названа «державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» [356; 457]. Наприклад, для учнів можна розповісти про такі життєві факти, які подані були вчителем Кумарівської школи Первомайщини Д. Котом [212], а також записані зі слів друзів і сестри Гелерії:

З дитинства був непередбачуваним, як розповідають друзі та сестра Гелерія: то ні з того ні з сього загасить багаття; будучи п'ятикласником, катався на крижинах; страху не відчував ні до чого, тому часто товаришами його були різні звірі: собака, кінь Манюня; умів спостерігати за природою і відчувати її чи то в листочку, чи в квітці, чи любуючись річкою Рось...

Звичайно, така щира оповідка підготує юного читача до сприйняття поетичних текстів, які перегукуються з поданими фактами. До цього вчитель продемонструє дитячі фото Вінграновського, його батьків та краєвиди села Кумарі та Первомайщини.

В одинадцятому класі програма передбачає лише 2 години на вивчення творчості Миколи Вінграновського, і тільки поетичної. Автори орієнтують учителя на представлення фактів про М. Вінграновського як поета, прозаїка, кіномитця, учня Довженка [457]. Учитель може відвести повний урок на вивчення біографії письменника, перемежовуючи з поетичними текстами, в яких достатньо автобіографічного. Важливо сьогодні читача-старшокласника зацікавити, а то й заінтригувати, включити у вибудову особистісно зорієнтованих цілей, бути активним співучасником творення уроку взагалі та постаті письменника зокрема. Набір можливих навчальних ситуацій до такого типу уроку подано вище. Пропонуємо апробовані навчальні ситуації, які відповідають означеним особливостям такого різновиду літературного заняття.

Розпочинаємо урок із представлення зорового матеріально-речового ряду, де використано буде «загальний зошит з записами» та «магнітофонна відеокасета» (бажано старих випусків). Ці речові деталі знаходяться біля виставково-портретної частини класної кімнати, а не прикріплено портрети письменників на дошці. Формувати Людину-культури маємо шляхом демонстрування наочних засобів, особливо портретних ілюстрацій, відмовившись від «кнопкування-магнітення-скочування». Для цього слугуватимуть різного типу і формату підставки, на яких у відведеному місці розташовувати виставковий матеріал.

Урок можна розпочати вступним словом, використовуючи пряме запитання або залишити його як риторичну фігуру, надавши можливість старшокласникам познайомитися зі спогадами Ролана Сергієнка та Василя Довжика про Миколу Вінграновського. Перший - однокурсник Вінграновського, а другий - київський поет і актор.

Питання для учнів: який підтекст можемо прочитати в цих предметах, які розміщені біля портрета Миколи Вінграновського? Що вони можуть розповісти про Миколу Степановича, творчість якого сьогодні вивчатимемо впродовж двох уроків? Учні висловлюють припущення. А після прослуханих думок учитель може розпочати так:

Розповідь про письменника «з життєвої розв'язки»:

27 травня 2004 року не стало Миколи Степановича Вінграновського. А 21 березня 2011 року на 74-му році відійшла у вічність дружина Миколи Вінграновського Олександра Іванівна Вінграновська-Білинкевич, з якою прожили півстоліття. Поховали її в одній могилі з чоловіком, на хресті вже було написане її прізвище… Про неї мова піде згодом.

1. Повернемося до тих предметів, які представлені, і нами була зроблена спроба прочитати їх підтекст. А розпочати розповідь хотів би з перегляду одного фрагмента (учням пропонується переглянути фрагмент із документального фільму Ролана Сергієнка «Микола Вінграновський у синьому небі», яку зацікавлені колеги знайдуть за адресою: http://www.muzico.ru/video.php?v=C1ge87GZEsw). Сподіваюся, тепер зрозуміло, чому тут відеокасета.

2. Також учитель може переказати щирі спогади Василя Довжика, який захоплювався акторським читанням віршів, як він із Миколою Вінграновським їздили по заводах і фабриках із виступами, за кожен виступ - по 8 карбованців, а таких за день був не один, по шість-сім… А вночі чи рано-вранці, замотавшись у простирадло, пише вірші. Розбудить Василя і каже: «Що ти спиш, як собака, краще послухай вірші!» А до цього вже сходив на базар, купив яєць. Після читання просить: «Василю, а налий роси!» Склянки не було. Тоді він випиває яйце й простягує замість чарки: «А хоч сюди!» Василь читав йому свої вірші. Микола міг у них щось знайти, а ще умів плакати над чужими віршами. Він узагалі не соромився наївності.

Для представлення М. Вінграновського як кінорежисера, актора варто розпочати також із деталі: фото чи портрет письменника увінчано кіно(фото)плівкою. Учні самі зможуть визначити проблему дослідження, розмову на уроці. Урок може бути проведений як семінарське заняття. До нього вчитель запропонує список літератури для опрацювання, наприклад, оповідання М. Вінграновського «Рік з Довженком», статтю І. Дзюби «Чарівник слова», Т. Салиги «Поет - це слово. Це його життя…», де є фрагменти про Вінграновського-кіномитця. Цінними для розуміння письменника-актора будуть спогади «212 світанків з Миколою Вінграновським» А. Кульчицького, дружини Олександри Вінграновської-Білинкевич «Два слова про Миколу» (ж. «Сучасність») та ін. матеріали.

У розкритті ліризму і драматизму інтимної лірики Миколи Вінграновського та розуміння текстів збірки «Цю жінку я люблю» маємо зважити на рекомендацію Льва Толстого про пізнання автора через його твори. Удома учні мають перечитати поезії збірки та підготувати колективний проект «Антологія інтимної лірики Миколи Вінграновського» або виконати дослідно-пошукові завдання:

- Укласти порівняльну таблицю «Типи і різновиди кохання» (за психологічним есе Стендаля (Анрі-Марі Бейль) і збіркою Миколи Вінграновського «Цю жінку я люблю»).

Учнівський варіант виконання роботи:

Типи і різновиди кохання
Стендаль	Вінграновський
«пристрасть-кохання», «пристрасть-честолюбство», «пристрасть-потяг»,«фізична пристрасть»	«вічне», «неосягнене», «безкінечне», «незбагненне», «покинуте», «священне», «кохання-прокляття» («Поїду з Києва»), «кохання-примара» («Прицокало, при-билось, притекло»), кохання - «чорняве полум'я з печальними очима»; кохання «заплакало - і никла утекло», кохання плаче дощем; самотнім лебедем і т.д.
Висновок: образи кохання й коханої репрезентовані М. Вінграновським у набагато більших варіантах, у багатьох обличчях і настроях, з мажорними і мінорними інтонаціями, типологія кохання змальована в різних стадіях, гранях, кольорах і звуках
Модель кохання в ХХІ столітті: … … . Моя модель кохання: … … .

- Кохання різного «віку» (за збіркою Миколи Вінграновського «Цю жінку я люблю»).

- Афористичні вислови за збіркою Миколи Вінграновського «Цю жінку я люблю» під назвою «Любов».

- Опредмечена любов у несподіваних «обличчях» (за збіркою Миколи Вінграновського «Цю жінку я люблю»).

Для прикладу наводимо учнівську відповідь: осінь - образ-символ кохання («Моя осінь»); несподівані «обличчя» кохання: лелека («Цю любов-лелеку / Не радістю вкриваю, а плачем»), човен («У білій лодії тоді пливемо / По водах любощів між берегами ночі»), шлях («Збився з ніг золотий поріг / біля тебенько, коло тебе»), стежка («Ви, як стежка, кохана. / Лине сон мій по вашій стежині») і т. д.

У контексті заняття вчитель робить «біографічні» вставки про кохання Миколи Вінграновського у студентські роки, про почуття до дружини Олександри Іванівни. У такий спосіб зреалізуємо настанову для читачів, яку дав Лев Толстой, а нами перефразовано так: «А далі читайте твори Вінграновського…»

Виявлені особливості вивчення біографії письменника вибудовувалися нами з урахуванням традицій у методиці та практиці. Новизна запропонованого полягає в тому, що представлено схеми-моделі типів вивчення життєпису письменника: образний, образно-логічний, логіко-образний; варіант технологічної моделі узгоджено з набором педагогічних (едукативних) ситуацій; факти з життя Миколи Вінграновського в основній і старшій школі допоможуть зреалізувати аксіологічну змістову лінію літературної освіти школярів на компетентнісній основі.

3.3.3 Урок вивчення художнього твору: поняття, структура, зміст

Проблема вивчення художнього твору в загальноосвітньому навчальному закладі сьогодні як ніколи потребує прискіпливого аналізу та методичного визначення. Це викликано тим, що учень-читач й учитель-словесник перебувають у форматі 11-річної освіти, реалізують завдання літературної освіти за новими програмами, підручниками, які вибудувані на компетентнісній основі.

Формат осягнення української літератури визначають Державні стандарти, які затверджені Кабінетом Міністрів України, Концепція літературної освіти, навчальні плани та нові програми. Названі нормативні документи тією чи іншою мірою вимагають, щоб урок літератури відповідав змістовим лініям літературної освіти та компетентнісному підходу. Для нас важливо вибудувати технологічну модель уроку літератури вивчення художнього твору, а також продемонструвати архітектоніку такого типу уроку на конкретному матеріалі.

У методиці літератури названий тип уроку запропонували методисти Н. Волошина, М. Кудряшов, О. Куцевол, А. Лісовський, С. Пультер, А. Ситченко, І. Соболєв, Б. Степанишин, Г. Токмань, М. Якименко.

До уроків вивчення художніх творів щоденно звертаються вчителі-практики, але в більшості своїй вони їх визначають як «урок вивчення нового матеріалу», «урок удосконалення та закріплення прочитаного» тощо. Свідченням цьому є численні видання, де вміщено розробки або матеріали до уроків української літератури. Звичайно, такий стан речей не може задовольнити інноваційно мислячого чи творчо працюючого вчителя-словесника. Зважаючи на запропоноване науковцями, знахідки вчителів-словесників, було розроблено варіанти уроку вивчення художнього твору та можливі різновиди навчальних ситуацій: духовно-естетичне сприйняття твору (5-7 класи); художнє сприйняття та осмислення твору (8-9 класи); аналітико-синтетична робота над текстом (10-11 класи); інтерпретування художнього твору (8-11 класи).

Сучасний урок української літератури має вибудовуватися за чіткою схемою, алгоритмом, з урахуванням традицій методики літератури як науки, її законів, принципів та інноваційних підходів. Для побудови уроку літератури такого типу варто враховувати напрацювання літературознавців, лінгвістів, культурологів, психологів тощо, які зверталися в той чи інший спосіб до аналізу та інтерпретування художнього твору. Суголосними для нас є позиції й погляди, які запропонував П. Іванишин про національно-екзистенціальну методологію, котра зобов'язує дослідника мислити та осмислювати дійсність у національних категоріях [194], а також: О. Вертій [67], Н. Волошина [570], Я. Голобородько [102-104]; Л. Горболіс [113; 148], Г. Клочек [218-219], В. Погребенник [440], В. Поліщук [444-445], Г. Сагач [482], Б. Степанишин [533], Т. Усатенко [243; 580], Н. Ярмоленко [656] та ін.

Цінними є й теоретичні основи інтерпретування текстів, які були закладені на початку ХХ ст. зарубіжними вченими і допомагають осмислювати тканину художнього твору читачеві: М. Бахтін, М. Гайдеґґер, В. Ізер, Р. Інгарден, Ю. Крістева, Ф. Шеллінг, Ф. Шлейєрмахер, Е. Штайгер.

Для такого типу уроку важливо враховувати сучасні дослідження щодо аналізу літературного твору: Г. Токмань (шкільний аналіз художнього твору в діалогічних зв'язках із досягненнями сучасної літературознавчої науки та з екзистенціями вчителя і учня; прочитання української літератури в діалозі з екзистенціальною філософією); А. Градовський (різновиди і шляхи компаративного аналізу та інтерпретації змістових і формових елементів тексту в шкільній практиці); С. Жила (вивчення художнього твору у взаємозв'язках із різними видами мистецтв); А. Ситченко (навчально-технологічна концепція літературного аналізу); Ю. Ковбасенко (філологічний аналіз художнього твору); В. Гладишев (теорія контекстного вивчення художніх творів у шкільному курсі зарубіжної літератури); Ж. Клименко (теорія і технологія вивчення перекладних художніх творів у старших класах загальноосвітньої школи); А. Вітченко (теорія і технологія формування інтерпретаційної компетенції старшокласників у процесі вивчення світової драматургії); Ю. Бондаренко (ідеаційно-концептуальний аналіз літературного твору); В. Уліщенко (інтерсуб'єктне навчання української літератури); Н. Дига (вивчення художніх творів історичної тематики); вивчення української літератури в системі профільного навчання: сонет в українській і світовій літературі (В. Братко, С. Паламар); фантастична проза в системі факультативних занять (Н. Логвіненко); художня література в контексті світової культури (Т. Яценко, З. Шевченко); постмодернізм в українській літературі (Г. Бійчук, А. Фасоля); вивчення індивідуального і мовного стилю письменнка (С. Привалова).

...