Главная Коллекция "Revolution" Педагогика Теоретико-методичні засади сучасного уроку української літератури в основній і старшій школі

Теоретико-методичні засади сучасного уроку української літератури в основній і старшій школі

Етапи розвитку методичної думки про урок літератури. Компетентнісно-діяльнісний урок української літератури як методична система. Особливості конструювання компетентнісно-діяльнісного уроку в умовах безпрофільного навчання та профільної диференціації.

Рубрика Педагогика
Вид диссертация
Язык украинский
Дата добавления 02.10.2018
Размер файла 1,7 M
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

- Яку особливість ідеопоетики Дмитра Кременя виявив Іван Дзюба?

- Що в статті критика вражає, дивує читача?

- «…розмова з добою на краю прірви» - чим викликана така назва статті?

2. Завдання для самостійного (колективного, групового або/і індивідуального) виконання:

- після прочитання підготувати план (простий або складний, за вибором учня) статті;

- розробити тези статті та бути готовим за ними підготувати виступ, повідомлення;

- підготувати повідомлення на одну з тем:

а) «Коренева система» поетичного світу Дмитра Кременя;

б) Пульсація мотивів раннього Дмитра Кременя;

в) «Музика любові» (інтимна лірика Д. Кременя);

г) Гримаси болю «на обличчі України» або поезія Дмитра Кременя 90-х років минулого століття;

д) «Шевченківська» енергетична зарядженість поезій Дмитра Кременя;

е) Ідеопоетика Дмитра Кременя (за збіркою «Літній час»);

- укласти узагальнювальну таблицю за текстами творів Дмитра Кременя і статтею Івана Дзюби:

Палітра мотивів поезій Дмитра Кременя

№ з/п

Назва збірки, поетичного тексту

Мотиви, проблематика

3. Розробити проект із використанням інформаційних технологій на основі поетичного доробку Дмитра Кременя та літературознавчої розвідки Івана Дзюби; бути готовим до його презентації й захисту під час історіософських читань (або читацької конференції):

- «Територіально-ландшафтний розліт» у поезіях Дмитра Кременя;

- «Коренева система» поетичного світу Дмитра Кременя;

- Діапазон історичної пам'яті поезій Дмитра Кременя;

- Творчий доробок Дмитра Кременя;

- Дмитро Кремінь - лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка.

4. Тематика дослідно-пошукових робіт старшокласників у системі Малої академії наук за творчим доробком Дмитра Кременя:

- Історіософські мотиви поезій Дмитра Кременя (за збіркою «Пектораль»);

- Образ моря в поетичних творах Дмитра Кременя;

- Степ як метафора в ліриці Дмитра Кременя

(подаємо деякі зразки, тем має бути в надлишку, щоб учні могли вибирати).

5. Заповнення понятійно-термінологічного поля старшокласника-читача (за статтею Івана Дзюби):

- діапазон (від гр. - всеструнний інтервал)… - 3) переносно - обсяг, широта інтересів, здібностей, знань, розмах діяльності;

- транспозиція (від лат. - переставляю) - перенесення, зміщення акцентів, тональності творів, внутрішнього стану автора, ліричного героя;

- реверс (від англ. - зворотний) - механізм зміни напряму руху фізичного, внутрішнього на зворотний та ін.

Останні типи та різновиди уроків позакласного читання та літератури рідного краю, їх структура та змістове наповнення виписані в такий же спосіб і подані нами в публікаціях [634-636].

Отже, урок позакласного читання та літератури рідного краю - організаційна форма літературної освіти шкільної молоді, яка забезпечує розвиток читацьких інтересів учнів, вироблення вмінь до свідомого самостійного читання й читання в системі. Означений урок поінформовує читачів про появу нових зразків художньої літератури регіонального, всеукраїнського та світового обширу. Організація читацької діяльності на уроці позакласного читання та літератури рідного краю, а також у режимі самостійного читання забезпечує поглиблення літературно-мистецьких знань і читацьких навиків, розширення кругозору та ерудиції школярів. Названі уроки формують на компетентнісній основі естетичні смаки інтелігентного читача та націопатріотичні прагнення учнів-читачів до розуміння ролі й значення рідного українського слова, місця літератури краян у всеукраїнському, європейському та світовому вимірах.

3.3.7 Урок системно-узагальнювального повторення літературного матеріалу: поняття, структура, зміст

Проблема сучасного уроку взагалі та заняття, на якому здійснюється узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок, у дидактиці представлена достатньо. Методисти літератури акцентують увагу на цьому типові уроку, практики у своїй діяльності такі заняття не планують і не проводять у більшості своїй, за винятком тих годин, які відведено державною програмою на кінець року. Наприклад, М. Кудряшов виділяє такий тип уроку «…уроки узагальнення, повторення, опитування» [271]. За М. Кудряшовим із запропонованим погоджуються О. Богданова, С. Леонов, В. Чертов, бо узагальнювальні уроки важливі в силу необхідності «розвитку послідовного, логічно правильного мислення, уміння обґрунтовувати свою думку переконливими аргументами і фактами» [577]. Зважаючи на це, і В. Неділько, і О. Телехова підкреслюють необхідність такого типу уроку, який забезпечить формування в учнів-читачів логіку міркування, навиків систематизації літературно-мистецьких знань, переконливо й аргументовано відстоювати свою позицію, ставлення й оцінку до описаного в художньому творі тощо [364; 556-557].

У результаті аналізу планувальної діяльності вчителів експериментальних навчальних закладів та видрукуваних календарно-тематичних планів у фахових часописах можемо констатувати факт, що такий тип є поодиноким. Причини такого стану виявлено під час співбесіди та інтерв'ювання наших респондентів: відсутність можливості проводити такий урок у системі, після вивчення літературної теми (92 %), брак часу (89 %), недосконалість методики та структури літературного заняття з метою узагальнення й систематизації знань учнів-читачів (79 %). Така стурбованість присутня в працях В. Онищука, який зазначав, що аналіз програм і підручників демонструє недостатню увагу щодо систематизації знань, урокам узагальнення та систематизації або зовсім не відводиться час, або відводиться його недостатньо.

Така тенденція простежується й сьогодні. Учителі підтвердили своє розуміння необхідності заявленого типу уроку літератури (98 %). Проводити його слід тоді, коли сформовано в школярів здатність до системно-узагальнювального, причинно-наслідкового вияву своєї компетентності з тієї теми, що напередодні вивчалася. Такий урок практично не проводять у системі перед заняттям контролю і корекції літературних досягнень учнів-читачів. Саме готовність учителя й учня-читача до вияву кожним своїх досягнень дає право бути учасником наступного уроку - уроку рефлексивно-корективного контролю знань, норм і цінностей із літератури.

Для конструювання уроку системно-узагальнювального повторення літературного матеріалу запропоновано технологічну модель, на основі якої вчитель-словесник розробить авторський варіант. Технологічна модель може мати такий набір педагогічних (едукативних) ситуацій:

І. Зачин уроку

1. Чуттєво-естетичний компонент літературної освіти

1.1. Вступне слово-звернення вчителя до учнів-читачів.

1.2. Особистісно значуща ситуація з життя письменника для учня-читача.

1.3. Організаційно-релаксаційна хвилинка.

1.4. Літературно-мистецька хвилинка:

- зачитування уривків із творів письменника, спадщина якого вивчатиметься учнями/учителем;

- прослуховування та розгляд мистецьких творів про письменника.

1.5. Аутотренінг або музикотерапія:

- прослуховування фонової музики під час вступного слова вчителя про творчість письменників літератури рідного краю, які вивчалися впродовж чверті/семестру/року;

- прослуховування улюблених музичних творів письменників літератури рідного краю/позакласного читання;

- перегляд мистецьких творів, які найбільше полюбляв письменник, під музичний супровід.

1.6. Рефлексія психологічної готовності до виконання літературно-мистецьких завдань.

2. Настановно-мотиваційний компонент літературної освіти

2.1. Коментар вислову, твердження до літературної теми.

2.2. Особистісно значуща деталь, факт, сцена з життя письменників.

2.3. Розповідь про ситуацію, що пов'язана з літературно-мистецьким матеріалом.

2.4. Духовно-мистецька подія в суспільстві або учнів-читачів, що пов'язана з матеріалом для узагальнення.

2.5. Культурно-мистецька подія в житті українського народу, пов'язана з фактами з життя письменників, які вивчалися.

ІІ. Основна частина: кульмінаційні моменти

розв'язання літературно-мистецьких завдань

3. Орієнтаційно-прогностичний компонент літературної освіти

3.1. Повідомлення, корпоративне формулювання теми уроку, читацьких завдань щодо узагальнення й систематизації знань, підготовки результативно-творчої роботи.

3.2. Визначення особистісно-важливих цілей діяльності щодо узагальнення й систематизації знань, підготовки результативно-творчої роботи.

3.3. Умотивування щодо узагальнення й систематизації знань, підготовки результативно-творчої роботи (учителем або/і школярами).

3.4. Позитивна настанова на вирішення літературно-мистецьких завдань за літературно-мистецьким матеріалом, який має бути узагальнений.

3.5. Представлення схеми (моделі, алгоритму, плану) щодо узагальнення й систематизації знань, підготовки результативно-творчої роботи.

4. Змістово-пошуковий компонент літературної освіти

4.1. Узагальнення й систематизація літературно-читацьких досягнень, норм, цінностей:

- Огляд творів, які вивчалися упродовж літературної теми (розділу, курсу літератури).

- Повторення та аналіз основних фактів, подій, сцен художнього твору, базових і фонових теоретико-літературних понять, які вивчалися під час літературної теми (розділу, курсу літератури).

- Запитання та завдання на матеріалі повторення змісту художніх творів, теоретико-літературних понять.

- Засвоєння провідних ідей, проблем художніх творів, основних теоретико-літературних теорій на основі широкої систематизації.

5. Операційно-діяльнісний компонент літературної освіти

5.1. Ціннісно зорієнтоване спрямування читацьких дій:

- Віртуально-рольова подорож (екскурсія, інсценізація яскравих уривків) за змістом прочитаних творів (упродовж літературної теми, розділу, курсу літератури).

- Захист групових літературно-мистецьких проектів, виставкових експозицій (ілюстрацій, малюнків, зібраного матеріалу на паперових й електронних носіях тощо) на основі повторюваного та систематизованого матеріалу.

- Художнє, виразне читання/виконання підготовлених текстів художніх творів.

- Вибудова аксіологічної моделі учнем-читачем: «Система цінностей письменника», «Система цінностей літературного персонажа», «Моя система цінностей», «Автор і Я-читач», «Художній твір і Я-читач», «Герой і Я-читач» тощо (за вибором учня).

6. Системно-узагальнювальний компонент літературної освіти

6.1. О-мовлення узагальнювальних моделей результатів читацької діяльності.

6.2. Унесення змін, доповнень до логіко-семіотичних моделей, схем, таблиць змісту літературно-мистецької теми рідного краю.

6.3. Уточнення планів, тез, виписок.

ІІІ. Р о з в ' я з к а у р о к у

7. Рефлексивно-корективний компонент контролю літературної освіти, читацького досвіду учнів

7.1. Оперативний контроль літературно-читацького досвіду учнів:

- Тестування, співбесіда, презентація за результатами читацьких досягнень.

- Самооцінювання виконуваної роботи під час опрацювання літературно-мистецької теми.

7.2. Представлення, демонстрація результатів читацької діяльності:

- Звіт учня-читача за результатами опрацювання різнопланових матеріалів літературно-мистецької теми.

- Обмін враженнями від почутого, самостійно прочитаного за літературною темою.

7.3. Оперативний контроль літературно-читацького досвіду учнів:

- Тестування, співбесіда, презентація за результатами читацьких досягнень.

- Самооцінювання виконуваної роботи під час опрацювання літературно-мистецької теми.

7.4. Варіативне особистісно орієнтоване домашнє завдання:

- Оголошення та коментар завдань для обов'язкового виконання учнями-читачами.

- Представлення з наступним коментарем варіативних рівневих завдань для учнів-читачів.

- Коригування учнем-читачем програми вивчення літературної теми.

8. Духовно-естетичний компонент літературної освіти

8.1. Розгляд світлин, ілюстрацій, зачитування уривків творів, думок учнів-читачів за художнім твором, їх коментар.

8.2. Перегляд авторського ілюстративного виставкового вернісажу, озвучення, коментування - за текстом художнього твору (учитель, підготовлений учень-читач, за участю учнів-читачів).

8.3. Перегляд відеосюжету, ілюстративного виставкового вернісажу за творами, озвучення, коментування.

8.4. Слово-акцент учителя літератури (відповідно до літературно-мистецької теми).

Наприклад, вивчивши творчість Дмитра Кременя впродовж 10-11 класу, старшокласники на останньому уроці мають систематизувати знання за вивченим матеріалом, а вчителеві переконатися, що тематичний блок «література рідного краю» старшокласниками засвоєно ефективно. З цією метою можна запропонувати учням перелік поетичних текстів, перечитавши/ переглянувши їх зміст, вони заповнять таблицю:

Тематичний обшир поезій Дмитра Кременя (за книгою «Пектораль»)

Проблематика

Назва поетичних текстів

І. Поет і Суспільство

1. «Беніфіс на Голготі. Притча перша», с. 5-6.

2. «Ольвійська просодія», с. 7-8.

3. «Повість наших літ», с. 17.

4. «Веселий тестамент», с. 21.

5. «Золота драма», с. 22.

ІІ. Ліричний герой і його громадянська позиція

1. «Вежа», с. 8-9.

2. «Богоматір Марія Оранта», с. 11.

3. «Елегійний дистих», с. 35-36.

4. «Літопис», с. 114.

5. «Елегія елегій», с. 95.

ІІІ. Переплетення епох

і людських долей

1. «Амфора для царя Скіла», с. 9.

2. «Чорний птах із чорною міткою», с. 10.

3. «Сувій», с. 17.

4. «Повість наших літ», с. 107.

5. «Краяни», с. 107.

ІV. Історичне минуле

й особиста пам'ять

1. «Амфора царя Скіла», с. 9.

2. «Голоси неславетних поетів», с. 37.

3. «Золотий гомін», с. 83.

4. «Щодня», с. 82.

5. «Літанія до пекторалі», с. 97.

V. Ліричний герой

і образ коханої жінки

1. «Скляний дощ», с. 26.2. «Я любив цю божественну жінку», с. 115.3. «Літанія наостанку», с. 115.4. «Ноктюрн», с. 30-31.5. «Соло», с. 31.

VІ. Місце людини

в житті, усвідомлення сенсу буття

1. «Зоря змієлова», с. 95.

2. «Просто життя», 79.

3. «Навіщо минає життя», с. 102.

4. «Гадяцький полковник, а чи з Умані», с. 91.

VІІ. Наслідки Чорнобиля для людини, природи, історії

1. «Елегія елегій», с. 95.

2. «Пастораль», 104-105.

3. «Щодня», с. 82-83.

4. «Чорнобильська молитва», с. 111-112.

урок український література методичний

Узагальнити проблему «історіософські мотиви» можемо шляхом виявлення здатності старшокласників працювати з текстами художніх творів Дмитра Кременя і критичної статті Людмили Старовойт. Для реалізації означеного учням пропонуються завдання за збіркою «Полювання на дикого вепра» та названою літературознавчою статтею:

Запитання та завдання для узагальнення: перечитавши статтю та поетичні тексти збірки Дм. Кременя «Полювання на дикого вепра», будьте готові відповісти або виконати запропоновані завдання:

- образ «дикого вепра»: у яких площинах пропонує розкодувати авторка статті? Ваш варіант трактування…;

- які засоби гумору використав Дмитро Кремінь у збірці «Полювання на дикого вепра»? Як їх розуміє літературознавець, а ви, як читач?

- спробуйте продовжити думку: «Особливістю сміху Дмитра Кременя є: … … …»;

- які особливості образної системи віршів Дмитра Кременя за поданою збіркою?

- оберіть одну з поезій Дмитра Кременя (за збіркою «Полювання на дикого вепра») і підготуйте відповідь-інтерпретацію. Зразком може слугувати матеріал до поезії «Мандрівка на край світу», «Постскриптум до літопису»;

- яким є центровий мотив поезій Дмитра Кременя? Аргументуйте прикладами з творів або підготуйте узагальнювальну таблицю;

- за поезіями Дмитра Кременя укладіть «Словник афоризмів Дмитра Кременя», підготувавши до нього коментар (див. зразок у статті Людмили Старовойт) або потрактування до кожного вислову із зазначенням назви поетичного тексту.

Запитань і завдань для узагальнення й систематизації знань, проведення зрізу знань тощо має бути стільки, щоб опрацювання матеріалу літературної теми і виконання завдань не зруйнували «ситуацію успіху», яку кожен із суб'єктів навчально-пізнавального процесу прагне вибудувати й забезпечити. Головне на такому уроці, щоб читач одержав естетичну насолоду як від поезій, так і від опрацювання критичних матеріалів. Кожна система запитань і завдань повинна враховувати: засадничі, центральні, наприклад, у нашому варіанті це два останніх завдання; допоміжні та фонові, які посилюють літературний розвиток старшокласників і сприяють досягненню результату.

Варто зважити на читацькі можливості старшокласника, рівень літературного розвитку класу, напрям профілізації тощо. Запитання й завдання мають структуруватися за рівнем складності, ураховувати репродуктивність дій, реконструювання й творчий вияв читацького досвіду школярем. Деякі завдання пропонуємо для дослідно-пошукової діяльності, з метою підготовки проекту чи роботи в структурі Малої академії наук.

Отже, системно-узагальнювальне повторення літературного матеріалу - урок, який забезпечує унормування літературних знань учнів-читачів, виявлення стану їх логічно-образного мислення, уміння обґрунтовувати власні думки переконливими доказами та літературними фактами, виокремлювати найбільш загальне й сутнісне теми. Такий урок допомагає учням-читачам виявляти зв'язки між важливими явищами літературного процесу, засвідчувати свої поведінково-діяльнісні й ціннісно-етичні норми та стан готовності до демонстрування свого результату.

3.3.8 Урок рефлексивно-корективного контролю знань, норм і цінностей із літератури: поняття, структура, зміст

Результатом читацької діяльності школярів є літературна освіченість, літературна компетентність, які вбирають у себе певний обсяг систематизованих знань, умінь і навичок, способів мислення, поведінково-діяльнісних і ціннісно-етичних норм. Усе це стає можливим за умови узгоджувальної діяльності всіх суб'єктів уроку, де у співпраці досягається кожним планований кінцевий результат у відповідності до вибудуваної ієрархії цілей літературної освіти. Формування здатності в кожного суб'єкта уроку літератури прогнозувати власну траєкторію досягнення планованого кінцевого результату, до само-(взаємо-)оцінювання на всіх етапах просування, коригування навчальних і літературних досягнень учнів-читачів - завдання уроку рефлексивно-корективного контролю.

Суб'єкти компетентнісно-діяльнісного уроку української літератури, за результатами співбесід і спостережень, прагнуть досягти гарантованого планованого результату. Яким би він не був, кожен повинен чітко його уявляти. З цією метою і вчитель-словесник, і учень-читач мають оволодіти функцією прогнозування. Її реалізація передбачає здатність вибудовувати систему навчальних цілей літературної освіти (СНЦ ЛО), яка, за нашим переконанням, уключає такі етапи та складається з: цілеприпущення, цілевизначення, цілеутворення, мотивів цілездійснення, етапного ціледосягнення; планованого (гарантованого) кінцевого результату літературної освіти.

Набуття такої компетентності в професійно-фаховій і читацькій діяльності дозволить налагодити партнерські стосунки між учителем-учнем за чітко окресленими «правилами гри», з орієнтацією на гарантований планований результат і різнорівневі критерії оцінювання. Остання позиція - діагностування якості літературної освіти - повинна узгоджуватися з визначеною системою цілей на компетентнісному підході й ураховувати такі рівні та елементи в читацькій діяльності школяра:

Таблиця 3.7

I. Рецептивно-продуктивний рівень

1. Розпізнавання: виявлення знань щодо фактів із життя письменника, літературного персонажа, здатності визначати автора художнього твору, приналежності дійових осіб до того чи іншого художнього твору; розуміння сюжету (фабули) твору, теоретико-літературних понять.

2. Відтворення: виявляти розуміння фактів, пов'язаних із життям і творчістю письменника, системи змодельованих подій, персонажів художнього твору; здатність передавати події, що відбуваються у творі, переказувати (розповідати) зміст епізодів, подій, зміст художнього твору в цілому; користуватися різними видами переказування (стисле, вибіркове…); розкривати, з'ясовувати зміст теоретико-літературних понять.

3. Конструювання: виявляти здатність учнів будувати тексти у згорнутому та поширеному варіантах, стисло й повно давати відповіді на питання; встановлювати і пояснювати причинно-наслідкові зв'язки між особистістю письменника й соціальними явищами, його біографією і творчістю, між подіями в художньому творі, між темою твору й культурологічним контекстом епохи, в яку він був написаний; характеризувати літературний процес, творчість письменника (-ів), героїв художнього твору (-ів); аналізувати й інтерпретувати художній твір, образи (за зразком, алгоритмом, у стандартних і нових ситуаціях), застосовуючи теоретико-літературний інструмен-тарій; аргументувати свої враження від прочитаного й аргументувати своє твердження, ураховуючи жанрово-стильову манеру письма художника слова, композиційну особливість твору, свій життєвий і читацький досвід, щоб пізнати Я-себе-соціум.

II. Оригінально-позиційний рівень

4. Творення: виявляти здатність учня-читача в оцінюванні художньо-мистецької вартісності твору, особистості письменника, його творчості, літератури взагалі на інтелектуально-емоційному та аналітичному рівнях, у власному культурологічному контексті; уміння до продовження задуму письменника чи підготовки авторського тексту з урахуванням жанрово-стильової манери письма митця, культурно-історичних умов, у яких писався твір, логіки подій, обставин життя і творчості автора; створювати власний художній текст, вибудовуючи систему подій, художніх образів зі своєю, індивідуальною, інтерпретацією.

Реалізація системи цілей і діагностування здатностей учня-читача відбувається під час поточного оцінювання або/і на спеціально відведених уроках у два етапи: протягом одного уроку виявляється навченість учнів на рецептивно-продуктивному рівні, другий, оригінально-позиційний, виявлений може бути на уроці розвитку комунікативно-мовленнєвої діяльності (написання творчих робіт, виразне (художнє) читання літературних текстів тощо). Сума одержаних балів за рівні ділиться на два. Виставлений бал є результатом тематичного оцінювання знань і рівня навченості учня-читача.

Побудова стосунків між суб'єктами уроку літератури реалізовувалася, виходячи з того, що будь-який процес передбачає появу продукту діяльності. Результат читацької діяльності школяра - зв'язний текст (усний і письмовий), який безпосередньо має відповідати особливостям літератури як мистецтва слова. Тому логічним результатом співпраці/взаємодії суб'єктів/ об'єктів компетентнісно-діяльнісного уроку української літератури є поява текстів, які відповідають родово-жанрово-стильовій манері письма, а не тільки текстів за типом мовлення (твір-роздум, твір-опис, твір-розповідь - назване є прерогативою уроків мови). Для вчителя літератури результат діяльності на локальному рівні - це сформованість тієї чи іншої літературної компетенції учнів-читачів, які відбито в конкретних моделях уроків/занять за літературною темою.

Тепер спробуємо відстежити, наскільки досягнення планованого кінцевого результату суб'єктами уроку є реальним за нинішньої системи планування співпраці. Будь-який продукт з'явиться тоді, коли у свідомості її суб'єкта чітко він є уявлюваним. Якщо людина не уявляє, що має бути в кінцевому результаті діяльності, не з'явиться внутрішній мотив, бажання і відчуття, що це я можу зробити/виконати/досягти, то ніякі зовнішні чинники, спонуки, заклики та примуси не зможуть допомогти. Важливо, щоб за такої ситуації кожен чітко знав, що за це він «одержить», за якими критеріями його ж продукт буде оцінюватися і чи враховується рівень його читацьких досягнень в оцінюванні підготовленого на сьогодні (меж для вдосконалення немає, тобто переходу з одного рівня на інший, якщо мислити в просторі 12_бальної системи оцінювання). Це спробуємо представити шляхом моделювання, яке подано на рис. 3.5.

Рис. 3.5. Система навчальних цілей літературної освіти у взаємозв'язку з результатами навчальних досягнень учня-читача

Отже, якщо під час прогнозування та реалізації системи навчальних цілей не враховувати означене, то стає зрозумілим, що їх досягти стає практично неможливо. Досягаються вони ціною фізичного, інтелектуального, емоційного, часового тощо перенапруження. Реальний результат, на перший погляд, маємо на першому етапі «СНЦ УЛ» - «ПО», де мета узгоджується з планованим результатом читацької діяльності на конкретному уроці та відповідає критеріям поточного оцінювання, відповідно, поставимо плюс (узгодження повне). На жаль, більшість суб'єктів літературної освіти діє на локальному рівні: прочитали художній твір учні - успішно пройшов урок, успішно виконали контрольну роботу - продемонстрували свій рівень літературної компетентності й т. ін. Останні етапи в досягненні планованого результату є проблематичними, бо висхідна й горизонтальні системи не узгоджуються взагалі або частково. Відповідно, суб'єкти сучасного уроку літератури не мислять і не діють стратегічно, у них не сформована прогностична компетенція.

Оскільки креативність суб'єктів педагогічного процесу розвивається протягом усієї їхньої діяльності, то вона є вирішальним фактором просування до вершин педагогічної/літературно-мистецької майстерності вчителя, учневі допомагає стати кваліфікованим читачем, а обом оволодіти необхідною системою вмінь-компетенцій. Пропонуємо технологічну модель до такого уроку та два варіанти завдань, які були використані під час дослідно-експериментальної роботи Н. Дяченко (Донецьк), Н. Яценко (Миколаїв) як традиційні, шляхом тестових репродуктивних і творчих завдань, та зорієнтовані на реалізацію читацькоцентричної парадигми.

До проведення уроку учні-читачі одержали набір можливих завдань, умовний зразок перевірної роботи, критерії оцінювання, методичні рекомендації до підготовки. Назване стало основою для підготовки як програми вивчення літературної теми учнем-читачем, так і до самої контрольної роботи.

Під час уроку рефлексивно-корективного контролю знань, норм і цінностей із літератури маємо зреалізовувати читацькоцентричну складову в діяльності його суб'єктів. Тому традиційні завдання, які було подано вище, переформатовуємо таким чином, щоб художній твір у діяльності учнів-читачів під час виявлення рівня їх літературної компетентності займав центральне місце. Продемонструємо такий підхід до теми «Міфи, легенди, перекази» (див. далі).

Урок рефлексивно-корективного контролю знань, норм і цінностей із літератури - заняття, на якому кожен суб'єкт може відстежувати процес досягнення свого результату на сьогодні, вчасно вносити корективи, здатний адекватно й об'єктивно оцінювати літературні (професійні) досягнення свої й учнів-читачів (колег), щоб рухатися вперед за власною траєкторією розвитку. Різновидами такого уроку можуть бути заняття, на яких проводиться вхідний контроль знань, норм і цінностей із літератури; поточний контроль…; тематичний…; підсумковий… Або це можуть бути педагогічні ситуації уроку, які допоможуть відстежувати літературний розвиток учнів-читачів, їх рух у формуванні як компетентних. Тип, вид чи ситуація уроку літератури залежать від багатьох чинників: мети, обсягу матеріалу для перевірки, часових можливостей проведення/виявлення, доцільності й необхідності тих чи інших моніторингових дій суб'єктами літературної освіти.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ РІВНЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ-ЧИТАЧІВ«Міфи, легенди, перекази»

І. Виберіть ОДИН правильний варіант відповіді (2 б.)

(І варіант - завдання непарні; ІІ - завдання з парними цифрами)

1. Достовірна оповідь про якусь подію, особу, явище, походження назв - це: а) міф, б) легенда, в) переказ, г) казка

2. Розповідь про якісь події чи людей, оповиті казковістю, фантастикою, - це: а) міф, б) легенда, в) переказ, г) казка

3. Міф - це… а) оповідь про події чи людей, яка сприймається як достовірна, б) розповідь про реальні визначні події та їх героїв, в) давні сказання про створення світу, богів тощо, г) розповідь про вигадані, фантастичні й незвичайні події зі щасливим завершенням

4. Сукупність творів усної народної творчості - це: а) фольклор, б) міфологія в) літописи г) збірка

У завданнях 5-8 до кожного з п'яти або чотирьох рядків інформації, позначених цифрами, виберіть ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ, на вашу думку, варіант, позначений буквою. Завдання непарні - для І варіанта, парні - для ІІ варіанта.

5. Установіть відповідність між словом та його значенням:

Слово

Значення слова

1 Десятина

2 Престол

3 Пуд

4 Верста

5 Черево

А у християнських храмах прямокутний столик, розташований у центрі вівтаря для причастя

Б данина; відрахування на користь церкви

В давня міра відстані 1 066,781 метра

Г одиниця ваги або маси, яка дорівнює 16,3805 кг

Д великий живіт

1 Б; 2 А; 3 Г; 4 В; 5 Д

6. Установіть відповідність між словом та його значенням:

Слово

Значення слова

1 Кошовий

2 Ляхи

3 Карбованець

4 Устілка

5 Верцадло

А грошова одиниця; перші кредитні білети номінальною вартістю 100 карбованців, з'явилися в 1917 р.

Б дзеркало, люстерко

В найвища виборна службова особа в Запорозькій Січі (XVI-XVIII ст.)

Г поляки; зневажливе прізвисько шляхти Речі Посполитої, надане козаками і міщанами «українських» земель

Д підстилка зі шкіри, соломи, тканини, картону і т. ін., яку кладуть під ступню у взуття

1 В; 2 Г; 3 А; 4 Д; 5 Б

7. Установіть відповідність між назвою твору та його темою:

Назва твору

Тема твору

1 «Море під Києвом»

2 «Неопалима купина»

3 «Про запорожців»

4 «Ой Морозе, Морозенку»

А поетичне відображення долі України, незнищен-ності української землі та народу

Б про історію походження та появи святих споруд на Київській землі

В розповідь про видатних історичних осіб, їх доблесті і військові перемоги

Г про реальні й фантастичні якості, доблесті, перемоги, витривалості людини, історичних осіб

1 Б; 2 А; 3 Г; 4 В

8. Установіть відповідність між назвою та жанром твору:

Назва твору

Жанр твору

1 «Море під Києвом»

2 «Неопалима купина»

3 «Про запорожців»

4 «Ой, Морозе-Морозенку»

А міф

Б казка

В легенда

Г переказ

1 Г; 2 В; 3 В; 4 Г

ІІ. Читання й аналіз тексту (3 б.)

Спочатку прочитайте тексти, подані в додатку 1. Зверніть увагу: завдання за прочитаними художніми творами мають по чотири варіанти відповіді, серед яких ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Непарні завдання виконує І варіант, парні - ІІ варіант.

9. Під престолом Андріївської церкви: а) знаходиться ікона, б) відкрилось джерело, в) стоїть підсвічник, г) дорогі товари

10. Що сталося з Катериничем, коли він висміював запорожців і на одного з них підняв руку? а) рука відсохла, б) рука відпала, в) рука заклякла

11. Що брали до рук запорожці, щоб визначити й знати все про ворога? а) меч і шаблю, б) охоронний щит, в) дзеркало-верцадло, г) миску з водою

12. Яка причина, що в Андріївській церкві немає дзвонів? а) так задумав будівничий, б) під престолом відкрилося джерело, в) від ударів дзвонів вода може залити церкву

13. Що клали запорожці під устілки та шапку, коли в похід вирушали? а) монету, б) квітку, в) соломинки, г) землю

14. Перебуваючи в Петербурзі (у Катеринича-Потьомкіна), на що сіли запорожці? а) на стільці, б) на дивани, в) на землю, г) стояли

Розгорнута відповідь на питання та власне висловлення

Завдання 15-17 передбачають повторне перечитування запропонованих текстів. Відповіді мають бути повними й ґрунтовними. Викладіть ваш погляд у завданнях 15-16. У разі потреби використовуйте чернетку.

15. Із тексту «2. Про запорожців» виписати вислови, які засвідчують фантастичні характеристики до запорожців (не менше 5). Про що це свідчить?

16. Із тексту «2. Про запорожців» прокоментуйте вислів: «...вони уміли, … і туман, на кого треба, пускать». Як це характеризує козаків?

17. Підготуйте творчу роботу на ОДНУ з тем:

- Скласти легенду про запорожців, їх силу та витривалість і винахідливість. Початок може бути таким: «Як запорожці воювали… (відпочивали, гралися…)». Складаючи легенду, ураховуйте її особливості; згадайте, хто може бути персонажем вашого тексту з прадавніх легенд, а хто - і з сучасних героїв. Придумайте назву до складеної легенди і запишіть на початку своєї роботи.

- Скласти міф, де б персонажами були запорожці, міфологічні образи, які уособлюють сили природи, землі, всесвіту тощо. Придумайте назву до складеного міфу і на початку своєї роботи зазначте її.

Обсяг роботи завдання 17 має складати орієнтовно 0,5 сторінки. У разі потреби використовуйте чернетку.

ІІІ ЧАСТИНА МОЖЕ ВКЛЮЧАТИ ТАКІ ЗАВДАННЯ

(ДЛЯ КОМБІНУВАННЯ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РІВНЯ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ КЛАСУ):

1. Прочитайте народні твори «Чудодійна криниця» та «Кривий Ріг». З'ясуйте, який із запропонованих текстів - переказ або легенда. Поясність, спираючись на свої знання про поняття «легенда», «переказ»: спільне і відмінне (по 2 бали).

ЧУДОДІЙНА КРИНИЦЯ

Жив один дід із бабою - старі-старі.

От пішов раз дід у степ на полювання. Ходив-ходив і нічого не вбив. Аж дивиться: криниця! Він узяв, напився води, а тоді ще й умився - і став молодий! Тоді він зараз же й додому. А баба його насилу впізнала.

Дід і послав бабу, щоб теж умилася та помолоділа. А баба зраділа! Аж побігла!

Побігла - й нема. Дід ждав-ждав, а баби все нема та й нема. Пішов він тоді до криниці її відшукувати. Прийшов до криниці - нема, тільки щось за дівчинка тут цяцьками грається.

А то ж і була його баба. Як прийшла вона до криниці та як допалась умиватися, то вмивалась, аж поки дитиною не стала.

КРИВИЙ РІГ

Був собі кривий козак на прізвище Ріг. І мав він шинок на Кодацькій дорозі, що йшла аж у саму Січ. Там є й могила, що зветься Баба. То кожний подорожній, було, їде та й повертає в шинок до кривого козака Рога. Кажуть, було: «Чи ще далеко нам їхати?» - «Та їдьмо аж до кривого Рога, а там щось перекусимо та й спочинемо». То згодом і все поселення, яке з'явилося на цьому місці, назвали Кривим Рогом.

2. Перечитайте тексти народних творів, які подано далі. Визначте, де з них легенда або переказ. Результати свого дослідження занесіть до таблиці «Види переказів і легенд».

ВИДИ ПЕРЕКАЗІВ І ЛЕГЕНД

Види твору

Назва народного твору

Переказ чи легенда?

(запишіть один із варіантів)

1. Міфологічний

2. Історико-героїчний

3. Про рослини і тварин

4. Про лицарів-козаків

5. Побутові

6. Топонімічні

Тексти (уривки) переказів і легенд

1. БОРОТЬБА З ОРДИНЦЯМИ

Колись були великі набіги.

Оце що по степу могили, - тут було все: стоять верхові козаки і виглядають орду. Як тільки побачать здалеку куряву або звір біжить звідки, - ото вже знай, що орда недалеко. Козаки тоді й дають знати в слободи або кошовому.

Вночі, було, припаде козак до землі та слухає, як стугонить земля, то ото суне орда. Тоді запорожці розкладають на могилах вогнища, а самі - на коней та й скачуть до свого стану. Поки добіжать, то кошовий уже й на коні грає, уже й литаври гудуть.

Як козаків велика сила, то орду не пустять у слободу, а стрічають її в степу. Де зустрінуть, там її й виколять.

2. МОРСЬКА ЛЮДИНА

Раз, кажуть, піймали якось морського чоловіка (а його не можна піймать, бо він хоч яку сіть хвостом переріже: він у нього, як пилка).

Так, розказують, як піймали, то він три дні в шаплику жив. Сидить, зігнувся, очі витріщив і пильно так дивиться. А такий же, кажуть, як і всі люди, тільки в лусці і замість грудей - пера, як у риби...

Та як випустили його в море, так він то пірне, то вирине... Та гогоче, в долоні б'є, лише не говорить.

3. ПРО СЕМЕНІВ РІГ

Якийсь виходець Семен у 948 році прийшов до гирла Бугу і поселився на косі... для своїх промислів, а саме для биття кіз диких, кабанів та іншої дичини. З ним односельців чоловік більше ста для того ж промислу пішли у той край.

...до цих пір називається та коса Семеновим Рогом.

4. ПРО БЕЗСМЕРТНИК

Було це давно. Татарські орди нападали на наші землі, спустошували села і міста, молодих і дужих чоловіків, красивих дівчат забирали в полон. На березі моря у розкішному палаці жив злий-презлий хан, і ось цей хан видав такий фірман: «Хто хоче визволити з полону свого чоловіка, сина чи брата, нехай принесе свою любиму квітку. Якщо квітка зів'яне, поки ця людина знайде своїх рідних, то велю всім відрубати голови».

Багато людей приходило до ханського палацу, але від нього ніхто не повертався. Одного разу до хана прийшла жінка, засмучена, з глибокими карими очима, з польовою квіткою в руках. Ця квітка нічим особливим не відрізнялася. Високе стебельце, покрите сріблястим пилом, вінок рожевих пелюсток. Поставивши квітку в сухий келих, пішла жінка шукати свого сина і чоловіка. Довго не поверталась жінка, а коли з чоловіком і сином прийшла знову до ханського палацу, то квіточка зовсім не зів'яла. З тих пір квітку ту називають Безсмертником.

5. ЯК СІРКО ПЕРЕМІГ ТАТАР

Давно-давно це було, ще за запорожців та за кошового Сірка. Пройшло років чимало, як жив Сірко і як його не стало, а слава про нього і не пройшла, і не пропала. Він був для ворогів страшний і сердитий, а, напроти, для християн був дуже добрий і милостивий.

Татари забрали усіх православних християн у полон.

Як ось прочув про те кошовий Сірко, зіскочив з коня; бачить, що татар багато, а козаків дуже мало - і давай хитрити.

...зіскочив з коня, дав його другому козакові, а сам кувирдь - та й зробився хортом і побіг до татар.

Татари бачать: хорт, красивий такий! Подобався він їм. Узяли вони його, нагодували. Звик ото той хорт.

Як стали ті татари відпочивати, то той хорт поробив їм так, що вони всі поснули. Тоді він назад до козаків та знову кувирдь - і зробився чоловіком! Кинувся тоді з козаками до татар, усіх їх вирубав, а християн вернув назад.

Християни дуже дякували Сіркові і пішли собі щасливо додому. А Сірко з своїми козаками став гуляти по-старому.

6. КОЗАЦЬКЕ ЖИТЛО

Січ - ото в запорожців кріпость. Коло неї були окопи, вали, а в середині дзвіниця була така, що в неї й гармати ставлялись... А жили вони скрізь по степах, кущах, в землянках, або, по-їхньому, бурдюгах: так чоловік по п'ятнадцять, двадцять, а то й менш.

Землянок запорожці ніколи не замикали. Хазяїн їде куди, так ще й зоставляє страву для прохожого. Хто хоч, заходь. Та й заходять, було. Наїдяться, нап'ються на дурничку та зроблять хрест, поставлять його серед землянки - це значить, що були гості й дякують господареві.

Додаток 1

1. МОРЕ ПІД КИЄВОМ

Місце, де тепер пливе Дніпро, де вся Полтавщина, - все це було вкрите морем. З далеких країв приїздили купці кораблями до Києва. Продавали різні дорогі товари й за те платили десятину київському князеві. З цих десятин збудували церкву, що на пам'ять того потім дістала назву Десятинна. Коли св. Андрій прийшов до Києва і застромив хрест на горі, де тепер стоїть Андріївська церква, то все море сплило на низ. Але частина його зосталась і сховалась під Андріївською горою. Коли потім збудували тут церкву, то під престолом відкрилось джерело. Тепер щороку дають із скарбу багато тисяч карбованців - купувати клоччя і смолу, і ним затримують воду, що тече звідти. Кожне найменше зрушення збільшує натиск води звідти. Ось чому в Андріївській церкві немає дзвонів: при першому ударенні вода залила б не тільки Київ, а й усю Полтавщину, Київщину і Чернігівщину.

2. ПРО ЗАПОРОЖЦІВ

...От які богатирі були - земля не держала!.. У нього, у того запорожця, сім пудів голова!.. А вуса у нього такі, що як візьме, було, він їх у руки та як розправе одного туди, а другого сюди, то і в двері не влізе, хоч би ті двері були такі, що через них і тройка коней з повозкою проскочила. Вони на дванадцяти язиках уміли балакать; вони із води могли сухими виходить; вони уміли, коли треба, і сон на людей насилать, і туман, на кого треба, пускать, і в річки переливаться...

Вони мали у себе такі верцадла, що, дивлячись у них, за тисячу верстов бачили, що воно у світі й робиться. Оце, як іти куди у поход, то він, хто там у їх був за старшого - чи ватажок який, чи сам кошовий - то він, кажу, візьме у руки верцадло, подивиться в нього та й каже: «Туди не ідім, бо там ляхи ідуть, і туди не ідім, бо там турки або татари заходять, а сюди ідім, бо тут аж нікогісінько нема...»

3. ПРО ЗАПОРОЖЦІВ

…А як вони воювались?

Стануть, було, отут, на Орловій балці, а против них двадцять полків вийдуть. Так полки самі себе поріжуть, кров тектиме по черево коням, а запорожцям і байдуже: стоять та сміються…

А це все від того, що вони знаючий народ були. На своїй землі їх ніхто не міг узяти. Так вони, як куди їхати, то зараз землі під устілку накладуть, у шапки понасипають та й їдуть. Хто чоботи скине, то й смерть; а хто шапку зніме, тому голову знімуть. Так і їдуть собі. Доїдуть у город який, п'ють, гуляють, музики водять, танцюють, а як світ - посідають на коней та й поїхали. І всі чують, як вони й балакають, як і коні у їх хропуть, а їх не бачать.

Раз були вони у Петербурзі, зайшли у дворець, їм стула подають, а вони посідали на землю та й сидять.

Приходе до їх Катеринич, дивиться, що вони сидять на землі, і давай з них сміяться. Потім підняв руку над одним запорожцем та й цілиться його вдарити.

- Рубай, рубай, - каже, - коли підняв!

Так де тобі рубати! Як підняв руку, так вона й замкнулась, так і заклякла…

(за: Волошина Н. Й. Українська література. Підручник для 5 класу / Н. Й. Волошина. - К. : Педагогічна думка, 2007. - 188 с. (експериментальне видання). - С. 17-18).

Важливо підкреслити, що побудова рефлексивно-корективного уроку контролю знань, норм і цінностей із літератури узгоджується з гіпотетично-ідеальною моделлю компетентного випускника-читача й тими рівнями, які там закладено 12-бальною системою оцінювання навчальних досягнень учнів-читачів, формою, видами й умовами підготовки та проведення тематичної, підсумкової чи/і державної атестації.

Висновки до розділу 3

1. У ході дослідження розроблено методичні моделі сучасного уроку української літератури, їх особливості в основній та старшій школі і виявлено об'єднувальні підходи: особистісно зорієнтований, читацькоцентричний, компетентнісний і діяльнісний. Вони продиктовані метою, структурою і завданнями літературної освіти для 5-9 і 10-11 класів, які враховують вікові особливості та етапи літературного розвитку: 5-7 класи - формування потреби до читання, де основний принцип організації вивчення літературного матеріалу та співпраці між суб'єктами уроку української літератури - проблемно-тематичний; 8-9 класи - системне читання, вивчення літератури базується на поєднанні історико-літературного й жанрово-родового принципів.

Виявлено додаткові особливості: інтегрування предметних і міжпредметних компетенцій; формування на міжпредметній основі здоров'язбережувальної компетентності; формування здатності до використання кожним суб'єктом сучасного уроку літератури інформаційно-комунікаційних технологій; інтегративний, компаративний підходи як такі, що мають забезпечити уникнення повторів, формування толерантного ставлення до інокультури та вияву патріотизму як громадянина своєї держави; конкретизація обсягу літературних знань та практико зорієнтована спрямованість кожного уроку й літературної освіти взагалі.

2. Розроблено алгоритм побудови компетентнісно-діяльнісного уроку української літератури, який складається з 7 позицій: конкретизація системи навчальних цілей; поділ змісту літературної теми на едукативні (педагогічні) ситуації; формулювання навчальних і цільових літературно-мистецьких завдань для учнів-читачів; вибір методів і прийомів навчання й учіння в системі літературної освіти та конкретного типу уроку/заняття; вибір форм (способів) організації читацької діяльності школярів; прогнозування кінцевого результату співпраці; узгодження мети уроку/заняття з адекватним вибором типу, структури і технології підготовки/проведення.

3. Технологізація сучасного уроку літератури має відбуватися з урахуванням антропологічного й гуманістичного підходів, ноосферного розуміння ролі суб'єктів та діяльнісної парадигми співпраці за едукативними та фасилітативними стратегіями. Методика і технологія не протиставляються одна одній, а є взаємодоповнювальними, ґрунтуються на вивченні досвіду минулого й освоєнні інноваційного. Ноогенез понять дає можливість простежити їх розвиток і розуміння як ноонауки, які забезпечують екобезпечні умови співпраці «мудрих осіб», здатних жити в гармонії з біосферою, здатних до самовизначення та саморозвитку, виявлення свого Я. Сформульовано поняття «технологія компетентнісно-діяльнісного уроку літератури», визначено функції та засоби навчання/учіння.

4. Сучасний урок української літератури вибудовано як компетентнісно-діяльнісний; співпраця суб'єктів уроку відбувається в діалоговому та особистісно зорієнтованому просторі; типи уроків ураховують традиції дидактики і методики навчання літератури; уперше запропоновано технологічні моделі до кожного типу уроку літератури, які відповідають віковим особливостям учнів-читачів, їх літературному розвиткові, специфіці літератури як мистецтва слова; можливість кожного суб'єкта діяти індивідуально, відповідно до своєї траєкторії розвитку та спільно досягати результату, співпрацюючи один з одним, де посередником є художній твір, літературно-мистецький матеріал, засоби комунікації тощо.

5. Модель сучасного уроку української літератури за компетентнісно-діяльнісною парадигмою складається з двох частин: І. Інформаційна картка уроку (10+2 позиції), ІІ. Технологічна модель уроку з літератури, яка чітко структурована: зачин уроку, основна частина, кульмінаційні моменти розв'язання літературно-мистецьких завдань, розв'язка уроку. Кожна із частин моделі має свої компоненти літературної освіти та набір педагогічних (едукативних) ситуацій, які узгоджуються між собою відповідно до прогнозованої мети, результату, змісту літературно-мистецького матеріалу, рівня літературного розвитку учнів-читачів та професійно-фахового вчителя літератури, типу навчального закладу тощо.

Технологічні моделі компетентнісно-діяльнісного уроку української літератури складаються з етапів і компонентів: зачин уроку, куди входять чуттєво-естетичний компонент літературної освіти, настановно-мотиваційний компонент літературної освіти; основна частина (кульмінаційні моменти розв'язання літературно-мистецьких завдань): орієнтаційно-прогностичний компонент літературної освіти, змістово-пошуковий компонент літературної освіти, операційно-діяльнісний, системно-узагальнювальний компонент літературної освіти; розв'язка уроку: рефлексивно-корективний компонент контролю літературної освіти, читацького досвіду учнів, духовно-естетичний компонент літературної освіти.

6. Для забезпечення суб'єкт-суб'єктних стосунків уроку розроблено програму вивчення літературної теми для учня-читача, яка включає такі елементи (10+2): інформаційні дані (клас, семестр, чверть, термін вивчення літературної теми (10-12 год.); 1) назва літературної теми, 2) основні твори для читання, 3) базові теоретико-літературні поняття, 4) твори для вивчення (розказування) напам'ять, 5) твори для позакласного читання, 6) твори з літератури рідного краю, 7) твори для самостійного читання, ознайомлення, 8) обов'язкові роботи з розвитку зв'язного мовлення, 9) поточна та підсумкова атестація (зразки, критерії, оцінювання), 10) очікувані (плановані) результати; список літературно-критичних джерел для самостійного опрацювання.

7. Забезпечення співпраці суб'єктів компетентнісно-діяльнісного уроку української літератури здійснюється завдяки використанню навчальних засобів. Одним із ефективних засобів, що регулює читацькі дії школярів у досягненні планованих результатів, є тематична картка уроку для учня-читача. Тематична картка спрямована на літературний розвиток кожного школяра у відповідності до його рівня досягнень і розробляється як динамічний засіб, який передбачає можливість доповнення та змін. Усе залежить від класу, рівня підготовленості учнів-читачів, задуму вчителя та ін.

Складові тематичної картки уроку для учня-читача: формулювання теми, мети літературної освіти; визначення планованих результатів у відповідності до рівня літературної компетентності учнів-читачів; набір літературно-мистецьких матеріалів й інструктивний перелік дій з ним для учнів-читачів; матеріали для організації самостійної читацької діяльності; орієнтовна програма розвитку мовлення учнів-читачів за літературною темою, що вивчається; засоби корекції та контролю літературних досягнень учнів-читачів (проміжна, потокова самоперевірки, підсумковий тест для оцінювання результатів досягнень за літературною темою). Набір складових такої картки розрахований на всю літературну тему, може подаватися школярам як у повному обсязі, так і дозовано, за накопичувальним принципом (від уроку до уроку), блоками тощо.

8. У процесі дослідно-експериментальної роботи до кожного типу компетентнісно-діяльнісного уроку української літератури (настановно-мотиваційний; вивчення життєпису письменника; вивчення художнього твору; вивчення теорії літератури та теоретико-мистецьких явищ; розвитку комунікативно-мовленнєвої діяльності; позакласного читання та літератури рідного краю; системно-узагальнювального повторення літературного матеріалу та рефлексивно-корективного контролю знань, норм і цінностей) виписано понятійний апарат, розроблено структуру з відповідним переліком можливих педагогічних (едукативних) ситуацій, виявлено особливості й змістове наповнення, подано методичні моделі із відповідними рекомендаціями. Моделі уроків розроблялися за літературно-мистецьким матеріалом із усної народної творчості (міфи, легенди, перекази, прислів'я, приказки), поняттями з теорії літератури (літературний процес; модернізм; імпресіонізм; сентименталізм), із використанням творчості письменників, які вивчаються в основній і старшій школі (В. Винниченко, М. Вінграновський, М. Вовчок, А. Головко, О. Довженко, В. Дрозд, І. Карпенко-Карий, Г. Квітка-Основ'яненко, М. Коцюбинський, Д. Кремінь, П. Куліш, О. Лозова, Є. Маланюк, І. Нечуй-Левицький, М. Хвильовий, Тарас Шевченко).

РОЗДІЛ 4. ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ'ЄКТІВ СУЧАСНОГО УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

4.1 Сутність інноваційної діяльності суб'єктів сучасного уроку української літератури

На початку ХХ століття розпочала оформлюватися спеціалізована форма знань - інноватика - як особлива наука про нововведення. Термін «інновація» (з пізньолатинської innovation - оновлення, новизна, зміна) означає нововведення, тобто цілеспрямовані зміни, які вносять у середовище нові стабільні елементи (нововведення), що викликають перехід системи з одного стану в інший, і будуть здатні до сталого розвитку та саморозвитку. Й. Шумпетер уживав цей термін як радикальне нововведення в якості стимулювання економічного зростання, коли традиційне виробництво потрапляє під вплив механізму оновлюючого руйнування [643]. Означене проектується й на систему освіти взагалі та уроку зокрема, коли вчителі в кінці 80-х років ХХ ст. зініціювали цілу низку інноваційних процесів щодо реформування урочної системи (досвід липецьких учителів (1959); зустрічі педагогів-новаторів у Передєлкіно (1986); поява нестандартних і нетрадиційних уроків у діяльності вчителів-практиків (кінець 80-х років ХХ ст.), технологізації освітньої галузі та урочної системи [33; 196-200; 235; 293-294; 306; 354; 359; 368; 400; 420; 423; 497; 571; 548-551; 573; 586; 621].

...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2025, ООО «Олбест» Все наилучшее для вас