Дослідження пропонує з’ясувати місце освітніх інституцій і людини в українській повсякденності. Важливість урахування багатовекторності у виборі інновацій, можливість діяти самостійно і відповідати. Просування інновацій від зростання до певного затухання.

Наука як соціокультурний феномен. Визначення взаємозв’язку філософії, науки, інноваційної діяльності та її творчого начала як логічного результату безпосереднього розвитку науки. Філософський аналіз поняття творчості як основного критерію інновації.

Розгляд постмодерного мислення в сучасній культурі пізнання і філософування. Суть суб’єктивізму, з позицій якого критикується теорія істини, соціальність, держава, історія, культура та політика. Відмова від ідей цілого в суб’єктивності постмодернізму.

Філософське осмислення інноваційного потенціалу соціального розвитку, з’ясування його рушійних сил, закономірностей та форм, розкриття яких сприятиме пошуку ресурсів функціонування суспільства. Комунікативні аспекти структуризації соціальної реальності.

Аналіз взаємозв'язку феноменів інстинкту та мовленнєвого акту, спираючись на методологічний апарат філософської антропології. Порівняльний аналіз парадигм мови і мовлення, пов'язаних з іменами В. Гумбольдта, Ф. де Сосюра, Л. Вітгенштайна та Н. Чомського.

Характеристика тенденцій освіти та моделей інститутів глобалізованого суспільства сучасності в контексті особливості взаємовідношення освіти і соціуму, людини і держав. Системний аналіз неоліберальних реформ на рівні суспільства загалом і освіти зокрема.

Суть освітньо-виховного потенціалу філософії як навчального предмету у місцях позбавлення волі у житті в’язнів. Аналіз дидактичного самовизначення філософії, поглиблення її світоглядного та функціонального потенціалу у нових соціокультурних контекстах.

Аспекти наукового розроблення інституту конституційного контролю. Актуальні елементи інституту конституційного контролю як домінанти дослідження. Усунення або нівелювання наявних девіацій, наближення форм суспільної організації до ідеального стану.

Філософська засада інституціоналізму як постулат про невизначеність розвитку домінуючої точки зору на світ. Зв'язок постулату невизначеності з ідеєю суб'єктивізації постіндустріального суспільства. Цивілізаційна єдність економіки та демократичної держави.

Основні підходи до розуміння соціального порядку. Засади порядку, які властиві будь-якій концепції розуміння соціального порядку. Визначення основних форм здійснення соціального контролю в суспільстві, а також механізмів та способів його реалізації.

Соціально-філософське дослідження інституційної обумовленості трансформації гендерних відносин. Аналіз параметрів патріархальної системи гендерних відносин традиційного китайського суспільства на основі вивчення способів та форм їх інституціалізації.

Езотеричний дискурс як підвид сакрального з точки зору родовидових відносин, за адресатним критерієм - як інституційний. Головний принцип езотеричних учень як духовний сенс життя, його основні поняття - енергетика, карма, переселення душ, "тонкі світи".

Осмислення інструментальної раціональності на предмет виявлення в ній тоталітарного й нігілістичного потенціалу. Аналіз феномену інструментальної раціональності, що лежить в основі процесів дегуманізації, анонімності, безвідповідальності, конформізму.

Осмислення інструментальної раціональності на предмет виявлення в ній тоталітарного й нігілістичного потенціалу. Інструментальна раціональність в процесах дегуманізації і конформізму. Антигуманістичний потенціал цінностей інструментальної раціональності.

Дослідження потенціалу і форми актуалізації процесів інтеграції в науці. Характеристика сутності, історичних різновидів, світоглядних та методологічних засад інтегративних тенденцій, когнітивно-ціннісного потенціалу, інтеграції, синтезу наукового знання.

Проведення філософської рефлексії проблем інтеграції-дезінтеграції як одного з суперечливих феноменів сучасного суспільного розвитку. Безперервно-перервне мережування, розгортання процесів усуспільнення, відтворення середовища "живого спілкування".

Виявлення основних філософських стратегій розвитку інтелекту, мислення в процесах когнітивності. Актуальність питання про філософський і освітній статус концепції когнітивності, в контексті якої визначають можливості інтелекту і діяльності мислення.

Процес інтелектуалізації планетарного світу з ІІІ тис до н.е. до 1543 року з виходом на його суб’єктивованість і об’єктивованість. Вплив появи мови та писемності на процес інтелектуаліації. Характер та ознаки інтелектуалізації в період аграрної доби.

Акцентування уваги на інтелектуальному пізнанні як взаємодії енергій, здатних до різноманітних перетворень, з точки зору філософського енергетизму. Аналіз енергійного символізму в. Лосєва. Феномен енергійності і категорії духу, душі і духовності людини.

Виявлення базових системотворчих ідей, покладених Е. Жільсоном в осердя його концепції християнської філософії. Потенціал томізму як парадигмальної системи метафізичного та епістемологічного реалізму. Його переосмислення як діалогічної системи ідей.

Феноменологічно-екзистенціальна філософія інтенцій візуальної культури мислення від уяви, споглядання до погляду. Розгляд сутності речей у реальному, живому світі, сприйняття факту необхідної присутності самої речі, реального досвіду, об’єкта в образі.

Розкриваються Августинові інтенції синхронізації індивідуального і колективного в царині політичного. Він радив, незважаючи на природу державної влади, навчитися використовувати її в спільній справі наближення до Граду Божого. Ідеї історичного прогресу.

Виявлення засадничої для трансцендентальної феноменології онтологічної структури. Феноменологія Е. Гусерля, поєднання онтології з досвідом, відкриття універсальних структур свідомості. Розкриття сутності світу з огляду на виокремлення ідеальних структур.

Суть поняття інтерпасивності і його зв’язку із інтерактивністю у постмодерних інтерпретаційних практиках. Аналіз теоретичних напрацювань Жана Бодріяра, Славоя Жижека, Жака Дерріди та Сюзен Зонтаґ. Інтерпасивність як зворотна сторона інтерактивності.

Дослідження проблеми виправдання необхідності філософії у сучасному суспільстві та культурі. Аналіз питання інтеркультурних і транскультурних перспектив філософування. Характеристика взаємовідносин між культурно-специфічним та універсальним у філософії.

Філософське осмислення інтеркультурного освітнього діалогу. Філософське бачення Ясперса та його експериментуюча техніка мислення. Вирізнення філософії епохи Відродження як особливого етапу в історії філософської думки. Погляд на розум у добу Ренесансу.

Інтернет-мем як особливий інформаційний продукт в символічному виробництві. Поширення "медійного вірусу" в сучасній комерційній рекламі. Використання художніх образів для створення Інтернет-мемів: анімаційні й художні фільми, скульптура, твори живопису.

Розгляд природи метафори як когнітивної форми і способу пізнання. Аналіз її участі у релігійних та художніх практиках. Виявлення епістемологічного статусу метафор. Гносеологічні аспекти метафоризації. Місце і роль метафор у соціально-гуманітарному знанні.

Розвиток німецької політико-правової думки кінця XVIII - початку XIX ст. Історіософський аналіз зв’язку права і влади в німецькій класичній філософії. Розкриття змісту ідеї владної зумовленості права на основі аналізу доробку Канта, Гегеля та Фіхте.

Суть смислового потенціалу інтерпретації культурної події в українському суспільстві в умовах соціальних змін з урахуванням здатності соціокультурних наративів конструювати різні варіанти сприйняття дійсності. Конструювання сценаріїв поведінки суб’єктів.