Вивчення культурних, політичних, економічних детермінант, що спричиняють негативні прояви глобальних трансформацій. Дослідження особливостей соціальної філософії Франкфуртської школи як оригінального напрямку соціальних теоретико-прикладних досліджень.

Форми пізнання всезагальних основ буття: універсалізм і субстанціоналізм. Основні ідеї позитивізму та герменевтики. Неокантіантво: концепції методів наукового пізнання. Методологічні концепції прагматизму. Проблеми пізнання у контексті феноменології.

Духовне відродження сучасної України як одна з найважливіших передумов розв’язання суспільно-політичних та економічних проблем. Специфічні особливості філософської думки часів Київської Русі. Характеристика основних світоглядних ідей Т.Г. Шевченка.

Головні риси та особливості філософії ХVII століття. Філософія Просвітництва і її особливості. Німецька класична філософія як втілення класичного типу філософування та її характеристика. Філософія марксизму як втілення соціальної раціональності.

Поняття філософії, її функції у суспільстві. Основні філософські проблеми та напрями. Характеристика ідеалізму як сущого світового розуму. Історія виникнення старогрецької філософії та її перші вчення. Теологизація у філософській думці у середні віка.

Проблема внутрішньої тяглости національної філософії як один із найпопулярніших топосів розмірковувань про ідентичність та оригінальність національних філософій у Центрально-Східній Європі. Особливість становлення української національної традиції.

Основні причини вивчення історії філософії в пострадянській Україні. Визначення предмету історії філософії, становлення и періодизація. Її підпорядкування у СРСР відповідно до марксистсько-ленінської методології. Особливості національної філософії.

Соціологічні й естетичні погляди і орієнтири Л. Українки. Світоглядна позиція М. Коцюбинського. Основа літературно-критичної діяльності П. Грабовського. Філософсько-соціальні витоки історіософії М. Грушевського. Філософський світ ідей В. Вернадського.

Історія як природно-цивілізаційний процес, який стає предметом соціально-філософського дослідження на прикладі України ХХ-ХХІ ст. з урахуванням попередніх етапів історичного розвитку. Визначення пріоритетних напрямів модернізації українського суспільства.

Концепція історичного процесу як органічного розвитку людства, спрямованого на досягнення духовної єдності. Активні сили, які рухають історичний процес до єдності, активний божественний Логос і пасивна світова душа. Пізнання людьми божественного Логосу.

Концепція історичного процесу як органічного розвитку людства, спрямованого на досягнення духовної єдності згідно історіософії Соловйова. Людство як його суб’єкт. Активний божественний Логос і Софія як сили, що рухають історичний процес до єдності.

Розгляд "безумовного закону розуму" Й. Фіхте, що випливає на суспільство, історію та природу і все, що стосується людини та робить його теж розумним. Роль знання у відкритті цінності та унікальності інших, самопізнанні і усвідомленні свого місця у світі.

Роль священных книг индийских мудрецов в развитии философской мысли в Индии. Зарождение учения йогов в Древней Индии. Соединение индивидуальной души человека с мировым духом в философии йоги. Особенности тренировки дыхательной системы по системе йоги.

Дослідження показує паралельність між дослідженнями історичного минулого Європи XV ст. у праці нідерландського філософа Йохана Гейзинги "Осінь Середньовіччя" (1919) і пізнішими доробками вчених французької школи "Анналів" (з 1929), особливо Люсьєна Февра.

Пути к теоретическому синтезу чувственности и мышления. Определение феноменов чувственной сферы и категорий мышления в их собственном развитии и субординации. Выявление связей и соединений чувственности и мышления. Иерархическое строение чувств.

Реконструкция пространства в его связи с реальностью. Анализ связи пространства и времени. Разработка сущности понятия "шва", расшивающего "грани" реальности и показывает, что архитектура исходит из необходимости экзогенного вмещения "природы человека".

Разработка оснований новой онтологии, совмещающей архитектуру "места и времени" с новой для феноменологии категорией обращения, и вытекающих из нее (трансцендентальных) принципов пространственного устроения. Анализ особенностей реконструкции пространства.

Анализ подходов к проблеме возникновения науки в обществе, исходя из определений науки. История ее зарождения в Древней Греции, становление как социального института в период Нового времени. Связь изменения науки связано с изменением самого общества.

Рассмотрение преемственности в развитии ключевых идей Ж.Ж. Руссо в творчестве И. Канта о сущности и природе нравственности, ее соотношения с общественной моралью и роли для образования. Анализ различий учений философов о сущности нравственного чувства.

Изучение философии Э. Левинаса. Анализ пищевого опыта как части структуры телесного опыта. Принципы коммуникации сущего с бытием. Исследование онтологической структуры человека, бинарности голода-наслаждения как переживающего разрыв самотождественности.

Настоящая статья посвящена изучению вопроса о формировании системных представлений в истории философской мысли. Определяется круг основных категорий, через которые философы античности, средневековья, Нового времени пытались определить системность.

Понятие познания в философии. Мнения о границах познавательной деятельности человека от античности до современных представлений. Связь границ познания с личностными границами, с возможностями самого познания, его уровнем и видами и с психологией.

Рассмотрение Нового гуманизма как духовного ответа на вызовы современного мира и теоретическую основу формирования стратегии социального развития общества. Условия просветительской деятельности гуманистических организаций в Российской Федерации.

Рассматривается роль философии права в формировании юридического мировоззрения, основанного на навыках аналитического мышления, политико-правового анализа, предполагающего способность разбираться в современных государственных и правовых явлениях.

Особенность развития объективно-идеалистических законов Гегеля в трудах классиков марксизма-ленинизма. Проведение исследования книги Э.В. Ильенкова "Диалектическая логика". Раскрытие тайны гегелевской диалектики Е. Брюковым в книге "Философия чисел".

Классификация наук с точки зрения Н.И. Кареева. Предметное поле групп: феноменологического (история) и номологического (психология и социология). Построение частных наук, изучающих различные феномены реальности на базе специфического метода анализа.

Популярные среди учёных модели Вселенных. Процессы взаимодействия энергии физического вакуума с нашим пространством-временем. Генерация материи по формуле двойного отрицания. Попытка распространения конкуренции на действительные объекты физического мира.

Проблема классификации философских направлений, идейной "прописки" мыслителей в соответствующих течениях и проблема поиска для этих течений адекватных, корректных наименований (неославянофильство, почвенничество, консерватизм, органическая школа).

Идейная эволюция взглядов русского философа-экзистенциалиста. Понимание феномена массового человека. Аспекты философствования мыслителя в контексте его критики массовой культуры, рационализма и морали. Роль философии Ницше в творчестве Л. Шестова.

Определение понятия логической культуры человека. Рассмотрение ее критериев, главными из которых являются соблюдение в интеллектуально-речевой деятельности основных законов логики. Исследование фрагментов из различных учебных пособий по философии.