Аналіз тенденції до інтеграції різних сфер людського буття – науки, бізнесу, політики, ін. Процес розмежування різних областей людської діяльності. Комплекс наук про складність як корінь сучасного дискурсу про інтегральний підхід до наукового знання.

Визначення специфічних рис епохи Нового часу та Просвітництва. Перетворення науки на відносно самостійну сферу суспільного життя, зростання її авторитету. Формування емпіризму та раціоналізму. Емпіристсько-номіналістська традиція англійської філософії.

Дослідження правосвідомості як філософсько-правового феномену, що сягає давніх часів, охоплюючи міфологічний та релігійний світогляди, згідно з якими суспільний порядок повинен породжувати космічний і природний. Історичні пам'ятки філософії і права.

Дослідження історичних витоків езотеричних ідей в Європі кінця ХІХ - поч. ХХ ст., з'ясування причин їх становлення і поширення. Активне формування езотеричних доктрин і товариств в ХІХ ст. Визначення загальних умов, що сприяли поширенню езотеричних ідей.

Основні парадигми культурної та філософської легітимації етичних систем у європейській традиції, сутнісна єдність деонтології та аретології. Потреби утвердження людяності в часи постмодерну. Парадигми культурної та філософської легітимації етичних систем.

Виникнення і розвиток філософсько-правових поглядів в епоху античності. Особливості філософсько-правової тематики середньовіччя. Філософсько-правова думка в епоху Відродження, Реформації, Нового часу. Філософсько-правові концепції просвітництва ХVІІІ ст.

Загальна характеристика філософії права XX ст. Неокантіанська філософія права. Філософія права неогегельянства. Особливості новітньої філософії права Німеччини в контексті світової філософії права. Права людини в контексті західноєвропейського права.

Співвідношення герменевтики М. Гайдеггера періоду "Буття і часу" і герменевтики після "повороту" середини 30-х років. Принципи інтерпретації культурних феноменів в філософії та культури, літературознавстві та різноманітних прикордонних дисциплінах.

Інтелектуальне значення когнітивного впливу історично-антропологічних аспектів філософсько-історичних концепцій Броделя на продовження теоретичних студій у зазначеній сфері сучасної філософії. Когнітивні надбання та методологічні підходи його творчості.

Звернення до порівняльного аналізу позицій політичних мислителів епохи італійського Відродження. Підхід та оцінки Віролі. порівняльний аналіз поглядів та оцінок Макіавеллі та Гвіччардіні. Акцент на справедливості, моральних якостях, людяності.

Аналітичне узагальнення історіографічного контуру рецепції філософії М. Гайдеґґера в пострадянському академічному просторі. Поворот гайдеґґерознавства від екзистенціально-феноменологічної проблематики до реконструкції форм осмислення історичності.

Суть понять народ, нація та модерна нація, історичні умови їх формування та розвитку. Основні підходи до визначення консерватизму як одного з основних чинників збереження національної ідентичності. Причини закономірної "неісторичності" української нації.

Аналіз інтерпретації історичного факту в межах міжкультурної комунікації на матеріалі історичної прози, що показує часову тяглість з минулого через теперішнє у майбутнє й засвідчує застосування лінійної, циклічної та спіральної моделей комунікації.

Соціально-філософський аналіз відображених у книжній культурі Київської Русі історіософських ідей в межах категоріальної структури мислення цієї доби. Етапи і особливості процесу становлення філософсько-історичного мислення в давньоруському суспільстві.

Системний соціально-філософський аналіз відображених у книжній культурі Київської Русі історіософських ідей в межах категоріальної структури мислення цієї доби. Визначення етапів і особливостей процесу становлення філософії в давньоруському суспільстві.

Зародження та еволюція ідейно-теоретичного потенціалу Римського клубу. Наукова, суспільна, екологічна діяльність, футурологічні доповіді міжнародної неурядової організації. Дослідницькі проекти Римського клубу у контексті виходу Росії з кризової ситуації.

Розгляд феномену та особливостей історії та генези поліконфесійності у контексті мультикультурного синтезу з точки зору соціалізації. Перехід суспільства від традиційного до сучасного в умовах глобалізаційних, макроісторичних, конвергентних процесів.

Історія виникнення та існування кафедри філософії Київського університету св. Володимира за період 1834-1919 рр. Інтелектуальна традиція "філософського кола". Аналіз наявності філософів-фахівців, завдяки яким зберігався високий рівень філософської освіти.

Логіка як наука о формах, методах та законах інтелектуальної пізнавальної діяльності, яка формалізує з допомогою логічної мови. Особливості вивчення логіки в традиційний період. Розвиток логіки в Стародавньому Китаї, Індії, Греції та в сучасному світі.

Загальний характер середньовічної логіки, періоди її розвитку: старе мистецтво, нове мистецтво, логіка сучасних. Логіка Боеція та Абеляра. Тенденції до математизації філософії, рух до схоластики та формалізації. Особливості течій реалізму та номіналізму.

Поняття логіки як науки про закони і форми мислення, методи пізнання та умови істинності знань і суджень. Історичні періоди виникнення логіки: традиційний та математичний (символічний). Логічна система Аристотеля, особливості середньовічної логіки.

Передумови початку епохи Просвітництва. Характеристика головного труду Монтеск'є "О духе законов". Поняття Просвітництво по І. Канту. Розвиток раціоналізму завдяки "Школі Вольфа", представники якої працювали майже в усіх німецьких університетах.

Проблема поняття та визначення витоків історії повсякденності. Конструювання повсякденності через об’єктивізацію життя в речах та символах. Історіографічні погляди на історію повсякденності. Повсякденність в контексті дискусій про кризу історичної науки.

Культурні та історичні передумови виникнення ранньохристиянської дискусії. Дослідження змістовних і стильових особливостей творів перших християнських апологетів та зміцнення позицій нового світосприйняття. Вивчення міжрелігійних комунікативних актів.

Наука як соціокультурна діяльність, направлена на виявлення об'єктивних законів дійсності. Філосфсько-методологічна рефлексія над розвитком науково-теоретичного знання, критичний аналіз його змісту і методів пізнання, боротьба з псевдонауковими теоріями.

Особливості історичного виникнення філософії. Канонічні джерела та напрями філософської думки Стародавньої Індії. Вихідні ідеї середньовічної патристики. Діяльність та екзистенціали людського буття. Рішення проблеми онтологічного статусу свідомості.

Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення. Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії. Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах. Істина та якісні характеристики знання.

Філософія, її джерела та особливості. Проблема "Схід-Захід" в сучасній філософії і культурології. Етапи розвитку античної філософії та її загальні особливості. Ідеї середньовічної патристики. Філософія Нового часу. Німецька класична філософія, ідеї Канта.

Розгляд особливостей історії соціально-філософського вчення антитринітаріїв, історичний процес розвитку богословського вчення соцініан та його поширення на території Речі Посполитої. Характеристика ставлення В.-К. Острозького до антитринітарного руху.

Історичні чинники формування української ментальності, розвиток уявлень про героїзм в працях Д. Донцова і В. Липинського. Становлення уявлень про українського героя в працях О. Кульчицького. Проблематика героїчного у класичній грецькій філософії.