Смысл - концепт философского учения о человеке, задающий гуманитарную размерность культурных артефактов человеческого познания и деятельности. Повседневные беседы - образец социальных коммуникаций. Язык как средство трансляции субъективных значений.

Особенности понимания смысла в коммуникации, принципиальная возможность которого объединяет аналитическую философию языка Л. Витгенштейна и трансцендентально-герменевтическую концепцию языка К.-О. Апеля. Примеры языковых игр как систем коммуникации.

Анализ подхода к решению вопросов распространения биомедицинских технологий и биотехнологической модификации человека с позиций философии коммунитаризма. Стремление к признанию как естественная человеческая потребность. Черты коммунитаристской логики.

Комп’ютерні ігри як практикум з дослідження філософських питань: смерть, самоусвідомлення, етика, образ ворога, відокремлення свого та чужого. Філософський бік комп’ютерних ігор. Феномен "модний ворог". Реактуалізація класичних філософських питань.

Изучение проблем концептуальной сущности "понятия", "идеи" или "феномена". Анализ репрезентации концепта "благо" в философии и культуре Западной Европы. Поиск смыслов во всеобщих знаниях о человеческом существовании, предельных оснований их взаимосвязи.

Пантеизм - одна из мировоззренческих концепций культуры общества, истоками уходящая в духовную культуру Востока и Запада. Анализ вклада французского просветителя-энциклопедиста Ж.Ж. Руссо в развитие компаративистского направления философской науки.

Характерные черты западной и русской цивилизации. Особенности апологии земного бытия, рационалистический взгляд на мир. Ценностные приоритеты и доминанты: мессианизм, примат абсолютных ценностей Красоты, Добро и Истина, первенство горней сферы бытия.

Вивчення філософсько-естетичних і композиційно-теоретичних основ художнього авангарду першої третини ХХ ст. Стилістична різноплановість творчості українських авангардистів. Вплив філософської концепції А. Бергсона про інтуїтивне, безсвідоме на модернізм.

Питання ґендерної рівності в ісламському Сході, що не є достатньо висвітленим у західних і вітчизняних соціально–філософських працях. Визначення соціального домінування в усвідомленні й функціонуванні статі. Досвід Тунісу в аспекті ґендерної соціалізації.

Сопоставительный анализ гносеологических традиций: бенгальского вайшнавизма и феноменологии познания Э. Гуссерля. Исследование смыслообразующих структур сознания трансцендентального субъекта в философии. Уровни познавательной деятельности человека.

Изучение системы ценностных ориентиров в современном обществе в условиях глобализации и межкультурной коммуникации, открытого, информационного мира. Применение экзистенциально-аксиологического подхода для изучения традиционных и либеральных ценностей.

Изучение первого издания полного перевода на русский язык анонимного латинского схоластического компендия, озаглавленного "Заключается ли блаженство в активном интеллекте". Обзор основных теорий активного интеллекта от Платона до Дитриха Фрайбергского.

Дослідження спонтанної втрати незначного, неважливого, мілких думок і суєти, що є в природі людини. Аналіз демонстрації важливості і значимості компенсаторного осяяння на прикладі зв’язку з трансценденцією філософської та релігійно-містичної культур.

Дослідження проблем компетентності особистості і суспільства. Життєвий шлях людини як шлях самотворення у системі життєвих відносин, де в результаті взаємодії особистості і соціуму утворюється соціальний простір особистості з особистісними пріоритетами.

Функції, що виконує компетентність у процесі застосування індивідуального досвіду особистості. Інтеграція властивостей особистості, що придбані в ході застосування досвіду. Процес формування адекватної моделі ситуації. Регуляція активності суб’єкта.

Знакомство с основными особенностями формирования и развития информационного общества, анализ проблем. Общая характеристика новых подходов к философскому осмыслению образования. Сущность понятия "достаточная жизненная и социальная компетентность".

Понятие "интересное", его значение. Интересное как важнейшая категория, охватывающая практически все явления культуры. Эпитет "интересный", как самый частый среди оценочных эпитетов, применяемых к различным произведениям искусства, науки и философии.

Эксплицирование представления о комплексной реальности, заложенное в русской культуре. Понятие реальности и действительности. Математическую модель "русской" реальности, демонстрация её связи с онтологией. Проявление топики русской культуры в языке.

Корелятивний взаємозв’язок між поясненням і розумінням. Змістова і формальна можливість міркування. Загальна змінникова теорія систем. Структурна фіксація і демаркація феноменів комплементарности і контраверсивности процедур пояснення і розуміння.

Аналіз експланології (теорії пояснення) як розділу філософії науки. Змістова і формальна можливість міркування. Опис трьох шляхів дослідження. Загальна змінникова теорія систем і її парадигма. Різниця між поясненням і розумінням в науці та педагогіці.

Онтологические характеристики и методологическая значимость композиционного принципа мышления. Изучение структуры реального познавательного процесса. Адекватность познавательного инструментария объекту познания. Гносеологический аспект композиционности.

Философские основания классификации насилия в отношении женщин как социокультурного феномена. Экспликация, систематизация понятий, ориентированных на проблему гендерного насилия. Анализ социальных технологий в сфере трансформации гендерных взаимодействий.

Світоглядні засади домінуючих моделей етнополітики. Застосування комунікативної методології як найбільш оптимальної для дослідження сучасного стану сфери міжнаціональних відносин та впровадження на її основі неконфронтаційної моделі етнополітики.

Аналіз понять теорії комунікативної дії Габермаса, зумовленої лінгвістичним поворотом у філософії. Суть песимістичної настанови раннього вчення. Синтез обмеженості та суперечності критичної концепції на основі нового поняттєво-категоріального апарату.

Обґрунтування комунікативної природи смислу, оцінка перспектив формування оптимальної методології його дослідження. Порівняльний аналіз основних підходів до вивчення смислу в логічній і лінгвістичній семантиці, філософії мови, міждисциплінарних сферах.

У статті акцентовано увагу на базисі комунікативної організації суспільства, який передбачає логіко-філософську основу аналізу та зумовлюється загальнолюдськими цінностями, що мають визначати суспільно-природну основу нормативної побудови та регуляції.

Правова ідентичнисть як вираз комунікативно-раціональніх початків. Набір сучасних ключових компетенцій в інтелектуальній, соціально-правовій, комунікативній, інформаційній сферах. Глибоке переосмислення комунікативної природи соціальної реальності.

Аналіз пізнавального ставлення до соціальних феноменів, що супроводжується глибоким переосмисленням комунікативної природи соціальної реальності, змін у соціально-комунікативній сфері. Дослідження парадигми інтерсуб’єктивного розуміння і комунікації.

Методологічна основа дослідження проблеми "модерн-постмодерн" у контексті сучасної поліконцептуальності. Соціальне значення теорії комунікативної раціональності. Етика дискурсу Ю. Хабермаса в полемічному контексті модерну, представленому у вченнях Канта.

Завдяки використанню системного аналізу, компаративістського підходу та синтезу соціокультурного і персоналістського методів проведення узагальнюючого аналізу функцій соціального інтелекту стосовно формування комунікаційної компетентності особистості.