Пояснення Платона причин виникнення тиранії, її критика. Його бачення ідеальної держави. Встановлення в ідеальній державі суворої цензури над думками людей. Необхідність знищення приватної власності. Принципова спорідненість платонізму з тоталітаризмом.

Аналіз зв'язку особливостей глобальних проблем людства з організацією сучасної соціально-економічної системи. Характеристика культурних, соціально-філософських та етичних коренів патології сучасної моделі світо устрою. Сутність поняття "екологічна криза".

Зло як антипод істини, як перешкода її здійснення, за переконанням А. Бадью. Чотири родові процедури, здатні породжувати істини: політичне винайдення, поема, матема та любов. Основні виміри, кожному з яких відповідає своє "ім’я" чи "фігура" зла.

Умови й обставини появи ідей громадянського гуманізму в контексті гуманізму ренесансного. Особлива роль ідей громадянського гуманізму в процесі утвердження нового розуміння людини як творчої особистості. Носії ідей громадянського гуманізму в Україні.

Вплив концепцій громадянського гуманізму епохи Ренесансу на культурно-національне відродження і розвиток культурно-національної самобутності українського народу, його мови, релігії, церкви, традицій культури, формування національної самосвідомості.

Дослідження поняття "гуманізм" та його сучасних інтерпретацій у контексті формування нової соціокультурної реальності. Аналіз підстав переосмислення його класичного трактування. Теоретичні підходи оновлення ідей гуманізму у філософії постмодернізму.

Основні атрибутивні риси екзистенції як специфічного буттєвого виміру. Відображення у кіномистецтві протистояння атеїстично орієнтованого та релігійного екзистенціалізмів. Бачення Бога в контексті західноєвропейського кінопроцесу, зміна ролі християнства.

Огляд теоретичних доктрин щодо проблем глобалізації у соціокультурному вимірі. Риси глобалізації та перспективи її впливу на темпи і напрями культурно-цивілізаційного процесу. Переосмислення історичного досвіду суспільно-економічного розвитку різних епох.

Аналіз уявлень про любов та милосердя в західній філософській думці ХХ ст. Виявлення спільних ціннісних основ феноменів любові та милосердя крізь призму західної філософії. Аналіз особливостей визнання цінності іншого, прояв відповідальності за іншого.

Дослідження специфіки прояву німецького романтизму в духовній культурі України. Обґрунтування загальних особливостей світогляду, філософською основою якого були індивідуалізм та сентименталізм. Особливості романтичної іронії українських мислителів.

Дослідження схеми основних змістовних акцентів у філософії Платона. Вихідні початки буття за Арістотелем. Огляд завершального циклу розвитку античної філософії: школи, ідеї та представники. Заснування епікуреїзму, скептицизму, неоплатонізму та стоїцизму.

Розмежування соціальних та гносеологічних, позанаукових та внутрішньо наукових детермінацій пізнання наприкінці ХХ сторіччя. Усвідомлення мети і проектування подальшого пізнання й перетворення світу. Ідеологія як критерій класифікації політичних партій.

Аналіз основних умов виникнення екзистенціалізму та його сутність. Атеїстичний екзистенціалізм Ж.-П. Сартра та його філософський метод. Філософська концепція свободи Сартра та її характеристика: свобода та вибір, свобода та відповідальність, ін.

Виправдання ціннісних орієнтирів "закритого" недемократичного суспільства ідеальної держави Платона. Положення системи тоталітарної ідеології утопічної держави, в центрі якої ідея спільного блага, суспільного добробуту та щастя як мета державної політики.

Аналіз і оцінка категорії ідентифікації як методу наукового пізнання. Зіставлення пізнавальних процедур даного методу, застосовуваних дослідниками, із самоідентифікацією індивідів, соціальних груп у реальному процесі їх самовизначення в суспільстві.

Аналіз категорії ідентифікації як методу наукового пізнання. Дослідження феномена ідентифікації у системі стратифікаційних процесів сучасної України. Зіставлення пізнавальних процедур методу, застосовуваних дослідниками, із самоідентифікацією індивідів.

Обґрунтування виникнення культурологічної рефлексії як результату "зустрічного" розвитку філософії та історичної науки. Соціокультурний рівень буття філософії історії. Суб'єкт-об'єктна специфікація в пізнавальних моделях культурно-історичного дослідження.

Визначення терміну "ідентифікація". Особливості застосування методу ідентифікації у біології, математиці, хімії, психології, криміналістиці. Соціальна актуалізація процесів ідентифікації, її аналіз. Структура ідентифікації як методу соціального пізнання.

Розробка та обґрунтування концепту ідентичнісні маркери писемності як методологічного механізму дослідження української та російської національних ідентичностей. Методологічні кроки та настанови для втілення проєктів за даною темою в публіцистиці.

Історичний розвиток ідентичності і розуміння цієї категорії у філософії, соціології. В аналітичній філософії ідентичність особистості розглядається як логічна конструкція, але поняття особистісної ідентичності в психології базується на теорії Чистого Его.

Аналіз висвітлення контексту тенденцій розвитку сучасного світу та цілісно-світоглядного буття людського індивіда. Особливість розкриття сутнісних сторін людського індивіда і формулювання авторського бачення його ідентичності в умовах сучасного світу.

Ідентичність як гнучкий та схильний до розвитку процес самоототожнення, співвідношення з аналізом власного "Я". Негативні тенденції у суспільстві (механізми підміни, містифікації та ідеологічної обробки) до викривлення процесу формування ідентичності.

Дослідження феноменів ідентичності та самоідентичності як ключової ланки на шляху до осмислення і пошуку змісту перманентного буття людини. Проблематика пошуку шляхів стабілізації її душевного життя за посередництва самопізнання і самоусвідомлення.

Дослідження феноменів ідентичності та самоідентичності як ключової ланки на шляху до осмислення природи людини і її перманентного буття, а також пошуку змісту її буття. Поняття та атрибути культури особи. Визначення особистості та індивідуальності людини.

Визначення ідентичності як наукового поняття міждисциплінарного статусу. Індивідуально-колективний, суб’єктно-об’єктний і когнітивно-емоційний базисні рівні. Забезпечення самототожності спільноти. Дослідження проблеми опису структури ідентичності.

Сутність смислового континуума концептів "ідентичність" та "ідентифікація". Основні елементи дискурсу ідентичності: ототожнення та демаркація культурних категорій. Розгляд структурних рівнів для глобалізованого світу, її типи та чинники формування.

Метафізичні основи світоглядних колізій самоідентифікації "Я". Суперечності "хибної свідомості" та самосвідомості. Соборні основи співвідношення індивідуального релятивізму та соціального догматизму. Концепт ідеології в модальності релігійного знання.

Поліфункціональності ідеології як складової частини соціокультурного процесу. Політика як сфера буття ідеології. Амбівалентність націоналізму, ідеологічна детермінанта в концепціях постмодернізму. Політичне реформування України, моральні основи процесу.

Вивчення ідеї "кінця науки" крізь призму провідних тенденцій у філософії науки постпозитивізму та сучасного природознавства. Критичний аналіз різних постпозитивістських моделей раціональної реконструкції історії науки та їх методологічних засад.

Дослідження пропагандистських заяв московського патріарха Кіріла Гундяєва щодо обґрунтування та виправдання загарбницької війти РФ проти України. Основні ідеологічні постулати сучасної російської фундаменталістсько-войовничої доктрини "русского міра".