Знакомство с историей использования понятия концепта в философской и научной литературе от времен Средневековья до наших дней. Концепт как синтезирующее лингвоментальное образование, методологически пришедшее на смену представлению, понятию и значению.

Исторический анализ употребления термина "концепт" и выявление его трактовок в философии и конкретных науках. Введение понятия концепта через анализ глобального процесса, связанного с возвращением в науку метафизики. Семантическая конструкция концепта.

Изучение эвристический потенциал концепта интерсубъективности в общефилософском, эпистемологическом, социально-эпистемологическом и культурно-антропологическом контексте. Исследование историко-философские истоки в европейской философии Новейшего времени.

Окреслення головних засад еволюції, ґенези, трансформування, теперішнього розуміння ідеї миру. Аналіз змісту концепту ідеї миру в праці німецького філософа, родоначальника німецької класичної філософії І. Канта "Вічний мир: філософський нарис".

Становлення освіти як соціального інституту. Розгляд рефлексивного концепту філософії освіти. Наслідки зростання впливу освіти на соціум. Дослідження особливостей функціонування європейського освітнього простору в контексті процесу глобалізації.

Визначення та характеристика рефлексивного концепту філософії освіти, яка за своїм змістом і спрямованістю відповідає конкретному соціокультурному континууму, в якому вона реалізовується. Дослідження й аналіз особливостей категоріального апарату освіти.

Розгляд інформаційної діяльності з позицій її інституційного функціонування і правового регулювання або спеціалізованої діяльності. Реактуалізація та реалізація концепту "інформаційна діяльність". Визначення філософського змісту поняття "діяльність".

Дослідження давньогрецького поняття істини щодо мови та мовних контекстів. Програма дослідження поняття істини у давньогрецькій мові. Реконструкція алетіології давньогрецької філософії класичного періоду. Контексти використання поняття alhoeia.

Механизм концепта как естественной формы мышления, его применение при работе с художественным текстом в рамках концептологического подхода, эмоциональная, субъективная, коммуникативная, ценностная природа. Теоретические и практические стороны концепта.

Разработка философского понимания концепта. Исследование классической философии, современной западной философии и отечественной философии как поля актуализации идеи концепта. Пути решения проблем, связанных с идеей концепта. Существование смутных понятий.

Підходи до розуміння проблем раціональності, особливості міфічних та сучасних способів розуміння світу. Теорія раціоналізації Вебера. Модернізація суспільної раціональності. Роль протестантської етики. Розчарування релігійно–метафізичних картин світу.

Важность концепта метафизического страха для немецкой культуры, его интерпретация в экзистенциальной философии. Связь концепта с ощущением экзистенциальной бездомности. Амбивалентность страха (причинение страдания и сопровождение духовного становления).

Дослідження концепту освіти України в період незалежності. Розвиток філософської думки в освітній сфері та політика держави. Тенденції розвитку освіти в 2010-2020 рр. Зміни освітніх педагогічних парадигм після впровадження Нової Української Школи (НУШ).

Анализ концепт рессентимента, введенного в обиход человекознания Фридрихом Ницше и получившего затем дальнейшую разработку в гуманитарной мысли. Эвристическая ценность данного понятия, состоящая в его способности гештальтно описывать реальность человека.

Краткая характеристика жизни и направления научных исследований Фомы Аквинского, его достижения. Изучение вопросов о природе человеческой воли, соотношении воли и интеллекта, свободы человека и Божественной благодати, как необходимого условия спасения.

Концептуалізація базових схем антропології, онтології та арт-терапії в системі міждисциплінарного простору як фактор формування загартованої і цілісної спортивної особистості. Місце концепту спорту як нового наукового напрямку спортвиного менеджменту.

Трактування концепту ідеї справедливості у філософсько-правовій думці Давнього Риму. Доведення значення "справедливість" через передачу за допомогою двох термінів justitia та aequitas, що фіксують різні аспекти цього поняття в римському праві й етиці.

Интерпретации явления судьбы как абстрактного понятия. Учение об абсолютном предопределении, которое отождествляется с божьей волей. Трансформация позиции мифологического фатализма. Философские проблемы генезиса категорий случайности, законности, судьбы.

Дослідження структури концепту толерантність, її основні складові (зокрема ядро концепту та поле толерантності). Вивчення толерантних просторів, які визначаються толерантними відношеннями. Когнітивні ознаки та їх мовні репрезентанти периферії концепту.

Аналіз проекту соціальної неоантропології, який отримав назву теорії тотальної мобілізації і був спрямований на вирішення суперечностей модерну і необхідності побудови тотального життєустрою. Виділення антропотипу воїна, радикалізованого Е. Юнгером.

Анализ концепта труд в американском философском дискурсе XIX в. Исследование работ Генри Торо и Ральфа Эмерсона. Анализ черт мировоззрения философов и реконструировать фрагмент картины мира, вербализованный в текстах крупнейших американских мыслителей.

Концепція синегретичного детермінізму. Положення про парадигмальність лінгвістики, відносну системність наукових термінів. Поняття моделі світу, концепта, лексеми, семеми, семи. Дослідження в зіставному аспекті концепту обов’язок у різносистемних мовах.

Ознаки концепту: передача і збереження знань, неізольованість, цілісність, креативність, абстрактність. Процеси, які допомагають встановити відповідності між сприйманою індивідом словоформою й тим, що завдяки йому "висвічується" в картині світу.

Результат решения обратной задачи - анализ концепта, его разложение на редуцированные формы. Предпосылки и частичные обоснования нашего понимания концептов. Специфика обобщенного самовоспроизводящегося механизма связи "реальности" с "концептуальностью".

Діалектична концептуалізація власного імені в рамках античної філософії. Аналіз підходів до проблеми надання імен в історико-культурному дискурсі ("за природою" - "за домовленістю"), сформованих в цей період. Визначення відповідності імен сутностям речей.

Эволюция интерпретаций феномена идентичности. Интегративное осмысление индивидуального и общественного уровней идентичности с учетом культурно-исторического аспекта ее динамики. Основные проблемы идентичности в современном социокультурном пространстве.

Осуществление рационального познания в формах теоретического знания. Абдукция в рамках рационального объяснения. Концептуализация понятий в рамках идеологии рационализма. Принятие решения о выборе научного направления, методологическом инструментарии.

Анализ разных попыток концептуализации режимных трансформаций на постсоветском пространстве, которые предпринимались за последние тридцать лет. Эмпирические знания об автократиях за пределами постсоветской Евразии и выстроенные на их основе теории.

Анализ социально-философских текстов Ренессанса о становлении индивидуалистической доктрины общества. Изучение основных направлений теоретического осмысления сути и специфики социальной реальности западными мыслителями эпохи Возрождения и Просвещения.

Идеи зарождения государства и функционирования посредством трудовой деятельности. Анализ концепта труда с позиции формационной и теологической парадигм. Противоречия в понимании его сущности в качестве ключевого элемента государственного устройства.